Стратегічні орієнтири

Сьогодні під впливом розвитку IT-технологій та глобалізаційних процесів одним з провідних напрямів розвитку людства є цифровізація в усіх сферах економічної діяльності. У валютній сфері ця схильність проявляється в набутті популярності використання віртуальних активів. Зростання обсягу і поширеності суспільних відносин з приводу обігу криптовалют у світі, зокрема і в Україні, актуалізував питання необхідності встановлення нормативно-правового регулювання цих відносин, що супроводжується певними труднощами.
Поняття віртуального активу. Закон України “Про віртуальні активи”, підписаний Президентом 15 березня 2022 року, набирає чинності з дня набрання чинності законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами”. Цей Закон регулює правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначає права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів. В ньому термін “віртуальний актив” вживається у наступному значенні: “віртуальний актив - нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав”. [3]
ЗУ “Про віртуальні активи” фінансовими віртуальними активами називає:
 емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений валютними цінностями (далі - ЗВА(ВЦ);
 емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений цінним папером або деривативним фінансовим інструментом (далі - ЗВА(ФІ).
Оборот на території України ЗВА(ВЦ) здійснюється в порядку, встановленому Національним банком України, а інших віртуальних активів – Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. [3]
Учасники ринку віртуальних активів та його регулювання державою. Учасниками ринку віртуальних активів є постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.
Державне регулювання ринку віртуальних активів законом визначається як здійснення державою в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком віртуальних активів, регулювання правил функціонування постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, а також заходів щодо запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринку віртуальних активів. [3]
Згідно цього Закону діяльність постачальників послуг пов'язаних з оборотом віртуальних активів починаючи із процесу реєстрації контролюється державою, в тому числі шляхом запровадження суворих та вимогливих правил як реєстрації, так і діяльності.
Зокрема, Законом визначаються наступні види діяльності, які потребують одержання спеціальних дозволів та регулюються державою:
- зберігання та адміністрування віртуальних активів та ключів від них;
- обмін віртуальних активів;
- переказ віртуальних активів;
- надання посередницьких послуг, пов'язаних з віртуальними активами.
Юридичні особи, що мають бажання надавати одну із вищевказаних послуг повинні мати доволі великий статутний капітал, не мати у своєму складі жодних зв'язків із державою-окупантом чи державою-агресором, атакож до таких компаній висувається вимога щодо обов'язкової бездоганної ділової репутації керівника, власника істотної участі, кінцевого бенефіціарного власника та навіть головного бухгалтера. [5]
Відповідно до п.5 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", бездоганна ділова репутація - сукупність підтвердженої інформації про фізичну особу, що дає можливість зробити висновок про відсутність встановлених протягом останніх трьох років компетентними органами або судом порушень вимог законодавства про запобігання та протидію, законодавства про фінансові послуги та законодавства про запобігання корупції, а також про відсутність судимості за злочини проти громадської безпеки, власності, у сфері господарської діяльності, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку. [4]
Окрім цього, для того щоб отримати дозвіл на надання послуг пов'язаних з оборотом віртуальних активів, разом із документами, які підтверджують ділову репутацію, сплату мита, та повністю розкривають структуру власності, необхідно підтвердити документально що статутний капітал не сформований за допомогою коштів джерело походження яких не можливо встановити за допомогою відповідних документів чи їх копій. [5]
Проблематика процесу впорядкування обігу віртуальних активів в Україні. Національний інститут стратегічних досліджень виокремив основні проблемні питання, які потребують вирішення на сучасному етапі розвитку для впорядкування обігу віртуальних активів в Україні, такі:
• класифікація та аналіз криптоактивів відповідно до міжнародних та європейських нормативно-правових актів і стандартів згідно з їх основними характеристиками та економічними цілями;
• визначення характеристик віртуальних активів, які регулюються положеннями Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»;
• адаптація розділеної та децентралізованої книги трансакцій до технології блокчейн, онлайнових однорангових або користувальницьких платформ у платіжній інфраструктурі до законодавства ЄС;
• встановлення вимог до фінансових установ стосовно проведення оцінки ризиків з питань фінансового моніторингу на основі ризик-орієнтованого підходу до запровадження нових технологій, продуктів та практик і застосування відповідних заходів щодо управління та зниження ризиків, які виконують функції державного регулювання та нагляду;
• упровадження суб’єктами первинного фінансового моніторингу аналізу видів діяльності з віртуальними активами;
• посилення транскордонної співпраці й міжсекторальної координації та обміну інформацією щодо розвитку віртуальних активів для усунення загроз фінансової стабільності, що виникають у зв’язку з транскордонним та міжгалузевим характером криптоактивів. [2]
Зарубіжні тенденції в сфері регулювання ринків віртуальних активів. Оскільки Законом визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань здійснює міжнародне співробітництво з відповідними державними органами та неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями у частині обміну досвідом та інформацією, пов’язаними з регулюванням ринку віртуальних активів, доцільно дослідити зарубіжні тенденції в сфері повноважень відповідних органів державного регулювання.
