Фінансовий моніторинг в Україні здійснюється відповідно до норм вітчизняного законодавства та міжнародних стандартів. Держмоніторинг у своїй роботі націлений не лише на аналіз інформації, але й на налагодження співпраці з міжнародними установами та іноземними партнерами, які відповідають за організацію ефективної протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Протягом 2020 року Держфінмоніторинг взаємодіяв із такими міжнародними установами та організаціями у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму як:
- Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ);
- Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);
- Міжнародний валютний фонд;
- Світовий банк;
- Управління ООН з питань наркотиків та злочинності (UNODC);
- Рада Європи;
- Егмонтська група підрозділів фінансової розвідки світу;
- Комітет Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL);
- проєкт «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» (EUACI);
- Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) [32].
У процесі взаємодії з міжнародними організаціями Держфінмоніторингу орієнтується на ризикоорієнтований підхід, відповідно до якого застосовуються методики оцінки ризиків на національному рівні.
Крім того, Держфінмоніторинг, відповідно до покладених на нього завдань, уклав міжнародні договори міжвідомчого характеру (Меморандуми про взаєморозуміння) з підрозділами фінансової розвідки іноземних країн. Держфінмоніторингом протягом 2003–2020 років підписано 79 таких Меморандумів.
Про успішність такої співпраці може свідчити, наприклад, взаємодія з Комітетом експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL)/Європейською Комісією. Комітет позитивно оцінив та опублікував звіт про роботу української системи фінансового моніторингу, на основі чого важливим показником для України стало підвищення рейтингу та досягнення позитивної оцінки відповідності стандартам FATF.
Водночас, MONEYVAL продовжуватиме здійснювати моніторинг України в частині покращення рейтингів за такими напрямками як:
- новітні технології (Рекомендація 15);
- фінансові санкції, пов’язані з тероризмом (Рекомендація 6);
- фінансові санкції, пов’язані з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (Рекомендація 7);
- регулювання і нагляд за представниками ВНУП (Рекомендація 28);
- ведення національної статистики з протидії ПВК/ФТ (Рекомендація 33) [32].
Поряд із діяльністю Держфінмоніторингу як центрального орану влади у сфері здійснення фінансового моніторингу потрібно згадати діяльність інших інституцій, покликаних регулювати фінансові операції. Так, Національний банк України ініціює впровадження проєктів у фінансову сферу, на основі яких формуються нові можливості щодо впровадження зарубіжних систем здійснення фінансового моніторингу, зокрема, які стосуються цифровізації та електронного документообороту. Зокрема, мова йде про проєкт «Сприяння розвитку FinTech в Україні», покликаний активізувати розбудову української системи фінансового моніторингу за рахунок використання електронних грошей, використання третіх сторін як агентів, багаторівневої ідентифікації клієнтів за процедурою know your clіent (KYC), віддаленого відкриття рахунків тощо.
Звісно, упровадження фінансових інновацій та розвиток FinTech вимагає від регуляторів фінансового ринку адаптації їхніх підходів й оцінки ризиків, оскільки нові фінансові продукти не завжди зрозумілі та контрольовані. Саме тому регулятори впроваджують нові технології, зокрема SupTech/RegTech-рішення для більш автоматизованого та алгоритмізованого нагляду та регулювання вже існуючих фінансових продуктів/установ.
Так, одним із найуспішніших SupTech-рішень є побудова системи звітування банків щодо операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, у Мексиці. Цей проєкт суттєво спростив та зменшив витрати людино-годин на отримання, валідацію та опрацювання звітів щодо підозрілих операцій за рахунок того, що банки почали подавати AML/CFTзвітність (Anti-Money Laundering/Combating the Financing of Terrorism – протидія відмиванню коштів/боротьба з фінансуванням тероризму) через АРІ, а не на дисках чи електронною поштою.
