УДК 336
Смерека У.В., 2023
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФМН-11с
У сучасному ринковому середовищі постійно відбувається пошук нових способів взаєморозрахунків, які пожвавлюють рух грошових потоків без підвищення ризиків неплатежів. Одним з ефективних інструментів платежу є акредитив. Застосування акредитивної форми не є зовсім новим у практиці розрахункових операцій. На сьогоднішній день його використовують, коли мають на меті вийти на нові ринки із забезпеченням захисту своїх інтересів. Але питання, пов’язані з акредитивною формою розрахунків, здебільшого висвітлюють ті сторони акредитиву, які методично у більшості інформують банки.
Акредитивні форми розрахунків в максимальному ступені гарантують і забезпечують своєчасне отримання експортної виручки, тобто більшою мірою відповідають інтересам експортерів. Документарний акредитив є не тільки методом платежу, а й методом отримання в банку короткострокового фінансування.
Акредитив стає нормою для міжнародних угод, такі фактори як відстань між сторонами договору, різні закони в кожній країні, призвели до зростання використання акредитивів для поліпшення міжнародної торгівлі, особливо в сучасних умовах.
Акредитив – одностороннє умовне грошове зобов'язання банку, що видається ним згідно з дорученням клієнта (імпортера) на користь його контрагента (бенефіціара), по якому банк, що відкрив акредитив (емітент) повинен здійснити бенефіціару платіж (негайно чи з відстрочкою) або акцептувати векселі бенефіціара й оплатити їх в строк, або доручити іншому банку здійснити такі платежі або акцепт при умові надання бенефіціару документів, передбачених в акредитиві й, відповідно, при виконанні інших умов акредитиву.
Загалом застосування акредитивних розрахунків відбувається за Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (Uniform Customsand Practice for Documentary Credits), розробленими Міжнародною торговельною палатою. На сьогодні існує дві чинні редакції цих правил: UCP 500 (редакція 1993 р.) та UCP 600 (редакція 2007 року).
В Україні використання акредитива в міжнародних розрахунках регулюється «Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньо економічними операціями», затвердженими постановою №514 Правління НБУ від 3 грудня 2003 р. (зі змінами й доповненнями).
Варто зазначити, що укладення акредитивних договорів у будь-якому випадку вимагає дотримання чинного законодавства країн, в яких перебувають суб’єкти торговельних відносин та виконання міжнародних норм, що забезпечить відповідальність сторін, виконання зобов’язань з акредитиву і мінімізує ризики.
Складання угоди акредитиву містить комунікаційний рух між банками, тому для поліпшення та прискорення операцій були розроблені відповідні стандарти. На сучасному етапі технічного розвитку банки використовують SWIFT-повідомлення, які є засобами передачі інформації між банками. Тобто науково-технічний прогрес виступає механізмом пришвидшення розрахунків за акредитивами торговельним партнерам з банками. Завдяки переходу на цифровий метод ведення бізнесу, банки все частіше застосовують онлайн видачу акредитиву, що скорочує як час, так і зусилля, необхідні для його відкриття та передбачає більш швидке завершення операцій по акредитивах. На нашу думку, це питання часу коли банки повністю перейдуть на онлайн-розрахунки за фінансовими операціями у розвинених країнах.
Використання акредитивної форми розрахунків в Україні є достатньо складним процесом, головною причиною цьому виступає взаємодія українських банків із закордонними партнерами. Іноземні банки (особливо це стосується Європейських та американських) з недовірою ставляться до банківської системи України.
В основному українськими підприємствами для розрахунку використовуються документарні акредитиви, при співробітництві з країнами Європи та Америки задля забезпечення виконання всіх вимог перед ними. Україна також намагається використовувати документарні акредитиви при укладанні угод з країнами, економічний стан яких є ризиковим, що дозволяє уникнути невиконання вимог за акредитивами та гарантує українським продавцям виплати коштів за договорами.
Розглянемо більш детально тарифи на надання послуг щодо акредитивів на прикладі декількох українських банків (табл. 1).
Використання акредитивів українськими підприємствами вимагає значного залучення коштів. Аналіз тарифів з відкриття акредитивів у банках України показує, що кожен банк встановлює різну цінову політику щодо оформлення акредитивів. З’ясовано, що особливо непопулярними в Україні акредитивні розрахунки є серед фізичних осіб, оскільки їх складність оформлення та відкриття вимагає додаткового залучення коштів та часу. Учасникам необхідно заповнити значну кількість документів, де повинні прописуватися всі їхні вимоги та зобов’язання щодо платіжної операції.
