УДК 336
© Бульботка О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с
Місце податку на доходи фізичних осіб у Податковому кодексі України
Реформи, проваджувані урядом, та їх вплив на ефективність національної економіки є однією з найбільш обговорюваних тем сьогодення. Реформування податкового законодавства мало на меті удосконалення податкового механізму регулювання економіки, виправлення помилок попередньої податкової системи, спрощення механізмів обчислення та сплати податкових зобов’язань. Зміни, введені Податковому Кодексі України (далі ПКУ), в основному, стосувались всіх існуючих на території України податкових платежів. Варто розглянути основні зміни, введені ПКУ, що стосуються ПДФО та їх вплив на вітчизняну економіку.Найбільш суттєві зміни щодо ПДФО токнулись об’єкта оподаткування, податкових ставок та термінів подання Декларації з ПДФО.
ПКУ залишає за громадянами право на податкову знижку (колишній податковий кредит), проте сума, яка може включатись до податкової знижки значно зменшена – від 1.01.2011р. загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми річної заробітної плати, яка зменшена на суму внесків до фондів соціального страхування, пенсійного фонду та на суму податкової соціальної пільги. На нашу думку, таке рішення є позитивним, оскільки обмеження податкової знижки розміром заробітної плати стимулює детінізацію доходів громадян та збільшення внесків до фондів соціального страхування, а сам механізм податкової знижки вважаємо більш досконалим та ефективним у порівнянні з попереднім.
Багато дискусій піднімається навколо введення з 1.01.2015р. 5% податку на доходи, нараховані на поточні та депозитні банківські рахунки. Прихильники таких нововведень вважають, що надходження від цього податку будуть одним із важливих джерел наповнення державного бюджету, а відтоку вкладів не відбудеться через помірність ставки податку. Противники такої норми стверджують, що вона призведе до зменшення ресурсної бази українських банків, чим похитне їхню стабільність та зменшить загальний інвестиційний ресурс вітчизняної економіки. Згідно результатів досліджень міжнародного рейтингового агентства S&Р українські банки зараховані до групи найслабших банків у світі, а їх фінансовий стан вийде на до кризовий рівень мінімум через 2-3 роки. Введення податку на доходи від депозитів відтермінує цю подію, що, очевидно, негативно вплине на стан банківської системи та економіки в цілому.
ПКУ введене диференціювання податкових ставок щодо доходів, отриманих як заробітна плата, від продажу об’єктів майнових та немайнових прав, надання майна в оренду, доходів, одержаних як додаткове благо та ін.. Ця норма може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивом підвищення норми оподаткування високих доходів буде створення додаткових надходжень до бюджету. Звісно негативом такої норми є підвищення податкового тиску на фізичних осіб, що, в свою чергу, буде стимулювати приховування доходів. На нашу думку, для вирішення даної проблеми доцільно ввести декілька ставок оподаткування вище перерахованих доходів з метою поглиблення диференціації податкового тиску.
Урядом було внесено низку змін у сфері оподаткування доходів нерезидентів. Зокрема відбулося зниження ставки податку на доходи фізичних осіб-нерезидентів вдвічі, нарахований у вигляді заробітної плати та дохід від продажу об’єктів нерухомості – з 30% до 15%, що можна розцінювати двозначно, оскільки, з одного боку це підвищить привабливість вітчизняного ринку праці, а з іншого – по-перше знизить доходи бюджету, а по-друге, враховуючи значний рівень безробіття в країні, створить додаткову соціальну напругу і в майбутньому може призвести до зниження заробітної плати громадян.
Висновки. Зміни, яких зазнав ПДФО у зв’язку з введенням Податкового Кодексу, розцінюємо неоднозначно. Так загальне зниження податкових ставок у короткостроковій перспективі може призвести до зниження доходів бюджету, що, безперечно, є негативним явищем, тому одночасно з цим відбувається розширення об’єкта оподаткування, а у довгостроковій перспективі такі заходи призведуть до зниження загального податкового навантаження на доходи громадян, що в свою чергу, сприятиме їхній детінізації.
Список використаних джерел.
