УДК 336
© Дзямка М.А., 31.10.2021
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфН-51с
Вступ
Події в нашій країні за останні роки суттєво змінили економічний уклад життя населення і держави в цілому. З'явилися цілі прошарки власників: підприємців, комерсантів, бізнесменів, власників офісів. Володіння власністю і грошима не тільки дозволяє користуватися додатковими благами, а й пов'язане з ризиком випадкового пошкодження або знищення майна, захворювання (смерті), фінансових втрат, а також заподіяння шкоди (збитків) третім особам.
У цих умовах страхування є не тільки універсальним, але і оптимальним способом захисту майнових інтересів всіх категорій громадян і господарюючих суб'єктів. Однак точне дотримання правил поведінки на страховому ринку неможливе без достатнього знання «правил гри», тобто процесу страхування.
• Для страхового ринку сьогодні характерні: широкий спектр видів страхування, елементи конкуренції, велике коло законодавчих, нормативно-правових положень і вимог, різноманітність правил і умов страхування; нові взаємини з іноземними страховими компаніями; особлива система державного контролю за діяльністю страховиків та ін.
• Об'єктивна потреба в страхуванні зумовлює безпосередній зв'язок страхового ринку з фінансами підприємств, населення, банківською системою, державним бюджетом та іншими фінансовими інститутами, в рамках яких реалізуються страхові відносини. У таких відносинах відповідні фінансові інститути виступають як страхувальники та споживачі страхових продуктів.
• Страховий ринок є складною інтегрованою системою, що розвивається, до ланок якої належать страхові організації, страхувальники, страхові продукти, страхові посередники, професійні оцінювачі страхових ризиків і збитків, об'єднання страховиків і страхувальників та система державного регулювання страхування.
Розділ 1. Теоретичні основи та функції страхування на фінансовому ринку
• Страхування - це спосіб зменшення ризику шляхом гарантування відшкодування потенційних збитків потерпілому.
• Страховий ринок - складова частина фінансового ринку країни, де предметом купівлі-продажу є страхові продукти. Споживчі властивості даних продуктів дуже специфічні і відмінні від інших продуктів фінансового ринку.
• Кожен страховий продукт співвідноситься з конкретним об'єктом страхування (те, що страхується), визначає причини страхування (страховий ризик), його вартість (страхову суму), ціну (страховий тариф), умови грошових платежів (розрахунків) в передбаченні тих подій, від яких останній страхується.
• Страховиком встановлюється певні співвідношення між платежами страхувальників і страховика, що виникають з приводу купівлі-продажу страхового продукту, тобто визначають ціну страхового продукту (тариф).
• Місце страхового ринку в фінансовій системі обумовлено як роллю різних фінансових інститутів у фінансуванні страхового захисту, так і їх значенням як об'єктів розміщення інвестиційних ресурсів страхових організацій і обслуговування страхової, інвестиційної та інших видів діяльності.
• Страховий ринок виконує ряд взаємозалежних функцій:
- Компенсаційна функція;
- Накопичувальна або ощадна функція;
- Попереджувальна функція;
- Інвестиційна функція;
- Розподільна функція;
• Крім покупців страхових послуг, на страховому ринку діють також різні види продавців. Страхові організації, товариства взаємного страхування, страхові брокери і страхові актуарії є суб'єктами страхової справи.
• Страхувальник - це юридична або дієздатна фізична особа, яка із страховиками договори страхування або є страхувальником в силу закону. Другий основний суб'єкт страхового ринку - страховик, юридична особа, відокремлений господарюючий суб'єкт, який створений спеціально для здійснення страхування, співстрахування, перестрахування, взаємного страхування і який отримав ліцензію.
• Виділяються такі типи страховиків: страхові компанії, перестрахувальні компанії, товариства взаємного страхування.
• Більшість страхових операцій в світі здійснюється через страхових посередників, серед яких виділяються:
- страхові брокери,
- страхові агенти.
