УДК 336
© Білаш Ю.В., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с
Вплив пандемії коронавірусу на фінансовий стан українських підприємств
У перші місяці 2020 року спостерігалися значні потрясіння на світовому ринку, спричинені спалахом COVID-19. Разом з іншими факторами це призвело до різкого зниження ціни на нафту та фондових індексів, а також до знецінення гривні. Відповідаючи на потенційно серйозну загрозу COVID-19 для охорони здоров’я, урядові органи України вжили заходів щодо стримування спалаху, вводячи обмеження на переміщення людей всередині України, тимчасове припинення транспортних зв’язків з Україною та обмеження в’їзду для відвідувачів у очікуванні подальшого розвитку подій. Деякі підприємства також доручили працівникам залишатися вдома та скоротили чи тимчасово припинили господарські операції. З 12 березня було введено загальнонаціональний карантин. З 22 травня 2020 року Україна перейшла до адаптивної моделі карантину, за якої уряд почав послаблювати загальнонаціональні обмежувальні заходи. Адаптивний карантин в Україні діє до 31 жовтня 2020 року.
Більш широкі економічні наслідки цих подій можуть в подальшому призвести до:
• суттєвого падіння підприємницької та господарської діяльності в Україні, що матиме негативний вплив на внутрішні та зовнішні канали поставок;
• зростання економічної невизначеності, що відображатиметься у більших коливаннях цін на активи та обмінних курсів.
Хоча управлінський персонал підприємств вважає, що він вживає належні заходи на підтримку стабільної діяльності, необхідні за існуючих обставин, подальша нестабільність умов здійснення діяльності може спричинити негативний вплив на результати діяльності та фінансовий стан підприємств, характер та наслідки якого на поточний момент визначити неможливо.
Карантин обрушив споживчі настрої, майже зупинив декілька галузей – роздрібну торгівлю, готельний та ресторанний бізнес, авіаперевезення. Зменшилися обсяги надходжень до бюджету. Внаслідок введення карантину українські компанії заморозили інвестиції та виробничі ланцюжки.
Сектори, де пом’якшуються карантинні обмеження і які пов’язані із споживчим попитом, швидко відновлюються, насамперед роздрібна торгівля та послуги. Із промисловістю та інвестиційним попитом ситуація гірша.
Відновлення промисловості відбувається повільніше, ніж роздрібної торгівлі. Воно дуже нерівномірне – вплив карантину для одних галузей був більш болючим, ніж для інших. Більшість секторів пережили найсильніший спад у квітні та лише трохи оговталися у травні. Транспорт постраждав найсильніше з усіх та, незважаючи на послаблення карантину, не відновився. Машинобудування – другий «антилідер» – у травні показало лише незначно вищий за квітневий результат, як і паливна та металургійна промисловість. Споживання енергії в харчовій промисловості знизилося у травні сильніше, ніж у квітні. Хімічна та нафтохімічна промисловість на фоні падіння цін на основну сировину – нафту та газ, навпаки, наростили обсяги споживання електроенергії протягом квітня та травня.
Падіння промислового виробництва сповільнилося до 12.2% р/р. Певна активізація зовнішнього попиту на тлі оптимізму, спричиненого поступовим пом’якшенням карантину, та нарощення видатків бюджету на закупівлю окремої машинобудівної та металургійної продукції (зокрема на медичне обладнання, військову продукцію) зумовили послаблення спаду в металургії, добуванні металевих руд та машинобудуванні. Втім, залишився глибоким спад у виробництві устаткування для інших галузей (металургії, с/г, залізниці) та автотранспортних засобів, що свідчить про все ще слабкий внутрішній попит. Поступове згасання ажіотажного попиту на антисептики та медичні препарати спричинило уповільнення зростання у фармацевтичній галузі. У хімічній галузі відновився спад через падіння у виробництві добрив та засобів чищення.