Запровадження АРІ дало змогу встановити вхідний контроль та перехресні перевірки, які унеможливлюють подати викривлений чи неповний звіт. Окрім того, додатково було застосовано штучний інтелект (artificial intelligence) для виявлення аномалій, які зазвичай свідчать про підвищений ризик відмивання коштів [30].
Разом з тим, у галузі RegTech варто виділити платформу AuRep, яка є найбільш вдалим рішенням у зазначеній сфері і на базі якої об’єднано майже 90% австрійських банків. Її особливістю є нагромадження даних завдяки спільному інтерфейсу звітності, створеної для банківських установ.
Основними перевагами AuRep є:
- Оперативність обробки інформації та якість обробленого звітного матеріалу;
- Мінімізація витрат, які стосуються обробки даних у процесі формування банківської звітності;
- Покращення стандартизації фінансової інформації та об’єднання інтересів банків у процесі її відображення;
- Покращення контролю вхідної інформації;
- Формування та використання єдиних підходів до звітування банківських установ в системі.
Із метою підвищення ефективності Національної системи фінансового моніторингу доцільно враховувати досвід розвинених країн, які досягли успіху у боротьбі з фінансовими злочинами, в умовах ухвалення змін до українського законодавства. Останнє потребує конкретики щодо визначення операцій фінансових установ, які підпадають під процедури фінансового моніторингу, послідовності та особливостей розкриття матеріалів таємниці, висвітлення даних та оформлення звітності про джерела формування фінансових ресурсів тощо.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1702-18
2. Звіт Державної служби фінансового моніторингу за 2020 рік. URL: https://finap.com.ua/uk/zvit-derzhavnoyi-sluzhbi-finansovogo-monitoringu-ukrayini-za-2020-rik/
3. Коцеруба Н. В. Оцінка ризиків ймовірного банкрутства підприємств. Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : зб. наук. пр. VІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (м. Вінниця, 28 березня 2018р.) : у двох частинах. Частина перша. Вінниця : Видавничо-редакційний відділ ВТЕІ КНТЕУ, 2018. С. 55–58.
4. Куришко О.О. Особливості розвитку системи фінансового моніторингу в Україні. Актуальні проблеми економіки. 2012. No 1. С. 267–275. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_1_35
Протягом 2020 року Держфінмоніторинг взаємодіяв із такими міжнародними установами та організаціями у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму як:
- Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ);
- Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);
- Міжнародний валютний фонд;
- Світовий банк;
- Управління ООН з питань наркотиків та злочинності (UNODC);
- Рада Європи;
- Егмонтська група підрозділів фінансової розвідки світу;
- Комітет Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL);
- проєкт «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» (EUACI);
- Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) [32].
У процесі взаємодії з міжнародними організаціями Держфінмоніторингу орієнтується на ризикоорієнтований підхід, відповідно до якого застосовуються методики оцінки ризиків на національному рівні.
Крім того, Держфінмоніторинг, відповідно до покладених на нього завдань, уклав міжнародні договори міжвідомчого характеру (Меморандуми про взаєморозуміння) з підрозділами фінансової розвідки іноземних країн. Держфінмоніторингом протягом 2003–2020 років підписано 79 таких Меморандумів.
Про успішність такої співпраці може свідчити, наприклад, взаємодія з Комітетом експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL)/Європейською Комісією. Комітет позитивно оцінив та опублікував звіт про роботу української системи фінансового моніторингу, на основі чого важливим показником для України стало підвищення рейтингу та досягнення позитивної оцінки відповідності стандартам FATF.
Водночас, MONEYVAL продовжуватиме здійснювати моніторинг України в частині покращення рейтингів за такими напрямками як:
- новітні технології (Рекомендація 15);
- фінансові санкції, пов’язані з тероризмом (Рекомендація 6);
- фінансові санкції, пов’язані з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (Рекомендація 7);
- регулювання і нагляд за представниками ВНУП (Рекомендація 28);
- ведення національної статистики з протидії ПВК/ФТ (Рекомендація 33) [32].
