Стратегічні орієнтири » Фінанси COVID-19 » Іванюк А.С. Фінанси в умовах пандемії та інших кризових явищ
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
30-10-2020, 20:43

Іванюк А.С. Фінанси в умовах пандемії та інших кризових явищ

Категорія: Фінанси COVID-19

УКД 336
© Іванюк А.С., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

Фінанси в умовах пандемії та інших кризових явищ

Умови пандемії суттєво впливають на стан фінансів на будь-якому щаблі. Пандемія спричиняє розлади у сферах виробництва та споживання, позначається на мікроекономічній поведінці домогосподарств і макроекономічній діяльності транснаціональних корпорацій, а також на позиції політиків у економічних питаннях. Тому, дослідження фінансів в умовах пандемії та інших кризових явищ є сьогодні дуже актуальним.
Особливості фінансів в умовах пандемії та інших кризових явищ розглянуто у вітчизняних літературних джерелах. Теоретичні й практичні аспекти цієї проблеми дослідили такі науковці-фінансисти, як: К. О. Бояринова, В. В. Дергачова, М. О. Кравченко та К. О. Копішинська, Л. Р. Маринчак та І. С. Масик, П. А. Орлов, В. І. Остап'як, І. В. Пасічник і Р. Д. Назаренко, І. Федулова та М. Джулай і ін.
Метою статті є дослідити фінанси в умовах пандемії й інших явищ кризи.
Погоджуємось із думкою В. І. Остап'яка про те, що пандемія є загрозою, яка впливає на розвиток ситеми міжнародних відносин, зокрема на ресурси (трудові, фінансові, матеріальні) та етичні (моральні) маркери [4, с. 300].
В нинішніх умовах, як зазначають К. О. Бояринова, В. В. Дергачова, М. О. Кравченко, К. О. Копішинська, наслідки розвитку коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої вірусом SARS-CoV-2, та активізовані карантинні заходи для запобігання її поширенню обумовлюють нову хвилю кризових явищ, падіння ВВП і збільшення рівня безробіття [1, с. 7].
І. Федулова та М. Джулай звертають увагу на те, що карантинні заходи, які ввели майже всі країни світу через пандемію вірусу COVID-19, спричинили якісні та кількісні зміни в світовій економіці. Це зумовлено закриттям державних кордонів, зупинкою транспортного сполучення, закриттям або зупинкою діяльності значної кількості підприємств, застосуванням численних обмежень для ведення бізнесу. Відбувається ліквідація певних галузей економіки і кардинальний перерозподіл трудових ресурсів між іншими. Найпевніше для відновлення економіки необхідний перерозподіл трудових ресурсів між тими галузями, які залишились і можуть здійснити найбільший внесок у реальне виробництво. Дії всіх економік світу у подоланні нинішньої рецесії покажуть, наскільки ефективним може бути такий перерозподіл. Продумані та зважені рішення дають змогу певним економікам вижити, а їх перезавантаження – швидше опанувати кризу. Слабкі економіки окремих країн без продуманої програми дій чекає системна криза і крах [6, с. 75].
Підприємства, на погляд І. Федулової та М. Джулай, також постають перед проблемами збереження ділової активності, фінансової стійкості та робочих місць. Саме тому важливим питанням сьогодення є визначення пріоритетів розвитку окремих видів економічної діяльності в процесі подолання рецесії, яка спричинена пандемією вірусу COVID-19, і можливостей підприємств у забезпеченні безперервної роботи та збереження бренду роботодавця [6, с. 76].
Зарубіжний досвід подолання сучасної кризи, викликаної пандемією, на погляд Л. Р. Маринчак та І. С. Масик, вказує, що основний акцент потрібно робити на підтримці економіки через фінансування підприємств, особливо тих сфер, котрі зазнали найбільших втрат через призупинення своєї діяльності. Тому роботу банківського сектора необхідно переорієнтувати на розвиток кредитування економічних суб’єктів з метою запобігання масових банкрутств [2, с. 174].
За дослідженнями І. В. Пасічника та Р. Д. Назаренка, для забезпечення економічної та фінансової стабільності та запобігання кризовим явищам у банківській системі уряди країн вживають рішучих дій. Центральні банки пом’якшують монетарну політику та забезпечують ліквідність фінансової системи, у тому числі за допомогою зниження облікової ставки, щоб підтримувати кредитну активність банківських установ і забезпечити економіку необхідними ресурсами. Завдяки цим зусиллям ринки фінансування залишилися функціональними, і настрої інвесторів показали ознаки покращення. Наглядові органи закликають банки ретельно передивлятися умови кредитування для тих, хто намагається обслуговувати свої борги, щоб допомогти подолати період економічної бездіяльності, а також використати існуючі буфери капіталу та ліквідності [5, с. 247].
