УДК 336
© Шафранюк А.М., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
В умовах глобалізації та посилення світової конкуренції актуальність досліджень у сфері інноваційної діяльності набуває особливого значення. Світовий досвід доводить, що інтенсивність інноваційної діяльності суттєво впливає на рівень економічного розвитку[1].
Інноваційна система України переживає не найкращі часи свого становлення та розвитку. Перш за все це зношеність основних фондів та виробничої інфраструктури. Технологічний рівень виробництва характеризується високою енерго- і матеріаломісткістю. Тоді як соціально-економічне зростання в Україні може бути досягнуте тільки при активному використанні сучасних науково-інноваційних розробок[3].
В сучасних умовах розвитку слід використовувати інтенсивний шляху розвитку даного сектору економіки через визначення ступеня впливу факторів інноваційної сфери на макроекономічні показники. Це є одним з визначальних чинників структурної перебудови підприємств та прискорення економічного зростання.
Інноваційна діяльність установ на ринку фінансових послуг може вимірюватися кількома показниками: кількістю інноваційно-активних установ, обсягом реалізованої інноваційної продукції, величиною інноваційних витрат, числом впроваджених нових технологічних процесів та інші. Для кращого розуміння, ці показники можна поділити на групи[2]:
1. Фінансові показники:
– кошти іноземних інвесторів на інноваційну діяльність;
– фінансування інноваційної діяльності державою;
– сума витрат підприємств на інноваційну діяльність.
Залучення коштів іноземних інвесторів в інноваційну діяльність на українському фінансовому ринку стає можливим за рядом таких заходів:
– ідентифікація векторів галузевого розвитку та зміцнення позицій українських підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
– удосконалення таких структурних складових фінансової політики держави, як митна та фіскальна;
– утворення та подальший розвиток нових ринкових сегментів на фінансовому ринку;
– активізація інтеграції підприємницького сектору до складу промислових об'єднань на міжнародному рівні в контексті глобалізації;
– удосконалення фінансових важелів фінансової системи для пом'якшення умов торгівельної політики з економічними контрагентами-нерезидентами;
2. Показники кількісної оцінки інновацій:
– кількість впроваджених нових технологічних процесів;
– кількість освоєних виробництв інноваційних видів продукції.
3. Науково-технічні показники:
– кількість організації, які виконують наукові дослідження й розробки;
– чисельність кандидатів і докторів наук в економіці України.
4. Показники інноваційної активності:
- питома вага підприємств, що впроваджували інновації.
Саме фінансові інновації відіграють важливу роль у забезпеченні стійкого розвитку фінансового ринку. Це пояснюється тим, що фінансовий ринок є ключовим провідником фінансових ресурсів у реальний сектор економіки, забезпечує переміщення капіталу у сфери, найбільш відповідальні за економічну безпеку країни. Поширення фінансових інновацій обумовлено попитом на ресурсну складову інвестиційного розвитку суб'єктами фінансової системи на різних вузькоспеціалізованих сегментах фінансового ринку.
До переваг імплементації фінансових інновацій на фінансовому ринку можна віднести [1]:
– розширення асортименту фінансових послуг та продуктів на фінансовому ринку;
– підвищення конкурентоспроможності фінансових установ, що впроваджують фінансові інновації;
– утворення додаткових джерел отримання прибутку від операцій на фінансовому ринку;
– орієнтованість на потреби клієнта фінансової установи, що сприяє розширенню клієнтської бази;
– робота у нових сферах фінансового ринку, що дозволяє знімати "перші вершки" та підвищувати показники ефективності діяльності учасників ринку.
Конкурентоспроможність країни в світовому співтоваристві забезпечується активною інноваційною політикою, котра має формуватися на всіх рівнях управління економікою і враховувати глобальний характер інновацій. Для ефективної реалізації інновацій необхідно створити інноваційне ядро національної економіки за рахунок іноземних інвестицій і на вигідних засадах брати участь у міжнародній науково-технічній співпраці. Слід враховувати те, що фінансові інновації мають специфічні особливості, які відрізняються їх від інноваційної діяльності у реальному секторі національної економіки. Запровадження у вітчизняну практику фінансових інновацій сприятиме створенню в Україні цивілізованих засад функціонування фінансового ринку та дасть змогу повною мірою реалізувати його функції з метою забезпечення економічного зростання та підвищення добробуту суспільства.
Список використаних джерел
1. The Global Competitiveness Report 2018. Офіцій- ний сайт World economic forum. URL: https:// www.weforum.org/reports/the-global-competitveness- report-2018
2. Аналіз інвестиційної привабливості міст і регіонів України / Дослідження державного аналітичного центру "Институт реформ". [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bdo.com.ua/Default .aspx?id=74&item=228
3. Кльоба Л.Г. Сутність, структура та елементи інвестиційного ринку України /Л.Г. Кльоба // Агросвіт No 12 – Львів, 2016. – С. 12–17.
4. Кужелєв М. О. Механізм реалізації регіональних інвестиційних програм як фінансовий інструмент стимулювання регіонального розвитку / М. О. Кужелєв, А. В. Нечипоренко // Схід. – Вип. 6 (152). – Маріуполь: ГО «Український культурологічний Центр», 2017. – С. 22–27.