Поряд із діяльністю Держфінмоніторингу як центрального орану влади у сфері здійснення фінансового моніторингу потрібно згадати діяльність інших інституцій, покликаних регулювати фінансові операції. Так, Національний банк України ініціює впровадження проєктів у фінансову сферу, на основі яких формуються нові можливості щодо впровадження зарубіжних систем здійснення фінансового моніторингу, зокрема, які стосуються цифровізації та електронного документообороту. Зокрема, мова йде про проєкт «Сприяння розвитку FinTech в Україні», покликаний активізувати розбудову української системи фінансового моніторингу за рахунок використання електронних грошей, використання третіх сторін як агентів, багаторівневої ідентифікації клієнтів за процедурою know your clіent (KYC), віддаленого відкриття рахунків тощо.
Звісно, упровадження фінансових інновацій та розвиток FinTech вимагає від регуляторів фінансового ринку адаптації їхніх підходів й оцінки ризиків, оскільки нові фінансові продукти не завжди зрозумілі та контрольовані. Саме тому регулятори впроваджують нові технології, зокрема SupTech/RegTech-рішення для більш автоматизованого та алгоритмізованого нагляду та регулювання вже існуючих фінансових продуктів/установ.
Так, одним із найуспішніших SupTech-рішень є побудова системи звітування банків щодо операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, у Мексиці. Цей проєкт суттєво спростив та зменшив витрати людино-годин на отримання, валідацію та опрацювання звітів щодо підозрілих операцій за рахунок того, що банки почали подавати AML/CFTзвітність (Anti-Money Laundering/Combating the Financing of Terrorism – протидія відмиванню коштів/боротьба з фінансуванням тероризму) через АРІ, а не на дисках чи електронною поштою.
Запровадження АРІ дало змогу встановити вхідний контроль та перехресні перевірки, які унеможливлюють подати викривлений чи неповний звіт. Окрім того, додатково було застосовано штучний інтелект (artificial intelligence) для виявлення аномалій, які зазвичай свідчать про підвищений ризик відмивання коштів [30].
Разом з тим, у галузі RegTech варто виділити платформу AuRep, яка є найбільш вдалим рішенням у зазначеній сфері і на базі якої об’єднано майже 90% австрійських банків. Її особливістю є нагромадження даних завдяки спільному інтерфейсу звітності, створеної для банківських установ.
Основними перевагами AuRep є:
- Оперативність обробки інформації та якість обробленого звітного матеріалу;
- Мінімізація витрат, які стосуються обробки даних у процесі формування банківської звітності;
- Покращення стандартизації фінансової інформації та об’єднання інтересів банків у процесі її відображення;
- Покращення контролю вхідної інформації;
- Формування та використання єдиних підходів до звітування банківських установ в системі.
Із метою підвищення ефективності Національної системи фінансового моніторингу доцільно враховувати досвід розвинених країн, які досягли успіху у боротьбі з фінансовими злочинами, в умовах ухвалення змін до українського законодавства. Останнє потребує конкретики щодо визначення операцій фінансових установ, які підпадають під процедури фінансового моніторингу, послідовності та особливостей розкриття матеріалів таємниці, висвітлення даних та оформлення звітності про джерела формування фінансових ресурсів тощо.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1702-18
2. Звіт Державної служби фінансового моніторингу за 2020 рік. URL: https://finap.com.ua/uk/zvit-derzhavnoyi-sluzhbi-finansovogo-monitoringu-ukrayini-za-2020-rik/
3. Коцеруба Н. В. Оцінка ризиків ймовірного банкрутства підприємств. Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : зб. наук. пр. VІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (м. Вінниця, 28 березня 2018р.) : у двох частинах. Частина перша. Вінниця : Видавничо-редакційний відділ ВТЕІ КНТЕУ, 2018. С. 55–58.
4. Куришко О.О. Особливості розвитку системи фінансового моніторингу в Україні. Актуальні проблеми економіки. 2012. No 1. С. 267–275. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_1_35
