Ⓒ Макух З.І., 2023
ЛНУ імені Івана Франка. ЕКФМН-11с.
Вплив російського повномасштабного вторгнення на банківську систему України
Україна уже одинадцятий місяць воює не лише з агресивним сусідом, який здійснив безпідставне злочинне вторгнення на територію нашої мирної держави. Триває активна боротьба на фінансовому фронті, де важлива стабільність і передбачуваність банківської системи країни.
На щастя, у найвідповідальніший період фінансова система країни вистояла. Національний банк зафіксував офіційний курс гривні, увів ряд обмежень на здійснення розрахункових операцій у іноземній валюті, підвищив облікову ставку для стримування зростання інфляції.
Нацбанк пом’якшив ряд нормативів роботи комерційних банків. Вчинені заходи дозволили стабілізувати роботу банків, стимулювати їх змінити власні бізнес-моделі, а також сконцентрувати наявні ресурси на користь кредитування важливих для української економіки галузей за підтримки держави. В першу чергу, безумовно, мова йде про фінансування аграріїв для успішного проведення посівної кампанії.
Однак, попри стабілізацію роботи, все ще існує багато ризиків та проблем, з якими банкам важко впоратися в умовах війни. І вони змушені йти на радикальні кроки для того, аби пристосуватися до нових складних реалій. У тому числі змушені скорочувати кількість відділень, підвищувати вимоги до клієнтів-боржників, а також відходити від довгострокових та середньострокових стратегій на користь короткострокового планування.
Після шокових в емоційному та безпековому плані березня-квітня, із травня-2022 намітилася тенденція до стабілізації роботи вітчизняного банкінгу.
Якщо у червні із підвищенням облікової ставки гривневі залишки коштів фізичних осіб у банківській системі збільшилися, то ослаблення офіційного обмінного курсу у липні змінило ставлення населення до гривні. А розмови щодо рівня індикаторів бюджетної резолюції на 2023 рік, де середнє значення обмінного курсу закладається на рівні 50 грн/$, призвело до того, що фізичні особи почали переводити вільні кошти у гривні у вільно конвертовану валюту, навіть із відстрочкою її отримання на три місяці.
Якщо ж говорити про кредитний портфель фізичних осіб, то він зменшується місяць до місяця. У валюті фізособи не кредитуються з 2009 року, тому в цьому сегменті поруч із плановим погашенням довгострокових кредитів має місце і списання збитків за рахунок сформованих резервів. Що стосується гривні, то видно, що загальна активність банків в цьому сегменті падає.
Юридичні особи з метою збереження вартості своїх обігових коштів почали виходити з гривні у валюту ще від початку року. Але із відкриттям експорту через морські порти у серпні залишки обігових коштів у гривні дещо збільшилися.
Що стосується динаміки кредитних портфелів, то активність банківського кредитування зменшується. У травні банки за урядовими програмами підтримки бізнесу – особливо сільського господарства – активізувалися у гривні.
Найбільші українські банки фіксують постійний тиск у вигляді хакерських атак на їхні системи.
Постійні кібератаки, можливі ракетні удари по дата-центрах банків, руйнування банківських відділень і тривалі блекаути – це лише частина воєнних загроз для банківської системи.
Набагато більше шкодять їй не прямі дії терористів, а опосередковані: втрата заставного майна та падіння платоспроможності позичальників.
У 2014 році, коли масштаби російської агресії були набагато меншими, шок від війни для банківської системи був серйознішим. Ключову роль тоді зіграли погана якість активів українських банків та зловживання їхніх власників.
Банківська система зараз стійкіша, ніж під час кризи 2014 року. Тоді повсякденним явищем були черги вкладників біля відділень, а зараз ми обговорюємо проблему надмірної кількості гривні в банках.
З 24 лютого в Україні збанкрутували лише дві установи: Мегабанк та "Січ". Перший мав проблеми з якістю активів ще до початку великої війни, а другий став жертвою підвищення облікової ставки та відсутності чіткої бізнес-моделі.
Крім того, навіть в умовах війни банки зберігають прибутковість: до 1 листопада з 67 установ збиток отримав 21. Найбільші збитки зафіксовані в Альфа-банку і державних Укрексімбанку та Укргазбанку.
Загалом за десять місяців 2022 року банківська система показала майже 11 млрд грн прибутку.
Зростання збитковості неминуче в умовах масштабних бойових дій. Передусім – через збільшення обсягів непрацюючих кредитів. Банки лише почали процес їх визнання, тож надалі ситуація з прибутковістю буде погіршуватися.
Отже, можна дійти висновків, що повномасштабна війна рф проти України впливає на економічну ситуацію в країні та банківську систему, змінює правила її функціонування та вводить нові обмеження. Однак, завдяки пильному регулюванню з боку Національного Банку України, банківська система адаптувалася до роботи під час військового стану та гідно протистоїть викликам війни.
На сьогодні банківська система України є стабільною, контрольованою та ліквідною. НБУ, країни-партнери та міжнародні організації фінансово підтримують нашу країну та роблять все можливе, щоб наблизити перемогу України. Для відновлення та подальшого розвитку господарства, економіки та інфраструктури в Україні необхідні гарантії безпеки, цінова стабільність, максимальна зайнятість, злагоджена робота науковців теоретиків та практиків, підвищена продуктивність та гідна оплата праці.
Список використаних джерел:
1. Журнал Forbes Ukraine #4. Військовий номер (спецвипуск №3). 2022.
2. Правдиковська І.І., Дорошенко Н.О. Вплив війни на банківську систему України. Молодий вчений. 2022. №9 (109). С.150-153
3. Як війна змінила роботу банківської системи. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/viyna-v-ukrajini-yak-zminilas-robota-bankivskoji-sistemi-11964504.html
ЛНУ імені Івана Франка. ЕКФМН-11с.
