УДК 336
Руднік Т.О.,2021
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ЛЕГАЛІЗАЦІЄЮ РИНКУ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ
Сьогодні ринок віртуальних активів перебуває у процесі свого становлення. Необхідною умовою такого становлення є наявність відповідної інфраструктури, яка б створювала сприятливі умови його функціонування.
Готовність держави сприяти розвитку криптоіндустрії підтверджується ухваленням Верховною Радою закону «Про віртуальні активи», що повинен запустити процес легалізації криптовалют у країні [4]. Закон було прийнято у другому читанні 8 вересня 2021 року, він визначає 4 види діяльності, які вимагають від юридичної особи отримання дозволу на її здійснення:
1. Зберігання/адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
2. Надання послуг з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи та валютні цінності;
3. Надання послуг переказу віртуальних активів;
4. Надання посередницьких послуг, пов’язані з віртуальними активами [4].
Надання дозволу на проведення послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, здійснюється на платній основі.
Банківська система у співпраці із сферою віртуальних активів здатна розширити власні можливості залучення додаткових активів у довгостроковій перспективі.
Легалізація ринку віртуальних активів в Україні вирішить низку потреб профільних компаній із сфери обслуговування і стимулюватиме розвиток принципово нової економічної моделі взаємодії з банківським сектором [1].
Зокрема, до додаткових можливостей які з’являться у банківському сегменті послуг можна віднести:
1. Кастодіальні послуги – це послуги із зберігання і розпорядження майном клієнта на підставі його письмового розпорядження. Тобто послуги, при яких банк є відповідальним зберігачем. Кастодіальні сервіси дозволяють оптимізувати брокерські послуги, миттєвий доступ до криптобірж та позабіржову торгівлю.
Ці послуги важливі для клієнтів, які мають великі вкладення в криптоактиви або розпоряджаються ними.
Для таких клієнтів рівень довіри до банків вищий, ніж до альтернативних сервісів на ринку. Крім того, коли банки надають кастодіальні послуги для представників криптоіндустрії, це свідчить про те, що вони готові розширювати ринок банківських послуг: від надійних сейфів до віртуальних сховищ [1].
У 2021 році найстаріший банк США Bank of New York Mellon та найбільший у Німеччині Deutsche Bank в інтересах власних клієнтів надаватимуть кастодіальні послуги – зберігатимуть криптографічні ключі від криптогаманців клієнтів і проводитимуть необхідні операції з криптоактивами [1].
2. Зростання обсягу банківських залишків на рахунках класичних фінансових установ за сприяння клієнтів з криптоіндустрії. Наприклад, каліфорнійський Silvergate Bank у 1988 році створювався як класичний комерційний банк. Зараз він обслуговує провідні американські криптобіржі Coinbase та Kraken, європейську Bitstamp. У результаті депозити криптокомпаній у Silvergate Bank у 2020 році перевищили 2 млрд дол.
Ще один американський банк – нью-йоркський Signature Bank, який також працює з компаніями криптоіндустрії, у січні 2021 року наростив обсяг депозитів на 10 млрд дол, а це 16% загальної суми депозитів.
Фінансовий успіх обом банкам забезпечило створення окремих платіжних платформ, необхідних для арбітражу на глобальному ринку криптоактивів [1].
Silvergate для обслуговування криптокомпаній створив Silvergate Exchange Network, Signature – Signet. Конкурентні платіжні платформи на базі технології блокчейн стали основним драйвером росту депозитів.
Показово, що під час активної фази пандемії Signature Bank підтримав блокчейн-компанії, видаючи кредити за програмою Paycheck Protection Program.
3. Використання стейблкоїнів у грошових переказах.
Стейблкоїни – це віртуальні активи, прив'язані до певної національної валюти у співвідношенні 1:1. Цей тип фінансового віртуального активу вирізняється з-поміж решти, оскільки дозволяє мінімізувати волатильність ціни, тобто стрімкі коливання курсу, які загалом характерні для глобального ринку криптоактивів.
Стейблкоїни створюють нові можливості застосування віртуальних активів і є окремим сегментом криптоіндустрії. Тільки протягом 2020 року загальна капіталізація стейблкоїнів зросла більш ніж у п'ять разів – з 5 млрд дол до майже 30 млрд дол. У 2021 році їх капіталізація досягла 37,5 млрд дол.
