УДК 336
© Стриганіна Х.Я., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Глобалізація міжнародних фінансових ринків і її вплив на економіку України
Глобалізація – процес універсалізації, становлення єдиних для всієї планети Земля структур, зв’язків і відносин в різних сферах життєдіяльності. Активно протікають процеси взаємного зближення економік різних країн і народів, відбувається формування єдиного інформаційного простору й переливання сучасних технологій, політична трансформація та інтеграція на регіональному і світовому рівнях. На початку ХХІ століття світове господарство все більше набуває рис єдиної динамічної цілісної системи, в якій протікають різнопланові процеси. Свідченням зростання взаємозалежності національних економік є їх надзвичайна чутливість до будь яких змін, що стосуються міжнародних товарних і сировинних ринків, фінансового ринку й ринку робочої сили. Посилюється роль і значення зовнішніх факторів у економіці країн, створюється єдиний світовий ринок без національних бар’єрів, встановлюються одинакові правила гри на світовій арені для всіх його учасників.
Сучасні процеси глобалізації породжуються економічними чинниками: суспільним розподілом праці, науково-технічним прогресом в умовах ринкової економіки, міждержавними інтеграційними процесами, міжнародними суспільними об’єднаннями і неурядовими організаціями, різноманітними формами міжнародного культурного обміну і спілкування.
Аналітики фінансових ринків відзначають, що в основі глобалізації фінансової системи лежить взаємодія таких явищ:
- технічний прогрес, що дозволяє здійснювати міжнародні фінансові угоди в режимі реального часу й значно скоротити витрати на транспорт і комунікацію;
- зростаюча конкуренція: з одного боку, між кредитними й фінансовими установами на фінансових ринках, а з іншого, - між самими фінансовими ринками внаслідок значного розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій;
- реструктуризація кредитних і фінансових установ шляхом їхнього злиття й поглинання як слідство зростаючої конкуренції між ними;
- широка інтернаціоналізація бізнесу через посилення транснаціонального характеру діяльності корпорацій;
- консолідація регіональних інтеграційних об'єднань (у Європі - Економічний і валютний союз);
- послаблення твердого контролю щодо здійснення міжнародних угод, пов'язаних з рухом капіталу фондових бірж;
- макроекономічна стабілізація й реформи в ряді країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою, які створили сприятливий клімат для іноземних інвесторів;
- широке використання «принципу важеля» (значне позичання коштів для своїх інвестицій) і розвиток процесів сек’юритизації активів у промислово розвинених країнах.
Глобалізація світових фінансових ринків не тільки створює ряд переваг для його учасників, але й може мати негативні наслідки для економік країн. У сучасному фінансовому середовищі активізується процес сек’юритизації, який передбачає продаж активів банків через трансформацію їх у цінні папери, які в подальшому розміщуються на ринку, не маючи під собою реального підкріплення. Ця операція застосовується щодо банківських кредитів і дозволяє банкам передавати кредитні ризики іншим учасникам ринку. З часом, такі боргові фінансові інструменти підривають довіру до фінансових продуктів і призводять до зниження їх ринкової вартості.
Для того, щоб визначити місце України в сучасних глобалізаційних тенденціях, слід звернутись до результатів дослідження Всесвітнього економічного форуму,який на підставі розрахунку індексу глобальної конкурентоспроможності (автор — професор Колумбійського університету Ксав’є Сала і Мартін) для 131 держави світу провів аналіз таких параметрів: якість інституцій, інфраструктура, макроекономічна стабільність, здоров’я і початкова освіта, вища освіта і професійна підготовка,
ефективність ринку товарів і послуг, ефективність ринку праці, розвиненість фінансового ринку, технологічний рівень, розмір ринку, конкурентоспроможність компаній і інноваційний потенціал. Україна в рейтингу перебуває на 73 й позиції, погіршивши минулорічний показник на чотири пункти.
Україна має схильність до інтеграції та глобалізації, прагне приймати активну участь в світових економічних, соціальних й політичних процесах, однак структурні диспропорції та розрив у рівні розвитку економіки зумовлюють на явність певних перешкод для безболісного входження в інтегровані утворення.
Отже, якісний розвиток світових фінансових ринків свідчить про їх більш високу ефективність і про зростаючу роль саме міжнародних ринків капіталу в області залучення кредитних ресурсів. Але незважаючи на те, що глобалізація об'єктивно стала невід'ємним аспектом ведення бізнесу на світових фінансових ринках, найвищий ступінь складності, більшу частку постійних витрат, високі вимоги до фахівців і дуже тверде конкурентне середовище, питання про ступінь привабливості глобального ведення бізнесу для більшості неоднозначний.Глобалізація світового фінансового й політичного простору в умовах нестабільності економічного розвитку України створює ряд бар’єрів та перешкод для постіндустріальної трансформації. Для України вихід повинен полягати не в пасивному очікуванні,а в оновленні мислення та діяльності.