Вплив російського повномасштабного вторгнення на банківську систему України
Україна уже одинадцятий місяць воює не лише з агресивним сусідом, який здійснив безпідставне злочинне вторгнення на територію нашої мирної держави. Триває активна боротьба на фінансовому фронті, де важлива стабільність і передбачуваність банківської системи країни.
На щастя, у найвідповідальніший період фінансова система країни вистояла. Національний банк зафіксував офіційний курс гривні, увів ряд обмежень на здійснення розрахункових операцій у іноземній валюті, підвищив облікову ставку для стримування зростання інфляції.
Нацбанк пом’якшив ряд нормативів роботи комерційних банків. Вчинені заходи дозволили стабілізувати роботу банків, стимулювати їх змінити власні бізнес-моделі, а також сконцентрувати наявні ресурси на користь кредитування важливих для української економіки галузей за підтримки держави. В першу чергу, безумовно, мова йде про фінансування аграріїв для успішного проведення посівної кампанії.
Однак, попри стабілізацію роботи, все ще існує багато ризиків та проблем, з якими банкам важко впоратися в умовах війни. І вони змушені йти на радикальні кроки для того, аби пристосуватися до нових складних реалій. У тому числі змушені скорочувати кількість відділень, підвищувати вимоги до клієнтів-боржників, а також відходити від довгострокових та середньострокових стратегій на користь короткострокового планування.
Після шокових в емоційному та безпековому плані березня-квітня, із травня-2022 намітилася тенденція до стабілізації роботи вітчизняного банкінгу.
Якщо у червні із підвищенням облікової ставки гривневі залишки коштів фізичних осіб у банківській системі збільшилися, то ослаблення офіційного обмінного курсу у липні змінило ставлення населення до гривні. А розмови щодо рівня індикаторів бюджетної резолюції на 2023 рік, де середнє значення обмінного курсу закладається на рівні 50 грн/$, призвело до того, що фізичні особи почали переводити вільні кошти у гривні у вільно конвертовану валюту, навіть із відстрочкою її отримання на три місяці.
Якщо ж говорити про кредитний портфель фізичних осіб, то він зменшується місяць до місяця. У валюті фізособи не кредитуються з 2009 року, тому в цьому сегменті поруч із плановим погашенням довгострокових кредитів має місце і списання збитків за рахунок сформованих резервів. Що стосується гривні, то видно, що загальна активність банків в цьому сегменті падає.
Юридичні особи з метою збереження вартості своїх обігових коштів почали виходити з гривні у валюту ще від початку року. Але із відкриттям експорту через морські порти у серпні залишки обігових коштів у гривні дещо збільшилися.
Що стосується динаміки кредитних портфелів, то активність банківського кредитування зменшується. У травні банки за урядовими програмами підтримки бізнесу – особливо сільського господарства – активізувалися у гривні.
Найбільші українські банки фіксують постійний тиск у вигляді хакерських атак на їхні системи.
Постійні кібератаки, можливі ракетні удари по дата-центрах банків, руйнування банківських відділень і тривалі блекаути – це лише частина воєнних загроз для банківської системи.
Набагато більше шкодять їй не прямі дії терористів, а опосередковані: втрата заставного майна та падіння платоспроможності позичальників.
У 2014 році, коли масштаби російської агресії були набагато меншими, шок від війни для банківської системи був серйознішим. Ключову роль тоді зіграли погана якість активів українських банків та зловживання їхніх власників.
Банківська система зараз стійкіша, ніж під час кризи 2014 року. Тоді повсякденним явищем були черги вкладників біля відділень, а зараз ми обговорюємо проблему надмірної кількості гривні в банках.
З 24 лютого в Україні збанкрутували лише дві установи: Мегабанк та "Січ". Перший мав проблеми з якістю активів ще до початку великої війни, а другий став жертвою підвищення облікової ставки та відсутності чіткої бізнес-моделі.
Крім того, навіть в умовах війни банки зберігають прибутковість: до 1 листопада з 67 установ збиток отримав 21. Найбільші збитки зафіксовані в Альфа-банку і державних Укрексімбанку та Укргазбанку.
Загалом за десять місяців 2022 року банківська система показала майже 11 млрд грн прибутку.
Зростання збитковості неминуче в умовах масштабних бойових дій. Передусім – через збільшення обсягів непрацюючих кредитів. Банки лише почали процес їх визнання, тож надалі ситуація з прибутковістю буде погіршуватися.
Отже, можна дійти висновків, що повномасштабна війна рф проти України впливає на економічну ситуацію в країні та банківську систему, змінює правила її функціонування та вводить нові обмеження. Однак, завдяки пильному регулюванню з боку Національного Банку України, банківська система адаптувалася до роботи під час військового стану та гідно протистоїть викликам війни.
На сьогодні банківська система України є стабільною, контрольованою та ліквідною. НБУ, країни-партнери та міжнародні організації фінансово підтримують нашу країну та роблять все можливе, щоб наблизити перемогу України. Для відновлення та подальшого розвитку господарства, економіки та інфраструктури в Україні необхідні гарантії безпеки, цінова стабільність, максимальна зайнятість, злагоджена робота науковців теоретиків та практиків, підвищена продуктивність та гідна оплата праці.
Список використаних джерел:
1. Журнал Forbes Ukraine #4. Військовий номер (спецвипуск №3). 2022.
2. Правдиковська І.І., Дорошенко Н.О. Вплив війни на банківську систему України. Молодий вчений. 2022. №9 (109). С.150-153
3. Як війна змінила роботу банківської системи. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/viyna-v-ukrajini-yak-zminilas-robota-bankivskoji-sistemi-11964504.html