© Шафранюк А.М., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Інвестиційно-інноваційна модель розвитку фінансового ринку України
В умовах глобалізації та посилення світової конкуренції актуальність досліджень у сфері інноваційної діяльності набуває особливого значення. Світовий досвід доводить, що інтенсивність інноваційної діяльності суттєво впливає на рівень економічного розвитку[1].
Інноваційна система України переживає не найкращі часи свого становлення та розвитку. Перш за все це зношеність основних фондів та виробничої інфраструктури. Технологічний рівень виробництва характеризується високою енерго- і матеріаломісткістю. Тоді як соціально-економічне зростання в Україні може бути досягнуте тільки при активному використанні сучасних науково-інноваційних розробок[3].
В сучасних умовах розвитку слід використовувати інтенсивний шляху розвитку даного сектору економіки через визначення ступеня впливу факторів інноваційної сфери на макроекономічні показники. Це є одним з визначальних чинників структурної перебудови підприємств та прискорення економічного зростання.
Інноваційна діяльність установ на ринку фінансових послуг може вимірюватися кількома показниками: кількістю інноваційно-активних установ, обсягом реалізованої інноваційної продукції, величиною інноваційних витрат, числом впроваджених нових технологічних процесів та інші. Для кращого розуміння, ці показники можна поділити на групи[2]:
1. Фінансові показники:
– кошти іноземних інвесторів на інноваційну діяльність;
– фінансування інноваційної діяльності державою;
– сума витрат підприємств на інноваційну діяльність.
Залучення коштів іноземних інвесторів в інноваційну діяльність на українському фінансовому ринку стає можливим за рядом таких заходів:
– ідентифікація векторів галузевого розвитку та зміцнення позицій українських підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
– удосконалення таких структурних складових фінансової політики держави, як митна та фіскальна;
– утворення та подальший розвиток нових ринкових сегментів на фінансовому ринку;
– активізація інтеграції підприємницького сектору до складу промислових об'єднань на міжнародному рівні в контексті глобалізації;
– удосконалення фінансових важелів фінансової системи для пом'якшення умов торгівельної політики з економічними контрагентами-нерезидентами;
2. Показники кількісної оцінки інновацій:
– кількість впроваджених нових технологічних процесів;
– кількість освоєних виробництв інноваційних видів продукції.
3. Науково-технічні показники:
– кількість організації, які виконують наукові дослідження й розробки;
– чисельність кандидатів і докторів наук в економіці України.
4. Показники інноваційної активності:
- питома вага підприємств, що впроваджували інновації.
Саме фінансові інновації відіграють важливу роль у забезпеченні стійкого розвитку фінансового ринку. Це пояснюється тим, що фінансовий ринок є ключовим провідником фінансових ресурсів у реальний сектор економіки, забезпечує переміщення капіталу у сфери, найбільш відповідальні за економічну безпеку країни. Поширення фінансових інновацій обумовлено попитом на ресурсну складову інвестиційного розвитку суб'єктами фінансової системи на різних вузькоспеціалізованих сегментах фінансового ринку.
До переваг імплементації фінансових інновацій на фінансовому ринку можна віднести [1]:
– розширення асортименту фінансових послуг та продуктів на фінансовому ринку;
– підвищення конкурентоспроможності фінансових установ, що впроваджують фінансові інновації;
– утворення додаткових джерел отримання прибутку від операцій на фінансовому ринку;
– орієнтованість на потреби клієнта фінансової установи, що сприяє розширенню клієнтської бази;
– робота у нових сферах фінансового ринку, що дозволяє знімати "перші вершки" та підвищувати показники ефективності діяльності учасників ринку.
Конкурентоспроможність країни в світовому співтоваристві забезпечується активною інноваційною політикою, котра має формуватися на всіх рівнях управління економікою і враховувати глобальний характер інновацій. Для ефективної реалізації інновацій необхідно створити інноваційне ядро національної економіки за рахунок іноземних інвестицій і на вигідних засадах брати участь у міжнародній науково-технічній співпраці. Слід враховувати те, що фінансові інновації мають специфічні особливості, які відрізняються їх від інноваційної діяльності у реальному секторі національної економіки. Запровадження у вітчизняну практику фінансових інновацій сприятиме створенню в Україні цивілізованих засад функціонування фінансового ринку та дасть змогу повною мірою реалізувати його функції з метою забезпечення економічного зростання та підвищення добробуту суспільства.
Список використаних джерел
1. The Global Competitiveness Report 2018. Офіцій- ний сайт World economic forum. URL: https:// www.weforum.org/reports/the-global-competitveness- report-2018
2. Аналіз інвестиційної привабливості міст і регіонів України / Дослідження державного аналітичного центру "Институт реформ". [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bdo.com.ua/Default .aspx?id=74&item=228
3. Кльоба Л.Г. Сутність, структура та елементи інвестиційного ринку України /Л.Г. Кльоба // Агросвіт No 12 – Львів, 2016. – С. 12–17.
4. Кужелєв М. О. Механізм реалізації регіональних інвестиційних програм як фінансовий інструмент стимулювання регіонального розвитку / М. О. Кужелєв, А. В. Нечипоренко // Схід. – Вип. 6 (152). – Маріуполь: ГО «Український культурологічний Центр», 2017. – С. 22–27.
