УДК 336
© Мельниченко Д.В., ЕКДМ-51
Сучасний стан та перспективи розвитку фінансових посередників
Розвиток посередників фінансового ринку є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки країни. Наявність ефективних фінансових посередників – банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок та інших фінансових установ сприяє стабільному та прогнозованому розвитку усіх економічних процесів у суспільстві. Такі організації, як недержавні пенсійні фонди, інвестиційні фонди, страхові компанії, є найактивнішими учасниками фінансових ринків розвинутих країн. В Україні ці інститути поки перебувають на початковому етапі свого розвитку і не мають значних ресурсів для інвестування в цінні папери. Проте подальший розвиток ринку залежатиме від величини наявного попиту – ефективності і розміру інституційних інвесторів. Довгострокові кошти повинні акумулювати перш за все такі фінансові посередники, як недержавні пенсійні фонди та страхові компанії, якщо не брати до уваги банки. Такий розподіл характерний в першу чергу для економіки розвинутих країн характерним, а в Україні серед фінансових посередників найбільш потужними є банки. Їх частка в загальному розмірі активів кожного року стабільно зростає. За останні 5 267 років частка банків зросла із 87 до 94%. Це ще раз підтверджує висновок, що в Україні поступово формуються основи банкоцентричної моделі фінансового ринку. Серед небанківських фінансових установ, що є посередниками на фінансовому ринку, провідна роль належить страховим компаніям, але протягом досліджуваного періоду питома вага їх активів у загальній сумі активів всіх посередників поступово знижується з 7% у 2016 році та 4,5 % у 2019р. Частка всіх інших активів фінансових посередників є незначною. Також на увагу заслуговує стрімке зростання активів інститутів спільного інвестування – протягом трьох років їх частка збільшилась досить суттєво з 0,92 % в 2016 році до 3,49 % в 2019 році. В даному випадку необхідно звернути увагу, що на відміну від фінансових ринків розвинутих країн, де значні позиції мають компанії із страхування життя, в Україні зазначені компанії розвинуті слабо. Нерівномірне зростання активів різних сегментів ринку обумовлене в основному різними стадіями їх розвитку: нещодавно створені недержавні пенсійні фонди лише розпочинають свою діяльність і нарощують активи з відносно незначної бази; наряду з цим за рік різко збільшилась кількість компаній, що надають послуги з управління активами фізичних та юридичних осіб у сфері житлового будівництва, тоді як кількість страхових компаній залишається сталою і різкого збільшення рівня капіталізації у цьому найрозвинутішому небанківському секторі протягом року не відбувалось. Досягнення стратегічних цілей розвитку фінансового ринку України вимагає в довгостроковому періоду створення системи регулювання і нагляду, інтеграції внутрішнього фінансового ринку до європейського ринку. При цьому система регулювання і нагляду має бути повністю здатна підтримувати стабільність ринку за рахунок впровадження ефективного нагляду за адекватністю капіталу, забезпечувати захист прав інвесторів та споживачів, використовуючи розкриття інформації 268 учасниками фінансового ринку на основі загальноприйнятих стандартів бухгалтерського обліку, та не допускати зловживань з боку фінансових посередників та професійних учасників ринку.
© Мельниченко Д.В., ЕКДМ-51
Сучасний стан та перспективи розвитку фінансових посередників
Розвиток посередників фінансового ринку є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки країни. Наявність ефективних фінансових посередників – банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок та інших фінансових установ сприяє стабільному та прогнозованому розвитку усіх економічних процесів у суспільстві. Такі організації, як недержавні пенсійні фонди, інвестиційні фонди, страхові компанії, є найактивнішими учасниками фінансових ринків розвинутих країн. В Україні ці інститути поки перебувають на початковому етапі свого розвитку і не мають значних ресурсів для інвестування в цінні папери. Проте подальший розвиток ринку залежатиме від величини наявного попиту – ефективності і розміру інституційних інвесторів. Довгострокові кошти повинні акумулювати перш за все такі фінансові посередники, як недержавні пенсійні фонди та страхові компанії, якщо не брати до уваги банки. Такий розподіл характерний в першу чергу для економіки розвинутих країн характерним, а в Україні серед фінансових посередників найбільш потужними є банки. Їх частка в загальному розмірі активів кожного року стабільно зростає. За останні 5 267 років частка банків зросла із 87 до 94%. Це ще раз підтверджує висновок, що в Україні поступово формуються основи банкоцентричної моделі фінансового ринку. Серед небанківських фінансових установ, що є посередниками на фінансовому ринку, провідна роль належить страховим компаніям, але протягом досліджуваного періоду питома вага їх активів у загальній сумі активів всіх посередників поступово знижується з 7% у 2016 році та 4,5 % у 2019р. Частка всіх інших активів фінансових посередників є незначною. Також на увагу заслуговує стрімке зростання активів інститутів спільного інвестування – протягом трьох років їх частка збільшилась досить суттєво з 0,92 % в 2016 році до 3,49 % в 2019 році. В даному випадку необхідно звернути увагу, що на відміну від фінансових ринків розвинутих країн, де значні позиції мають компанії із страхування життя, в Україні зазначені компанії розвинуті слабо. Нерівномірне зростання активів різних сегментів ринку обумовлене в основному різними стадіями їх розвитку: нещодавно створені недержавні пенсійні фонди лише розпочинають свою діяльність і нарощують активи з відносно незначної бази; наряду з цим за рік різко збільшилась кількість компаній, що надають послуги з управління активами фізичних та юридичних осіб у сфері житлового будівництва, тоді як кількість страхових компаній залишається сталою і різкого збільшення рівня капіталізації у цьому найрозвинутішому небанківському секторі протягом року не відбувалось. Досягнення стратегічних цілей розвитку фінансового ринку України вимагає в довгостроковому періоду створення системи регулювання і нагляду, інтеграції внутрішнього фінансового ринку до європейського ринку. При цьому система регулювання і нагляду має бути повністю здатна підтримувати стабільність ринку за рахунок впровадження ефективного нагляду за адекватністю капіталу, забезпечувати захист прав інвесторів та споживачів, використовуючи розкриття інформації 268 учасниками фінансового ринку на основі загальноприйнятих стандартів бухгалтерського обліку, та не допускати зловживань з боку фінансових посередників та професійних учасників ринку.
