УДК 336
© Коваль Р.О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Ринок державних цінних паперів у фінансовій системі України
Міжнародна практика показує, що державні цінні папери це головний інструмент державних запозичень та дають можливість залучати значні фінансові ресурси. Ринок державних цінних паперів активно використовується центральними банками при проведенні монетарної політики для регулювання грошової маси, підтримки рівня процентних ставок та ліквідності банківської системи. До видатних економістів минулого, роботи яких присвячені державним запозиченням, можна віднести: Р. Барро, А. Сміта, Дж. М. Кейнса, Дж. Лока, А. Вагнера, Д. Рікардо та інших вчених. Серед українських вчених, що досліджували проблеми впливу державних цінних паперів на економічну систему слід виокремити: Павлова В. І., Пилипенка І. І., Кривов'язюка І. В., Лагутіна В. Д., Мендрула О. Г., Рибалченка А. та інших [4].
Ринок державних цінних паперів – один з важливих складників фінансових ринків світу. Практика багатьох країн світу показує, що всі розвинені країни використовують державні цінні папери для покриття дефіциту бюджету. Кожна країна характеризується своєю специфікою емісії та розміщення державних цінних паперів. Державні цінні папери - це державні зобов'язання, які випускаються центральним урядом, місцевими органами влади та окремими державними підприємствами з метою розповсюдження позик і покриття дефіциту державного бюджету. Вони випускаються як в документарній, так і в електронній формах [2].
Найпоширенішим видом державних цінних паперів є державні облігації. Облігація - це цінний папір, який засвідчує внесення, в даному випадку, державі її власником певних грошових коштів на її придбання; її власник отримує певний дохід; підтверджує зобов'язання держави на відшкодування повної номінальної вартості облігації у передбачений строк [1]. Під час випуску державних зобов'язань в обов'язковому порядку вказується термін, протягом якого облігації підлягають погашенню чи викупу. Головними покупцями державних облігацій є комерційні банки. Державні облігації можуть мати обмежене коло обігу або вільно обертатися. Вони бувають ощадні й казначейські. Випуск та обіг облігацій в Україні передбачено главою 3 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” [3].
Казначейське зобов'язання (векселі) України - державний цінний папір, що розміщується серед фізичних осіб на добровільних засадах, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського векселя; власник має право на одержання грошового доходу та погашається, такий борговий цінний папір, відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України. Емісія казначейських зобов'язань України відноситься до бюджетного процесу і не підлягає регулюванню з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [1].
Ще одним видом державних цінних паперів є приватизаційні папери.
Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду [1].
Отже, головна проблема державних запозичень полягає насамперед не в їх розмірах, а куди їх використовують; розмір річних державних запозичень і обсяг капітальних вкладень в економіку завжди повинні дорівнювати одне одному; для стимулювання економічного зростання потрібно залучати додаткові кошти із світового ринку позичкових капіталів, в той час як кошти, що виділяються міжнародними кредиторами, надаються лише на певних умовах, їх виконання, в деяких випадках, призводить до формування незахищеного внутрішнього ринку, зростання соцнапруження та інших негативних явищ. Тому для фінансування потреб держави доцільніше використовувати державні цінні папери, які дозволяють державі здійснювати запозичення враховуючи власні економічні інтереси.
1. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” вiд 23.02.2006р.
№ 3480-IV (зі змінами і доповненнями).
2. Павлов В. І., Пилипенко І. І., Кривов'язюк І. В. Цінні папери в Україні. Навчальний посібник. - Київ.: “Кондор”, 2004 - 400 с.
3. Рибалченко А. Сучасний стан та структура вітчизняного фондового ринку // Цінні папери України. - 2001.
4. Ільченко В. Ринок державних цінних паперів у сегментарному поділі фінансового ринку // Журнал «Ринок цінних паперів України». - 2009р.
© Коваль Р.О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Ринок державних цінних паперів у фінансовій системі України
Міжнародна практика показує, що державні цінні папери це головний інструмент державних запозичень та дають можливість залучати значні фінансові ресурси. Ринок державних цінних паперів активно використовується центральними банками при проведенні монетарної політики для регулювання грошової маси, підтримки рівня процентних ставок та ліквідності банківської системи. До видатних економістів минулого, роботи яких присвячені державним запозиченням, можна віднести: Р. Барро, А. Сміта, Дж. М. Кейнса, Дж. Лока, А. Вагнера, Д. Рікардо та інших вчених. Серед українських вчених, що досліджували проблеми впливу державних цінних паперів на економічну систему слід виокремити: Павлова В. І., Пилипенка І. І., Кривов'язюка І. В., Лагутіна В. Д., Мендрула О. Г., Рибалченка А. та інших [4].
Ринок державних цінних паперів – один з важливих складників фінансових ринків світу. Практика багатьох країн світу показує, що всі розвинені країни використовують державні цінні папери для покриття дефіциту бюджету. Кожна країна характеризується своєю специфікою емісії та розміщення державних цінних паперів. Державні цінні папери - це державні зобов'язання, які випускаються центральним урядом, місцевими органами влади та окремими державними підприємствами з метою розповсюдження позик і покриття дефіциту державного бюджету. Вони випускаються як в документарній, так і в електронній формах [2].
Найпоширенішим видом державних цінних паперів є державні облігації. Облігація - це цінний папір, який засвідчує внесення, в даному випадку, державі її власником певних грошових коштів на її придбання; її власник отримує певний дохід; підтверджує зобов'язання держави на відшкодування повної номінальної вартості облігації у передбачений строк [1]. Під час випуску державних зобов'язань в обов'язковому порядку вказується термін, протягом якого облігації підлягають погашенню чи викупу. Головними покупцями державних облігацій є комерційні банки. Державні облігації можуть мати обмежене коло обігу або вільно обертатися. Вони бувають ощадні й казначейські. Випуск та обіг облігацій в Україні передбачено главою 3 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” [3].
Казначейське зобов'язання (векселі) України - державний цінний папір, що розміщується серед фізичних осіб на добровільних засадах, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського векселя; власник має право на одержання грошового доходу та погашається, такий борговий цінний папір, відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України. Емісія казначейських зобов'язань України відноситься до бюджетного процесу і не підлягає регулюванню з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [1].
Ще одним видом державних цінних паперів є приватизаційні папери.
Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду [1].
Отже, головна проблема державних запозичень полягає насамперед не в їх розмірах, а куди їх використовують; розмір річних державних запозичень і обсяг капітальних вкладень в економіку завжди повинні дорівнювати одне одному; для стимулювання економічного зростання потрібно залучати додаткові кошти із світового ринку позичкових капіталів, в той час як кошти, що виділяються міжнародними кредиторами, надаються лише на певних умовах, їх виконання, в деяких випадках, призводить до формування незахищеного внутрішнього ринку, зростання соцнапруження та інших негативних явищ. Тому для фінансування потреб держави доцільніше використовувати державні цінні папери, які дозволяють державі здійснювати запозичення враховуючи власні економічні інтереси.
1. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” вiд 23.02.2006р.
№ 3480-IV (зі змінами і доповненнями).
2. Павлов В. І., Пилипенко І. І., Кривов'язюк І. В. Цінні папери в Україні. Навчальний посібник. - Київ.: “Кондор”, 2004 - 400 с.
3. Рибалченко А. Сучасний стан та структура вітчизняного фондового ринку // Цінні папери України. - 2001.
4. Ільченко В. Ринок державних цінних паперів у сегментарному поділі фінансового ринку // Журнал «Ринок цінних паперів України». - 2009р.
