УДК 336
Шейко К.С., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКф-44с
Тема: "Особливості та перспективи розвитку похідних цінних паперів в Україні"
У сучасних умовах найважливішим складником розвитку як національної, так і світової економічної системи є процеси глобалізації. Зростаюча взаємозалежність країн, збільшення міжнародного обміну товарами, послугами і капіталом ведуть до появи нових тенденцій у сфері як економічних, так і фінансових відносин. Одночасно з посиленням процесів економічної інтеграції відбувається збільшення рівня і темпів фінансової інтеграції, зокрема і фінансових ринків. Фінансова нестабільність і значна цінова волатильність на світових і національних фінансових ринках зумовлюють потребу в широкому використанні спеціальних інструментів хеджування ризиків – деревативів.
Наразі ринок деривативів є доволі молодим сегментом фінансового ринку. Свій розвиток він почав 2010 р., коли розпочалися торги ф’ючерсними контрактами на індекс UX на Українській біржі. Починаючи із цього року спостерігається зростання обсягів укладених контрактів із похідними фінансовими інструментами.
Останніми роками вітчизняний фондовий ринок функціонує в умовах адаптації до нових правил гри, пошуку нових технологій, підходів, фінансових інструментів. Однак усі позитивні досягнення фондового ринку в цілому ще не в повній мірі відобразились на ринку деривативів. Якщо рівень капіталізації ринку акцій цілком можна порівняти ринками Польщі та Чехії, то похвалитися особливими досягненнями перед іншими країнами у сфері розвитку ринку деривативів поки важко.
В Україні основну регулюючу роль на ринку похідних цінних паперів виконує держава. Так, у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено правові засади державного регулювання фондового ринку і державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. [3]
Деривативи (похідні фінансові інструменти) мають дві складові, які відрізняють їх від звичайних продуктів:
1. Вони не потребують первісних інвестицій або потребують їх у досить обмежених обсягах, на відміну від інвестицій у звичайні продукти, які мають аналогічні характеристики.
2. Ціна (справедлива вартість) цих продуктів змінюється залежно від зміни вартості базових продуктів – цінних паперів та інших ринкових факторів.
Обов’язковою характеристикою деривативів є те, що вони всі без винятку мають чітко встановлений термін дії, до настання якого обов’язково мають бути погашені. У цьому вони схожі на боргові інструменти, однак відрізняються від безстрокових пайових інструментів.
Першою суттєвою особливістю українських деривативів є відміна від зарубіжних деривативів за базисним активом. В Україні існують численні обмеження кількості базисних активів. Наше законодавство дозволяє лише три види базових активів: цінні папери, товари або кошти, відповідно виділяється три вигляду деривативів: фондові, товарні та валютні.
Ще однією важливою особливістю деривативів, дозволених до випуску в Україні, є обмеження щодо емітентів. Це стосується всіх видів деривативів. Так, емітентами опціонів можуть бути тільки юридичні особи — торговці цінними паперами, які є членами фондових бірж чи торгово-інформаційних систем (ТІС), повинні відповідати обов’язковим нормативам достатності власних коштів та іншим показникам. Існують також обмеження на випуск варіантів, вони можуть бути емітовані лише публічними акціонерними товариствами. Емітентом ф’ючерсів можуть бути тільки створена фондовою (товарною) біржею або ТІС розрахункова (клірингова) палата або розрахунково-кліринговий банк, з якими біржа (ТІС) уклали відповідний договір [1, с. 73].
Третьою особливістю деривативів в Україні є наявність обмежень щодо місця торгівлі цими цінними паперами. Відомо, що в зарубіжних країнах деривативи можуть бути як виключно позабіржовим товаром (наприклад, форвардні контракти), або торгуватися, як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Незважаючи на те, що біржова торгівля деривативами забезпечує більші гарантії її учасникам, у вартісному вираженні переважають позабіржові деривативи. В Україні торгівля ф’ючерсами та опціонами може вестися тільки на біржах чи у ТІС, тобто деривативи цих типів є виключно біржовими товарами [1, с. 76].