© Стриганіна Х.Я., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Глобалізація міжнародних фінансових ринків і її вплив на економіку України
Глобалізація – процес універсалізації, становлення єдиних для всієї планети Земля структур, зв’язків і відносин в різних сферах життєдіяльності. Активно протікають процеси взаємного зближення економік різних країн і народів, відбувається формування єдиного інформаційного простору й переливання сучасних технологій, політична трансформація та інтеграція на регіональному і світовому рівнях. На початку ХХІ століття світове господарство все більше набуває рис єдиної динамічної цілісної системи, в якій протікають різнопланові процеси. Свідченням зростання взаємозалежності національних економік є їх надзвичайна чутливість до будь яких змін, що стосуються міжнародних товарних і сировинних ринків, фінансового ринку й ринку робочої сили. Посилюється роль і значення зовнішніх факторів у економіці країн, створюється єдиний світовий ринок без національних бар’єрів, встановлюються одинакові правила гри на світовій арені для всіх його учасників.
Сучасні процеси глобалізації породжуються економічними чинниками: суспільним розподілом праці, науково-технічним прогресом в умовах ринкової економіки, міждержавними інтеграційними процесами, міжнародними суспільними об’єднаннями і неурядовими організаціями, різноманітними формами міжнародного культурного обміну і спілкування.
Аналітики фінансових ринків відзначають, що в основі глобалізації фінансової системи лежить взаємодія таких явищ:
- технічний прогрес, що дозволяє здійснювати міжнародні фінансові угоди в режимі реального часу й значно скоротити витрати на транспорт і комунікацію;
- зростаюча конкуренція: з одного боку, між кредитними й фінансовими установами на фінансових ринках, а з іншого, - між самими фінансовими ринками внаслідок значного розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій;
- реструктуризація кредитних і фінансових установ шляхом їхнього злиття й поглинання як слідство зростаючої конкуренції між ними;
- широка інтернаціоналізація бізнесу через посилення транснаціонального характеру діяльності корпорацій;
- консолідація регіональних інтеграційних об'єднань (у Європі - Економічний і валютний союз);
- послаблення твердого контролю щодо здійснення міжнародних угод, пов'язаних з рухом капіталу фондових бірж;
- макроекономічна стабілізація й реформи в ряді країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою, які створили сприятливий клімат для іноземних інвесторів;
- широке використання «принципу важеля» (значне позичання коштів для своїх інвестицій) і розвиток процесів сек’юритизації активів у промислово розвинених країнах.
Глобалізація світових фінансових ринків не тільки створює ряд переваг для його учасників, але й може мати негативні наслідки для економік країн. У сучасному фінансовому середовищі активізується процес сек’юритизації, який передбачає продаж активів банків через трансформацію їх у цінні папери, які в подальшому розміщуються на ринку, не маючи під собою реального підкріплення. Ця операція застосовується щодо банківських кредитів і дозволяє банкам передавати кредитні ризики іншим учасникам ринку. З часом, такі боргові фінансові інструменти підривають довіру до фінансових продуктів і призводять до зниження їх ринкової вартості.
Для того, щоб визначити місце України в сучасних глобалізаційних тенденціях, слід звернутись до результатів дослідження Всесвітнього економічного форуму,який на підставі розрахунку індексу глобальної конкурентоспроможності (автор — професор Колумбійського університету Ксав’є Сала і Мартін) для 131 держави світу провів аналіз таких параметрів: якість інституцій, інфраструктура, макроекономічна стабільність, здоров’я і початкова освіта, вища освіта і професійна підготовка,
ефективність ринку товарів і послуг, ефективність ринку праці, розвиненість фінансового ринку, технологічний рівень, розмір ринку, конкурентоспроможність компаній і інноваційний потенціал. Україна в рейтингу перебуває на 73 й позиції, погіршивши минулорічний показник на чотири пункти.
Україна має схильність до інтеграції та глобалізації, прагне приймати активну участь в світових економічних, соціальних й політичних процесах, однак структурні диспропорції та розрив у рівні розвитку економіки зумовлюють на явність певних перешкод для безболісного входження в інтегровані утворення.
Отже, якісний розвиток світових фінансових ринків свідчить про їх більш високу ефективність і про зростаючу роль саме міжнародних ринків капіталу в області залучення кредитних ресурсів. Але незважаючи на те, що глобалізація об'єктивно стала невід'ємним аспектом ведення бізнесу на світових фінансових ринках, найвищий ступінь складності, більшу частку постійних витрат, високі вимоги до фахівців і дуже тверде конкурентне середовище, питання про ступінь привабливості глобального ведення бізнесу для більшості неоднозначний.Глобалізація світового фінансового й політичного простору в умовах нестабільності економічного розвитку України створює ряд бар’єрів та перешкод для постіндустріальної трансформації. Для України вихід повинен полягати не в пасивному очікуванні,а в оновленні мислення та діяльності.
