Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2011 » Форліта Х. Управління кредитним ризиком банками України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
14-11-2011, 22:59

Форліта Х. Управління кредитним ризиком банками України

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2011

УДК 336
© Форліта Х., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-47с

Кредитний ризик - це основний вид фінансових ризиків, з яким стикаються банки у під час свої діяльності, поява якого спричинена несвоєчасним виявленням проблемних кредитів і недостатністю створених під них резервів, недосконалістю кредитного контролю у банках. Підвищення інтересу до оцінки даного ризику пов'язано зі зростанням обсягів кредитних портфелів банків, зниженням рентабельності в банківській сфері, що спонукає банки приймати на себе високі кредитні ризики. Саме це призвело до необхідності вдосконалення існуючих і впровадження нових методик оцінок та управління кредитним ризиком [3].
Дане питання у своїх працях досліджували такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Л. Примостка, С. Ілляшенко, В. Геєць, В. Лагутін, О. Дзюблюк, А. Мороз, О. Лаврушина, С. Фроста, Дж. Сінкі,.
У широкому розумінні кредитний ризик — це невизначеність щодо своєчасного та повного виконання позичальником своїх зобов’язань згідно з умовами кредитної угоди. Даний ризик характеризує економічні відносини, що виникають між позичальником і кредитором з приводу перерозподілу фінансових активів. Оскільки між кожною парою контрагентів складаються власні неповторні відносини, які не можуть бути виміряні точно, тому процес оцінювання кредитного ризику складно піддається формалізації. Кредитний ризик має певні особливості, котрі повинні братися до банком в процесі управління [2].
Управління кредитним ризиком банку може здійснюватися на двох рівнях залежно від причин його виникнення — на рівні кожної окремої позички та на рівні кредитного портфеля в цілому. Можна виділити такі основні причини виникнення кредитного ризику на рівні окремого кредиту, це:
1. нездатність позичальника до створення адекватного грошового потоку;
2. ризик ліквідності застави;
3. моральні та етичні характеристики позичальника.
Серед чинників, які збільшують ризик кредитного портфеля банку, належать:
1. надмірна концентрація — це зосередження кредитів в одному секторі економіки;
2. надмірна диверсифікація - призводить до погіршення якості управління за відсутності достатньої кількості висококваліфікованих фахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки;
3. валютний ризик кредитного портфеля;
4. недосконала структура портфеля, якщо його сформовано лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку;
5. недостатня кваліфікація персоналу банку.
Сукупний ризик кредитного портфеля залежить від рівня ризикованості кредитів, з яких його сформовано, а тому для визначення портфельного ризику слід аналізувати ризик усіх його складових [1].
Методи управління кредитним ризиком можна поділити на дві групи:
1. методи управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту;
2. методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля банку.
Управління кредитним ризиком у процесі кредитування можна проводити через:
1. зміну умов кредитного договору;
2. через припинення або обмеження кредитування;
3. контроль за рухом коштів по рахунках позичальника в банку, договірне списання коштів з рахунків позичальника;
4. встановлення строку погашення кредиту.
Управління кредитним ризиком у банку складається з таких етапів:
1. оцінка кредитного ризику;
2. моніторинг кредитного ризику;
3. регулювання кредитного ризику;
4. мінімізація ризику.
У загальному значенні управління кредитним ризиком можна розглядати як сукупність заходів, спрямованих на мінімізацію витрат з метою встановлення оптимального співвідношення ризику та доходу. Метою такої діяльності є створення умов захисту кредитора шляхом встановлення певних лімітів та диверсифікації строків позик, провадження належної аналітичної діагностики фінансового стану позичальника, яка повинна передбачати аналіз грошових потоків клієнта та комплексний аналіз його кредитоспроможності, вибір оптимальної форми забезпечення кредиту [4].
Узагальнюючи вище сказане, можна зробити висновок, що головним завданням управління кредитними ризиками є визначення ступеня виправданості та допустимості того чи іншого ризику і прийняття практичного рішення, яке спрямоване або на використання ризикових ситуацій, або на вироблення системи заходів, що зменшують небезпеку виникнення збитків банку від проведення певних операції.
Найважливішим питанням для банку є регулювання й оцінка ризикованості кредитного портфеля, що є одним з основних напрямків ефективного управління кредитною діяльністю банку, а головна мета процесу управління кредитним портфелем - це забезпечення максимальної прибутковості при визначеному рівні ризику.
Список використаних джерел:
1. Глубокий В. Сучасні підходи до оцінки кредитного ризику банку // Вісник КНТЕУ. - 2008. - № 3.
2. Малахова О. Напрями оптимізації роботи банків щодо управління кредитним ризиком // Світ фінансів. - 2008. - № 2(15).
3. Примостка Л.О. Управління банківськими ризиками: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2007. - 600 с.
4. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2004. — 468 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^