УДК 336
© Гвізда М.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-43с
Коносамент як цінний папір
У світовій пратиці досить широке застосування має коносамент, який на законодавчому рівні нашої дерави було визначено лише недавно.
Коносамент являє собою одну із специфічних груп товаророзпорядчих цінних паперів.
Дослідженням коносамента займались такі науковці як А.В. Коструба, Р. Саватьє, М.М. Агарков, О.І. Шаповалова, В.А. Бєлова, М.І. Брагинський, П. Гуйван, О. Куріленко, Д.І. Мейера, М.М. Огаркова, О.С. Іоффе, Г.Ф. Шершеневич, В.М. Хвостова, І. Утехіна, А.С. Яковлева, В.Л. Яроцький та ін.
З початку свого виникнення коносамент розглядали як документ, при передачі якого передаються усі майнові права на товари, які вказані у його змісті. Тобто усі ознаки цінного папера він мав. Але, протягом довгого періоду часу коносамент не вважався окремим видом цінних паперів, а типом договору морського перевезення вантажів.
Виникнення та вдосконалення коносамента як цінного папера пояснюється низкою різних причин. Серед яких можна виділити зміцненням господарських зв’язків, розвиток торговельного мореплавства, необхідність забезпечення оборотоздатності вантажу, який перевозили морем.
Коносамент видається власником судна на засвідчення отримання вантажу для переправлення морським транспортом.
Участь коносамента в обороті визначається трьома етапами. Перший етап – випуск коносамента; другий – обіг коносамента в обороті; третій – погашення коносамента.
Покупець, набуваючи права власності на коносамент, відразу набуває право розпорядження вантажем, вказаним в коносаменті.
Поглибленого дослідження отримали такі функціональні ознаки коносамента як:
1) посвідчувальна функціональна ознака. Вона полягає у засвідченні факту прийняття товару до переправлення;
2) легітимуюча функціональна ознака – власник коносамента отримує у власность вантаж і має право вимоги майна, зазначеного в коносаменті, від перевізника товару;
3) забезпечувальна функціональна ознака. Дана ознака знаходить своє відображення в тому, що коносамент як різновид цінних паперів, може виступати предметом їх застави.
Механізм цивільноправового регулювання випуску й обігу коносамента полягає в тому, що в процесі перевезення вантажу, його власник може розпоряджатися цим майном, шляхом відчуження коносамента іншій особі.
Саме в даному випадку розкривається правова сутність коносамента – як цінного паперу.
Специфікою об’єкта зобов’язання про передачу цінного паперу у власність є його подвійний характер, а саме взаємозв’язок вантажу й коносаменту (з одного боку об’єктом договору є коносамент, а з другого – власне вантаж, засвідчений коносаментом).
Тим не менш поняття “коносамент” і “договір” не слід ототожнювати.
Характерною ознакою коносамента є його односторонність. Власник коносаменту має тільки право вимоги того, що вказано в ньому від перевізника вантажу. Договір же про перевезення вантажу є двостороннім, тому що кожна із його сторін є зобов’язаною і, одночасно, має право вимоги до іншої сторони. Правові відносини, які виникають між перевізником вантажу і пред’явником коносаменту, є окремим видом правовідносин щодо перевезення вантажу.
Форма коносаменту також має певні особливості. Вона зводиться до обов’язкової наявності реквізитів, а саме таких елементів його тексту, що характеризують коносамент як розпорядчий цінний папір. Інакше кажучи, до тексту коносаменту включені такі реквізити, які не є характерними для правового оформлення інших юридично значущих дій суб'єктів цивільного права.
Такими реквізитами є: назва документа (коносаментна позначка); назва перевізника; назва відправника товару; порядок легітимації власника коносамента; характер вантажу; кількість примірників (копій) коносамента; місце призначення товару; місце приймання або відвантаження товару; строк перевезення; страхування вантажу; місце і час видачі коносамента; підпис зобов’язаної особи; Фрахт та інші необхідні перевізнику платежі.
У той же час, до тексту договору вносяться тільки такі його умови, які є суттєвими для даного виду договірного зобов’язання. Крім того, договір скріплюється підписами обох сторін договору. Коносамент же підписується зобов’язаній за ним особою.
Ще однією особливістю є те, що коносамент як цінний папір становить об'єкт цивільного права. Його передача є предметом договору.
Однією із головних ознак коносамента як цінного папера є можливість здійснення права, що витікає з нього, через його презентацію зобов’язаній особі. Таким чином, коносамент може вільно циркулювати в цивільному обороті. Договір таких особливостей не має. Передача права вимоги за договором можлива через здійснення складної процедури правонаступництва.
Особливість коносаменту як цінного паперу полягає в тому, що він, будучи об’єктом речового права, сам по собі не представляє ніякої цінності. Таку цінність мають саме ті майнові права, які засвідчені в ньому і які можуть бути реалізовані його володільцем шляхом пред’явлення коносамента.
