УДК 336
© Михацько М.М., 2011
Ринок іноземних облігацій Швейцарії
Ринок іноземних облігацій Швейцарії або ринок «шоколадних» бондів (Chocolate Bonds) появився у 1960-ті роки XX ст. Він став одним із найбільших ринків іноземних облігацій. Іноземних емітентів Швейцарський ринок приваблює низькими % ставками та розвинутою банківською інфраструктурою, стабільністю національної валюти. Аби не підсилювати міжнародну роль власної валюти, Швейцарія намагається уникнути розвитку ринку швейцарського євро-франка. Швейцарія перешкоджає розміщенню Швейцарськими банками єврооблігацій у швейцарських франках, і ті позичальники, які хочуть здійснити емісію у швейцарських франках, можуть це зробити лише шляхом випуску іноземних облігацій.
Швейцарські іноземні облігації – це облігації на пред’явника, деноміновані у швейцарських франках. Мінімальний номінал становить 5 000. швейцарських франків. Середньорічний обсяг випуску іноземних облігацій у середині 90-х років становив понад 20 млрд.дол. США.
Особливістю «шоколадних» бондів є те, що швейцарські франки використовують лише для номінації, а основний потік інвестицій у ці облігації походить від іноземних інвесторів. Справа у тому, що Швейцарія використовує ринок іноземних облігацій, як один із механізмів стабілізації національної фінансової системи. За рахунок того, що Швейцарія є важливим міжнародним фінансовим центром, відбувається постійний приплив великого обсягу іноземного капіталу в країну, що спричиняє дестабілізацію внутрішнього фінансового ринку. Щоб урівноважити ринок, забезпечується відплив капіталу з країни, тому детерміновані у фондах фінансові ресурси, залучені в процесі емісії швейцарських іноземних облігацій повинні бути конвертовані позичальниками в інші валюти. Для заохочення іноземних інвестицій у швейцарські іноземні облігації нерезиденти, які купують такі облігації, звільняються від 35% податку, який в свою чергу стягуються із власників національних швейцарських облігацій.
Список використаних джерел:
1.Рогач О.І. Міжнародні фінанси.
2.Буклемишев О. В. Рынок еврооблигаций. М., 1999.
3.Михайлов Д. М. Мировой финансовый рынок: тенденции развития и инструменты. М., 2000
© Михацько М.М., 2011
Ринок іноземних облігацій Швейцарії
Ринок іноземних облігацій Швейцарії або ринок «шоколадних» бондів (Chocolate Bonds) появився у 1960-ті роки XX ст. Він став одним із найбільших ринків іноземних облігацій. Іноземних емітентів Швейцарський ринок приваблює низькими % ставками та розвинутою банківською інфраструктурою, стабільністю національної валюти. Аби не підсилювати міжнародну роль власної валюти, Швейцарія намагається уникнути розвитку ринку швейцарського євро-франка. Швейцарія перешкоджає розміщенню Швейцарськими банками єврооблігацій у швейцарських франках, і ті позичальники, які хочуть здійснити емісію у швейцарських франках, можуть це зробити лише шляхом випуску іноземних облігацій.
Швейцарські іноземні облігації – це облігації на пред’явника, деноміновані у швейцарських франках. Мінімальний номінал становить 5 000. швейцарських франків. Середньорічний обсяг випуску іноземних облігацій у середині 90-х років становив понад 20 млрд.дол. США.
Особливістю «шоколадних» бондів є те, що швейцарські франки використовують лише для номінації, а основний потік інвестицій у ці облігації походить від іноземних інвесторів. Справа у тому, що Швейцарія використовує ринок іноземних облігацій, як один із механізмів стабілізації національної фінансової системи. За рахунок того, що Швейцарія є важливим міжнародним фінансовим центром, відбувається постійний приплив великого обсягу іноземного капіталу в країну, що спричиняє дестабілізацію внутрішнього фінансового ринку. Щоб урівноважити ринок, забезпечується відплив капіталу з країни, тому детерміновані у фондах фінансові ресурси, залучені в процесі емісії швейцарських іноземних облігацій повинні бути конвертовані позичальниками в інші валюти. Для заохочення іноземних інвестицій у швейцарські іноземні облігації нерезиденти, які купують такі облігації, звільняються від 35% податку, який в свою чергу стягуються із власників національних швейцарських облігацій.
Список використаних джерел:
1.Рогач О.І. Міжнародні фінанси.
2.Буклемишев О. В. Рынок еврооблигаций. М., 1999.
3.Михайлов Д. М. Мировой финансовый рынок: тенденции развития и инструменты. М., 2000