П. А. Орлов вважає, що країни, економічні системи яких за допомогою державного регулювання економіки забезпечили досить високу її соціальну спрямованість, не допустили великого розшарування населення на занадто багатих і тих, що знаходяться за межею бідності, краще і без великих соціальних потрясінь долали світову економічну кризу. До них належать, наприклад, Швеція, Норвегія, Австралія, Франція, Німеччина, Японія. Так, Японія з дуже відсталої країни після закінчення Другої світової війни перетворилася в лідируючу за рахунок якісного державного регулювання економіки та ефективної підтримки виробників. У даний час Японія є третьою економікою світу після США та Китаю. Аргументовано, що якість економічної системи будь-якої країни, державного регулювання економіки є найважливішими чинниками масштабного підвищення соціальної відповідальності підприємств, їх іміджу та конкурентоспроможності, а також конкурентоспроможності країни [3, с. 37].
Пандемія 2020 р. – перша криза в Україні, коли не спостерігається великої інфляції, банкрутства банків та зменшення золотовалютних резервів. Поступове скасування карантинних обмежень зумовить відновлення української економіки в другому півріччі 2020 р. Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політика. Збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи та заходи Національного банку України з підтримання банківської системи зменшать негативний вплив пандемії COVID-19 на економіку.
Прогнозуванням розвитку економічної ситуації в глобальній економіці та окремо в різних країнах займаються міжнародні організації. Зокрема, Міжнародний валютний фонд і Світовий банк сконцентровані на прогнозуванні тенденцій зміни економічних показників розвитку держав. Водночас Організація економічного співробітництва та розвитку, Світова організація торгівлі, Агентство Bloomberg приділяють увагу сценаріям розвитку подій. Чинниками, які забезпечують вищі показники прогнозів макроекономічних показників, зокрема вищий рівень прогнозу зростання ВВП, варто вважати збалансований розподіл надходжень до ВВП з різних видів економічної діяльності; високий рівень внутрішнього споживання; розвинений внутрішній ринок; провадження активної політики антикризових заходів, спрямованих на збереження малого та середнього бізнесу та підтримку базових для економіки країни галузей промисловості, у тому числі щодо забезпечення їх інвестиційної привабливості [1, с. 7].
Отже, умови пандемію створюють дестабілізацію фінансів, зокрема розлади у сферах виробництва та споживання, поведінці домогосподарств та макроекономічній діяльності транснаціональних корпорацій, падіння ВВП і збільшення рівня безробіття. Тому важливо правильно визначати та прогнозувати спричинені якісні та кількісні зміни в світовій економіці, а також приймати правильні тактичні та стратегічні рішення.

Список використаної літератури:
1. Бояринова К. О., Дергачова В. В., Кравченко М. О., Копішинська К. О. Аналіз прогнозів впливу пандемії коронавірусу на економіку України та сусідніх країн. Бізнес Інформ. 2020. № 7. С. 6-15.
2. Маринчак Л. Р., Масик І. С. Особливості функціонування банківських установ в Україні в період пандемії. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія : Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2020. № 1. С. 174-183.
3. Орлов П. А. Світова економічна криза і пандемія COVID-19 та їх уроки для уряду країн. Бізнес Інформ. 2020. № 6. С. 30-40.
4. Остап'як В. І. Глобальні кризи в контексті пандемій. Гілея: науковий вісник. 2020. Вип. 154. С. 300-303.
5. Пасічник І. В., Назаренко Р. Д. Діяльність центрального банку в умовах пандемії. Бізнес Інформ. 2020. № 6. С. 245-251.
6. Федулова І., Джулай М. Економічні наслідки пандемії COVID-19 для підприємств України. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2020. № 4. С. 74-91.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
^