Коносамент як цінний папір посвідчує перш за все певне майнове право, тобто є речовим документом, і в подальшому визначає взаємовідносини між володільцем коносамента й особою котра здійснила його випуск – зобов’язальний документ. Наведене дає можливість стверджувати про комплексний (речовозобов’язальний) характер коносамента. Що стосується договору перевезення вантажу, то він не містить у собі ознак речового документа. Договір не посвідчує право власності на майно.
Розрізняють іменний, на пред’явника та ордерний коносамент.
За ордерним коносаментом товар видається за розпорядженням одержувача чи відправника, або за розпорядженням банку.
В іменному коносаметі вказується назва конкретного отримувача.
У такому коносаменті як на пред’явника не наводяться конкретні дані щодо персони, котра має право на коносамент, і тому товар у порту прибуття вантажу повинен видаватися будь-якій персоні, котра його подала.
Видача коносамента здійснюється на будь-який товар, незалежно від того, яким способом здійснюється перевезення: з наданням окремих приміщень судна, всього судна або без даної умови.
Коносамент може бути прямий або наскрізний.
Виділяють такі типи наскрізного коносамента: звичайний, морський та коносамент на змішане перевезення.
Задля покращення обігу коносамента та ширшого його використання необхідними є дії щодо вдосконалення національного законодавства за такими напрямами:
- розробка нових законодавчих актів, які б регулювали обіг коносамента, вдосконалення та розвиток, а також внесення певних доповнень та змін до чинних законодавчих актів у сфері обігу коносамента як цінного папера;
- покращення роботи стосовно запровадження і внесення норм міжнародного права в національну правову систему;
- забезпечення вступу України в мміжнародні організації, котрі регулюють та розглядають процеси, які відбуваються в торгівлі, введення норм міжнародного приватного права на міжнародному рівні.
Список використаних джерел:
1. Коструба А.В. Коносамент як цінний папір: дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2003. – 212;
2. Мірославський С. Щодо питання про визначення поняття «цінні папери» // Підприємство, господарство і право. 2002. №12. – с.2023;
3. Право власності в Україні: Навчальний посібник. / Под ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком інтер, 2000. – 816с;
4. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / Я.М. Шевченко, О.М. Малявко, А.Л. Салатко та ін. – Х., 1999. – 272с;
5. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.10.2011р. №445XV. // Голос України. – 2011. № 4546; 4748. – с.5.
© Гвізда М.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-43с
Коносамент як цінний папір
У світовій пратиці досить широке застосування має коносамент, який на законодавчому рівні нашої дерави було визначено лише недавно.
Коносамент являє собою одну із специфічних груп товаророзпорядчих цінних паперів.
Дослідженням коносамента займались такі науковці як А.В. Коструба, Р. Саватьє, М.М. Агарков, О.І. Шаповалова, В.А. Бєлова, М.І. Брагинський, П. Гуйван, О. Куріленко, Д.І. Мейера, М.М. Огаркова, О.С. Іоффе, Г.Ф. Шершеневич, В.М. Хвостова, І. Утехіна, А.С. Яковлева, В.Л. Яроцький та ін.
З початку свого виникнення коносамент розглядали як документ, при передачі якого передаються усі майнові права на товари, які вказані у його змісті. Тобто усі ознаки цінного папера він мав. Але, протягом довгого періоду часу коносамент не вважався окремим видом цінних паперів, а типом договору морського перевезення вантажів.
Виникнення та вдосконалення коносамента як цінного папера пояснюється низкою різних причин. Серед яких можна виділити зміцненням господарських зв’язків, розвиток торговельного мореплавства, необхідність забезпечення оборотоздатності вантажу, який перевозили морем.
Коносамент видається власником судна на засвідчення отримання вантажу для переправлення морським транспортом.
Участь коносамента в обороті визначається трьома етапами. Перший етап – випуск коносамента; другий – обіг коносамента в обороті; третій – погашення коносамента.
Покупець, набуваючи права власності на коносамент, відразу набуває право розпорядження вантажем, вказаним в коносаменті.
Поглибленого дослідження отримали такі функціональні ознаки коносамента як:
1) посвідчувальна функціональна ознака. Вона полягає у засвідченні факту прийняття товару до переправлення;
2) легітимуюча функціональна ознака – власник коносамента отримує у власность вантаж і має право вимоги майна, зазначеного в коносаменті, від перевізника товару;
3) забезпечувальна функціональна ознака. Дана ознака знаходить своє відображення в тому, що коносамент як різновид цінних паперів, може виступати предметом їх застави.
Механізм цивільноправового регулювання випуску й обігу коносамента полягає в тому, що в процесі перевезення вантажу, його власник може розпоряджатися цим майном, шляхом відчуження коносамента іншій особі.
Саме в даному випадку розкривається правова сутність коносамента – як цінного паперу.
