Стратегічні орієнтири

У процесі здійснення операцій з цінними паперами банківським установам доцільно значну увагу приділяти проведенню ефективного управління портфелем фінансових інвестицій, що забезпечить дохідність, яка буде достатньою для фінансування витрат, пов'язаних із залученням ресурсів, та гарантуватиме певну величину прибутку.
Виокремлюють два основних підходи до управління портфелями інструментів із фіксованою дохідністю: підхід, що базується лише на активах(активне управління) (asset only, AO), та підхід, на підставі співвідношення активів та зобов’язань(пасивне управління) (assetliability management, ALM).
Активна методологія полягає у здійсненні банками постійного перегрупування портфеля цінних паперів з метою отримання дохідності вищої, ніж середня на ринку. Вона базується на гіпотезі про відсутність ефективності ринку, тобто вплив всіх факторів миттєво не відображається у курсах цінних паперів та здійснюється пошук недооцінених фінансових інструментів та їхнє придбання в надії на те, що ринок через певний час вирівняє їхню ціну з «дійсною». . Перевагою цього підходу, що базується лише на активах, є стандартність і можливість легко інтегрувати інструменти з фіксованою дохідністю та інші класи активів з метою управління портфелем. Але істотний недолік призвів до дуже обмеженого використання AO-підходу в інвестиційній практиці. Більшість інституційних інвесторів застосовує інструменти з фіксованою дохідністю насамперед для того, щоб компенсувати ризик своїх зобов’язань. Таким чином, адекватнішим підходом для таких інвесторів є ALM-підхід, який враховує взаємозв’язок активів і зобов’язань інвестора.
Пасивна методологія ґрунтується на ефективності ринку і неможливості віднайти недооцінені фондові цінності, тому пропонується формувати портфелі відповідно до певного індексу, дохідність якого відображує середні ринкові прибутки, розмір котрих перевищити практично нереально. Деколи його називають індексуванням, хоча воно не обмежується лише стратегією імітації певного фондового індексу. При ALM-підході є дві основні стратегії управління портфелем — імунізація та відповідність грошових потоків.
Імунізація — це створення такого портфеля активів, що за поточною вартістю покриває всі зобов’язання, а його чутливість до вибраних економічних змінних дорівнює чутливості портфеля зобов’язань.
Стратегія відповідності грошових потоків полягає в тому, що створюється портфель активів, грошові потоки якого повністю покривають грошові потоки портфеля зобов’язань. Оскільки це досить складно та дорого реалізувати на практиці, стратегія імунізації є поширенішою.
Існують також гібридні методи управління портфелем облігацій, а саме:
-умовна імунізація (використання як базової активної стратегії, яку змінюють на імунізацію, якщо при реалізації першої повна дохідність знижується до мінімально допустимого рівня);
-активна індексація (повна дохідність індексу є лише мінімальним рівнем дохідності, який повинен забезпечити менеджер).
Акції – це РІСТ, а облігації – НАДІЙНІСТЬ. Так можна одним словом охарактеризувати ці два типи активів. Плюси облігацій:
Прогнозована дохідність
Інвестор наперед знає, скільки отримає доходу від облігацій.
Низький ризик
Облігації не ростуть і не падають суттєво у ціні, тож продати їх можна без втрат у будь-який час.
Слабка кореляція з акціями
Облігації у портфелі знижують його волатильність та не дозволяють під час кризи сильно просідати.
Швидке відновлення портфелю
Окрім того, що портфель із акцій та облігацій менше просяде під час кризи, він і набагато швидше відновиться до докризових значень.
Головний недолік облігацій:
Низька дохідність
Історична дохідність надійних облігації прирівнюється до ставок по депозитах або рівня інфляції. І через це облігації підходять більше для збереження, а не для примноження капіталу.
Частка облігацій у портфелі залежить від цілей інвестора, горизонту інвестування та бажання ризикувати. Чим менше період інвестування і чим менше інвестор хоче ризикувати, тим більшою повинна бути частка облігацій у портфелі.
⠀
Загалом, є таке правило, що доля облігацій має бути приблизно такою, як і ваш вік.
 
Список використаних джерел:
1. https://pravo.studio/bankovskie-operatsii/126-metodi-upravlinnya-portfelem-tsinnih-26127.html
2. https://posibniki.com.ua/post-upravlinnya-portfelem-obligacii
3. Управління портфелем облігацій / В. Ю. Хохлов // Фінанси України. - 2013. - № 7. - С. 121-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2013_7_12




Annotation: In the process of conducting securities transactions, banking institutions should pay considerable attention to the effective management of the portfolio of financial investments, which will ensure a yield that will be sufficient to finance the costs associated with attracting resources and guarantee a certain amount of profit.