Розділ 2. Аналіз страхового ринку в Україні
• Страховий ринок України в 2018 році демонстрував активну динаміку, як кількісних показників, так і якісних. Зокрема, тривала робота Нацкомфінпослуг з очищення ринку від ненадійних гравців, що дозволило вивести з ринку 17 страхових компаній.
• На сьогодні страховики забезпечують не тільки доступність страхових послуг для різноманітних клієнтських категорій і розширюють експансію в регіонах країни (відкрито 33 філії), але створюють нові робочі місця з податковими відрахуваннями, в т.ч. до місцевих бюджетів.
• У 2019 Нацкомфінпослуг зосередить свою увагу на вирішенні завдань, спрямованих на вдосконалення державного регулювання в частині проведення фінансового моніторингу, врегулювання операцій перестрахування, посилення заходів впливу до проблемних і неплатоспроможним страховикам, врегулювання при передачі страхового портфеля, проведення стрес-тестування страховиків, встановлення вимог до аудиторських звітів.
• Значна кількість різних компаній (включаючи страхові та перестрахові компанії), установ та науковців зосереджується на дослідженні тенденцій розвитку страхових ринків, пошуку відповідних закономірностей, з'ясуванні причин та факторів, що впливають на ці процеси.
• Розвиток страхових ринків, в тому числі в Україні, відбувається серед відомих тенденцій, а саме: посилення конкуренції; капіталізація та концентрація коштів страхових компаній; поява, впровадження та поширення нових інноваційних видів страхування та перестрахування; використання інноваційних технологій; продовження та ескалація масових злиттів страхового, банківського та фінансового капіталу; формування єдиного та стандартизованого міжнародного страхування; адаптація національних страхових ринків до усталених принципів міжнародної торгівлі тощо.
• Експерти сходяться на думці, що в найближчі роки відбуватиметься подальше збільшення обсягів страхування та розширення асортименту страхових послуг у країнах, що розвиваються. Спостерігатиметься тенденція до трансформації установ на страхових ринках та посилення відносин та співпраці між країнами у цій галузі.
Розділ 3. Перспективи розвитку страхових компаній на фінансовому ринку
• Ризики в сьогоднішньому господарському житті стають все більшими. У зв'язку з цією обставиною, виникає обов'язок в об'єднанні зусиль страховиків з обслуговування таких ризиків.
• Види страхових послуг - коло пропонованих на ринок страхових продуктів, які характеризуються певним набором умов страхування, що включають перелік суб'єктів страхування, набір страхових ризиків, вимоги щодо встановлення рівня страхової відповідальності і страхової премії, порядок укладення договору страхування та обов'язки сторін щодо його виконання.
• Інфраструктура страхової організації являє собою обслуговування процесу виробництва служби, структури страхової організації: планово-економічну, фінансову, маркетингову, технічну, експертну.
• Стратегічною перспективою розвитку українського страхового посередництва є приведення основи його діяльності до розроблених європейських стандартів.
• Адаптація до європейських вимог у сфері регулювання страхового посередництва, зокрема, зміцнення брокерської установи, є важливим для стійкості українського страхового ринку. В Україні у 2006–2017 рр.
• Важливо також затвердити процедуру сертифікації страхових агентів та впровадити її на практиці. Це тривалий процес, який може бути реалізований у кілька етапів. Ми бачимо такі механізми та перспективи впровадження цього процесу на практиці.
• Процес запровадження сертифікації буде тривалим та насиченим. Він повинен супроводжуватися розробкою вимог щодо сертифікації страхових агентів.
ВИСНОВОК
• У сучасній економічній практиці розвинутих країн резервні фонди страхових компаній - це другий за значимістю кредитний ресурс економіки після банківських депозитів
• Держава бере безпосередню участь у розвитку страхового ринку через державні страхові організації, через правовий вплив на функціонування ринку страхових послуг.
