УДК 336
ⒸШенгофер І.А., 2021
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-43с
Цифрова валюта України
2 вересня 1996 року в Україні ввели в обіг національну валюту — гривню. Останніми роками заговорили про нову ймовірну реформу — запровадження цифрової валюти, тобто е-гривні. [4]
Національний банк України наприкінці 2016 року розпочав вивчення можливості випуску ним власної цифрової валюти — е-гривні. У 2018 році провів пілотний проєкт і тестував використання електронних грошей серед своїх співробітників.[2]
30 червня 2021 року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому закон “Про платіжні послуги”, який в тому числі регламентує загальні принципи випуску цифрових грошей Національним банком України. Закон “Про платіжні послуги” визначає національну цифрову валюту як електронну форму грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк України. Документ встановлює, що е-гривня є законним засобом платежу на території країни.[3]
Цифрова валюта центрального банку (CBDC) – це цифрова форма грошей, які вже емітовані центральним банком і є загальнодоступним законним платіжним засобом на території країни. CBDC варто відрізняти від звичних криптовалют, оскільки останні не випускаються державою і не мають статусу законного платіжного засобу на території країни.
Відзначається, що єдиного стандарту створення цифрової валюти не може бути через різні національні пріоритети й умови, однак вона має бути, як мінімум:
стійкою й безпечною для підтримки працездатності;
зручною і доступною (безкоштовною або за низькою ціною) для кінцевих споживачів;
підтримувати відповідні стандарти й регулюватися чіткою правовою базою;
сприяти конкуренції на ринку і розвитку інновацій.[4]
Зараз технологія, яка пропонується, формується на блокчейні і її можна використовувати по-різному. Є момент, коли електрона гривня як анонімне джерело отримання коштів, але в такому випадку це не криптовалюта, тому що вона хоч і використовує блокчейн, проте не відслідковує транзакції. У новинах проходить також інформація про те, що Національний банк разом з Мінсоцполітики прагне використовувати цю електронну гривню для виплат, наприклад, людям, які отримують субсидію. В такому випадку це повністю буде використовуватися як криптовалюта, яка дозволить контролювати напрямок використання цих коштів, а також слідкувати за транзакціями.[4]
У випадку якщо електронну гривню буде імітувати Національний банк, то це буде повний аналог наших коштів, які знаходяться в гаманці або на рахунку. Тут не буде ніякого курсу. Це буде гривня просто в особливій формі, яку можна передавати іншим споживачам. Люди, які зараз використовують різноманітні онлайн-банкінги і здійснюють розрахунки за допомогою безконтактних платежів, якраз і будуть готові до того, щоб здійснювати розрахунки електронною гривнею.
Національні банки країн не беруть поки що на себе відповідальність запускати таку технологію в широкому вжитку. Тобто це більше як певні спроби, чи можна це використовувати, які будуть наслідки, які є виходи. А от якщо прийняти в якості офіційного платежу, то поки що Україна йде попереду.[3]
Електронна форма гривні мінімізує транзакційні витрати для держави та бізнесу, чим покращує макроекономічну й фінансову стабільність.
Можливість здійснення грошового обігу, в системі, що є паралельною з банківським обігом, додасть макроекономічної стабільності в кризові часи. Прозорі дані платіжних потоків підвищать якість макроекономічної статистики загалом.
Водночас запуск е-гривні посилить конкуренцію між банками, яка завжди йде на користь споживачам. Адже для них це позначиться істотним зниженням вартості окремих банківських послуг. Банки будуть вимушені звертати більше уваги на додаткові сервіси, які можна надавати власним клієнтам, підвищувати фактори “нецінової конкуренції”, що позитивно вплине на якість їх послуг навіть у довгостроковій перспективі.
Крім цього, е-гривня сприятиме “детінізації” економіки за рахунок того, що зручність використання та технологічні переваги можуть зробити цифрові гроші більш вживаними за класичну готівку, яка є основним “паливом” тіньового ринку. [2] Детінізація економіки, в свою чергу, призведе до збільшення податкових надходжень від усіх галузей економіки держави.
Інноваційний ринок віртуальних активів буде розвиватися ефективніше в країнах, які впровадили державну цифрову валюту. Е-гривня також виконуватиме роль ефективного шлюзу між реальною економікою та ринком віртуальних активів.
Отже, е-гривня стане одним із ключових елементів якісного розвитку інфраструктури віртуальних активів в Україні.