Наступною особливістю деривативів в Україні полягає в повній відсутності непокритих (незабезпечених) деривативів. У світовій практиці можливе існування як покритих деривативів, тобто таких цінних паперів, на які у сторони, відповідальної за контрактом є в наявності базисний актив, так і непокритих. Українське законодавство з деривативів прямо забороняє непокриті (незабезпечені активом) деривативи. Прямої заборони не існує тільки форвардів та ф’ючерсів.
Враховуючи те, що розвиток ринку похідних цінних паперів в Україні тісно пов’язаний з реалізацією державою двох важливих напрямків зміни ситуації на ринку: створення розвиненого і високоліквідного вітчизняного ринку похідних цінних паперів та фондового ринку в цілому, можна виділити такі першочергові заходи його активізації.
Законодавством України недостатньо врегулювані механізми щодо випуску та обігу деривативів, а також вимоги до організаторів торгівлі похідними цінними паперами та торговців похідними цінними паперами [2].
Подальший розвиток ринку цінних паперів суттєво залежить від кількості та якості нових фінансових інструментів. Неврегульованість цього питання на законодавчому рівні може збільшити фінансові ризики, які існують на фондовому ринку (зокрема, це стосується врегулювання порядку випуску та обігу валютних деривативів, свопів тощо).
Оптимізація валютного та податкового регулювання є чи не єдиним чинником для підвищення конкурентоспроможності національного фондового ринку та ринку деривативів зокрема [2].
Удосконалення інфраструктурного і правового забезпечення позитивно вплине на розвиток вітчизняного ринку похідних цінних паперів, фінансову систему України та національну економіку загалом.
Список використаних джерел:
1. Абасова К. Валютні деривативи в Україні: стан та перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_ DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vnbu_2014_9_5.pdf.
2. Білинська Н.Є. Проблеми становлення та перспективи розвитку ринку деривативів в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/ 17809/1/75-Butym.pdf.
3. Законодавчо-правова база України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/.
Шейко К.С., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКф-44с
Тема: "Особливості та перспективи розвитку похідних цінних паперів в Україні"
У сучасних умовах найважливішим складником розвитку як національної, так і світової економічної системи є процеси глобалізації. Зростаюча взаємозалежність країн, збільшення міжнародного обміну товарами, послугами і капіталом ведуть до появи нових тенденцій у сфері як економічних, так і фінансових відносин. Одночасно з посиленням процесів економічної інтеграції відбувається збільшення рівня і темпів фінансової інтеграції, зокрема і фінансових ринків. Фінансова нестабільність і значна цінова волатильність на світових і національних фінансових ринках зумовлюють потребу в широкому використанні спеціальних інструментів хеджування ризиків – деревативів.
Наразі ринок деривативів є доволі молодим сегментом фінансового ринку. Свій розвиток він почав 2010 р., коли розпочалися торги ф’ючерсними контрактами на індекс UX на Українській біржі. Починаючи із цього року спостерігається зростання обсягів укладених контрактів із похідними фінансовими інструментами.
Останніми роками вітчизняний фондовий ринок функціонує в умовах адаптації до нових правил гри, пошуку нових технологій, підходів, фінансових інструментів. Однак усі позитивні досягнення фондового ринку в цілому ще не в повній мірі відобразились на ринку деривативів. Якщо рівень капіталізації ринку акцій цілком можна порівняти ринками Польщі та Чехії, то похвалитися особливими досягненнями перед іншими країнами у сфері розвитку ринку деривативів поки важко.
В Україні основну регулюючу роль на ринку похідних цінних паперів виконує держава. Так, у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено правові засади державного регулювання фондового ринку і державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. [3]
Деривативи (похідні фінансові інструменти) мають дві складові, які відрізняють їх від звичайних продуктів:
1. Вони не потребують первісних інвестицій або потребують їх у досить обмежених обсягах, на відміну від інвестицій у звичайні продукти, які мають аналогічні характеристики.