Компанії-емітенти стейблкоїнів – доволі вигідні клієнти для комерційних банків, оскільки дозволяють останнім збільшувати власні банківські резерви та застосувати нові бізнес-моделі: прибуток формується шляхом отримання відсотків за позиками та комісій за зберігання і проведення взаєморозрахунків.
Резервування банками коштів під емісію стейблкоїнів – це логічний етап інтеграції віртуальних активів з класичними фінансовими інституціями [1].
Сьогодні в різних куточках світу вивчаються, тестуються, а десь вже навіть повноцінно випускаються в обіг, цифрові валюти центральних банків (Central Bank Digital Currency або CBDC).
Разом з цим CBDC несуть й цілу низку ризиків, адже загрожують просто перевернути всю фінансову систему, якою ми її знаємо, та залишити без заробітку традиційні платіжні системи та комерційні банки.
На відміну від традиційних електронних грошей, цифрові валюти центробанків – це не просто запис на рахунку, а повноцінний еквівалент готівки, що існуватиме у вигляді коду. Вони є грошима самі по собі та ніяк не залежать від здатності банків чи інших фінансових посередників їх обслуговувати. Тому розрахунки за ними будуть набагато дешевшими [2].
Багамські острови- перша країна світу, яка випустила власну криптовалюту центробанку – пісочний долар (Sand Dollar) – у якості повноцінного платіжного засобу. Сталося це ще у жовтні 2020 року.
Україна також має великі успіхи у реалізації власної CBDC – е-гривні. Аналітики з PwC високо оцінили досягнення НБУ у цій сфері, поставивши е-гривню на 4 місце у світі та на перше місце у Європі як один з найбільш зрілих проєктів цифрових валют [2].
Міжнародний досвід переконує, що країни, які першими запровадили прогресивне регулювання на ринку криптоактивів, значно розширили спектр фінансових послуг не тільки для профільних компаній, а й банківського сектору.
В Японії технологія блокчейн і криптовалюти є складовою державної стратегії розвитку цифрових фінансів та побудови "безготівкового суспільства"[3].
У квітні 2017 року Японія визнала криптовалюти легальними засобами платежу і прийняла відповідний закон про платіжні послуги. Це означає, що японське законодавство дозволяє купівлю, продаж віртуальної валюти та її обмін на інші криптоактиви [3].
У цьому контексті важливі визначити відмінності, що встановлюються Законом про віртуальні активи на території України:
віртуальні активи не є засобом платежу на території України;
віртуальні активи не можна обмінювати на майно, товари, роботи та послуги [4].
Віртуальні активи можна обмінювати лише на інші віртуальні активи, гривню, а у випадках, визначених НБУ – на іноземну валюту, цінні папери та інші валютні цінності.
Таким чином, в Україні, на даному етапі, спостерігаємо певний зсув у парадигмі мислення: від упередженого сприйняття криптоактивів як цілковитої загрози для банків до сміливих спроб застосування окремих віртуальних активів у банківській діяльності.
Прийняття Закону "Про віртуальні активи" сприяє усуненню для банків юридичні обмеження щодо розвитку банківських кастодіальних сервісів для криптобізнесу, стимулюватиме цифрову економіку в Україні й допоможе інтегруватись у світову економічну спільноту, а відтак — зробити нашу країну не тільки привабливою юрисдикцією, але й конкурентоспроможною.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Борняков О. С. Тандем віртуальних активів та банківського сектору – фінансовий тренд майбутнього. Економічна правда. 24.02. 2021. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2021/02/24/671304/
2. Вінокуров Я. Як світ переводить валюту в крипту і що зробить для цього Україна. Економічна правда. 13. 09.2021. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2021/09/13/677727/
3. Дем'янюк М. Як у світі регулюють криптовалюти і коли цього очікувати в Україні. Економічна правда. 01.12. 2020. URL:https://www.epravda.com.ua/columns/2020/12/1/668690/
4. Проєкт Закону про віртуальні активи (реєстр. № 3637 від 11.06.2020 р.). Верховна Рада України: офіційний вебсайт. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69110
Руднік Т.О.,2021
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ЛЕГАЛІЗАЦІЄЮ РИНКУ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ
Сьогодні ринок віртуальних активів перебуває у процесі свого становлення. Необхідною умовою такого становлення є наявність відповідної інфраструктури, яка б створювала сприятливі умови його функціонування.