Відновлення попиту домогосподарств на тлі поліпшення споживчих настроїв і зростання заробітних плат, а також відновлення роботи непродуктових магазинів та ринків зумовили сповільнення спаду роздрібної торгівлі (до 3.1% р/р). Активізація діяльності призвела до сповільнення падіння у виробництві електроенергії (до 8.2% р/р) і вантажообороту (до 26% р/р), а заразом і відновлення зростання оптової торгівлі (1.6% р/р). Попри сповільнення темпів спад пасажирообороту залишався значним (до 92.3% р/р) через збереження обмежень на перевезення залізничним та місцевим транспортом упродовж більшої частини місяця. Водночас через спад у виробництві всіх товарів тваринництва падіння в сільському господарстві поглибилося до 4.0% р/р. Нарощення капітальних видатків бюджету сприяло сповільненню спаду у будівництві (до 2.6% р/р).
Натомість, користування онлайн послугами банків зростало стійкими темпами. Зростання платежів через POS-термінали призупинилося у квітні, коли через жорсткий карантин закрили багато закладів роздрібної торгівлі і послуг, але показало рекордне зростання вже у травні. Трохи гірша ситуація із платежами юридичним особам-підприємцям: у травні продовжився негативний тренд. А ось валюту українці в офлайні міняти не поспішають і після пом’якшення карантину.
Навесні зупинилося зростання реального наявного доходу домогосподарств Зниження темпів зростання спостерігалося ще у 2019 році переважно через сповільнення приросту заробітної плати – основної складової реального наявного доходу.
За даними Держслужби зайнятості, станом на 1 липня 2020 року в Україні було зареєстровано 517 284 безробітних, на 1 червня цей показник становив 511 388 осіб, на 1 травня - 457 005 осіб, на 1 квітня - 349 424 особи.
Таким чином, за кілька місяців карантинного періоду (з початку квітня до початку липня 2020 року) кількість безробітних зросла більш ніж на 48%.
Сповільнення спаду у базових галузях дещо підтримало ринок праці, хоча попит на робочу силу залишався слабшим, ніж до карантину. Так, зростання середніх заробітних плат прискорилося до 3.0% р/р у номінальному вимірі, також відновилося їх зростання у реальному вимірі (на 1.4% р/р).
Запровадження карантинних обмежень одразу позначилося саме на заробітній платі. За опитуваннями Info Sapiens, менше половини респондентів, що працювали до карантину, отримали повністю оплату праці за березень. У квітні вперше з березня 2016 року реальна зарплата зменшилася на 0.5% р/р через нижчу ділову активність та менший попит на робочу силу. При цьому кількість найманих працівників серед опитаних за місяць знизилася на чверть. Третина українців повністю втратила дохід або роботу, а в більш як третини зменшився регулярний дохід родини. За даними Державної служби зайнятості, на кінець травня кількість зареєстрованих безробітних зросла майже в 1.5 рази порівняно з березнем. За оцінками НБУ, цього року реальна заробітна плата не зросте .
За перші тижні карантину очікувана зарплатня зросла з 13 тисяч до 15 тисяч гривень. Але потім опустилася нижче докарантинного рівня. Зараз кандидати в середньому претендують на 12 тисяч грн.
У роботодавців з першого ж тижня карантину впала запропонована зарплата з 13 тисяч до 12 тисяч. І з того часу лишається стабільною.
Отже, в 2020 році трирічна тенденція зростання доходів припиниться. Побоювання другої хвилі пандемії короновірусу стримуватиме відновлення робочих місць. Зростання зарплат після зняття карантинних обмежень малоймовірне. Ще до початку кризи стрімке зростання витрат на оплату праці стримувало ріст рентабельності.
Істотні ризики пов’язані із загрозою політичної стабільності в державі, зокрема в контексті підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 р, а також з огляду на можливе продовження карантинних обмежень до кінця року для попередження «другої хвилі» COVID-19 восени цього року. Також не виключений сценарій політичної дестабілізації в Україні внаслідок гібридної агресії Російської Федерації, що матиме безпосередній або опосередкований вплив на макроекономічні показники.
