@ Кузін Г.І., 2022
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-23с
Бухгалтерське шахрайство, його суть та наслідки (на прикладі компанії Enron)
Фінансові піраміди та шахрайство процвітають в усі часи, а їхнє різноманіття з кожним роком зростає. Шахрайство щороку коштує економіці мільярдів доларів, а ті, кого зловлять, підлягають штрафам та тюремним ув’язненням. Недостовірна інформація про фінансовий стан та результати діяльності суб’єктів господарювання унеможливлює прийняття обґрунтованих та адекватних рішень, що, в підсумку, неминуче призводить до економічних втрат та введення в оману не тільки власників та інвесторів, а й державу та суспільство в цілому.
Види шахрайства включають податкове шахрайство, шахрайство з кредитними картками, банківське шахрайство, шахрайство з цінними паперами, а також бухгалтерське шахрайство [4]. Воно передбачає навмисне маніпулювання фінансовою звітністю, з метою створити помилковий вигляд фінансового стану корпорації. Щоб відбулося шахрайство з бухгалтерським обліком, фірма повинна навмисно сфальсифікувати фінансові записи [5].
Шахрайство з даними фінансової звітності поділяється на два види:
• фальсифікація фінансової звітності;
• вуалювання фінансової звітності.
Фальсифікація звітності пов'язана із заміною одних показників іншими та створенням у цьому випадку бажаного уявлення про фінансовий стан підприємства, якісні результати його діяльності.
Вуалювання звітності - це недостовірне відображення стану коштів та результатів роботи організації шляхом спотворення окремих сторін діяльності [3].
Фальсифікація та вуалювання фінансової інформації здійснюються різноманітними способами, які можна класифікувати за наступними видами [2] :
- завищення вартості активів;
- заниження вартості зобов’язань;
- заниження витрат;
- завищення доходів;
- створення тимчасових різниць (в одному періоді завищення доходів, а в іншому – їх заниження);
- неправильна класифікація балансових статей (з метою впливу на коефіцієнти ліквідності та інші фінансові показники);
- неналежне розкриття фінансової інформації (відсутність повної інформації у примітках до фінансової звітності або її викривлення).
Але незалежно від способу та мотивів здійснення шахрайства з бухгалтерською звітністю, це несе певну відповідальність, яка покладається на керівництво підприємств та установ, і призводить до ряду негативних наслідків.
Підставою для уваги до перевірок фінансових звітностей, документації, а також якості послуг аудиторів стали всесвітньо відомі конфлікти зі звітністю великих або транснаціональних компаній у формі акціонерних товариств, таких як Enron, Tyco, Parmalat, Worldcom, AIG (American Insurance Group), Ahold та інші. Банкрутство та крах цих великих компаній спричинило втрату кількох тисяч робочих місць і мільярди інвестицій в акції.
"Справа Енрон" - легенда у світі бухгалтерського шахрайства. "Найінноваційніша компанія Америки", - так журнал Fortune назвав енергетичну корпорацію, яка коштувала дорожче за технологічних гігантів Apple і Amazon. Загальносвітову популярність і високі рейтинги Енрон отримала за операції як трейдер електроенергії та газу.
Корпорація Енрон розпочала діяльність у 1985 році. Енрон представляла собою кілька газопроводів "під одним дахом", це була перша агрегована система поставок природного газу. Через 11 років Енрон стала найбільшим оператором оптового продажу газу США. Тому компанія почала втілювати безліч нових проектів в Америці та зарубіжних країнах: електростанції, очисні та водні споруди, лінії електропередач тощо, витративши на це сотні мільйонів доларів, залучених від інвесторів. Але на цей час припав спад фондового ринку; ринкова капіталізація почала танути на очах.
Топ-менеджмент Enron не хотів підвищувати боргове навантаження на компанію і брати кредит, оскільки це може негативно позначитися на балансі та вартості акцій. Тоді у керівництва виникла ідея "двох реальностей" корпорації. Вони створили офшорну компанію Raptor - з реальними активами енергоресурсів, на яку оформлювався борг, а інвестором виступав сам фінансовий директор Enron, Ендрю Фастоу. А компанія Enron, завдяки махінаціям та фальсифікації реальних даних у фінансових звітах, залишалась з бездоганними показниками зростання, високими рейтингами, повною довірою інвесторів та великими прибутками, яких насправді не існувало. [6].