Готовність держави сприяти розвитку криптоіндустрії підтверджується ухваленням Верховною Радою закону «Про віртуальні активи», що повинен запустити процес легалізації криптовалют у країні [4]. Закон було прийнято у другому читанні 8 вересня 2021 року, він визначає 4 види діяльності, які вимагають від юридичної особи отримання дозволу на її здійснення:
1. Зберігання/адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
2. Надання послуг з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи та валютні цінності;
3. Надання послуг переказу віртуальних активів;
4. Надання посередницьких послуг, пов’язані з віртуальними активами [4].
Надання дозволу на проведення послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, здійснюється на платній основі.
Банківська система у співпраці із сферою віртуальних активів здатна розширити власні можливості залучення додаткових активів у довгостроковій перспективі.
Легалізація ринку віртуальних активів в Україні вирішить низку потреб профільних компаній із сфери обслуговування і стимулюватиме розвиток принципово нової економічної моделі взаємодії з банківським сектором [1].
Зокрема, до додаткових можливостей які з’являться у банківському сегменті послуг можна віднести:
1. Кастодіальні послуги – це послуги із зберігання і розпорядження майном клієнта на підставі його письмового розпорядження. Тобто послуги, при яких банк є відповідальним зберігачем. Кастодіальні сервіси дозволяють оптимізувати брокерські послуги, миттєвий доступ до криптобірж та позабіржову торгівлю.
Ці послуги важливі для клієнтів, які мають великі вкладення в криптоактиви або розпоряджаються ними.
Для таких клієнтів рівень довіри до банків вищий, ніж до альтернативних сервісів на ринку. Крім того, коли банки надають кастодіальні послуги для представників криптоіндустрії, це свідчить про те, що вони готові розширювати ринок банківських послуг: від надійних сейфів до віртуальних сховищ [1].
У 2021 році найстаріший банк США Bank of New York Mellon та найбільший у Німеччині Deutsche Bank в інтересах власних клієнтів надаватимуть кастодіальні послуги – зберігатимуть криптографічні ключі від криптогаманців клієнтів і проводитимуть необхідні операції з криптоактивами [1].
2. Зростання обсягу банківських залишків на рахунках класичних фінансових установ за сприяння клієнтів з криптоіндустрії. Наприклад, каліфорнійський Silvergate Bank у 1988 році створювався як класичний комерційний банк. Зараз він обслуговує провідні американські криптобіржі Coinbase та Kraken, європейську Bitstamp. У результаті депозити криптокомпаній у Silvergate Bank у 2020 році перевищили 2 млрд дол.
Ще один американський банк – нью-йоркський Signature Bank, який також працює з компаніями криптоіндустрії, у січні 2021 року наростив обсяг депозитів на 10 млрд дол, а це 16% загальної суми депозитів.
Фінансовий успіх обом банкам забезпечило створення окремих платіжних платформ, необхідних для арбітражу на глобальному ринку криптоактивів [1].
Silvergate для обслуговування криптокомпаній створив Silvergate Exchange Network, Signature – Signet. Конкурентні платіжні платформи на базі технології блокчейн стали основним драйвером росту депозитів.
Показово, що під час активної фази пандемії Signature Bank підтримав блокчейн-компанії, видаючи кредити за програмою Paycheck Protection Program.
3. Використання стейблкоїнів у грошових переказах.
Стейблкоїни – це віртуальні активи, прив'язані до певної національної валюти у співвідношенні 1:1. Цей тип фінансового віртуального активу вирізняється з-поміж решти, оскільки дозволяє мінімізувати волатильність ціни, тобто стрімкі коливання курсу, які загалом характерні для глобального ринку криптоактивів.
Стейблкоїни створюють нові можливості застосування віртуальних активів і є окремим сегментом криптоіндустрії. Тільки протягом 2020 року загальна капіталізація стейблкоїнів зросла більш ніж у п'ять разів – з 5 млрд дол до майже 30 млрд дол. У 2021 році їх капіталізація досягла 37,5 млрд дол.
