УДК 336
Єршова Д.А., 2022
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-11с
Проблеми та перспективи розвитку фінансового ринку в Україні
Становлення та розвиток ринку фінансових послуг є однією з передумов ефективного функціонування різних сфер, секторів народного господарства. Після періоду становлення та становлення фінансовий сектор України знаходиться в стадії жорсткої конкуренції між двома сторонами Українські та іноземні фінансові установи. Кожен учасник ринку входить в комплекс боротьби за ресурси, прибуток і можливості. Крім того, загальна тенденція фінансових установ загострила конкуренцію, і необхідно знаходити нові напрямки розвитку власного бізнесу. Фінансові установи, особливо банки та страхові компанії, як найактивніші учасники фінансового ринку, можуть реально впливати на фінансовий ринок, і їх взаємодія набуває особливого значення. Взаємодія між банками та страховими компаніями може приймайте різні форми, включаючи банківську страхування, страхування банківських ризиків та Надання банківських послуг страховим компаніям - розміщення коштів, розрахункове обслуговування та ін.
Глобалізація світових економічних процесів та її вплив на фінансовий сектор також суттєво позначаються на тенденціях, що панують у фінансовому секторі економіки. Похідними від цього є процеси злиття й поглинання українських фінансових установ іноземними корпораціями, групами компаній, холдингами і т. п. [ 8]
Проблема українського ринку фінансових послуг – відсутність фінансових послуг ресурсів для забезпечення інвестиційних потреб реального сектору економіки. Тому вирішення цієї проблеми вимагає створення умов для залучення додаткових внутрішніх фінансових ресурсів, особливо заощаджень населення та «тіньового капіталу». інвестиційної діяльності та створення привабливих умов для іноземних інвесторів. так, Проблеми з мобілізацією ресурсів залишаються. Хто може мобілізувати фінансові ресурси і що це стримує? Перш за все, це банки. Але в Україні занадто багато банків Їх багато, тому фінансові ресурси відносно розпорошені.
По-друге, накопичуйте та інвестуйте фінансовий капітал бере участь у різноманітних Учасники фондового ринку: інвестиційні компанії та фонди, довірчі товариства, важливі гравці на фондовому ринку.
У розвинутих країнах останнім часом ці заклади виграли все Грають більш важливу роль в інвестиційній діяльності, акумулюючи великі суми грошей і вкладаючи їх переважно в акції приватних компаній. Банки також є потенційними учасниками ринків цінних паперів, оскільки останні є привабливим джерелом ліквідності Проте все це справедливо за умов розвиненого фондового ринку, якого в Україні, на жаль, поки що немає. Слабкість фондового ринку України виражається в наступному:
1. Ліквідність фондового ринку є недостатньою.
2. Домінування державних цінних паперів.
3. Недостатня прозорість діяльності емітента та професійні учасники ринку.
4. Законодавча база недостатньо розвинена та не адаптована до вимог сучасної ринкової діяльності Фінансові послуги [4].
Основними проблемами українського ринку фінансових послуг є:-відсутність належних правових засад для повноцінного розвитку ринку фінансових послуг;-розбіжності в законах, які регулюють діяльність як самого фінансового ринку, так і окремих фінансових установ;-недостатнє державне регулювання та нагляд за діяльністю банківських і небанківськихфінансових посередників, здатних забезпечити цивілізованість, відкритість і доступність ринку фінансових послуг;
Важливою проблемою ринку фінансових послуг є відсутність в нього певних фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту. Для вирішення цього, потрібне створення таких умов, які б були привабливими і давали змогу залучати іноземних інвесторів.
Отже, фінансовий ринок є важливою частиною національного ринку і є системою Грошовий рух, розподіл і перерозподіл Кошти, отримані через фінансові установи, охоплюють сукупні суми в усіх валютах Ресурси країни знаходяться в постійному русі та змінюються під впливом співвідношення попиту та пропозиції цих ресурсів Залучення широкого кола суб'єктів господарювання. Загалом подальший розвиток фінанс Український ринок відкриває великі можливості для банківського сектора Можливості та перспективи підвищення активності. Однак у разі погіршення Конкуренція на фінансових ринках не зменшилася. Для банків існує нагальна потреба в пошуку нових, нетрадиційних форм діяльності, які дозволять значно розширити сферу діяльності банку та клієнтську базу, що згодом призведе до подальшого розвитокку фінансової системи Український.
