ⓒ Зарівна А.В., 2023
ЛНУ імені Івана Франка. ЕКФМН-11с
В сьогоднішніх умовах повномасштабної війни, світових потрясінь та глобальних викликів, надзвичайно актуально стоїть питання стабільного функціонування національної економіки та підтримки благополучного життя громадян. Державі все тяжче гарантувати достатній рівень пенсійного забезпечення, все більше осіб молодого віку покидають територію України, демографічна ситуація погіршується, збільшуючи фінансове навантаження на працююче населення України. Тому, зважаючи на досвід розвинутих країн, курс на реформування пенсійної системи та розвиток недержавного пенсійного страхування, є пріоритетним завдання для держави.
Відповідно до Закону України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності у 2004 році, структура системи пенсійного забезпечення в Україні містить три рівні: на першому солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, на другому накопичувальна, а на третьому недержавне пенсійне забезпечення. Фактично наразі функціонує лише перший та третій рівень[3].
Саме на рівні функціонування недержавного пенсійного забезпечення відкриваються можливості для професійних учасників ринку фінансових послуг. Фінансовими інститутами, які можуть здійснювати недержавне пенсійне забезпечення, згідно закону є недержавні пенсійні фонди, страхові організації та банківські установи [1].
Основну частину становлять недержавні пенсійні фонди, які заключають договори на добровільних засадах із клієнтами, а отримані виплати являються додатковою пенсією. Страхові організації не мають достатнього розповсюдження в сфері недержавного пенсійного забезпечення, на тлі недовіри населення та незначного практичного досвіду. Для здійснення банківськими установам недержавної діяльності, постає необхідність отримання окремої ліцензії.
Недержавні пенсійні фонди виступають своєрідними інституційними інвесторами, які здійснюють операції на ринку фінансових послуг. До їх діяльності належить накопичення пенсійних внесків, інвестиційна діяльність з нагромадженими активами фонду та здійснення пенсійних виплат.
Станом на 31.09.2021 р. в Україні функціонують 63 недержавних пенсійних фондів та 19 адміністраторів. Адміністраторами недержавних пенсійних фондів станом на 30.09.2021 р. було укладено 93,4 тис. шт. пенсійних контрактів. У загальній структурі 86,5 тис. шт. займають контракти із фізичними особами, 6,8 тис. шт. з юридичними особами та 0,1 тис. шт. з фізичними особами-підприємцями. Загальна вартість активів НПФ станом на 30.09.2021 р. становить 3 788,6 млн.грн., що на 8,6% більше порівняно з вартістю на кінець вересня 2020 року [2].
Щодо інвестиційної діяльності НПФ то ця сфера є врегульованою відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Відповідно до нього, головна орієнтація здійснюється на об’єкти з мінімальним ступенем ризику, оскільки для НПФ важливо мати запас капіталу в довгостроковій перспективі, для виплати пенсій. Тому при інвестуванні керуються такими правилами вибору інвестиційних інструментів, які можуть забезпечити стабільний приріст капіталу та захистити кошти від інфляційних процесів.
Найбільші частки активів НПФ можуть вкладати у цінні папери, а саме до 50% всіх активів, та і в цілому держава спрямовує основні активи фондів саме у найбільш надійні їх види. До таких належать: державні облігації, цінні папери інвестування в які є обов’язково прибутковими та низько ризикованими [4].
Структура напрямів інвестування пенсійних активів станом на 30.09.2021 зображена на Рис.1.
Аналіз зміни структури інвестиційного портфеля, за останні роки, дає зрозуміти, що НПФ поступово переходять до менш ризикового інвестування, оскільки зменшується вага депозитних вкладів та збільшується відсоток інвестування в державні облігації. Як відомо, державним облігаціям притаманна нижча ризикованість, бо вони є складовою бюджетної політики держави.
Діяльність недержавних пенсійних фондів характеризується певними труднощами, вирішення яких є обов’язковою умовою для ефективного функціонування пенсійної системи. До таких проблем належить: недосконале нормативно-правове забезпечення, низький рівень довіри до фондів, високий рівень фінансової свідомості населення, недостатній інструментарій мінімізації ризиків управління активами, недостатній розвиток фондового ринку та безперечно військові дії на території України.
Отже, при постійному зростанні дефіциту ПФУ, стає все більше хвилююче за майбутнє. Адже зрозуміло, що після перемоги, українців очікує важкий період відновлення та відбудови. Пенсійна система страждає чи не найбільше в такій ситуації, зважаючи на те, що в вона досі на стадії реформування. Тому неможливо переоцінити роль недержавного пенсійного забезпечення в забезпеченні можливості створення та підтримки добробуту населення. Недержавні пенсійні фонди, за належного реформування та підтримки, здатні стати перспективним напрямом страхування в Україні та зможуть ефективно функціонувати на ринку фінансових послуг.
Список використаної літератури:
1. Борисюк О. В., Дацюк-Томчук М. Б., Роль недержавних пенсійних фондів у забезпечення соціально-економічного розвитку України. Modern Economics. № 32(2022). С. 16-23. URL: https://doi.org/10.31521/modecon.V32(2022)-02.
2. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 2021 рік: веб-сайт НКЦПФР. URL: https://www.nssmc.gov.ua/news/insights/#tab-5
3. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р. № 1058- IV. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15
4. Про недержавне пенсійне забезпечення : Закон України від 09 лип. 2003 р. № 1057-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text
ЛНУ імені Івана Франка. ЕКФМН-11с
Роль недержавних пенсійних фондів на ринку фінансових послуг в Україні
В сьогоднішніх умовах повномасштабної війни, світових потрясінь та глобальних викликів, надзвичайно актуально стоїть питання стабільного функціонування національної економіки та підтримки благополучного життя громадян. Державі все тяжче гарантувати достатній рівень пенсійного забезпечення, все більше осіб молодого віку покидають територію України, демографічна ситуація погіршується, збільшуючи фінансове навантаження на працююче населення України. Тому, зважаючи на досвід розвинутих країн, курс на реформування пенсійної системи та розвиток недержавного пенсійного страхування, є пріоритетним завдання для держави.
Відповідно до Закону України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності у 2004 році, структура системи пенсійного забезпечення в Україні містить три рівні: на першому солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, на другому накопичувальна, а на третьому недержавне пенсійне забезпечення. Фактично наразі функціонує лише перший та третій рівень[3].
Саме на рівні функціонування недержавного пенсійного забезпечення відкриваються можливості для професійних учасників ринку фінансових послуг. Фінансовими інститутами, які можуть здійснювати недержавне пенсійне забезпечення, згідно закону є недержавні пенсійні фонди, страхові організації та банківські установи [1].
Основну частину становлять недержавні пенсійні фонди, які заключають договори на добровільних засадах із клієнтами, а отримані виплати являються додатковою пенсією. Страхові організації не мають достатнього розповсюдження в сфері недержавного пенсійного забезпечення, на тлі недовіри населення та незначного практичного досвіду. Для здійснення банківськими установам недержавної діяльності, постає необхідність отримання окремої ліцензії.
Недержавні пенсійні фонди виступають своєрідними інституційними інвесторами, які здійснюють операції на ринку фінансових послуг. До їх діяльності належить накопичення пенсійних внесків, інвестиційна діяльність з нагромадженими активами фонду та здійснення пенсійних виплат.
Станом на 31.09.2021 р. в Україні функціонують 63 недержавних пенсійних фондів та 19 адміністраторів. Адміністраторами недержавних пенсійних фондів станом на 30.09.2021 р. було укладено 93,4 тис. шт. пенсійних контрактів. У загальній структурі 86,5 тис. шт. займають контракти із фізичними особами, 6,8 тис. шт. з юридичними особами та 0,1 тис. шт. з фізичними особами-підприємцями. Загальна вартість активів НПФ станом на 30.09.2021 р. становить 3 788,6 млн.грн., що на 8,6% більше порівняно з вартістю на кінець вересня 2020 року [2].
Щодо інвестиційної діяльності НПФ то ця сфера є врегульованою відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Відповідно до нього, головна орієнтація здійснюється на об’єкти з мінімальним ступенем ризику, оскільки для НПФ важливо мати запас капіталу в довгостроковій перспективі, для виплати пенсій. Тому при інвестуванні керуються такими правилами вибору інвестиційних інструментів, які можуть забезпечити стабільний приріст капіталу та захистити кошти від інфляційних процесів.
Найбільші частки активів НПФ можуть вкладати у цінні папери, а саме до 50% всіх активів, та і в цілому держава спрямовує основні активи фондів саме у найбільш надійні їх види. До таких належать: державні облігації, цінні папери інвестування в які є обов’язково прибутковими та низько ризикованими [4].
Структура напрямів інвестування пенсійних активів станом на 30.09.2021 зображена на Рис.1.
Рис.1.Структура інвестованих пенсійних активів станом на 30.09.2021р.(млн.грн)
Аналіз зміни структури інвестиційного портфеля, за останні роки, дає зрозуміти, що НПФ поступово переходять до менш ризикового інвестування, оскільки зменшується вага депозитних вкладів та збільшується відсоток інвестування в державні облігації. Як відомо, державним облігаціям притаманна нижча ризикованість, бо вони є складовою бюджетної політики держави.
Діяльність недержавних пенсійних фондів характеризується певними труднощами, вирішення яких є обов’язковою умовою для ефективного функціонування пенсійної системи. До таких проблем належить: недосконале нормативно-правове забезпечення, низький рівень довіри до фондів, високий рівень фінансової свідомості населення, недостатній інструментарій мінімізації ризиків управління активами, недостатній розвиток фондового ринку та безперечно військові дії на території України.
Отже, при постійному зростанні дефіциту ПФУ, стає все більше хвилююче за майбутнє. Адже зрозуміло, що після перемоги, українців очікує важкий період відновлення та відбудови. Пенсійна система страждає чи не найбільше в такій ситуації, зважаючи на те, що в вона досі на стадії реформування. Тому неможливо переоцінити роль недержавного пенсійного забезпечення в забезпеченні можливості створення та підтримки добробуту населення. Недержавні пенсійні фонди, за належного реформування та підтримки, здатні стати перспективним напрямом страхування в Україні та зможуть ефективно функціонувати на ринку фінансових послуг.
Список використаної літератури:
1. Борисюк О. В., Дацюк-Томчук М. Б., Роль недержавних пенсійних фондів у забезпечення соціально-економічного розвитку України. Modern Economics. № 32(2022). С. 16-23. URL: https://doi.org/10.31521/modecon.V32(2022)-02.
2. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 2021 рік: веб-сайт НКЦПФР. URL: https://www.nssmc.gov.ua/news/insights/#tab-5
3. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р. № 1058- IV. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15
4. Про недержавне пенсійне забезпечення : Закон України від 09 лип. 2003 р. № 1057-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text
