УДК 336
© Дрімайло М.Р., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Вплив офшорних центрів на фінансовий ринок України
На сучасному етапі світову економіку важко уявити без офшорних центрів. Практично у всіх країнах бізнесмени використовують офшори для зменшення розміру податків і підвищення захисту свого капіталу. Україна також не є винятком. Вітчизняні бізнесмени займають лідируючі позиції за чисельністю заснованих офшорних компаній. Привабливість офшорів зросла в період світової фінансової кризи, коли постала необхідність в оптимізації податкового зобов’язання.
У працях українських науковців тема офшорних центрів мало досліджена. Ця тема найбільш висвітлена міжнародними фінансовими організаціями у рамках певних тенденцій світових фінансових ринків.
Офшорним центром, або податковою гаванню, називають територію, в межах якої існуюче законодавство надає власникам іноземних підприємств можливість знижувати податкові зобов’язання в країнах їхнього походження [4].
Основною рисою офшорних центрів є те, що залучений у них капітал весь час перебуває у русі та інвестується у прибуткові галузі з низьким або нульовим оподаткуванням.
Для України співробітництво з офшорними зонами займає чільне місце. Обсяги операцій з офшорними центрами збільшуються з кожним роком. Все більше вітчизняних підприємців, беручи досвід зарубіжних країн, створюють офшорні компанії. Поштовхом до цього стала складна система оподаткування в Україні. Законодавством не заборонено створювати компанії в офшорних центрах, а доходи та прибутки з’являються в господарюючих суб’єктах іноземних країн. Приховування прибутку у офшорних центрах та всі інші махінації з цим пов’язані, називаються «офшорними схемами» [1].
За інформацією Держкомстату прямі іноземні інвестиції в Україну здійснюють Нідерланди, Кіпр, Австрія, Британські острови.
Фінансова статистика свідчить, що на офшорний сектор у міжнародній економіці припадає близько 19% усіх банківських операцій, 8% міжнародної торгівлі товарами і послугами.
Однією з найпростіших офшорних схем є схема, що ґрунтується на універсальному принципі Податкового кодексу який передбачає, що доходи одержані на території певної держави підлягають загальнообов’язковому державному оподаткуванню. А якщо дохід отриманий не в даній державі, а за кордоном, то він не оподатковується. Цю схему застосовують в консультаційних послугах та зовнішній торгівлі. Наприклад, якщо заснована вітчизняним бізнесменом компанія інвестує грошові кошти в Україну, то вона отримує неоподаткований прибуток, що перераховується на рахунок за кордон [3].
Близько 82% інвестицій зроблено нашими бізнесменами в Україну через офшорні компанії. Тому більша частина інвестицій переходить до нас із Кіпру.
Відтік грошових ресурсів з України в офшори у 2010 році становить 150 мільярдів гривень, бюджет недоотримує, через мінімізацію сплати ПДВ, майже 600 мільйонів гривень щомісячно. Це здійснюється за допомогою так званих «податкових ям», тобто фіктивних підприємств.
Офшорні центи - це чудова можливість для вітчизняних компаній діяти у тіньовому секторі. Завдяки офшорним центрам підприємствам створюється позитивний фінансовий та валютний режим, значний рівень комерційної таємниці [2].
Отже, визначивши головні особливості офшорних центрів можна зробити висновок, що проблема офшорних зон повинна бути вирішена на світовому рівні, через об’єднання країн та міжнародні організації. Це дасть поштовх сформувати спільну для всіх законодавчу базу та уповільнити відтік капіталу з країни. Мають застосовуватися жорсткі заходи щодо визначення та ліквідації нових схем відмивання грошей, вдосконалення роботи службовців, які займаються вирішенням цих питань, складання переліку офшорних зон та партнерів, що з ними співпрацюють. Шляхи вирішення даної проблеми потребують оперативних рішень уряду і співробітництва з міжнародними організаціями.
Список використаних джерел:
1. Пешко А.В. Офшорний бізнес, як складова світової економіки // Держава і регіони. – 2006.– №3. С.233-236.
2. Волкова Ю.О. Розвиток офшорних центрів у системі міжнародного бізнесу / // Формування ринковихвідносин в Україні - 2009 - №1 - с. 43-46;
3. Череп А. В. Особливості розвитку офшорного бізнесу в Україні //Економіка та держава. –2006.– №6.- С.21-30.
4. Козак Ю.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка - К.:ЦУЛ, 2009. - 560с.