© Білаш Ю.В., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с
Вплив пандемії коронавірусу на фінансовий стан українських підприємств
У перші місяці 2020 року спостерігалися значні потрясіння на світовому ринку, спричинені спалахом COVID-19. Разом з іншими факторами це призвело до різкого зниження ціни на нафту та фондових індексів, а також до знецінення гривні. Відповідаючи на потенційно серйозну загрозу COVID-19 для охорони здоров’я, урядові органи України вжили заходів щодо стримування спалаху, вводячи обмеження на переміщення людей всередині України, тимчасове припинення транспортних зв’язків з Україною та обмеження в’їзду для відвідувачів у очікуванні подальшого розвитку подій. Деякі підприємства також доручили працівникам залишатися вдома та скоротили чи тимчасово припинили господарські операції. З 12 березня було введено загальнонаціональний карантин. З 22 травня 2020 року Україна перейшла до адаптивної моделі карантину, за якої уряд почав послаблювати загальнонаціональні обмежувальні заходи. Адаптивний карантин в Україні діє до 31 жовтня 2020 року.
Більш широкі економічні наслідки цих подій можуть в подальшому призвести до:
• суттєвого падіння підприємницької та господарської діяльності в Україні, що матиме негативний вплив на внутрішні та зовнішні канали поставок;
• зростання економічної невизначеності, що відображатиметься у більших коливаннях цін на активи та обмінних курсів.
Хоча управлінський персонал підприємств вважає, що він вживає належні заходи на підтримку стабільної діяльності, необхідні за існуючих обставин, подальша нестабільність умов здійснення діяльності може спричинити негативний вплив на результати діяльності та фінансовий стан підприємств, характер та наслідки якого на поточний момент визначити неможливо.
Карантин обрушив споживчі настрої, майже зупинив декілька галузей – роздрібну торгівлю, готельний та ресторанний бізнес, авіаперевезення. Зменшилися обсяги надходжень до бюджету. Внаслідок введення карантину українські компанії заморозили інвестиції та виробничі ланцюжки.
Сектори, де пом’якшуються карантинні обмеження і які пов’язані із споживчим попитом, швидко відновлюються, насамперед роздрібна торгівля та послуги. Із промисловістю та інвестиційним попитом ситуація гірша.
Відновлення промисловості відбувається повільніше, ніж роздрібної торгівлі. Воно дуже нерівномірне – вплив карантину для одних галузей був більш болючим, ніж для інших. Більшість секторів пережили найсильніший спад у квітні та лише трохи оговталися у травні. Транспорт постраждав найсильніше з усіх та, незважаючи на послаблення карантину, не відновився. Машинобудування – другий «антилідер» – у травні показало лише незначно вищий за квітневий результат, як і паливна та металургійна промисловість. Споживання енергії в харчовій промисловості знизилося у травні сильніше, ніж у квітні. Хімічна та нафтохімічна промисловість на фоні падіння цін на основну сировину – нафту та газ, навпаки, наростили обсяги споживання електроенергії протягом квітня та травня.
Падіння промислового виробництва сповільнилося до 12.2% р/р. Певна активізація зовнішнього попиту на тлі оптимізму, спричиненого поступовим пом’якшенням карантину, та нарощення видатків бюджету на закупівлю окремої машинобудівної та металургійної продукції (зокрема на медичне обладнання, військову продукцію) зумовили послаблення спаду в металургії, добуванні металевих руд та машинобудуванні. Втім, залишився глибоким спад у виробництві устаткування для інших галузей (металургії, с/г, залізниці) та автотранспортних засобів, що свідчить про все ще слабкий внутрішній попит. Поступове згасання ажіотажного попиту на антисептики та медичні препарати спричинило уповільнення зростання у фармацевтичній галузі. У хімічній галузі відновився спад через падіння у виробництві добрив та засобів чищення.
