Стратегічні орієнтири » Фінанси за умов війни » Нагірняк О.О. Відмивання злочинних доходів у оборонно-промисловому комплексі
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 149
  • Автор: o_nahirn
  • Дата: 31-05-2022, 13:29
 (голосов: 0)
31-05-2022, 13:29

Нагірняк О.О. Відмивання злочинних доходів у оборонно-промисловому комплексі

Категорія: Фінанси за умов війни

Нагірняк О.О, 2022
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКР-31с
Відмивання злочинних доходів у оборонно-промисловому комплексі

Протягом останніх років на фінансування оборонно-промислового комплексу виділяються значні бюджетні кошти, що призводить до збільшення ризиків значних зловживань та розкрадання бюджетних коштів.
Зазвичай зловживання відбувається на етапі проведення публічних
закупівель, коли переможцями стають суб’єкти з сумнівною або відсутньою
бізнес-репутацією, які не мають ні виробничих потужностей, ні складських
приміщень, ні відповідного персоналу.
Присутність таких посередників призводить до завищення витрат на
придбання товарів, робіт та послуг, чим завдаються збитки державі.

Приклад 1 Розкрадання бюджетних коштів з використанням
розгалуженої мережі підприємств та суб’єктів підприємницької
діяльності.
Держфінмоніторингом за результатами проведеного фінансового
розслідування, використовуючи інформацію правоохоронного органу,
виявлено схему розкрадання коштів з державного бюджету, виділених для
утримання військових частин, через створену мережу у складі великої
кількості юридичних та фізичних осіб.
Військовими частинами на рахунок новоствореної Юридичної особи
було перераховано грошові кошти з призначенням платежу за технічний сервіс
програмного забезпечення та проєктні роботи.
Надалі частину отриманих коштів Юридичною особою було
перераховано на користь Групи юридичних осіб з ознаками високого ризику.
Встановлено, що у багатьох підприємствах до посадово-засновницького
складу входять підставні особи, які не мають фактичного відношення до
господарської діяльності цих підприємств.
Іншу частину коштів було перераховано на рахунки Групи фізичних
осіб-підприємців з призначенням платежу виплата доходу особі. Надалі
отримані кошти було частково знято готівкою або перераховано на інші власні
рахунки цих осіб. При цьому правоохоронним органом встановлено, що
зазначені фізичні особи-підприємці не надавали товарів та послуг, за які
отримали оплату.
Тобто, з метою незаконного привласнення бюджетних коштів створено
мережу у складі значної кількості юридичних та фізичних осіб, яка надавала
послуги з відмивання коштів, у тому числі шляхом переведення безготівкових
коштів у готівку.
Правоохоронним органом здійснюється досудове розслідування у
кримінальному провадженні за статтями 191, 205, 209 КК України.

Приклад 2 Розкрадання коштів державного підприємства з
використанням сумнівних послуг.
За результатами аналізу фінансових операцій та з врахуванням
інформації, отриманої від правоохоронних органів та підрозділу фінансової
розвідки іноземної країни, Держфінмоніторингом встановлено схему
привласнення посадовими особами Державного підприємства коштів
підприємства шляхом їх перерахування за межі України на підставі договорів
про надання сумнівних послуг для оборонного комплексу.
Встановлено, що Державним підприємством, яке за рішенням суду
було визнано банкрутом та має значну заборгованість по сплаті обов’язкових
платежів до бюджету, було укладено агентський договір з Компанією нерезидентом, згідно з яким компанія надавала послуги підприємству з
продажу його продукції.
На виконання зазначеного договору Державним підприємством
було перераховано грошові кошти на користь Компанії-нерезидента з
призначенням платежу сплата за надані послуги. Водночас, іноземні
організації не мали фактичних ділових відносин з Компанією-нерезидентом.
Крім того, при відкритті рахунків зазначеної компанії у двох іноземних
банках було вказано різні країни реєстрації компанії та різні види діяльності,
що може свідчити про фіктивність компанії. Також встановлено, що
бенефіціарами Компанії-нерезидента є фізичні особи – громадяни України.
У свою чергу, Компанією-нерезидентом кошти перераховано в
основному з призначенням платежу сплата за обладнання на користь групи
Компаній – нерезидентів, посадові особи яких мають зв’язок з однією з
політичних партій України. При цьому, ані вид діяльності Компаніїнерезидента, ані вид діяльності контрагентів прямо не відповідає змісту
проведених операцій.
Крім того, по одній з групи компаній-нерезидентів іноземним
правоохоронним органом відкрито кримінальне провадження. Власниками
декількох компаній-нерезидентів також є громадяни України, які пов’язані з
однією з політичних партій України.
Надалі, з рахунків групи Компаній – нерезидентів, кошти Державного
підприємства розпорошувались великій кількості іноземних компаній з
різноманітним призначенням платежу.
Таким чином, через договори з надання сумнівних агентських послуг
кошти Державного підприємства було незаконно виведено за межі України.
Правоохоронним органом здійснюється досудове розслідування за
частиною 5 статті 191 КК України.