Основними цілями діяльності цієї стратегії мають бути: – створення ефективної системи регулювання діяльності небанківських фінансових установ, зокрема тих їх видів, щодо яких не існує чіткого та повноцінного законодавчого поля, а також відсутній орган регулювання та нагляду; – створення узгодженого законодавства та стабільного політичного й економічного середовища; – розроблення та узгодження концепції створення та діяльності незалежного органу регулювання діяльності небанківських фінансових установ; цей документ має визначати засади створення та діяльності органу регулювання та нагляду, його функції та механізми їх реалізації; – розроблення та узгодження концепції розвитку законодавчого поля фінансового сектору; ця концепція має передбачати стратегію розроблення та прийняття низки законопроектів, що регламентують діяльність окремих видів небанківських фінансових установ та доповнюють вже наявну законодавчу базу щодо фондового ринку та банківського сектору; – розроблення та прийняття єдиної стратегії розвитку фінансового сектору України, визначення в її рамках довготермінової програми, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку небанківського фінансового сектору загалом та видів небанківських фінансових установ зокрема [4].
1. Закон України від 19.06.2003 «Про основи національної безпеки України» №964-IV // zakon1.rada.gov.ua
2. Бєлєнький П., Другов О. Розвиток системи фінансових посередників України в умовах посилення глобалізаційних процесів // Вісник НБУ. – 2009. – № 12. – С. 30–33.
3. Лазепка В. Інвестиційні банки / В. Лазепка // Банківська справа. – 2010. – № 6 – С. 47–49.
4. Лукашевич В. М. Глобалистика / В. М. Лукашевич. – Львів : Новий світ-2000, 2004. – 227 с.
5. Лютий І., Дрозд Н. Вплив держави на ринок фінансового капіталу України // Фінанси України. – 2010. – №8. – С. 63–72.
6. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку / Д. Г. Лук'яненко, А. М. Поручник [та ін.]. – К. : КНЕУ, 2011. – Т. 1. – 816 с.
7. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку/ URL: http://www.nssmc.gov.ua.
8. Фурман В. Перспективи створення альянсів страхових компаній і банків в Україні // Вісник НБУ. – 2012. – № 4. – С. 20–22
Єршова Д.А., 2022
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-11с
Проблеми та перспективи розвитку фінансового ринку в Україні
Становлення та розвиток ринку фінансових послуг є однією з передумов ефективного функціонування різних сфер, секторів народного господарства. Після періоду становлення та становлення фінансовий сектор України знаходиться в стадії жорсткої конкуренції між двома сторонами Українські та іноземні фінансові установи. Кожен учасник ринку входить в комплекс боротьби за ресурси, прибуток і можливості. Крім того, загальна тенденція фінансових установ загострила конкуренцію, і необхідно знаходити нові напрямки розвитку власного бізнесу. Фінансові установи, особливо банки та страхові компанії, як найактивніші учасники фінансового ринку, можуть реально впливати на фінансовий ринок, і їх взаємодія набуває особливого значення. Взаємодія між банками та страховими компаніями може приймайте різні форми, включаючи банківську страхування, страхування банківських ризиків та Надання банківських послуг страховим компаніям - розміщення коштів, розрахункове обслуговування та ін.
Глобалізація світових економічних процесів та її вплив на фінансовий сектор також суттєво позначаються на тенденціях, що панують у фінансовому секторі економіки. Похідними від цього є процеси злиття й поглинання українських фінансових установ іноземними корпораціями, групами компаній, холдингами і т. п. [ 8]
Проблема українського ринку фінансових послуг – відсутність фінансових послуг ресурсів для забезпечення інвестиційних потреб реального сектору економіки. Тому вирішення цієї проблеми вимагає створення умов для залучення додаткових внутрішніх фінансових ресурсів, особливо заощаджень населення та «тіньового капіталу». інвестиційної діяльності та створення привабливих умов для іноземних інвесторів. так, Проблеми з мобілізацією ресурсів залишаються. Хто може мобілізувати фінансові ресурси і що це стримує? Перш за все, це банки. Але в Україні занадто багато банків Їх багато, тому фінансові ресурси відносно розпорошені.
По-друге, накопичуйте та інвестуйте фінансовий капітал бере участь у різноманітних Учасники фондового ринку: інвестиційні компанії та фонди, довірчі товариства, важливі гравці на фондовому ринку.