• Для впровадження українського бізнесу в міжнародні фінансові і торговельні організації є поетапна лібералізація ринку страхових послуг у відповідність з пріоритетами і рівнем розвитку секторів економіки міжнародного економічного співтовариства.
• Удосконалення законодавства і зміцнення довіри до страхових компаній дозволить в подальшому збільшити приплив громадян і організацій, зацікавлених в роботі зі страховими компаніями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Страхование от А до Я / под ред.: Л. И. Корчевской, К. Е. Турбиной. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 624 с.
2. Страхування : підручник / керівник авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2002. – 599 с.
3. Шахов В. В. Введение в страхование: экономический аспект / В. В. Шахов. – М. : Финансы и статистика, 1992. – 192 с.
4. Приходько В. С. Методологія обліку страхової діяльності та аналіз платоспроможності страховика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.06.04 / Приходько Володимир Сергійович. – К. : КНЕУ, 2000. – 16 с.
5. Навроцький Д. А. Формування страхового ринку України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.10 / Навроцький Денис Анатолійович. – К. : Інститут економічного прогнозування НАНУ, 2005. – 16 с.
6. Хавтур О. В. Фінансові потоки страхових компаній в умовах трансформації економіки України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук: 08.04.01 / Хавтур Ольга Володимирівна. – Тернопіль : Тернопільська академія народного господарства, 2004. – 25 с.
7. Про страхування : Закон України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18.
8. Фурман В. М. Страховий ринок України: проблеми становлення та стратегія розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.04.01 / Фурман Василь Миколайович. – К. : Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАНУ”, 2006. – 33 с.
9. Манэс А. Основы страхового дела / А. Манэс. – М. : Анкил, 1992. – 112 с.
10. Говорушко Т. А. Страхові послуги : навчальний посібник / Т. А. Говорушко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
11. Словарь страховых терминов / под ред.: Е. В. Коломина, В. В. Шахова. – М. : Финансы и статистика, 1992. – 333 с.
12. Заруба О. Д. Основи страхування : посібник / О. Д. Заруба. – К. : Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1995. – 180 с.
13. Воблый К. Г. Основы экономики страхования / К. Г. Воблый. – М. : Анкил, 1993.– 226 с.
14. Журавлев Ю. М. Словарь-справочник терминов по страхованию и перестрахованию / Ю. М. Журавлев. – 2-е изд. – К. : Анкил, 1997. – 180 с.
15. Рудницкий В. В. Экономика и организация страхового дела / В. В. Рудницкий. – СПб. : СПбУЭФ, 1993. – 136 с.
16. Федоров Т. А. Страхование в условиях рыночной экономики: принципы и практика / Т. А. Федоров. – СПб. : СПбУЭФ, 1995. – 112 с.
17. Шахов В. В. Страхование / В. В. Шахов. – М. : Страховой полис ; ЮНИТИ, 1997. – 311 с.
18. Кривов В. Проблема рисков при принятии управленческих решений /В. Кривов // Управление риском. – 2000. – № 4. – С. 15–17.
19. Жованников В. Н. Риск-менеджмент в коммерческом банке в условиях переходной экономики / В. Н. Жованников // Деньги и кредит. – 2002. – № 5. – С. 60–65.
20. Сердюкова И. Д. Управление финансовыми рисками / И. Д. Сердюкова // Финансы. – 1995. – № 12. – С. 6–9.
21. Риск-анализ инвестиционного проекта : учебник для вузов / под ред. М. В. Грачевой. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 351 с.
22. Риски в современном бизнесе / П. Г. Грабовий, С. Н. Петрова, С. И. Полтавцев и др. – М. : Аланс, 1994. – 200 с.
23. Ілляшенко С. М. Економічний ризик : навчальний посібник / С. М. Ілляшенко. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 220 с.
24. Вітлінський В. В. Моделі оцінки ризику неплатежу операцій фінансового лізингу / В. В. Вітлінський, Є. Б. Долинська // Фінанси України. – 2005. – № 6. С. 62–68.