Приклад 3 Розкрадання коштів державного підприємства
шляхом незаконного перерахування за межі України.
Держфінмоніторингом разом з підрозділом фінансової розвідки
іноземної країни виявлено схему виведення коштів Державного
підприємства на користь компаній-нерезидентів на підставі удаваних угод.
Встановлено, що двома Компаніями-нерезидентами, зареєстрованими
на території Великобританії, було укладено з Державним підприємством
договори надання агентських консультаційних послуг за допомогу під час
продажу обладнання військового призначення. При цьому, ставка винагороди
по зазначених договорах була значно вища за звичайну ставку для таких
послуг.
На виконання укладених угод Державним підприємством було
перераховано кошти на рахунки Компаній-нерезидентів, відкриті у різних
країнах. Надалі ці кошти було перераховано на користь пов’язаної групи
компаній – нерезидентів. Бенефіціарним власником цих компаній –
нерезидентів виступає одна і та ж фізична особа – нерезидент.
Фізична особа – нерезидент та частина підконтрольних компаній –
нерезидентів, які отримували кошти, були фігурантами інших розслідувань,
пов’язаних з незаконним виведенням бюджетних коштів з державних
підприємств.
Основна частина переказів здійснювалась по рахунках Компанійнерезидентів, відкритих у банківській установі, щодо якої наявна інформація
про участь у міжнародній схемі відмивання коштів.
Зазначені компанії-нерезиденти були використані з метою незаконного
виведення коштів державного підприємства за межі України з метою
подальшої легалізації.
Правоохоронним органом здійснюється досудове розслідування за
частиною 5 статті 191 КК України.

Приклад 4 Розкрадання державних коштів підприємств через
фіктивних контрагентів.
Держфінмоніторингом у ході фінансового розслідування встановлено,
що від Групи підприємств оборонного комплексу перераховувались кошти
на рахунки Підприємства А та Підприємства Б з призначенням платежу за
комплектуючі до військової (спеціальної) техніки.
Надалі Підприємство А та Підприємство Б перераховували кошти на
рахунки Групи підприємств 1 з призначенням платежу оплата за товар за
договорами відступлення права вимоги боргу, фінансова допомога та іншими
призначеннями.
Тобто, призначення фінансових операцій жодним чином не відносяться
до першочергового призначення зарахованих на користь Підприємства А та
Підприємства Б коштів від Групи підприємств оборонного комплексу.
Підприємство А, Підприємство Б та Група підприємств 1 мають
незначний статутний капітал для виробничих підприємств, одноосібний
посадово-засновницький склад, у більшості відсутня інформація про
задекларовані доходи та сплачені податки, що може свідчити про фіктивність
таких підприємств.
Група підприємств 1 здійснювала також розрахунки з Групою
підприємств 2, використовуючи ризикові інструменти: фінансова допомога,
оплата товарів за договорами переуступки, тощо.
Висока ймовірність фактичного непостачання комплектуючих до
військової (спеціальної) техніки від учасників схеми з ознаками фіктивності.
Правоохоронним органом здійснюється досудове розслідування у
кримінальному провадженні за статтями 191, 3661 КК України.