У розвинутих країнах останнім часом ці заклади виграли все Грають більш важливу роль в інвестиційній діяльності, акумулюючи великі суми грошей і вкладаючи їх переважно в акції приватних компаній. Банки також є потенційними учасниками ринків цінних паперів, оскільки останні є привабливим джерелом ліквідності Проте все це справедливо за умов розвиненого фондового ринку, якого в Україні, на жаль, поки що немає. Слабкість фондового ринку України виражається в наступному:
1. Ліквідність фондового ринку є недостатньою.
2. Домінування державних цінних паперів.
3. Недостатня прозорість діяльності емітента та професійні учасники ринку.
4. Законодавча база недостатньо розвинена та не адаптована до вимог сучасної ринкової діяльності Фінансові послуги [4].
Основними проблемами українського ринку фінансових послуг є:-відсутність належних правових засад для повноцінного розвитку ринку фінансових послуг;-розбіжності в законах, які регулюють діяльність як самого фінансового ринку, так і окремих фінансових установ;-недостатнє державне регулювання та нагляд за діяльністю банківських і небанківськихфінансових посередників, здатних забезпечити цивілізованість, відкритість і доступність ринку фінансових послуг;
Важливою проблемою ринку фінансових послуг є відсутність в нього певних фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту. Для вирішення цього, потрібне створення таких умов, які б були привабливими і давали змогу залучати іноземних інвесторів.
Отже, фінансовий ринок є важливою частиною національного ринку і є системою Грошовий рух, розподіл і перерозподіл Кошти, отримані через фінансові установи, охоплюють сукупні суми в усіх валютах Ресурси країни знаходяться в постійному русі та змінюються під впливом співвідношення попиту та пропозиції цих ресурсів Залучення широкого кола суб'єктів господарювання. Загалом подальший розвиток фінанс Український ринок відкриває великі можливості для банківського сектора Можливості та перспективи підвищення активності. Однак у разі погіршення Конкуренція на фінансових ринках не зменшилася. Для банків існує нагальна потреба в пошуку нових, нетрадиційних форм діяльності, які дозволять значно розширити сферу діяльності банку та клієнтську базу, що згодом призведе до подальшого розвитокку фінансової системи Український.
Основними цілями діяльності цієї стратегії мають бути: – створення ефективної системи регулювання діяльності небанківських фінансових установ, зокрема тих їх видів, щодо яких не існує чіткого та повноцінного законодавчого поля, а також відсутній орган регулювання та нагляду; – створення узгодженого законодавства та стабільного політичного й економічного середовища; – розроблення та узгодження концепції створення та діяльності незалежного органу регулювання діяльності небанківських фінансових установ; цей документ має визначати засади створення та діяльності органу регулювання та нагляду, його функції та механізми їх реалізації; – розроблення та узгодження концепції розвитку законодавчого поля фінансового сектору; ця концепція має передбачати стратегію розроблення та прийняття низки законопроектів, що регламентують діяльність окремих видів небанківських фінансових установ та доповнюють вже наявну законодавчу базу щодо фондового ринку та банківського сектору; – розроблення та прийняття єдиної стратегії розвитку фінансового сектору України, визначення в її рамках довготермінової програми, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку небанківського фінансового сектору загалом та видів небанківських фінансових установ зокрема [4].
1. Закон України від 19.06.2003 «Про основи національної безпеки України» №964-IV // zakon1.rada.gov.ua
2. Бєлєнький П., Другов О. Розвиток системи фінансових посередників України в умовах посилення глобалізаційних процесів // Вісник НБУ. – 2009. – № 12. – С. 30–33.
3. Лазепка В. Інвестиційні банки / В. Лазепка // Банківська справа. – 2010. – № 6 – С. 47–49.
4. Лукашевич В. М. Глобалистика / В. М. Лукашевич. – Львів : Новий світ-2000, 2004. – 227 с.
5. Лютий І., Дрозд Н. Вплив держави на ринок фінансового капіталу України // Фінанси України. – 2010. – №8. – С. 63–72.
6. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку / Д. Г. Лук'яненко, А. М. Поручник [та ін.]. – К. : КНЕУ, 2011. – Т. 1. – 816 с.
7. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку/ URL: http://www.nssmc.gov.ua.
8. Фурман В. Перспективи створення альянсів страхових компаній і банків в Україні // Вісник НБУ. – 2012. – № 4. – С. 20–22