© Дрімайло М.Р., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Вплив офшорних центрів на фінансовий ринок України
На сучасному етапі світову економіку важко уявити без офшорних центрів. Практично у всіх країнах бізнесмени використовують офшори для зменшення розміру податків і підвищення захисту свого капіталу. Україна також не є винятком. Вітчизняні бізнесмени займають лідируючі позиції за чисельністю заснованих офшорних компаній. Привабливість офшорів зросла в період світової фінансової кризи, коли постала необхідність в оптимізації податкового зобов’язання.
У працях українських науковців тема офшорних центрів мало досліджена. Ця тема найбільш висвітлена міжнародними фінансовими організаціями у рамках певних тенденцій світових фінансових ринків.
Офшорним центром, або податковою гаванню, називають територію, в межах якої існуюче законодавство надає власникам іноземних підприємств можливість знижувати податкові зобов’язання в країнах їхнього походження [4].
Основною рисою офшорних центрів є те, що залучений у них капітал весь час перебуває у русі та інвестується у прибуткові галузі з низьким або нульовим оподаткуванням.
Для України співробітництво з офшорними зонами займає чільне місце. Обсяги операцій з офшорними центрами збільшуються з кожним роком. Все більше вітчизняних підприємців, беручи досвід зарубіжних країн, створюють офшорні компанії. Поштовхом до цього стала складна система оподаткування в Україні. Законодавством не заборонено створювати компанії в офшорних центрах, а доходи та прибутки з’являються в господарюючих суб’єктах іноземних країн. Приховування прибутку у офшорних центрах та всі інші махінації з цим пов’язані, називаються «офшорними схемами» [1].
За інформацією Держкомстату прямі іноземні інвестиції в Україну здійснюють Нідерланди, Кіпр, Австрія, Британські острови.
Фінансова статистика свідчить, що на офшорний сектор у міжнародній економіці припадає близько 19% усіх банківських операцій, 8% міжнародної торгівлі товарами і послугами.
Однією з найпростіших офшорних схем є схема, що ґрунтується на універсальному принципі Податкового кодексу який передбачає, що доходи одержані на території певної держави підлягають загальнообов’язковому державному оподаткуванню. А якщо дохід отриманий не в даній державі, а за кордоном, то він не оподатковується. Цю схему застосовують в консультаційних послугах та зовнішній торгівлі. Наприклад, якщо заснована вітчизняним бізнесменом компанія інвестує грошові кошти в Україну, то вона отримує неоподаткований прибуток, що перераховується на рахунок за кордон [3].
Близько 82% інвестицій зроблено нашими бізнесменами в Україну через офшорні компанії. Тому більша частина інвестицій переходить до нас із Кіпру.
Відтік грошових ресурсів з України в офшори у 2010 році становить 150 мільярдів гривень, бюджет недоотримує, через мінімізацію сплати ПДВ, майже 600 мільйонів гривень щомісячно. Це здійснюється за допомогою так званих «податкових ям», тобто фіктивних підприємств.
Офшорні центи - це чудова можливість для вітчизняних компаній діяти у тіньовому секторі. Завдяки офшорним центрам підприємствам створюється позитивний фінансовий та валютний режим, значний рівень комерційної таємниці [2].
Отже, визначивши головні особливості офшорних центрів можна зробити висновок, що проблема офшорних зон повинна бути вирішена на світовому рівні, через об’єднання країн та міжнародні організації. Це дасть поштовх сформувати спільну для всіх законодавчу базу та уповільнити відтік капіталу з країни. Мають застосовуватися жорсткі заходи щодо визначення та ліквідації нових схем відмивання грошей, вдосконалення роботи службовців, які займаються вирішенням цих питань, складання переліку офшорних зон та партнерів, що з ними співпрацюють. Шляхи вирішення даної проблеми потребують оперативних рішень уряду і співробітництва з міжнародними організаціями.
Список використаних джерел:
1. Пешко А.В. Офшорний бізнес, як складова світової економіки // Держава і регіони. – 2006.– №3. С.233-236.
2. Волкова Ю.О. Розвиток офшорних центрів у системі міжнародного бізнесу / // Формування ринковихвідносин в Україні - 2009 - №1 - с. 43-46;
3. Череп А. В. Особливості розвитку офшорного бізнесу в Україні //Економіка та держава. –2006.– №6.- С.21-30.
4. Козак Ю.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка - К.:ЦУЛ, 2009. - 560с.