Список літератури:
1. В Україні незабаром з’явиться цифрова валюта — Е-гривня. Вісник – URL: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100025597-v-ukrayini-nezabarom-zyavitsya-tsifrova-valyuta-e-grivnya-parlament-ukhvaliv-vidpovidniy-zakonoproyekt
2. Гривня йде в «цифру»: навіщо Україні власна електронна валюта. URL: https://lb.ua/economics/2021/05/06/483976_grivnya_yde_tsifru_navishcho_ukraini.html
3. Для чого Україні цифрова гривня? Економічна правда – URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2021/07/6/675679/
4. Електронна гривня. Як і навіщо центральні банки працюють над власними цифровими валютами. URL: https://suspilne.media/70844-ak-ta-naviso-centralni-banki-pracuut-nad-vlasnimi-cifrovimi-valutami/
ⒸШенгофер І.А., 2021
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-43с
Цифрова валюта України
2 вересня 1996 року в Україні ввели в обіг національну валюту — гривню. Останніми роками заговорили про нову ймовірну реформу — запровадження цифрової валюти, тобто е-гривні. [4]
Національний банк України наприкінці 2016 року розпочав вивчення можливості випуску ним власної цифрової валюти — е-гривні. У 2018 році провів пілотний проєкт і тестував використання електронних грошей серед своїх співробітників.[2]
30 червня 2021 року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому закон “Про платіжні послуги”, який в тому числі регламентує загальні принципи випуску цифрових грошей Національним банком України. Закон “Про платіжні послуги” визначає національну цифрову валюту як електронну форму грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк України. Документ встановлює, що е-гривня є законним засобом платежу на території країни.[3]
Цифрова валюта центрального банку (CBDC) – це цифрова форма грошей, які вже емітовані центральним банком і є загальнодоступним законним платіжним засобом на території країни. CBDC варто відрізняти від звичних криптовалют, оскільки останні не випускаються державою і не мають статусу законного платіжного засобу на території країни.
Відзначається, що єдиного стандарту створення цифрової валюти не може бути через різні національні пріоритети й умови, однак вона має бути, як мінімум:
стійкою й безпечною для підтримки працездатності;
зручною і доступною (безкоштовною або за низькою ціною) для кінцевих споживачів;
підтримувати відповідні стандарти й регулюватися чіткою правовою базою;
сприяти конкуренції на ринку і розвитку інновацій.[4]
Зараз технологія, яка пропонується, формується на блокчейні і її можна використовувати по-різному. Є момент, коли електрона гривня як анонімне джерело отримання коштів, але в такому випадку це не криптовалюта, тому що вона хоч і використовує блокчейн, проте не відслідковує транзакції. У новинах проходить також інформація про те, що Національний банк разом з Мінсоцполітики прагне використовувати цю електронну гривню для виплат, наприклад, людям, які отримують субсидію. В такому випадку це повністю буде використовуватися як криптовалюта, яка дозволить контролювати напрямок використання цих коштів, а також слідкувати за транзакціями.[4]
У випадку якщо електронну гривню буде імітувати Національний банк, то це буде повний аналог наших коштів, які знаходяться в гаманці або на рахунку. Тут не буде ніякого курсу. Це буде гривня просто в особливій формі, яку можна передавати іншим споживачам. Люди, які зараз використовують різноманітні онлайн-банкінги і здійснюють розрахунки за допомогою безконтактних платежів, якраз і будуть готові до того, щоб здійснювати розрахунки електронною гривнею.
Національні банки країн не беруть поки що на себе відповідальність запускати таку технологію в широкому вжитку. Тобто це більше як певні спроби, чи можна це використовувати, які будуть наслідки, які є виходи. А от якщо прийняти в якості офіційного платежу, то поки що Україна йде попереду.[3]
Електронна форма гривні мінімізує транзакційні витрати для держави та бізнесу, чим покращує макроекономічну й фінансову стабільність.
Можливість здійснення грошового обігу, в системі, що є паралельною з банківським обігом, додасть макроекономічної стабільності в кризові часи. Прозорі дані платіжних потоків підвищать якість макроекономічної статистики загалом.
Водночас запуск е-гривні посилить конкуренцію між банками, яка завжди йде на користь споживачам. Адже для них це позначиться істотним зниженням вартості окремих банківських послуг. Банки будуть вимушені звертати більше уваги на додаткові сервіси, які можна надавати власним клієнтам, підвищувати фактори “нецінової конкуренції”, що позитивно вплине на якість їх послуг навіть у довгостроковій перспективі.
Крім цього, е-гривня сприятиме “детінізації” економіки за рахунок того, що зручність використання та технологічні переваги можуть зробити цифрові гроші більш вживаними за класичну готівку, яка є основним “паливом” тіньового ринку. [2] Детінізація економіки, в свою чергу, призведе до збільшення податкових надходжень від усіх галузей економіки держави.
Інноваційний ринок віртуальних активів буде розвиватися ефективніше в країнах, які впровадили державну цифрову валюту. Е-гривня також виконуватиме роль ефективного шлюзу між реальною економікою та ринком віртуальних активів.
Отже, е-гривня стане одним із ключових елементів якісного розвитку інфраструктури віртуальних активів в Україні.
Список літератури:
1. В Україні незабаром з’явиться цифрова валюта — Е-гривня. Вісник – URL: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100025597-v-ukrayini-nezabarom-zyavitsya-tsifrova-valyuta-e-grivnya-parlament-ukhvaliv-vidpovidniy-zakonoproyekt
2. Гривня йде в «цифру»: навіщо Україні власна електронна валюта. URL: https://lb.ua/economics/2021/05/06/483976_grivnya_yde_tsifru_navishcho_ukraini.html
3. Для чого Україні цифрова гривня? Економічна правда – URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2021/07/6/675679/
4. Електронна гривня. Як і навіщо центральні банки працюють над власними цифровими валютами. URL: https://suspilne.media/70844-ak-ta-naviso-centralni-banki-pracuut-nad-vlasnimi-cifrovimi-valutami/