© Дзямка М.А., 31.10.2021
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфН-51с
РОЛЬ ТА МІСЦЕ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ
Вступ
Події в нашій країні за останні роки суттєво змінили економічний уклад життя населення і держави в цілому. З'явилися цілі прошарки власників: підприємців, комерсантів, бізнесменів, власників офісів. Володіння власністю і грошима не тільки дозволяє користуватися додатковими благами, а й пов'язане з ризиком випадкового пошкодження або знищення майна, захворювання (смерті), фінансових втрат, а також заподіяння шкоди (збитків) третім особам.
У цих умовах страхування є не тільки універсальним, але і оптимальним способом захисту майнових інтересів всіх категорій громадян і господарюючих суб'єктів. Однак точне дотримання правил поведінки на страховому ринку неможливе без достатнього знання «правил гри», тобто процесу страхування.
• Для страхового ринку сьогодні характерні: широкий спектр видів страхування, елементи конкуренції, велике коло законодавчих, нормативно-правових положень і вимог, різноманітність правил і умов страхування; нові взаємини з іноземними страховими компаніями; особлива система державного контролю за діяльністю страховиків та ін.
• Об'єктивна потреба в страхуванні зумовлює безпосередній зв'язок страхового ринку з фінансами підприємств, населення, банківською системою, державним бюджетом та іншими фінансовими інститутами, в рамках яких реалізуються страхові відносини. У таких відносинах відповідні фінансові інститути виступають як страхувальники та споживачі страхових продуктів.
• Страховий ринок є складною інтегрованою системою, що розвивається, до ланок якої належать страхові організації, страхувальники, страхові продукти, страхові посередники, професійні оцінювачі страхових ризиків і збитків, об'єднання страховиків і страхувальників та система державного регулювання страхування.
Розділ 1. Теоретичні основи та функції страхування на фінансовому ринку
• Страхування - це спосіб зменшення ризику шляхом гарантування відшкодування потенційних збитків потерпілому.
• Страховий ринок - складова частина фінансового ринку країни, де предметом купівлі-продажу є страхові продукти. Споживчі властивості даних продуктів дуже специфічні і відмінні від інших продуктів фінансового ринку.
• Кожен страховий продукт співвідноситься з конкретним об'єктом страхування (те, що страхується), визначає причини страхування (страховий ризик), його вартість (страхову суму), ціну (страховий тариф), умови грошових платежів (розрахунків) в передбаченні тих подій, від яких останній страхується.
• Страховиком встановлюється певні співвідношення між платежами страхувальників і страховика, що виникають з приводу купівлі-продажу страхового продукту, тобто визначають ціну страхового продукту (тариф).
• Місце страхового ринку в фінансовій системі обумовлено як роллю різних фінансових інститутів у фінансуванні страхового захисту, так і їх значенням як об'єктів розміщення інвестиційних ресурсів страхових організацій і обслуговування страхової, інвестиційної та інших видів діяльності.
• Страховий ринок виконує ряд взаємозалежних функцій:
- Компенсаційна функція;
- Накопичувальна або ощадна функція;
- Попереджувальна функція;
- Інвестиційна функція;
- Розподільна функція;
• Крім покупців страхових послуг, на страховому ринку діють також різні види продавців. Страхові організації, товариства взаємного страхування, страхові брокери і страхові актуарії є суб'єктами страхової справи.
• Страхувальник - це юридична або дієздатна фізична особа, яка із страховиками договори страхування або є страхувальником в силу закону. Другий основний суб'єкт страхового ринку - страховик, юридична особа, відокремлений господарюючий суб'єкт, який створений спеціально для здійснення страхування, співстрахування, перестрахування, взаємного страхування і який отримав ліцензію.
• Виділяються такі типи страховиків: страхові компанії, перестрахувальні компанії, товариства взаємного страхування.
• Більшість страхових операцій в світі здійснюється через страхових посередників, серед яких виділяються:
- страхові брокери,
- страхові агенти.
