Нецільове використання бюджетних коштів
Згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису. Винні у нецільовому використанні бюджетних коштів посадові особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. Наслідком нецільового використання бюджетних коштів є зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням.
Така ж норма включена до ст. 83 Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Разом з тим, цією статтею Закону передбачено наслідки і для одержувачів бюджетних коштів: якщо допущено нецільове використання бюджетних коштів одержувачами, вони зобов’язані повернути кошти у сумі, що витрачена не за цільовим призначенням, у дохід відповідних бюджетів.
У 2004-2005 роках діяв порядок зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у 2004 році, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.04 р. № 112. Цей Порядок визначав відповідальність тільки головних розпорядників бюджетних коштів за їх нецільове використання.
Новий Порядок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 р. № 492, дещо відрізняється від нинішнього. Він визначає:
1) механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів;
2) повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету у разі їх нецільового використання, допущеного у поточному чи минулому роках.
Факт нецільового використання бюджетних коштів встановлює орган, уповноважений здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, який фіксує його в акті, складеному за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності підконтрольних суб’єктів. До уваги приймаються поточний і минулий роки, а зменшення бюджетних асигнувань починається з поточного бюджетного року.
У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем керівник контролюючого органу протягом п’яти робочих днів після підписання акта надсилає такому одержувачу вимогу про повернення ним коштів у сумі, що використана не за цільовим призначенням, у дохід відповідного бюджету та інформує розпорядника бюджетних коштів, через якого такі кошти надавалися одержувачу.
Підприємство-одержувач зобов’язане протягом 10 днів після надходження вимоги перерахувати зазначену в ній суму за рахунок власних коштів у дохід відповідного бюджету та проінформувати про це контролюючий орган.
У разі невиконання підприємством-одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з нього бюджетних коштів в дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.
Разом із зверненням до суду подаються засвідчені підписом керівника контролюючого органу, що скріплений печаткою цього органу, копії вимоги та акта
Отже, нецільовим використанням бюджетних коштів відповідно до ст. 119 БКУ є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
• бюджетним призначенням, установленим Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
• напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів;
• бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс України, Стаття 119, від 21.06.2001 р. № 2542-III
2. Відповідальність за нецільове використання. 2022. URL: https://magazine.faaf.org.ua/vidpovidalnist-za-necilove-vikoristannya.html
3. Нецільове використання бюджетних коштів: запобігаємо та виправляємо помилки. 01.10.2020. URL: https://rbb.radnyk.ua/posts/neczilove-vikoristannya-byudzhetnih-koshtiv-zapobigayemo-ta-vipravlyayemo-pomilki/
Згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису. Винні у нецільовому використанні бюджетних коштів посадові особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. Наслідком нецільового використання бюджетних коштів є зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням.
Така ж норма включена до ст. 83 Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Разом з тим, цією статтею Закону передбачено наслідки і для одержувачів бюджетних коштів: якщо допущено нецільове використання бюджетних коштів одержувачами, вони зобов’язані повернути кошти у сумі, що витрачена не за цільовим призначенням, у дохід відповідних бюджетів.
У 2004-2005 роках діяв порядок зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у 2004 році, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.04 р. № 112. Цей Порядок визначав відповідальність тільки головних розпорядників бюджетних коштів за їх нецільове використання.
Новий Порядок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 р. № 492, дещо відрізняється від нинішнього. Він визначає:
1) механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів;
2) повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету у разі їх нецільового використання, допущеного у поточному чи минулому роках.
Факт нецільового використання бюджетних коштів встановлює орган, уповноважений здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, який фіксує його в акті, складеному за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності підконтрольних суб’єктів. До уваги приймаються поточний і минулий роки, а зменшення бюджетних асигнувань починається з поточного бюджетного року.
У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем керівник контролюючого органу протягом п’яти робочих днів після підписання акта надсилає такому одержувачу вимогу про повернення ним коштів у сумі, що використана не за цільовим призначенням, у дохід відповідного бюджету та інформує розпорядника бюджетних коштів, через якого такі кошти надавалися одержувачу.
Підприємство-одержувач зобов’язане протягом 10 днів після надходження вимоги перерахувати зазначену в ній суму за рахунок власних коштів у дохід відповідного бюджету та проінформувати про це контролюючий орган.
У разі невиконання підприємством-одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з нього бюджетних коштів в дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.
Разом із зверненням до суду подаються засвідчені підписом керівника контролюючого органу, що скріплений печаткою цього органу, копії вимоги та акта
Отже, нецільовим використанням бюджетних коштів відповідно до ст. 119 БКУ є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
• бюджетним призначенням, установленим Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
• напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів;
• бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс України, Стаття 119, від 21.06.2001 р. № 2542-III
2. Відповідальність за нецільове використання. 2022. URL: https://magazine.faaf.org.ua/vidpovidalnist-za-necilove-vikoristannya.html
3. Нецільове використання бюджетних коштів: запобігаємо та виправляємо помилки. 01.10.2020. URL: https://rbb.radnyk.ua/posts/neczilove-vikoristannya-byudzhetnih-koshtiv-zapobigayemo-ta-vipravlyayemo-pomilki/