Республіканець Білл Гегерті у Сенаті 29 вересня 2022 року представив законопроект (S. 5030, “Закон про ясність у сфері цифрової торгівлі 2022 року”), покликаний створити тимчасову безпечну гавань від примусових дій Комісії з цінних паперів і бірж (далі – SEC) для обміну цифровими активами.
Цей захід є частиною більш широких зусиль Конгресу, як правило, очолюваних республіканцями, щоб надати полегшення криптоіндустрії, яка з усіх сил намагалася пристосуватися до активного підходу SEC до правозастосування.
В основі цього підходу лежить твердження Комісії з цінних паперів і бірж про те, що багато цифрових активів кваліфікуються як інвестиційні контракти, а отже, і як цінні папери відповідно до “Howey Test”, встановленого рішенням Верховного суду 1946 року у справі SEC проти WJ Howey Co. Згідно з цим тестом інвестиційний контракт, який класифікується як цінний папір згідно із Законом про цінні папери 1933 року, має передбачати “вкладення грошей у загальне підприємство з розумним очікуванням отримання прибутку від зусиль третьої сторони”.
Законопроект Гегерті передбачає, що цифрові активи, які не підлягають визначенню Комісії з цінних паперів і бірж або федерального суду та включені до списку через посередника, який відповідає певним вимогам, пов’язаним із зберіганням, розкриттям інформації та іншим захистом інвесторів, не вважатимуться цінним папером.
Якщо федеральний суд шляхом остаточного рішення або SEC через «заяву, офіційну нормотворчу чи примусову дію та без заперечень Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами» (“a statement, formal rulemaking, or enforcement action, and without objection from the Commodity Futures Trading Commission”) визначає, що цифровий актив є цінним папером, законопроект вимагає від Відділу Експертизи (Division of Examinations) для запиту інформації від посередника, який перераховує цей актив, щоб визначити, чи відповідає посередник вищезазначеним вимогам, згідно з текстом законопроекту. Якщо це так, посередник і цифровий актив вступають у дворічний «період відповідності» (“compliance period”), протягом якого посередник не підлягатиме примусовим діям за включення цього активу в список або неможливість зареєструватися як національна біржа з цінних паперів або брокер-дилер у зв’язку з цим активом.
У своїй заяві Гегерті зазначив, що «поточна відсутність нормативної чіткості щодо цифрових активів ставить підприємців і компанії перед вибором: орієнтуватися в значній нормативній неоднозначності у США або перейти за кордон на ринки з чіткими правилами щодо цифрових активів».
«На жаль, ця невизначеність перешкоджає інвестиціям і створенню робочих місць тут, в Америці, і ставить під загрозу лідерство Сполучених Штатів у цій трансформаційній технології в такий вирішальний час», — сказав він. «Це законодавство є важливим кроком до надання посередникам цифрових активів так необхідної впевненості та усунення бар’єрів для входу, які зараз перешкоджають зростанню та ліквідності ринків криптовалюти США».
Законопроект Гегерті був прийнятий через кілька тижнів після того, як голова SEC Гарі Генслер у своїй промові стверджував, що «переважна більшість» із майже 10 000 криптотокенів на ринку є цінними паперами. [1]
Висновки. Аналіз правового забезпечення обігу віртуальних активів в Україні дає змогу зробити висновки, що ця сфера все ще залишається досить невизначеною. Законодавча база з приводу питань обігу криптовалют перебуває на етапі формування і розвитку, а отже, не є досконалою і всеохоплюючою. Останнє пов’язано з тим, що дане явище є досить новим і потребує подальшого вивчення з боку науковців, при чому, не тільки економістів, але і юристів.

1. Bill Flook. Senate Bill Establish Temporary SEC Safe Harbor for Crypto Exchanges. THOMSON REUTERS. 2022. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://tax.thomsonreuters.com/news/senate-bill-establish-temporary-sec-safe-harbor-for-crypto-exchanges/
2. Офіційна сторінка Національного інституту стратегічних досліджень. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://niss.gov.ua/
3. Про віртуальні активи : Закон України № 2074-IX. Дата звернення: 25.10.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text
4. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення : Закон України № 361-IX. Дата звернення: 25.10.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text
5. Фурман В. Регулювання криптовалют в Україні: що передбачає Закон про віртуальні активи. LIGA ZAKON. 2022. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://biz.ligazakon.net/analitycs/210170_regulyuvannya-kriptovalyut-v-ukran-shcho-peredbacha-zakon-pro-vrtualn-aktivi