Але у 2001 році настав момент, коли приховувати величезні збитки і непорозуміння вже не виходило, і Enron офіційно показала $638 млн збитків. Імідж компанії було зруйновано, а акції впали до нуля. Було виявлено, що фінансовий стан компанії Enron підтримується інституціоналізованим, системним та творчо спланованим бухгалтерським шахрайством. Після розкриття шахрайства акціонери побачили, що ціни на акції впали приблизно з $90 до менш ніж $1. У листопаді 2001 компанія була змушена переглянути звітність ще раз, зафіксувавши ще більші збитки.
Наслідки шахрайства з бухгалтерським обліком були серйозними у справі Enron. Багатьом вищим керівникам компанії було порушено кримінальну справу, а деякі з них були відправлені до в’язниці. Після того, як Enron оголосив про банкрутство, співробітники компанії втратили власний капітал і роботу [4].
Банкрутство Enron з активами в 63 мільярди доларів було найбільшим на той час. Крах компанії сколихнув фінансові ринки та майже скалічив енергетичну галузь. Хоча високопоставлені керівники компанії вигадували шахрайські схеми бухгалтерського обліку, фінансові та юридичні експерти стверджували, що вони ніколи не врятувалися б без сторонньої допомоги. Комісія з цінних паперів і бірж (SEC), кредитні рейтингові агентства і інвестиційні банки були звинувачені в забезпеченні шахрайства Енрон [5].
Enron з тих пір став відомим прикладом навмисного корпоративного управління шахрайством та корупції. Скандал з Енрон звернув увагу на бухгалтерський облік та корпоративне шахрайство, оскільки його акціонери втратили десятки мільярдів доларів за роки до банкрутства, а його співробітники втратили ще мільярди пенсійних виплат.
Посилене регулювання та нагляд були введені, щоб допомогти запобігти корпоративним скандалам масштабу Enron. Скандал з Енрон став головною рушійною силою правил, встановлених Законом Сарбейнса-Окслі, прийнятим у 2002 році. Документ посилив відповідальність за знищення, зміну або виготовлення неправдивих фінансових звітів і спроби обдурити акціонерів. Крім того, увів жорсткі вимоги до фінансової звітності компаній, акції яких торгуються на американських біржах, та іноземних компаній, акції яких торгуються в США [1].
Отже, шахрайство, зокрема бухгалтерське, має негативні наслідки для стабільності економічної системи держави та суспільства в цілому. Історія Енрон стала уроком багатьом компаніям і навіть органам влади. Після краху корпорації було ухвалено закон Сарбейнза-Окслі, який діє до сьогодні. Він пред'являє жорсткі вимоги до компаній-емітентів цінних паперів щодо контролю та розкриття фінансової звітності.
Список використаної літератури:
1. Показовий крах: як історія американської Enron перекроїла корпоративне правове поле світу. URL: https://mind.ua/publications/20183712-pokazovij-krah-yak-istoriya-amerikanskoyi-enron-perekroyila-korporativne-pravove-pole-svitu
2. Рабошук А.В. Проблеми забезпечення достовірності фінансової звітності.
3. Сотникова Л. В. Шахрайство з фінансовою звітністю. URL: file:///C:/Users/USER/Desktop/Сотникова%20Л.В.%20Мошенничество%20с%20финансовой%20отчетностью_%20выявление%20и%20предупреждение.pdf
4. Фінансове шахрайство. Фінансова енциклопедія URL: https://ua.nesrakonk.ru/fraud/.