Компанії-емітенти стейблкоїнів – доволі вигідні клієнти для комерційних банків, оскільки дозволяють останнім збільшувати власні банківські резерви та застосувати нові бізнес-моделі: прибуток формується шляхом отримання відсотків за позиками та комісій за зберігання і проведення взаєморозрахунків.
Резервування банками коштів під емісію стейблкоїнів – це логічний етап інтеграції віртуальних активів з класичними фінансовими інституціями [1].
Сьогодні в різних куточках світу вивчаються, тестуються, а десь вже навіть повноцінно випускаються в обіг, цифрові валюти центральних банків (Central Bank Digital Currency або CBDC).
Разом з цим CBDC несуть й цілу низку ризиків, адже загрожують просто перевернути всю фінансову систему, якою ми її знаємо, та залишити без заробітку традиційні платіжні системи та комерційні банки.
На відміну від традиційних електронних грошей, цифрові валюти центробанків – це не просто запис на рахунку, а повноцінний еквівалент готівки, що існуватиме у вигляді коду. Вони є грошима самі по собі та ніяк не залежать від здатності банків чи інших фінансових посередників їх обслуговувати. Тому розрахунки за ними будуть набагато дешевшими [2].
Багамські острови- перша країна світу, яка випустила власну криптовалюту центробанку – пісочний долар (Sand Dollar) – у якості повноцінного платіжного засобу. Сталося це ще у жовтні 2020 року.
Україна також має великі успіхи у реалізації власної CBDC – е-гривні. Аналітики з PwC високо оцінили досягнення НБУ у цій сфері, поставивши е-гривню на 4 місце у світі та на перше місце у Європі як один з найбільш зрілих проєктів цифрових валют [2].
Міжнародний досвід переконує, що країни, які першими запровадили прогресивне регулювання на ринку криптоактивів, значно розширили спектр фінансових послуг не тільки для профільних компаній, а й банківського сектору.
В Японії технологія блокчейн і криптовалюти є складовою державної стратегії розвитку цифрових фінансів та побудови "безготівкового суспільства"[3].
У квітні 2017 року Японія визнала криптовалюти легальними засобами платежу і прийняла відповідний закон про платіжні послуги. Це означає, що японське законодавство дозволяє купівлю, продаж віртуальної валюти та її обмін на інші криптоактиви [3].
У цьому контексті важливі визначити відмінності, що встановлюються Законом про віртуальні активи на території України:
віртуальні активи не є засобом платежу на території України;
віртуальні активи не можна обмінювати на майно, товари, роботи та послуги [4].
Віртуальні активи можна обмінювати лише на інші віртуальні активи, гривню, а у випадках, визначених НБУ – на іноземну валюту, цінні папери та інші валютні цінності.
Таким чином, в Україні, на даному етапі, спостерігаємо певний зсув у парадигмі мислення: від упередженого сприйняття криптоактивів як цілковитої загрози для банків до сміливих спроб застосування окремих віртуальних активів у банківській діяльності.
Прийняття Закону "Про віртуальні активи" сприяє усуненню для банків юридичні обмеження щодо розвитку банківських кастодіальних сервісів для криптобізнесу, стимулюватиме цифрову економіку в Україні й допоможе інтегруватись у світову економічну спільноту, а відтак — зробити нашу країну не тільки привабливою юрисдикцією, але й конкурентоспроможною.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Борняков О. С. Тандем віртуальних активів та банківського сектору – фінансовий тренд майбутнього. Економічна правда. 24.02. 2021. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2021/02/24/671304/
2. Вінокуров Я. Як світ переводить валюту в крипту і що зробить для цього Україна. Економічна правда. 13. 09.2021. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2021/09/13/677727/
3. Дем'янюк М. Як у світі регулюють криптовалюти і коли цього очікувати в Україні. Економічна правда. 01.12. 2020. URL:https://www.epravda.com.ua/columns/2020/12/1/668690/
4. Проєкт Закону про віртуальні активи (реєстр. № 3637 від 11.06.2020 р.). Верховна Рада України: офіційний вебсайт. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69110