1. Податковий кодекс України від 02.12.2010, №2755-VI;
2. http://www.chesni-podatky.org/archives/9499
3. http://www.dpa.dn.ua/s/262/1346
© Бульботка О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с
Місце податку на доходи фізичних осіб у Податковому кодексі України
Реформи, проваджувані урядом, та їх вплив на ефективність національної економіки є однією з найбільш обговорюваних тем сьогодення. Реформування податкового законодавства мало на меті удосконалення податкового механізму регулювання економіки, виправлення помилок попередньої податкової системи, спрощення механізмів обчислення та сплати податкових зобов’язань. Зміни, введені Податковому Кодексі України (далі ПКУ), в основному, стосувались всіх існуючих на території України податкових платежів. Варто розглянути основні зміни, введені ПКУ, що стосуються ПДФО та їх вплив на вітчизняну економіку.Найбільш суттєві зміни щодо ПДФО токнулись об’єкта оподаткування, податкових ставок та термінів подання Декларації з ПДФО.
ПКУ залишає за громадянами право на податкову знижку (колишній податковий кредит), проте сума, яка може включатись до податкової знижки значно зменшена – від 1.01.2011р. загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми річної заробітної плати, яка зменшена на суму внесків до фондів соціального страхування, пенсійного фонду та на суму податкової соціальної пільги. На нашу думку, таке рішення є позитивним, оскільки обмеження податкової знижки розміром заробітної плати стимулює детінізацію доходів громадян та збільшення внесків до фондів соціального страхування, а сам механізм податкової знижки вважаємо більш досконалим та ефективним у порівнянні з попереднім.
Багато дискусій піднімається навколо введення з 1.01.2015р. 5% податку на доходи, нараховані на поточні та депозитні банківські рахунки. Прихильники таких нововведень вважають, що надходження від цього податку будуть одним із важливих джерел наповнення державного бюджету, а відтоку вкладів не відбудеться через помірність ставки податку. Противники такої норми стверджують, що вона призведе до зменшення ресурсної бази українських банків, чим похитне їхню стабільність та зменшить загальний інвестиційний ресурс вітчизняної економіки. Згідно результатів досліджень міжнародного рейтингового агентства S&Р українські банки зараховані до групи найслабших банків у світі, а їх фінансовий стан вийде на до кризовий рівень мінімум через 2-3 роки. Введення податку на доходи від депозитів відтермінує цю подію, що, очевидно, негативно вплине на стан банківської системи та економіки в цілому.
ПКУ введене диференціювання податкових ставок щодо доходів, отриманих як заробітна плата, від продажу об’єктів майнових та немайнових прав, надання майна в оренду, доходів, одержаних як додаткове благо та ін.. Ця норма може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивом підвищення норми оподаткування високих доходів буде створення додаткових надходжень до бюджету. Звісно негативом такої норми є підвищення податкового тиску на фізичних осіб, що, в свою чергу, буде стимулювати приховування доходів. На нашу думку, для вирішення даної проблеми доцільно ввести декілька ставок оподаткування вище перерахованих доходів з метою поглиблення диференціації податкового тиску.
Урядом було внесено низку змін у сфері оподаткування доходів нерезидентів. Зокрема відбулося зниження ставки податку на доходи фізичних осіб-нерезидентів вдвічі, нарахований у вигляді заробітної плати та дохід від продажу об’єктів нерухомості – з 30% до 15%, що можна розцінювати двозначно, оскільки, з одного боку це підвищить привабливість вітчизняного ринку праці, а з іншого – по-перше знизить доходи бюджету, а по-друге, враховуючи значний рівень безробіття в країні, створить додаткову соціальну напругу і в майбутньому може призвести до зниження заробітної плати громадян.
Висновки. Зміни, яких зазнав ПДФО у зв’язку з введенням Податкового Кодексу, розцінюємо неоднозначно. Так загальне зниження податкових ставок у короткостроковій перспективі може призвести до зниження доходів бюджету, що, безперечно, є негативним явищем, тому одночасно з цим відбувається розширення об’єкта оподаткування, а у довгостроковій перспективі такі заходи призведуть до зниження загального податкового навантаження на доходи громадян, що в свою чергу, сприятиме їхній детінізації.
Список використаних джерел.
1. Податковий кодекс України від 02.12.2010, №2755-VI;
2. http://www.chesni-podatky.org/archives/9499
3. http://www.dpa.dn.ua/s/262/1346