Відкриття акредитиву вимагає значного залучення додаткового капіталу на його оформлення. Вважаємо це основною причиною того, що в Україні акредитивна форма розрахунків є не досить популярною. Також варто зазначити про низький рівень довіри в Україні до банківських установ (особливо це стосується співпраці з іноземними партнерами). Адже законодавча база та рівень довіри до української банківської системи, на жаль, знаходиться на доволі низькому рівні, не зважаючи на реформи що проводить національний банк та держава в цілому. Слід зазначити, що у 2018 р. Національний банк України осучаснив порядок здійснення банком операцій за акредитивами, постанова Правління Національного банку України від 11 квітня 2018 р. № 38 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
Розробка проєкту здійснювалась шляхом співпраці НБУ та Міжнародною торгівельною палатою. Проєкт має назву «Paperlees», та передбачає максимальну можливу відмову від паперових документів під час роботи з клієнтами банків з питань оформлення платежів та загального ведення документації.
Напрями покращення операцій за акредитивами відповідно до постанови Правління Національного банку України:
- Удосконалення порядку роботи за акредитивами (зменшено кількість формальних інструкцій при здійснені операцій за акредитивами)
- Надання права банкам та їх клієнтам на всіх етапах здійснення операцій за акредитивами використовувати документи в електронному вигляді
- Запровадження електронного документообігу на всіх етапах здійснення операцій за акредитивами
- Зменшення кількості паперових документів, які використовуються при оформленні банками та їх клієнтами операцій за акредитивами
Отже, акредитивна форма розрахунків – складна, тривала і дорога. Не дивлячись на це дана форма гарантує своєчасну оплату експорту товарів та зменшення ризику неотримання товару імпортером. Тому використання такої форми розрахунку вигідне для обох сторін особливо якщо: ділові партнери установили нові, неперевірені ділові відносини; продавець не впевнений у платоспроможності покупця, а покупець не впевнений у спроможності продавця поставити товар (виконати роботи/надати послуги); або ж об’єктом договору є великі проекти або товари, виготовлені за спеціальним замовленням.
Акредитивна система розрахунків для українських виробників є інструментом зниження ризиків у сфері міжнародної торгівлі, а нововведення НБУ щодо електронного документообігу та запровадження міжнародних стандартів є фактором стимулювання виробників користуватися саме акредитивною формою розрахунків, не зважаючи на вартість, адже гарантія виконання зобов’язань є фактором, який мінімізує вплив додаткових витрат на оформлення.
Смерека У.В., 2023
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФМН-11с
Використання акредитивної форми розрахунків в Україні
У сучасному ринковому середовищі постійно відбувається пошук нових способів взаєморозрахунків, які пожвавлюють рух грошових потоків без підвищення ризиків неплатежів. Одним з ефективних інструментів платежу є акредитив. Застосування акредитивної форми не є зовсім новим у практиці розрахункових операцій. На сьогоднішній день його використовують, коли мають на меті вийти на нові ринки із забезпеченням захисту своїх інтересів. Але питання, пов’язані з акредитивною формою розрахунків, здебільшого висвітлюють ті сторони акредитиву, які методично у більшості інформують банки.
Акредитивні форми розрахунків в максимальному ступені гарантують і забезпечують своєчасне отримання експортної виручки, тобто більшою мірою відповідають інтересам експортерів. Документарний акредитив є не тільки методом платежу, а й методом отримання в банку короткострокового фінансування.
Акредитив стає нормою для міжнародних угод, такі фактори як відстань між сторонами договору, різні закони в кожній країні, призвели до зростання використання акредитивів для поліпшення міжнародної торгівлі, особливо в сучасних умовах.
Акредитив – одностороннє умовне грошове зобов'язання банку, що видається ним згідно з дорученням клієнта (імпортера) на користь його контрагента (бенефіціара), по якому банк, що відкрив акредитив (емітент) повинен здійснити бенефіціару платіж (негайно чи з відстрочкою) або акцептувати векселі бенефіціара й оплатити їх в строк, або доручити іншому банку здійснити такі платежі або акцепт при умові надання бенефіціару документів, передбачених в акредитиві й, відповідно, при виконанні інших умов акредитиву.
Загалом застосування акредитивних розрахунків відбувається за Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (Uniform Customsand Practice for Documentary Credits), розробленими Міжнародною торговельною палатою. На сьогодні існує дві чинні редакції цих правил: UCP 500 (редакція 1993 р.) та UCP 600 (редакція 2007 року).
В Україні використання акредитива в міжнародних розрахунках регулюється «Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньо економічними операціями», затвердженими постановою №514 Правління НБУ від 3 грудня 2003 р. (зі змінами й доповненнями).
Варто зазначити, що укладення акредитивних договорів у будь-якому випадку вимагає дотримання чинного законодавства країн, в яких перебувають суб’єкти торговельних відносин та виконання міжнародних норм, що забезпечить відповідальність сторін, виконання зобов’язань з акредитиву і мінімізує ризики.
