ЛНУ ім. Івана Франка, ЕКФМ-11с, Пономаренко Ольга
Ключове місце у системі недержавного пенсійного забезпечення, яка в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки єдина доповнює чинну солідарну систему, належить недержавним пенсійним фондам (далі НПФ). Тому їх дослідження є досить актуальним у наш час.
Починаючи з 2004 р. в Україні існує трьохрівнева система пенсійного забезпечення. Перший рівень – це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення – це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень із метою отримання додаткових пенсійних виплат. Втім, на практиці працює лише перший і третій рівень, що не вирішує давно назрілої кризи у вітчизняній пенсійній системі, а потребує її вдосконалення, диверсифікації та дієвості усіх рівнів.
Ключове місце у системі недержавного пенсійного забезпечення, яка в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки єдина доповнює чинну солідарну систему, належить недержавним пенсійним фондам (далі НПФ).
Станом на вересень 2022 р. у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 53 НПФ, з яких активно надають свої послуги лише близько 20. Загальна чиста вартість активів (ЧВА) НПФ на 30.09.2022 р. становила 2158,89 млн грн, що на 23,77 млн грн менше порівняно з аналогічним періодом 2021 р. При цьому, пенсійні накопичення в межах накопичувальної пенсійної системи в Україні до ВВП становлять менше 1%, тоді як у середньому в розвинутих країнах цей показник становить біля 70% ВВП.
Переважна більшість фондів недержавного сектору завершили вересень поточного 2022 року зі зниженням чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО). Проаналізувавши 10 найбільших фондів можна помітити, що лише ВПФ «Приватфонд» зафіксував збільшення чистої вартості активів на 0,78%.
Низькі показники діяльності НПФ зумовлені багатьма причинами, а саме: несприятливою макроекономічною ситуацією, політичною нестабільністю та воєнними діями на території України, відсутністю розвинутих ринків капіталу й надійних фінансових інструментів, низьким рівнем доходів населення та нерозумінням необхідності заощаджувати на пенсію, а також недостатнім пропагуванням важливості (навіть відсутністю інформації про існування) недержавних пенсійних схем. Але великою мірою проблема полягає в самих НПФ.
Надзвичайно важливим чинником для розвитку всієї системи пенсійного забезпечення в цілому, її диверсифікації, та НПЗ зокрема є завершення її реформування шляхом уведення другого рівня. Відсутність одного з рівнів трирівневої системи унеможливлює ефективне функціонування всієї системи пенсійного забезпечення. Саме тому на більш довгострокову перспективу уряд має розглянути можливість запровадження накопичувальної пенсійної системи після реформування ринку капіталу.
Вважаємо, уряду необхідно більше уваги приділяти нагальній потребі підвищення фінансової обізнаності громадян шляхом надання їм належної фінансової інформації та просвіти, щоб вони знали про пенсійні заощадження та варіанти підвищення рівня їхнього фінансового добробуту на пенсії.
1. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації. Проект USAID «Трансформація фінансового сектору», 2019. Режим доступу: https://knpf.bank.gov.ua/dl/nederzhavne_pensiine_zabezpechennia_v_ukraini_otsinka_ta_rekomendatsii_Text.pdf
2. Теслюк С.А. Порівняльна характеристика суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Випуск 9, 2016. Режим доступу: http://www.visnyk-econom. uzhnu.uz.ua/archive/9_ 2016ua/37.pdf
3. Щомісячний огляд діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні. Вересень 2022 року. Режим доступу: https://www.uaib.com.ua/analituaib/ npf-month/shchomisyachniy-oglyad-diyalnosti-nederzhavnih-pensiynih-fondiv-v-ukrajini-veresen-2022-roku-1
Ключове місце у системі недержавного пенсійного забезпечення, яка в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки єдина доповнює чинну солідарну систему, належить недержавним пенсійним фондам (далі НПФ). Тому їх дослідження є досить актуальним у наш час.
Починаючи з 2004 р. в Україні існує трьохрівнева система пенсійного забезпечення. Перший рівень – це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення – це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень із метою отримання додаткових пенсійних виплат. Втім, на практиці працює лише перший і третій рівень, що не вирішує давно назрілої кризи у вітчизняній пенсійній системі, а потребує її вдосконалення, диверсифікації та дієвості усіх рівнів.
Ключове місце у системі недержавного пенсійного забезпечення, яка в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки єдина доповнює чинну солідарну систему, належить недержавним пенсійним фондам (далі НПФ).
Станом на вересень 2022 р. у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 53 НПФ, з яких активно надають свої послуги лише близько 20. Загальна чиста вартість активів (ЧВА) НПФ на 30.09.2022 р. становила 2158,89 млн грн, що на 23,77 млн грн менше порівняно з аналогічним періодом 2021 р. При цьому, пенсійні накопичення в межах накопичувальної пенсійної системи в Україні до ВВП становлять менше 1%, тоді як у середньому в розвинутих країнах цей показник становить біля 70% ВВП.
Рис 1. Найбільші НПФ за чистою вартістю активів, млн. грн. [3]
Переважна більшість фондів недержавного сектору завершили вересень поточного 2022 року зі зниженням чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО). Проаналізувавши 10 найбільших фондів можна помітити, що лише ВПФ «Приватфонд» зафіксував збільшення чистої вартості активів на 0,78%.
Низькі показники діяльності НПФ зумовлені багатьма причинами, а саме: несприятливою макроекономічною ситуацією, політичною нестабільністю та воєнними діями на території України, відсутністю розвинутих ринків капіталу й надійних фінансових інструментів, низьким рівнем доходів населення та нерозумінням необхідності заощаджувати на пенсію, а також недостатнім пропагуванням важливості (навіть відсутністю інформації про існування) недержавних пенсійних схем. Але великою мірою проблема полягає в самих НПФ.
Надзвичайно важливим чинником для розвитку всієї системи пенсійного забезпечення в цілому, її диверсифікації, та НПЗ зокрема є завершення її реформування шляхом уведення другого рівня. Відсутність одного з рівнів трирівневої системи унеможливлює ефективне функціонування всієї системи пенсійного забезпечення. Саме тому на більш довгострокову перспективу уряд має розглянути можливість запровадження накопичувальної пенсійної системи після реформування ринку капіталу.
Вважаємо, уряду необхідно більше уваги приділяти нагальній потребі підвищення фінансової обізнаності громадян шляхом надання їм належної фінансової інформації та просвіти, щоб вони знали про пенсійні заощадження та варіанти підвищення рівня їхнього фінансового добробуту на пенсії.
Література:
1. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації. Проект USAID «Трансформація фінансового сектору», 2019. Режим доступу: https://knpf.bank.gov.ua/dl/nederzhavne_pensiine_zabezpechennia_v_ukraini_otsinka_ta_rekomendatsii_Text.pdf
2. Теслюк С.А. Порівняльна характеристика суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Випуск 9, 2016. Режим доступу: http://www.visnyk-econom. uzhnu.uz.ua/archive/9_ 2016ua/37.pdf
3. Щомісячний огляд діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні. Вересень 2022 року. Режим доступу: https://www.uaib.com.ua/analituaib/ npf-month/shchomisyachniy-oglyad-diyalnosti-nederzhavnih-pensiynih-fondiv-v-ukrajini-veresen-2022-roku-1