5. Що таке шахрайство з бухгалтерським обліком. URL: https://ua.nesrakonk.ru/what-accounting-fraud
6. Як втратити все через фальсифікацію звітності. Історія Енрон. URL: https://gshtab.ru/gulyaeva-enron
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-23с
Бухгалтерське шахрайство, його суть та наслідки (на прикладі компанії Enron)
Фінансові піраміди та шахрайство процвітають в усі часи, а їхнє різноманіття з кожним роком зростає. Шахрайство щороку коштує економіці мільярдів доларів, а ті, кого зловлять, підлягають штрафам та тюремним ув’язненням. Недостовірна інформація про фінансовий стан та результати діяльності суб’єктів господарювання унеможливлює прийняття обґрунтованих та адекватних рішень, що, в підсумку, неминуче призводить до економічних втрат та введення в оману не тільки власників та інвесторів, а й державу та суспільство в цілому.
Види шахрайства включають податкове шахрайство, шахрайство з кредитними картками, банківське шахрайство, шахрайство з цінними паперами, а також бухгалтерське шахрайство [4]. Воно передбачає навмисне маніпулювання фінансовою звітністю, з метою створити помилковий вигляд фінансового стану корпорації. Щоб відбулося шахрайство з бухгалтерським обліком, фірма повинна навмисно сфальсифікувати фінансові записи [5].
Шахрайство з даними фінансової звітності поділяється на два види:
• фальсифікація фінансової звітності;
• вуалювання фінансової звітності.
Фальсифікація звітності пов'язана із заміною одних показників іншими та створенням у цьому випадку бажаного уявлення про фінансовий стан підприємства, якісні результати його діяльності.
Вуалювання звітності - це недостовірне відображення стану коштів та результатів роботи організації шляхом спотворення окремих сторін діяльності [3].
Фальсифікація та вуалювання фінансової інформації здійснюються різноманітними способами, які можна класифікувати за наступними видами [2] :
- завищення вартості активів;
- заниження вартості зобов’язань;
- заниження витрат;
- завищення доходів;
- створення тимчасових різниць (в одному періоді завищення доходів, а в іншому – їх заниження);
- неправильна класифікація балансових статей (з метою впливу на коефіцієнти ліквідності та інші фінансові показники);
- неналежне розкриття фінансової інформації (відсутність повної інформації у примітках до фінансової звітності або її викривлення).
Але незалежно від способу та мотивів здійснення шахрайства з бухгалтерською звітністю, це несе певну відповідальність, яка покладається на керівництво підприємств та установ, і призводить до ряду негативних наслідків.
Підставою для уваги до перевірок фінансових звітностей, документації, а також якості послуг аудиторів стали всесвітньо відомі конфлікти зі звітністю великих або транснаціональних компаній у формі акціонерних товариств, таких як Enron, Tyco, Parmalat, Worldcom, AIG (American Insurance Group), Ahold та інші. Банкрутство та крах цих великих компаній спричинило втрату кількох тисяч робочих місць і мільярди інвестицій в акції.
"Справа Енрон" - легенда у світі бухгалтерського шахрайства. "Найінноваційніша компанія Америки", - так журнал Fortune назвав енергетичну корпорацію, яка коштувала дорожче за технологічних гігантів Apple і Amazon. Загальносвітову популярність і високі рейтинги Енрон отримала за операції як трейдер електроенергії та газу.
Корпорація Енрон розпочала діяльність у 1985 році. Енрон представляла собою кілька газопроводів "під одним дахом", це була перша агрегована система поставок природного газу. Через 11 років Енрон стала найбільшим оператором оптового продажу газу США. Тому компанія почала втілювати безліч нових проектів в Америці та зарубіжних країнах: електростанції, очисні та водні споруди, лінії електропередач тощо, витративши на це сотні мільйонів доларів, залучених від інвесторів. Але на цей час припав спад фондового ринку; ринкова капіталізація почала танути на очах.
Топ-менеджмент Enron не хотів підвищувати боргове навантаження на компанію і брати кредит, оскільки це може негативно позначитися на балансі та вартості акцій. Тоді у керівництва виникла ідея "двох реальностей" корпорації. Вони створили офшорну компанію Raptor - з реальними активами енергоресурсів, на яку оформлювався борг, а інвестором виступав сам фінансовий директор Enron, Ендрю Фастоу. А компанія Enron, завдяки махінаціям та фальсифікації реальних даних у фінансових звітах, залишалась з бездоганними показниками зростання, високими рейтингами, повною довірою інвесторів та великими прибутками, яких насправді не існувало. [6].
