УДК 336
© Васильків Р. В., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-44с
Діяльність банківських установ є однією з найбільш ризикових форм підприємництва. Тому ризики супроводжують будь-яку банківську операцію і управління ними є надзвичайно актуальним питанням. Сучасна банківська система України функціонує в нестабільних політичних та економічних умовах держави, при недостатньо розвиненому фінансовому ринку, недосконалому законодавстві, зростанні конкурентної боротьби, саме тому головним завданням стає організація ефективної системи управління ризиками банків.
Одним з ризиків, з якими доводиться постійно зустрічатися сучасному банку є процентний ризик. Робота по управлінню процентним ризиком є одним із стратегічних напрямів будь-якого банку. Нерідко від уміння банку управляти ризиком процентної ставки залежить саме його існування. Саме тому управління процентним ризиком є одним з першочергових завдань банківського фінансового менеджменту.
Серед науковців відсутня єдина точка зору щодо виділення форм процентного ризику, однак Базельський комітет з банківського регулювання виділяє п’ять основних форм процентного ризику:
1) ризик переоцінки;
2) ризик зміни кривої дохідності;
3) базисний ризик;
4) ризик права вибору;
5) економічний ризик.
Метою управління процентним ризиком є збереження прибутку та капіталу банку від негативного впливу зміни процентних ставок. Для досягнення зазначеної мети при управлінні процентним ризиком банк концентрує свою увагу на активах та пасивах, які чутливі до зміни процентних ставок.
Складність управління процентним ризиком пов’язана зі значною кількістю факторів, що його обумовлюють. Якщо досліджувати процентний ризик за джерелом виникнення, то його, як і інші ризики, прийнято розподіляти на зовнішній та внутрішній процентні ризики банку.
Основні напрями мінімізації процентного ризику, котрі можуть бути передбачені політикою комерційного банку у сфері ціноутворення за позичковими операціями, доцільно представити у вигляді двох груп методів, що охоплюють, з одного боку, управління дохідністю активів і пасивів банку, а з другого - використання деривативів (тобто похідних цінних паперів) як засобу страхування даного виду ризику в перспективі, з розвитком відповідного сегменту фінансового ринку в Україні.
Банківським установам, для поліпшення системи управління ризиками, в свою чергу, потрібно створити комплексний механізм управління ризиками, що буде являти собою систему не тільки безпосереднього управління ризиками, коли їх виявлено, а допоможе організувати роботу банківської установи та допоможе попереджати виникнення ризиків. Банкам варто покращити ефективність менеджменту банку, створити надійні системи обробки, збереження, обміну інформацією, застосовувати зарубіжні методи ризик-менеджменту з адаптацією до вітчизняних умов.
Список використаних джерел:
1. Жарій Я.В., Грінченко Н.О., Особливості управління процентними ризиками в сучасних умовах банківської діяльності // Вісник Чернігівського Державного Технологічного університету № 1 (72) - 2014 - ст. 159-167
2. Прасолова С. Проблеми оцінки та управління процентним ризиком комерційних банків: актуальні аспекти / С. Прасолова // Вісник НБУ. –– 2007. –– № 9. –– С. 36––39
© Васильків Р. В., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-44с
Управління процентним ризиком
Діяльність банківських установ є однією з найбільш ризикових форм підприємництва. Тому ризики супроводжують будь-яку банківську операцію і управління ними є надзвичайно актуальним питанням. Сучасна банківська система України функціонує в нестабільних політичних та економічних умовах держави, при недостатньо розвиненому фінансовому ринку, недосконалому законодавстві, зростанні конкурентної боротьби, саме тому головним завданням стає організація ефективної системи управління ризиками банків.
Одним з ризиків, з якими доводиться постійно зустрічатися сучасному банку є процентний ризик. Робота по управлінню процентним ризиком є одним із стратегічних напрямів будь-якого банку. Нерідко від уміння банку управляти ризиком процентної ставки залежить саме його існування. Саме тому управління процентним ризиком є одним з першочергових завдань банківського фінансового менеджменту.
Серед науковців відсутня єдина точка зору щодо виділення форм процентного ризику, однак Базельський комітет з банківського регулювання виділяє п’ять основних форм процентного ризику:
1) ризик переоцінки;
2) ризик зміни кривої дохідності;
3) базисний ризик;
4) ризик права вибору;
5) економічний ризик.
Метою управління процентним ризиком є збереження прибутку та капіталу банку від негативного впливу зміни процентних ставок. Для досягнення зазначеної мети при управлінні процентним ризиком банк концентрує свою увагу на активах та пасивах, які чутливі до зміни процентних ставок.
Складність управління процентним ризиком пов’язана зі значною кількістю факторів, що його обумовлюють. Якщо досліджувати процентний ризик за джерелом виникнення, то його, як і інші ризики, прийнято розподіляти на зовнішній та внутрішній процентні ризики банку.
Основні напрями мінімізації процентного ризику, котрі можуть бути передбачені політикою комерційного банку у сфері ціноутворення за позичковими операціями, доцільно представити у вигляді двох груп методів, що охоплюють, з одного боку, управління дохідністю активів і пасивів банку, а з другого - використання деривативів (тобто похідних цінних паперів) як засобу страхування даного виду ризику в перспективі, з розвитком відповідного сегменту фінансового ринку в Україні.
Банківським установам, для поліпшення системи управління ризиками, в свою чергу, потрібно створити комплексний механізм управління ризиками, що буде являти собою систему не тільки безпосереднього управління ризиками, коли їх виявлено, а допоможе організувати роботу банківської установи та допоможе попереджати виникнення ризиків. Банкам варто покращити ефективність менеджменту банку, створити надійні системи обробки, збереження, обміну інформацією, застосовувати зарубіжні методи ризик-менеджменту з адаптацією до вітчизняних умов.
Список використаних джерел:
1. Жарій Я.В., Грінченко Н.О., Особливості управління процентними ризиками в сучасних умовах банківської діяльності // Вісник Чернігівського Державного Технологічного університету № 1 (72) - 2014 - ст. 159-167
2. Прасолова С. Проблеми оцінки та управління процентним ризиком комерційних банків: актуальні аспекти / С. Прасолова // Вісник НБУ. –– 2007. –– № 9. –– С. 36––39