2. Ціна (справедлива вартість) цих продуктів змінюється залежно від зміни вартості базових продуктів – цінних паперів та інших ринкових факторів.
Обов’язковою характеристикою деривативів є те, що вони всі без винятку мають чітко встановлений термін дії, до настання якого обов’язково мають бути погашені. У цьому вони схожі на боргові інструменти, однак відрізняються від безстрокових пайових інструментів.
Першою суттєвою особливістю українських деривативів є відміна від зарубіжних деривативів за базисним активом. В Україні існують численні обмеження кількості базисних активів. Наше законодавство дозволяє лише три види базових активів: цінні папери, товари або кошти, відповідно виділяється три вигляду деривативів: фондові, товарні та валютні.
Ще однією важливою особливістю деривативів, дозволених до випуску в Україні, є обмеження щодо емітентів. Це стосується всіх видів деривативів. Так, емітентами опціонів можуть бути тільки юридичні особи — торговці цінними паперами, які є членами фондових бірж чи торгово-інформаційних систем (ТІС), повинні відповідати обов’язковим нормативам достатності власних коштів та іншим показникам. Існують також обмеження на випуск варіантів, вони можуть бути емітовані лише публічними акціонерними товариствами. Емітентом ф’ючерсів можуть бути тільки створена фондовою (товарною) біржею або ТІС розрахункова (клірингова) палата або розрахунково-кліринговий банк, з якими біржа (ТІС) уклали відповідний договір [1, с. 73].
Третьою особливістю деривативів в Україні є наявність обмежень щодо місця торгівлі цими цінними паперами. Відомо, що в зарубіжних країнах деривативи можуть бути як виключно позабіржовим товаром (наприклад, форвардні контракти), або торгуватися, як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Незважаючи на те, що біржова торгівля деривативами забезпечує більші гарантії її учасникам, у вартісному вираженні переважають позабіржові деривативи. В Україні торгівля ф’ючерсами та опціонами може вестися тільки на біржах чи у ТІС, тобто деривативи цих типів є виключно біржовими товарами [1, с. 76].
Наступною особливістю деривативів в Україні полягає в повній відсутності непокритих (незабезпечених) деривативів. У світовій практиці можливе існування як покритих деривативів, тобто таких цінних паперів, на які у сторони, відповідальної за контрактом є в наявності базисний актив, так і непокритих. Українське законодавство з деривативів прямо забороняє непокриті (незабезпечені активом) деривативи. Прямої заборони не існує тільки форвардів та ф’ючерсів.
Враховуючи те, що розвиток ринку похідних цінних паперів в Україні тісно пов’язаний з реалізацією державою двох важливих напрямків зміни ситуації на ринку: створення розвиненого і високоліквідного вітчизняного ринку похідних цінних паперів та фондового ринку в цілому, можна виділити такі першочергові заходи його активізації.
Законодавством України недостатньо врегулювані механізми щодо випуску та обігу деривативів, а також вимоги до організаторів торгівлі похідними цінними паперами та торговців похідними цінними паперами [2].
Подальший розвиток ринку цінних паперів суттєво залежить від кількості та якості нових фінансових інструментів. Неврегульованість цього питання на законодавчому рівні може збільшити фінансові ризики, які існують на фондовому ринку (зокрема, це стосується врегулювання порядку випуску та обігу валютних деривативів, свопів тощо).
Оптимізація валютного та податкового регулювання є чи не єдиним чинником для підвищення конкурентоспроможності національного фондового ринку та ринку деривативів зокрема [2].
Удосконалення інфраструктурного і правового забезпечення позитивно вплине на розвиток вітчизняного ринку похідних цінних паперів, фінансову систему України та національну економіку загалом.
Список використаних джерел:
1. Абасова К. Валютні деривативи в Україні: стан та перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_ DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vnbu_2014_9_5.pdf.
2. Білинська Н.Є. Проблеми становлення та перспективи розвитку ринку деривативів в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/ 17809/1/75-Butym.pdf.
3. Законодавчо-правова база України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/.
