УДК 336
© Дячук О.А., 2011
ЛНУ ім. І.Франка, група Екф-45
Науковий керівник: доц. Кміть В.М.
Введення податкових канікул для платників податку на прибуток
Важливою подією для багатьох з українців стало затвердження і введення в дію нового Податкового кодексу України (далі - ПКУ) від 01.01.2011 року. Вже з 1 квітня цього ж року було внесено низку змін до цього документу. Зокрема, позитивними моментами є зменшення до 2016 року податку на прибуток та введення податкових канікул для суб’єктів малого та середнього підприємства.
Згідно ПКУ (пункт 154.6 стаття 154), на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.
Платники податку повинні відповідати одному із таких критеріїв:
1) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;
2) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
3) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.[1]
Важливим моментом є те, що встановлюється певне обмеження. А саме, платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 23%.[2]
Варто зазначити, що перебувати на податкових канікулах зможуть далеко не усі підприємства. Цей режим не застосовується до підприємств, що утворені після набрання ПКУ чинності шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації, а також до здійснення суб’єктами господарювання деяких видів діяльності.
Із вище сказаного можна виділити певні негативні аспекти.
По-перше, це нечітке формування умов переходу на податкові канікули. Мається на увазі те, що якщо суб’єкт господарювання відповідає критеріям і бажає перейти на режим так званих «канікул», у ПКУ чи інших нормативних документах не введено дані, до яких органів потрібно звертатися і як саме проходить механізм переходу на цей режим.[3]
По-друге, є багато обмежень щодо виду діяльності суб’єктів господарювання. Це значно звужує коло щасливчиків, які «виграють у лотерею» і перейдуть на режим податкових канікул.
Слід зазначити і позитивні тенденції. Це насамперед стосується спрощення ведення обліку та подання звітності. Відповідно до ПКУ, платники податку на прибуток, що оподатковуються за ставкою нуль відсотків та відповідають критеріям, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою.
Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити певні висновки. Програма уряду щодо податкових канікул спрямована на полегшення і покращення умов суб’єктам малого та середнього підприємництва. Проте це потребує коригування і вдосконалення. Ще не одноразово ця програма уряду зазнає змін та доповнень, які відповідно вноситимуться до ПКУ.
Список використаної літератури:
1. Податковий кодекс України: №2856-VI, від 01.01.2011.
2. Задорожній Р.Г. «Податкові канікули втратили привабливість. Безперспективність пункту 154.6 ПКУ» - [Електронний ресурс] – режим доступу - http://www.kapitalizator.com/podatkovi-kanikuly-vtratyly-pryvablyvist-bezperspektyvnist-punktu-154-6-podatkovoho-kodeksu-ukrayiny
3. Віктор Мороз «для кого діють податкові канікули 2011? » - [Електронний ресурс] – http://www.bukovina.biz.ua/news/13288
© Дячук О.А., 2011
ЛНУ ім. І.Франка, група Екф-45
Науковий керівник: доц. Кміть В.М.
Введення податкових канікул для платників податку на прибуток
Важливою подією для багатьох з українців стало затвердження і введення в дію нового Податкового кодексу України (далі - ПКУ) від 01.01.2011 року. Вже з 1 квітня цього ж року було внесено низку змін до цього документу. Зокрема, позитивними моментами є зменшення до 2016 року податку на прибуток та введення податкових канікул для суб’єктів малого та середнього підприємства.
Згідно ПКУ (пункт 154.6 стаття 154), на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.
Платники податку повинні відповідати одному із таких критеріїв:
1) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;
2) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
3) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.[1]
Важливим моментом є те, що встановлюється певне обмеження. А саме, платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 23%.[2]
Варто зазначити, що перебувати на податкових канікулах зможуть далеко не усі підприємства. Цей режим не застосовується до підприємств, що утворені після набрання ПКУ чинності шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації, а також до здійснення суб’єктами господарювання деяких видів діяльності.
Із вище сказаного можна виділити певні негативні аспекти.
По-перше, це нечітке формування умов переходу на податкові канікули. Мається на увазі те, що якщо суб’єкт господарювання відповідає критеріям і бажає перейти на режим так званих «канікул», у ПКУ чи інших нормативних документах не введено дані, до яких органів потрібно звертатися і як саме проходить механізм переходу на цей режим.[3]
По-друге, є багато обмежень щодо виду діяльності суб’єктів господарювання. Це значно звужує коло щасливчиків, які «виграють у лотерею» і перейдуть на режим податкових канікул.
Слід зазначити і позитивні тенденції. Це насамперед стосується спрощення ведення обліку та подання звітності. Відповідно до ПКУ, платники податку на прибуток, що оподатковуються за ставкою нуль відсотків та відповідають критеріям, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою.
Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити певні висновки. Програма уряду щодо податкових канікул спрямована на полегшення і покращення умов суб’єктам малого та середнього підприємництва. Проте це потребує коригування і вдосконалення. Ще не одноразово ця програма уряду зазнає змін та доповнень, які відповідно вноситимуться до ПКУ.
Список використаної літератури:
1. Податковий кодекс України: №2856-VI, від 01.01.2011.
2. Задорожній Р.Г. «Податкові канікули втратили привабливість. Безперспективність пункту 154.6 ПКУ» - [Електронний ресурс] – режим доступу - http://www.kapitalizator.com/podatkovi-kanikuly-vtratyly-pryvablyvist-bezperspektyvnist-punktu-154-6-podatkovoho-kodeksu-ukrayiny
3. Віктор Мороз «для кого діють податкові канікули 2011? » - [Електронний ресурс] – http://www.bukovina.biz.ua/news/13288