Розділ 2. Аналіз страхового ринку в Україні
• Страховий ринок України в 2018 році демонстрував активну динаміку, як кількісних показників, так і якісних. Зокрема, тривала робота Нацкомфінпослуг з очищення ринку від ненадійних гравців, що дозволило вивести з ринку 17 страхових компаній.
• На сьогодні страховики забезпечують не тільки доступність страхових послуг для різноманітних клієнтських категорій і розширюють експансію в регіонах країни (відкрито 33 філії), але створюють нові робочі місця з податковими відрахуваннями, в т.ч. до місцевих бюджетів.
• У 2019 Нацкомфінпослуг зосередить свою увагу на вирішенні завдань, спрямованих на вдосконалення державного регулювання в частині проведення фінансового моніторингу, врегулювання операцій перестрахування, посилення заходів впливу до проблемних і неплатоспроможним страховикам, врегулювання при передачі страхового портфеля, проведення стрес-тестування страховиків, встановлення вимог до аудиторських звітів.
• Значна кількість різних компаній (включаючи страхові та перестрахові компанії), установ та науковців зосереджується на дослідженні тенденцій розвитку страхових ринків, пошуку відповідних закономірностей, з'ясуванні причин та факторів, що впливають на ці процеси.
• Розвиток страхових ринків, в тому числі в Україні, відбувається серед відомих тенденцій, а саме: посилення конкуренції; капіталізація та концентрація коштів страхових компаній; поява, впровадження та поширення нових інноваційних видів страхування та перестрахування; використання інноваційних технологій; продовження та ескалація масових злиттів страхового, банківського та фінансового капіталу; формування єдиного та стандартизованого міжнародного страхування; адаптація національних страхових ринків до усталених принципів міжнародної торгівлі тощо.
• Експерти сходяться на думці, що в найближчі роки відбуватиметься подальше збільшення обсягів страхування та розширення асортименту страхових послуг у країнах, що розвиваються. Спостерігатиметься тенденція до трансформації установ на страхових ринках та посилення відносин та співпраці між країнами у цій галузі.
Розділ 3. Перспективи розвитку страхових компаній на фінансовому ринку
• Ризики в сьогоднішньому господарському житті стають все більшими. У зв'язку з цією обставиною, виникає обов'язок в об'єднанні зусиль страховиків з обслуговування таких ризиків.
• Види страхових послуг - коло пропонованих на ринок страхових продуктів, які характеризуються певним набором умов страхування, що включають перелік суб'єктів страхування, набір страхових ризиків, вимоги щодо встановлення рівня страхової відповідальності і страхової премії, порядок укладення договору страхування та обов'язки сторін щодо його виконання.
• Інфраструктура страхової організації являє собою обслуговування процесу виробництва служби, структури страхової організації: планово-економічну, фінансову, маркетингову, технічну, експертну.
• Стратегічною перспективою розвитку українського страхового посередництва є приведення основи його діяльності до розроблених європейських стандартів.
• Адаптація до європейських вимог у сфері регулювання страхового посередництва, зокрема, зміцнення брокерської установи, є важливим для стійкості українського страхового ринку. В Україні у 2006–2017 рр.
• Важливо також затвердити процедуру сертифікації страхових агентів та впровадити її на практиці. Це тривалий процес, який може бути реалізований у кілька етапів. Ми бачимо такі механізми та перспективи впровадження цього процесу на практиці.
• Процес запровадження сертифікації буде тривалим та насиченим. Він повинен супроводжуватися розробкою вимог щодо сертифікації страхових агентів.
ВИСНОВОК
• У сучасній економічній практиці розвинутих країн резервні фонди страхових компаній - це другий за значимістю кредитний ресурс економіки після банківських депозитів
• Держава бере безпосередню участь у розвитку страхового ринку через державні страхові організації, через правовий вплив на функціонування ринку страхових послуг.