Специфікою об’єкта зобов’язання про передачу цінного паперу у власність є його подвійний характер, а саме взаємозв’язок вантажу й коносаменту (з одного боку об’єктом договору є коносамент, а з другого – власне вантаж, засвідчений коносаментом).
Тим не менш поняття “коносамент” і “договір” не слід ототожнювати.
Характерною ознакою коносамента є його односторонність. Власник коносаменту має тільки право вимоги того, що вказано в ньому від перевізника вантажу. Договір же про перевезення вантажу є двостороннім, тому що кожна із його сторін є зобов’язаною і, одночасно, має право вимоги до іншої сторони. Правові відносини, які виникають між перевізником вантажу і пред’явником коносаменту, є окремим видом правовідносин щодо перевезення вантажу.
Форма коносаменту також має певні особливості. Вона зводиться до обов’язкової наявності реквізитів, а саме таких елементів його тексту, що характеризують коносамент як розпорядчий цінний папір. Інакше кажучи, до тексту коносаменту включені такі реквізити, які не є характерними для правового оформлення інших юридично значущих дій суб'єктів цивільного права.
Такими реквізитами є: назва документа (коносаментна позначка); назва перевізника; назва відправника товару; порядок легітимації власника коносамента; характер вантажу; кількість примірників (копій) коносамента; місце призначення товару; місце приймання або відвантаження товару; строк перевезення; страхування вантажу; місце і час видачі коносамента; підпис зобов’язаної особи; Фрахт та інші необхідні перевізнику платежі.
У той же час, до тексту договору вносяться тільки такі його умови, які є суттєвими для даного виду договірного зобов’язання. Крім того, договір скріплюється підписами обох сторін договору. Коносамент же підписується зобов’язаній за ним особою.
Ще однією особливістю є те, що коносамент як цінний папір становить об'єкт цивільного права. Його передача є предметом договору.
Однією із головних ознак коносамента як цінного папера є можливість здійснення права, що витікає з нього, через його презентацію зобов’язаній особі. Таким чином, коносамент може вільно циркулювати в цивільному обороті. Договір таких особливостей не має. Передача права вимоги за договором можлива через здійснення складної процедури правонаступництва.
Особливість коносаменту як цінного паперу полягає в тому, що він, будучи об’єктом речового права, сам по собі не представляє ніякої цінності. Таку цінність мають саме ті майнові права, які засвідчені в ньому і які можуть бути реалізовані його володільцем шляхом пред’явлення коносамента.
Коносамент як цінний папір посвідчує перш за все певне майнове право, тобто є речовим документом, і в подальшому визначає взаємовідносини між володільцем коносамента й особою котра здійснила його випуск – зобов’язальний документ. Наведене дає можливість стверджувати про комплексний (речовозобов’язальний) характер коносамента. Що стосується договору перевезення вантажу, то він не містить у собі ознак речового документа. Договір не посвідчує право власності на майно.
Розрізняють іменний, на пред’явника та ордерний коносамент.
За ордерним коносаментом товар видається за розпорядженням одержувача чи відправника, або за розпорядженням банку.
В іменному коносаметі вказується назва конкретного отримувача.
У такому коносаменті як на пред’явника не наводяться конкретні дані щодо персони, котра має право на коносамент, і тому товар у порту прибуття вантажу повинен видаватися будь-якій персоні, котра його подала.
Видача коносамента здійснюється на будь-який товар, незалежно від того, яким способом здійснюється перевезення: з наданням окремих приміщень судна, всього судна або без даної умови.
Коносамент може бути прямий або наскрізний.
Виділяють такі типи наскрізного коносамента: звичайний, морський та коносамент на змішане перевезення.
Задля покращення обігу коносамента та ширшого його використання необхідними є дії щодо вдосконалення національного законодавства за такими напрямами:
- розробка нових законодавчих актів, які б регулювали обіг коносамента, вдосконалення та розвиток, а також внесення певних доповнень та змін до чинних законодавчих актів у сфері обігу коносамента як цінного папера;
- покращення роботи стосовно запровадження і внесення норм міжнародного права в національну правову систему;
- забезпечення вступу України в мміжнародні організації, котрі регулюють та розглядають процеси, які відбуваються в торгівлі, введення норм міжнародного приватного права на міжнародному рівні.
Список використаних джерел:
1. Коструба А.В. Коносамент як цінний папір: дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2003. – 212;
2. Мірославський С. Щодо питання про визначення поняття «цінні папери» // Підприємство, господарство і право. 2002. №12. – с.2023;
3. Право власності в Україні: Навчальний посібник. / Под ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком інтер, 2000. – 816с;
4. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / Я.М. Шевченко, О.М. Малявко, А.Л. Салатко та ін. – Х., 1999. – 272с;
5. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.10.2011р. №445XV. // Голос України. – 2011. № 4546; 4748. – с.5.