Складання угоди акредитиву містить комунікаційний рух між банками, тому для поліпшення та прискорення операцій були розроблені відповідні стандарти. На сучасному етапі технічного розвитку банки використовують SWIFT-повідомлення, які є засобами передачі інформації між банками. Тобто науково-технічний прогрес виступає механізмом пришвидшення розрахунків за акредитивами торговельним партнерам з банками. Завдяки переходу на цифровий метод ведення бізнесу, банки все частіше застосовують онлайн видачу акредитиву, що скорочує як час, так і зусилля, необхідні для його відкриття та передбачає більш швидке завершення операцій по акредитивах. На нашу думку, це питання часу коли банки повністю перейдуть на онлайн-розрахунки за фінансовими операціями у розвинених країнах.
Використання акредитивної форми розрахунків в Україні є достатньо складним процесом, головною причиною цьому виступає взаємодія українських банків із закордонними партнерами. Іноземні банки (особливо це стосується Європейських та американських) з недовірою ставляться до банківської системи України.
В основному українськими підприємствами для розрахунку використовуються документарні акредитиви, при співробітництві з країнами Європи та Америки задля забезпечення виконання всіх вимог перед ними. Україна також намагається використовувати документарні акредитиви при укладанні угод з країнами, економічний стан яких є ризиковим, що дозволяє уникнути невиконання вимог за акредитивами та гарантує українським продавцям виплати коштів за договорами.
Розглянемо більш детально тарифи на надання послуг щодо акредитивів на прикладі декількох українських банків (табл. 1).
Ціни на надання послуг за документарними акредитивами українськими банками
Використання акредитивів українськими підприємствами вимагає значного залучення коштів. Аналіз тарифів з відкриття акредитивів у банках України показує, що кожен банк встановлює різну цінову політику щодо оформлення акредитивів. З’ясовано, що особливо непопулярними в Україні акредитивні розрахунки є серед фізичних осіб, оскільки їх складність оформлення та відкриття вимагає додаткового залучення коштів та часу. Учасникам необхідно заповнити значну кількість документів, де повинні прописуватися всі їхні вимоги та зобов’язання щодо платіжної операції.
Відкриття акредитиву вимагає значного залучення додаткового капіталу на його оформлення. Вважаємо це основною причиною того, що в Україні акредитивна форма розрахунків є не досить популярною. Також варто зазначити про низький рівень довіри в Україні до банківських установ (особливо це стосується співпраці з іноземними партнерами). Адже законодавча база та рівень довіри до української банківської системи, на жаль, знаходиться на доволі низькому рівні, не зважаючи на реформи що проводить національний банк та держава в цілому. Слід зазначити, що у 2018 р. Національний банк України осучаснив порядок здійснення банком операцій за акредитивами, постанова Правління Національного банку України від 11 квітня 2018 р. № 38 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
Розробка проєкту здійснювалась шляхом співпраці НБУ та Міжнародною торгівельною палатою. Проєкт має назву «Paperlees», та передбачає максимальну можливу відмову від паперових документів під час роботи з клієнтами банків з питань оформлення платежів та загального ведення документації.
Напрями покращення операцій за акредитивами відповідно до постанови Правління Національного банку України:
- Удосконалення порядку роботи за акредитивами (зменшено кількість формальних інструкцій при здійснені операцій за акредитивами)
- Надання права банкам та їх клієнтам на всіх етапах здійснення операцій за акредитивами використовувати документи в електронному вигляді
- Запровадження електронного документообігу на всіх етапах здійснення операцій за акредитивами
- Зменшення кількості паперових документів, які використовуються при оформленні банками та їх клієнтами операцій за акредитивами
Отже, акредитивна форма розрахунків – складна, тривала і дорога. Не дивлячись на це дана форма гарантує своєчасну оплату експорту товарів та зменшення ризику неотримання товару імпортером. Тому використання такої форми розрахунку вигідне для обох сторін особливо якщо: ділові партнери установили нові, неперевірені ділові відносини; продавець не впевнений у платоспроможності покупця, а покупець не впевнений у спроможності продавця поставити товар (виконати роботи/надати послуги); або ж об’єктом договору є великі проекти або товари, виготовлені за спеціальним замовленням.
Акредитивна система розрахунків для українських виробників є інструментом зниження ризиків у сфері міжнародної торгівлі, а нововведення НБУ щодо електронного документообігу та запровадження міжнародних стандартів є фактором стимулювання виробників користуватися саме акредитивною формою розрахунків, не зважаючи на вартість, адже гарантія виконання зобов’язань є фактором, який мінімізує вплив додаткових витрат на оформлення.