• Для впровадження українського бізнесу в міжнародні фінансові і торговельні організації є поетапна лібералізація ринку страхових послуг у відповідність з пріоритетами і рівнем розвитку секторів економіки міжнародного економічного співтовариства.
• Удосконалення законодавства і зміцнення довіри до страхових компаній дозволить в подальшому збільшити приплив громадян і організацій, зацікавлених в роботі зі страховими компаніями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Страхование от А до Я / под ред.: Л. И. Корчевской, К. Е. Турбиной. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 624 с.
2. Страхування : підручник / керівник авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2002. – 599 с.
3. Шахов В. В. Введение в страхование: экономический аспект / В. В. Шахов. – М. : Финансы и статистика, 1992. – 192 с.
4. Приходько В. С. Методологія обліку страхової діяльності та аналіз платоспроможності страховика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.06.04 / Приходько Володимир Сергійович. – К. : КНЕУ, 2000. – 16 с.
5. Навроцький Д. А. Формування страхового ринку України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.10 / Навроцький Денис Анатолійович. – К. : Інститут економічного прогнозування НАНУ, 2005. – 16 с.
6. Хавтур О. В. Фінансові потоки страхових компаній в умовах трансформації економіки України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук: 08.04.01 / Хавтур Ольга Володимирівна. – Тернопіль : Тернопільська академія народного господарства, 2004. – 25 с.
7. Про страхування : Закон України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18.
8. Фурман В. М. Страховий ринок України: проблеми становлення та стратегія розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.04.01 / Фурман Василь Миколайович. – К. : Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАНУ”, 2006. – 33 с.
9. Манэс А. Основы страхового дела / А. Манэс. – М. : Анкил, 1992. – 112 с.
10. Говорушко Т. А. Страхові послуги : навчальний посібник / Т. А. Говорушко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
11. Словарь страховых терминов / под ред.: Е. В. Коломина, В. В. Шахова. – М. : Финансы и статистика, 1992. – 333 с.
12. Заруба О. Д. Основи страхування : посібник / О. Д. Заруба. – К. : Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1995. – 180 с.
13. Воблый К. Г. Основы экономики страхования / К. Г. Воблый. – М. : Анкил, 1993.– 226 с.
14. Журавлев Ю. М. Словарь-справочник терминов по страхованию и перестрахованию / Ю. М. Журавлев. – 2-е изд. – К. : Анкил, 1997. – 180 с.
15. Рудницкий В. В. Экономика и организация страхового дела / В. В. Рудницкий. – СПб. : СПбУЭФ, 1993. – 136 с.
16. Федоров Т. А. Страхование в условиях рыночной экономики: принципы и практика / Т. А. Федоров. – СПб. : СПбУЭФ, 1995. – 112 с.
17. Шахов В. В. Страхование / В. В. Шахов. – М. : Страховой полис ; ЮНИТИ, 1997. – 311 с.
18. Кривов В. Проблема рисков при принятии управленческих решений /В. Кривов // Управление риском. – 2000. – № 4. – С. 15–17.
19. Жованников В. Н. Риск-менеджмент в коммерческом банке в условиях переходной экономики / В. Н. Жованников // Деньги и кредит. – 2002. – № 5. – С. 60–65.
20. Сердюкова И. Д. Управление финансовыми рисками / И. Д. Сердюкова // Финансы. – 1995. – № 12. – С. 6–9.
21. Риск-анализ инвестиционного проекта : учебник для вузов / под ред. М. В. Грачевой. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 351 с.
22. Риски в современном бизнесе / П. Г. Грабовий, С. Н. Петрова, С. И. Полтавцев и др. – М. : Аланс, 1994. – 200 с.
23. Ілляшенко С. М. Економічний ризик : навчальний посібник / С. М. Ілляшенко. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 220 с.
24. Вітлінський В. В. Моделі оцінки ризику неплатежу операцій фінансового лізингу / В. В. Вітлінський, Є. Б. Долинська // Фінанси України. – 2005. – № 6. С. 62–68.