Приклад 5 Заволодіння коштами державної установи шляхом їх
нецільового використання учасниками тендеру.
Держфінмоніторингом у ході фінансового розслідування з врахуванням
інформації, отриманої від військової прокуратури, встановлено, що Військова
частина здійснила оплату за капітальний ремонт та реконструкцію будівель
на території військової частини. Кошти за вищезазначений ремонт, як
переможці тендеру, отримали Громадянин А, який є фізичною особою –
підприємцем, та Група підприємств.
Встановлено, що Громадянин А та Група підприємств не мали
необхідних ліцензій, спеціалізованої техніки та співробітників для здійснення
ремонтних робіт на території військової частини, проте з ними були укладені
договори як з переможцями. Крім того, встановлено узгоджені
антиконкурентні дії між переможцями тендеру – проведення ними взаємних
розрахунків, укладенні субпідрядних договорів з метою заволодіння
бюджетними коштами.
В ході фінансового розслідування було встановлено, що частина
бюджетних коштів, перерахованих за проведення капітального ремонту та реконструкції будівель, надалі була знята готівкою з використанням ланцюга
підприємств.
Правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування у
кримінальному провадженні за статями 410, 425 КК України.

Приклад 6 Розкрадання коштів органів державної влади через
ризикові фінансові інструменти.
Держфінмоніторингом спільно з правоохоронним органом виявлено
схему незаконного заволодіння бюджетними коштами органу державної
влади, який здійснює діяльність в оборонно-промисловому комплексі, за
участю фіктивних підприємств.
У ході фінансового розслідування встановлено, що Органом державної
влади та його окремими структурними підрозділами перераховано бюджетні
кошти на користь Підприємства А з призначенням платежу за будівельні та
ремонтні роботи військової інфраструктури.
Надалі отримані кошти Підприємством А перераховано на рахунки
пов’язаних підпиємств, а також на користь низки суб’єктів
господарювання.
За рахунками основних учасників здійснювалась значна кількість
операцій між різними групами контрагентів з різноманітним призначенням платежу, в т.ч. із залученням бюджетних коштів від різних державних та
комунальних установ.
Зараховані на рахунки Підприємства А бюджетні кошти було
розпорошено між іншими підприємствами-контрагентами.
Правоохоронним органом здійснюється досудове розслідування у
кримінальному провадженні за статтею 191, 425 КК України.

Приклад 7 Розкрадання коштів військового призначення через
фіктивних суб’єктів господарювання.
У ході фінансового розслідування встановлено, що Підприємство А
регулярно отримувало кошти від ряду суб’єктів господарювання та
бюджетних установ оборонно-промислового комплексу.
Слід зазначити, що Підприємство А неодноразово було переможцем
тендерів.
Надалі більшу частину отриманих коштів Підприємством А було
перераховано на користь ряду юридичних осіб.
Зазначеними юридичними особами, частину отриманих коштів було
переведено у готівку, іншу частину перераховано за межі України.
Встановлено, що основні учасники схеми мають заборгованість зі
сплати податків, одноосібний посадово-засновницький склад, спільну адресу реєстрації. Крім того, деякі з них були фігурантами кримінальних проваджень,
пов’язаних з несплатою податків та легалізацією злочинних доходів.
Таким чином, є підстави вважати, що фіктивні підприємства були
використані у схемі заволодіння бюджетними коштами.
Правоохоронним органом здійснюється досудове розслідування у
кримінальному провадженні за статтею 191 КК України.

Посилання: відмивання грошей, фінансовий моніторинг, Державний фінансовий моніторинг

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2022 (30)
Май 2022 (25)
Апрель 2022 (1)
Март 2022 (1)
Февраль 2022 (1)
Декабрь 2021 (4)
^