Відновлення попиту домогосподарств на тлі поліпшення споживчих настроїв і зростання заробітних плат, а також відновлення роботи непродуктових магазинів та ринків зумовили сповільнення спаду роздрібної торгівлі (до 3.1% р/р). Активізація діяльності призвела до сповільнення падіння у виробництві електроенергії (до 8.2% р/р) і вантажообороту (до 26% р/р), а заразом і відновлення зростання оптової торгівлі (1.6% р/р). Попри сповільнення темпів спад пасажирообороту залишався значним (до 92.3% р/р) через збереження обмежень на перевезення залізничним та місцевим транспортом упродовж більшої частини місяця. Водночас через спад у виробництві всіх товарів тваринництва падіння в сільському господарстві поглибилося до 4.0% р/р. Нарощення капітальних видатків бюджету сприяло сповільненню спаду у будівництві (до 2.6% р/р).
Натомість, користування онлайн послугами банків зростало стійкими темпами. Зростання платежів через POS-термінали призупинилося у квітні, коли через жорсткий карантин закрили багато закладів роздрібної торгівлі і послуг, але показало рекордне зростання вже у травні. Трохи гірша ситуація із платежами юридичним особам-підприємцям: у травні продовжився негативний тренд. А ось валюту українці в офлайні міняти не поспішають і після пом’якшення карантину.
Навесні зупинилося зростання реального наявного доходу домогосподарств Зниження темпів зростання спостерігалося ще у 2019 році переважно через сповільнення приросту заробітної плати – основної складової реального наявного доходу.
За даними Держслужби зайнятості, станом на 1 липня 2020 року в Україні було зареєстровано 517 284 безробітних, на 1 червня цей показник становив 511 388 осіб, на 1 травня - 457 005 осіб, на 1 квітня - 349 424 особи.
Таким чином, за кілька місяців карантинного періоду (з початку квітня до початку липня 2020 року) кількість безробітних зросла більш ніж на 48%.
Сповільнення спаду у базових галузях дещо підтримало ринок праці, хоча попит на робочу силу залишався слабшим, ніж до карантину. Так, зростання середніх заробітних плат прискорилося до 3.0% р/р у номінальному вимірі, також відновилося їх зростання у реальному вимірі (на 1.4% р/р).
Запровадження карантинних обмежень одразу позначилося саме на заробітній платі. За опитуваннями Info Sapiens, менше половини респондентів, що працювали до карантину, отримали повністю оплату праці за березень. У квітні вперше з березня 2016 року реальна зарплата зменшилася на 0.5% р/р через нижчу ділову активність та менший попит на робочу силу. При цьому кількість найманих працівників серед опитаних за місяць знизилася на чверть. Третина українців повністю втратила дохід або роботу, а в більш як третини зменшився регулярний дохід родини. За даними Державної служби зайнятості, на кінець травня кількість зареєстрованих безробітних зросла майже в 1.5 рази порівняно з березнем. За оцінками НБУ, цього року реальна заробітна плата не зросте .
За перші тижні карантину очікувана зарплатня зросла з 13 тисяч до 15 тисяч гривень. Але потім опустилася нижче докарантинного рівня. Зараз кандидати в середньому претендують на 12 тисяч грн.
У роботодавців з першого ж тижня карантину впала запропонована зарплата з 13 тисяч до 12 тисяч. І з того часу лишається стабільною.
Отже, в 2020 році трирічна тенденція зростання доходів припиниться. Побоювання другої хвилі пандемії короновірусу стримуватиме відновлення робочих місць. Зростання зарплат після зняття карантинних обмежень малоймовірне. Ще до початку кризи стрімке зростання витрат на оплату праці стримувало ріст рентабельності.
Істотні ризики пов’язані із загрозою політичної стабільності в державі, зокрема в контексті підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 р, а також з огляду на можливе продовження карантинних обмежень до кінця року для попередження «другої хвилі» COVID-19 восени цього року. Також не виключений сценарій політичної дестабілізації в Україні внаслідок гібридної агресії Російської Федерації, що матиме безпосередній або опосередкований вплив на макроекономічні показники.
