Саюк Н.М., 2023
ЛНУ імені Івана Франка, Екфмн-11с
РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ
Міжнародний фінансовий ринок - це ринок вільних грошових ресурсів, що інвестуються за межами місць їх створення та походження, міграція яких відбувається під впливом попиту і пропозиції в різних країнах і регіонах та під контролем держав і міжнародних валютно-фінансових центрів. Ця міграція відбувається вже понад два століття у формі експорту та імпорту капіталу з однієї країни в іншу. Інвесторами на міжнародному ринку виступають компанії, що здійснюють господарську діяльність за кордоном, інституційні інвестори, фізичні особи та державні фінансові установи. Всі вони мають різні цілі та можливості, які залежать від регулювання відповідних національних ринків.
Центральні банки та офіційні фінансові установи розміщують свої валютні резерви на міжнародному ринку. Тимчасово вивільнені кошти використовуються компаніями для отримання прибутку. Позичальниками на міжнародному ринку виступають великі транснаціональні компанії, державні та приватні підприємства, центральні та комерційні банки, уряди та державні фінансові установи.
При цьому більшість кредитних та депозитних операцій зосереджено на міжбанківському ринку, тобто учасниками цих операцій є виключно банки, а більшість позичальників протягом останніх років - це промислово розвинуті країни. Це стало наслідком неплатоспроможності країн "третього світу", які становили значну частку позичальників на міжнародному ринку у 1980-х роках[2]. Банки промислово розвинутих країн вже давно працюють на міжнародному ринку. Основними видами діяльності міжнародних банків є оптові операції на міжбанківському ринку, торгове фінансування та фінансування урядів окремих країн [3].
Таким чином, розвитку міжнародного фінансового ринку можуть сприяти
- посилення взаємозалежності між внутрішнім і зовнішнім секторами економіки в результаті зростання значення зовнішньої торгівлі;
- грошового обігу, руху капіталів, валютних курсів та міграції робочої сили;
- Посилення ролі і значення міжнародних фондових бірж і фінансових інститутів в результаті інновацій в торгівлі фінансовими інструментами і вдосконалення механізмів здійснення платежів;
- розвиток електронних міжбанківських телекомунікацій, електронного переказу фінансових активів;
- розширення географії світового фінансового ринку за рахунок країн третього світу;
- концентрація міжнародних фінансових ринків;
- зростання обсягів міжнародної торгівлі та інтенсифікація руху капіталів між країнами;
- посилення інтенсивності міжбанківської конкуренції на ринках позичкового капіталу та фінансових послуг.
Список використаних джерел
1. Петрашко Л. П. Міжнародні фінанси : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Л.П. Петрашко. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.
2. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: підручник / В.М. Шелудько. — 2-ге вид., стер. — К. : Знання, 2008. — 535с.
3. Книга А.С. Європейська інтеграція [Текст] / А.С.Книга, В.Н. Пархаєв: навч. посібник / Алт.держ.техн.ун-т ім. І.І.Ползунова. — Барнаул : Вид-во АлтГТУ, 2004. — 124 с.
ЛНУ імені Івана Франка, Екфмн-11с
РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ
Міжнародний фінансовий ринок - це ринок вільних грошових ресурсів, що інвестуються за межами місць їх створення та походження, міграція яких відбувається під впливом попиту і пропозиції в різних країнах і регіонах та під контролем держав і міжнародних валютно-фінансових центрів. Ця міграція відбувається вже понад два століття у формі експорту та імпорту капіталу з однієї країни в іншу. Інвесторами на міжнародному ринку виступають компанії, що здійснюють господарську діяльність за кордоном, інституційні інвестори, фізичні особи та державні фінансові установи. Всі вони мають різні цілі та можливості, які залежать від регулювання відповідних національних ринків.
Центральні банки та офіційні фінансові установи розміщують свої валютні резерви на міжнародному ринку. Тимчасово вивільнені кошти використовуються компаніями для отримання прибутку. Позичальниками на міжнародному ринку виступають великі транснаціональні компанії, державні та приватні підприємства, центральні та комерційні банки, уряди та державні фінансові установи.
При цьому більшість кредитних та депозитних операцій зосереджено на міжбанківському ринку, тобто учасниками цих операцій є виключно банки, а більшість позичальників протягом останніх років - це промислово розвинуті країни. Це стало наслідком неплатоспроможності країн "третього світу", які становили значну частку позичальників на міжнародному ринку у 1980-х роках[2]. Банки промислово розвинутих країн вже давно працюють на міжнародному ринку. Основними видами діяльності міжнародних банків є оптові операції на міжбанківському ринку, торгове фінансування та фінансування урядів окремих країн [3].
Таким чином, розвитку міжнародного фінансового ринку можуть сприяти
- посилення взаємозалежності між внутрішнім і зовнішнім секторами економіки в результаті зростання значення зовнішньої торгівлі;
- грошового обігу, руху капіталів, валютних курсів та міграції робочої сили;
- Посилення ролі і значення міжнародних фондових бірж і фінансових інститутів в результаті інновацій в торгівлі фінансовими інструментами і вдосконалення механізмів здійснення платежів;
- розвиток електронних міжбанківських телекомунікацій, електронного переказу фінансових активів;
- розширення географії світового фінансового ринку за рахунок країн третього світу;
- концентрація міжнародних фінансових ринків;
- зростання обсягів міжнародної торгівлі та інтенсифікація руху капіталів між країнами;
- посилення інтенсивності міжбанківської конкуренції на ринках позичкового капіталу та фінансових послуг.
Список використаних джерел
1. Петрашко Л. П. Міжнародні фінанси : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Л.П. Петрашко. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.
2. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: підручник / В.М. Шелудько. — 2-ге вид., стер. — К. : Знання, 2008. — 535с.
3. Книга А.С. Європейська інтеграція [Текст] / А.С.Книга, В.Н. Пархаєв: навч. посібник / Алт.держ.техн.ун-т ім. І.І.Ползунова. — Барнаул : Вид-во АлтГТУ, 2004. — 124 с.