Але у 2001 році настав момент, коли приховувати величезні збитки і непорозуміння вже не виходило, і Enron офіційно показала $638 млн збитків. Імідж компанії було зруйновано, а акції впали до нуля. Було виявлено, що фінансовий стан компанії Enron підтримується інституціоналізованим, системним та творчо спланованим бухгалтерським шахрайством. Після розкриття шахрайства акціонери побачили, що ціни на акції впали приблизно з $90 до менш ніж $1. У листопаді 2001 компанія була змушена переглянути звітність ще раз, зафіксувавши ще більші збитки.
Наслідки шахрайства з бухгалтерським обліком були серйозними у справі Enron. Багатьом вищим керівникам компанії було порушено кримінальну справу, а деякі з них були відправлені до в’язниці. Після того, як Enron оголосив про банкрутство, співробітники компанії втратили власний капітал і роботу [4].
Банкрутство Enron з активами в 63 мільярди доларів було найбільшим на той час. Крах компанії сколихнув фінансові ринки та майже скалічив енергетичну галузь. Хоча високопоставлені керівники компанії вигадували шахрайські схеми бухгалтерського обліку, фінансові та юридичні експерти стверджували, що вони ніколи не врятувалися б без сторонньої допомоги. Комісія з цінних паперів і бірж (SEC), кредитні рейтингові агентства і інвестиційні банки були звинувачені в забезпеченні шахрайства Енрон [5].
Enron з тих пір став відомим прикладом навмисного корпоративного управління шахрайством та корупції. Скандал з Енрон звернув увагу на бухгалтерський облік та корпоративне шахрайство, оскільки його акціонери втратили десятки мільярдів доларів за роки до банкрутства, а його співробітники втратили ще мільярди пенсійних виплат.
Посилене регулювання та нагляд були введені, щоб допомогти запобігти корпоративним скандалам масштабу Enron. Скандал з Енрон став головною рушійною силою правил, встановлених Законом Сарбейнса-Окслі, прийнятим у 2002 році. Документ посилив відповідальність за знищення, зміну або виготовлення неправдивих фінансових звітів і спроби обдурити акціонерів. Крім того, увів жорсткі вимоги до фінансової звітності компаній, акції яких торгуються на американських біржах, та іноземних компаній, акції яких торгуються в США [1].
Отже, шахрайство, зокрема бухгалтерське, має негативні наслідки для стабільності економічної системи держави та суспільства в цілому. Історія Енрон стала уроком багатьом компаніям і навіть органам влади. Після краху корпорації було ухвалено закон Сарбейнза-Окслі, який діє до сьогодні. Він пред'являє жорсткі вимоги до компаній-емітентів цінних паперів щодо контролю та розкриття фінансової звітності.
Список використаної літератури:
1. Показовий крах: як історія американської Enron перекроїла корпоративне правове поле світу. URL: https://mind.ua/publications/20183712-pokazovij-krah-yak-istoriya-amerikanskoyi-enron-perekroyila-korporativne-pravove-pole-svitu
2. Рабошук А.В. Проблеми забезпечення достовірності фінансової звітності.
3. Сотникова Л. В. Шахрайство з фінансовою звітністю. URL: file:///C:/Users/USER/Desktop/Сотникова%20Л.В.%20Мошенничество%20с%20финансовой%20отчетностью_%20выявление%20и%20предупреждение.pdf
4. Фінансове шахрайство. Фінансова енциклопедія URL: https://ua.nesrakonk.ru/fraud/.
5. Що таке шахрайство з бухгалтерським обліком. URL: https://ua.nesrakonk.ru/what-accounting-fraud
6. Як втратити все через фальсифікацію звітності. Історія Енрон. URL: https://gshtab.ru/gulyaeva-enron
