Стратегічні орієнтири » Фінанси за умов війни » Дроздова Д.О. Фінансові злочини у фіскальній сфері
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
3-06-2022, 18:26

Дроздова Д.О. Фінансові злочини у фіскальній сфері

Категорія: Фінанси за умов війни

Дроздова Д.О.
ЛНУ ім. Івана Франка, ЕКФ-31з, 03.06.2022

ФІНАНСОВІ ЗЛОЧИНИ У ФІСКАЛЬНІЙ СФЕРІ

Сьогодні в Україні посилюються такі кримінальні явища, як тінізація та монополізація економіки, відмивання грошей тощо. Останні законодавчі зміни та перспектива реформування фіскальних та правоохоронних органів вимагають довготривалого вивчення стану запобігання, виявлення та розслідування фінансових злочинів у фіскальній сфері. У цьому контексті важливим завданням є створення єдиної установи з відповідними функціями, повноваженнями та правами.
З огляду на такі українські реалії, питання податкової міліції, а саме реформування її функцій, повноважень та відповідальності перед Бюро економічної безпеки України, залишається невирішеним. Очікуваним результатом таких реформ є або надмірна влада, чи бездіяльність посадових осіб фіскальних установ, або викривлення податкового, кримінального та адміністративного законодавства при розслідуванні фінансових злочинів, що призведе до хаосу у фіскальній сфері і створення недовіри до Державної фіскальної служби України й держави загалом.
За даними Мінекономіки, рівень тіньової економіки з січня по березень 2020 року становив 31% офіційного ВВП. Тенденція до зниження тіньової економіки продовжилась, незважаючи на негативний вплив пандемії COVID-19 та зниження реального ВВП на 1,3% з першого кварталу 2020 року до відповідних кварталів 2019 року. Однак, аналізуючи досвід попередніх криз, очікується підвищення рівня тіньової економіки, оскільки підприємства прагнуть знизити ризик втрати ресурсів за наявності значної невизначеності.
За статистикою держорганів, можна виділити вісім найпопулярніших схем ухилення від сплати податків в Україні, що призвели до загальних збитків бюджету понад 180 млрд грн:
− офшорні
− “сірий імпорт”, контрабанда;
− конвертаційні центри, а саме такі підприємства або група підприємств, фірм, організацій, які надають послуги з відмивання грошей;
− податкові “скрутки” (це – зменшення податкового зобов’язання зі сплати ПДВ, нарахованого із продажу бізнесом одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому при купівлі іншого);
− контрафакти;
− фізична особа-підприємець замість найму;
− виведення прибутку через псевдо підприємництво фізосіб;
− заниження оборотів.
Існування кількох агенцій, уповноважених розслідувати фінансові злочини, створило багато суперечливих питань, пов’язаних із розмежуванням повноважень, інтерактивним впровадженням та визначенням відповідальних осіб, що призвело до конфліктів юрисдикції. Це призводить до того, що в ході судового розгляду виникає питання про визнання недопустимими доказів, зібраних з порушенням правил підсудності. І як системність цих діянь породжує бездіяльність слідства, що спричиняє закриття провадження без належного розслідування, що призводить до негласного «дозволу» на продовження вчинення таких злочинів. Тому необхідність децентралізації та подолання наслідків цього явища є однією з причин створення єдиного органу, органу, який розслідує економічні злочини, у тому числі й у фіскальній сфері, наприклад Бюро економічної безпеки України.
У 2019–2020 рр. у фіскальній та наближеній до неї сферах вже відбулися законодавчі зміни, а саме: відбулася вже згадувана декриміналізація фіктивного підприємництва, ухвалено Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу щодо зменшення тиску на бізнес”, а також законопроєкт № 1210 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” тощо. Проте позиція органів досудового розслідування у розкритті злочинів у фінансова сфера дуже важлива, важливі питання досі не вирішені.
З точки зору фінансових злочинів у фіскальній сфері, загалом у 2019 році зареєстровано 1287 кримінальних справ про ухилення від сплати податків. Порівняно з 2018 роком цей показник на чверть (25,6%) менший за кількість кримінальних проваджень. Однак скорочення публічних кримінальних проваджень відбувається не через ефективність діяльності відповідних установ. Цікавою особливістю є те, що у 2019 році, після перегляду порогів для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, 259 із 262 позовів було закрито через відсутність судимостей/інцидентів. Загалом кількість кримінальних проваджень, порушених до винесення вироку та обвинувачення, неухильно зменшувалася протягом останніх трьох років.
Стрімке зниження кількості вироків та притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків у 2017-2019 роках означає не скорочення таких злочинів, а скоріше: фактичну безкарність злочинів у фінансовій сфері; неналежне розслідування злочинів, корупцію у процесі досудового розслідування, некомпетентність слідчих (детективів), які розслідують злочини у фінансовій сфері (відсутність фінансово грамотних слідчих), та прокурорів як процесуальних керівників таких слідчих. Недостатній рівень знань у сфері фінансів.
До цього переліку слід додати, що найскладнішою частиною роботи податкової є отримання інформації про правильність розрахунків, повноту та своєчасність сплати платежів до бюджету, цільового фонду держподаткової служби, обов’язкових платежів. Отримувати таку інформацію шляхом перевірок, розслідувань тощо.
Ще кілька років тому експерти наголошували, що в Україні досить важко розділити бухгалтерський і податковий облік. На даному етапі, за умов бюджетних обмежень та гострої нестачі фінансових ресурсів, більшість оскаржень фіскальних рішень щодо нарахованих штрафних санкцій свідчать про те, що система бухгалтерського обліку та податкове відокремлення є більш зручною основою для контролю за достовірністю податків та чіткістю доказів.
Тому можна стверджувати, що віднесення фінансової злочинності до кримінальної відповідальності є застарілим. Очевидно, що ефективнішим способом забезпечення наповнення бюджетів та формування фінансових ресурсів є:
1) сформулювати єдині та чіткі правила розрахунку податків та встановити чіткий механізм податкового управління. Наголосити на полегшенні сплати податків платниками податків та створенні сприятливих умов для ведення бізнесу як вирішального стимулу для сплати податків;
2) посилення фінансової відповідальності у порядку нарахування та сплати податків, подання податкової звітності, що регулюється главою 11 Податкового кодексу України. Особливу увагу слід звернути на положення ст. 123 ПК України.
Тому необхідним і необхідним є створення єдиного органу як головного органу забезпечення економічної безпеки України з широкими повноваженнями щодо запобігання, виявлення та досудового розслідування економічних злочинів.

Посилання: ФІНАНСОВІ ЗЛОЧИНИ У ФІСКАЛЬНІЙ СФЕРІ

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2022 (30)
Май 2022 (25)
Апрель 2022 (1)
Март 2022 (1)
Февраль 2022 (1)
Декабрь 2021 (4)
^