УДК 336
© Приймак Н.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-49с
Фінансовий лізинг в Україні: загальна характеристика та сучасні тенденції розвитку
Постановка проблеми. Лізинг являється новою галуззю на фінансовому ринку України, яка може пришвидшити процес оновлення морально застарілої матеріально-технічної бази виробництва та оновити основні фонди різних суб’єктів господарювання. Саме лізинг може значно пожвавити процеси створення нових підприємств, оновлення існуючого технічного забезпечення підприємств, але найважливішим є те, що лізинг дає можливість отримати сучасне устаткування, як вітчизняного так і зарубіжного виробництва.
Лізинг неодноразово досліджували багато учених. Застосування лізингу в Україні, ставало предметом досліджень багатьох українських учених, серед них можна назвати: В. Мосійчук, І. Покотило, Я. Ксенко, О. Лях, Б. Луців та ніші.
Метою наукового дослідження є визначення значення розвитку ринку лізингових послуг для держави загалом та аналіз його фактичного стану.
Результати. Згідно визначення, яке наводиться у Законі України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язаний набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до поставлених лізингоодержувачем специфікацій за умові передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [1].
Для того, щоб розпочати власну справу чи розширити вже існуюче виробництво, виконання робіт чи надання послуг, завжди потрібні кошти. Отримати нове обладнання для виробництва можливо через безпосередню його купівлю ( зазвичай потребує значних витрат) чи за допомогою лізингу, який є прекрасним варіантом для підприємств з обмеженими власними оборотними засобами.
В Україні розвиток лізингу за своїми темпами значно поступається Заходу, де лізинг — фінансовий інструмент, який сприяє мобілізації коштів для інвестицій та забезпечує реконструкцію та розвиток виробництва через використання інвестиційних ресурсів. В свою чергу і держава через лізинг отримує мобілізацію фінансових коштів під інвестиційні проекти, пожвавлення інвестиційної активності тощо [2].
Загалом в Україні ринок лізингу показує тенденції до зростання, так кількість укладених договорів фінансового лізингу в 2 кварталі 2011 року збільшилась на 1720 (181%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склала 2668 договорів ( у 2009 році кількість укладених договорів становила 948). Підсумки діяльності лізингодавців у 2 кварталі 2011 року показують позитивну тенденцію (таблиця 1).
Таблиця 1
Підсумки діяльності лізінгодавців за 2010-2011 рр. [5]
У порівнянні з кінцем аналогічного періоду минулого року зростання ринку складає 12% або 3,5 млрд. грн. [5].
Угоди у галузі транспорту продовжують переважати в серед договорі фінансового лізингу 57,2%, ( 2010 р. – 61,06%). Наступними за транспортом ідуть галузі сільського господарства 14,7% ( в аналогічному періоді 2010 р. – 12,11%), будівництва 7,4% ( 2010 р. – 9,44%) та сфері послуг 5,3% ( у аналогічному періоді – 4,5%) (Рис 1).
Рис.1 Вартісний розподіл договорів фінансового лізингу за галузям 2010-2011 рр. [5][center][/center]
Основними джерелами фінансування лізингових операцій в поточному періоді були позичкові кошти, в тому числі банківських кредитів 85,2% що на 52% більше у порівнянні з минулим роком 37,77%; відповідно, питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком зменшилась більш ніж на 52% і становить 14,61% ( 2010 р. -67,23%) [5].
На сьогоднішній день, така форма підприємницької діяльності як лізинг є важливою для виробників, що розширюють збут власної продукції, в більшості випадків тієї, яка дорого коштує. Лізинг для самих лізингодавців, це досить вигідна форма здачі майна, через високий рівень лізингових платежів. Лізингоотримувач має можливість оперативно оновлювати виробничі фонди за допомогою дорогого, нового обладнання, без його повної сплати. Лізинг створює сприятливі умови для розвитку та покращення ведення малого та середнього бізнесу [3].
На сьогоднішній день в Україні лізинг, використовується в невеликих масштабах, адже українські банки, не беруть участі у лізинговому кредитуванні, а вузькоспеціалізовані лізингові компанії, які проводять лізингові операції з одним видом товару або з товарами однієї групи стандартних видів, як правило, самі здійснюють технічне обслуговування обладнання та підтримують його в нормальному експлуатаційному стані [4].
Висновки. У світі лізинг вже давно є засобом стимулювання інвестицій для залучення нових та оновлення існуючих виробничих фондів. Україні також потрібно вирішити інвестиційні проблеми за допомогою лізингу. Всі учасники лізингових операцій отримують вигоди. Крім того, активний розвиток лізингу дасть змогу швидко оновити основні фонди підприємств та забезпечить зростання галузей економіки України.
Список використаних джерел.
1. ЗУ «Про фінансовий лізинг»: [режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=723%2F97-%E2%F0 ].
2. Брус С.І. Лізинг як фінансовий інструмент // Фінанси України - №11. – 2008. – С.75-79.
3. Данилова Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. — 1998. — №11. – С.27.
4. Міхаліна І.Г. Актуальні проблеми розвитку лізингу в Україні // Статистика України - №3. – 2005. – С. 31-33.
5. Українське об’єднання лізингодавців: [ режим доступу:
http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin/].
© Приймак Н.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-49с
Фінансовий лізинг в Україні: загальна характеристика та сучасні тенденції розвитку
Постановка проблеми. Лізинг являється новою галуззю на фінансовому ринку України, яка може пришвидшити процес оновлення морально застарілої матеріально-технічної бази виробництва та оновити основні фонди різних суб’єктів господарювання. Саме лізинг може значно пожвавити процеси створення нових підприємств, оновлення існуючого технічного забезпечення підприємств, але найважливішим є те, що лізинг дає можливість отримати сучасне устаткування, як вітчизняного так і зарубіжного виробництва.
Лізинг неодноразово досліджували багато учених. Застосування лізингу в Україні, ставало предметом досліджень багатьох українських учених, серед них можна назвати: В. Мосійчук, І. Покотило, Я. Ксенко, О. Лях, Б. Луців та ніші.
Метою наукового дослідження є визначення значення розвитку ринку лізингових послуг для держави загалом та аналіз його фактичного стану.
Результати. Згідно визначення, яке наводиться у Законі України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язаний набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до поставлених лізингоодержувачем специфікацій за умові передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [1].
Для того, щоб розпочати власну справу чи розширити вже існуюче виробництво, виконання робіт чи надання послуг, завжди потрібні кошти. Отримати нове обладнання для виробництва можливо через безпосередню його купівлю ( зазвичай потребує значних витрат) чи за допомогою лізингу, який є прекрасним варіантом для підприємств з обмеженими власними оборотними засобами.
В Україні розвиток лізингу за своїми темпами значно поступається Заходу, де лізинг — фінансовий інструмент, який сприяє мобілізації коштів для інвестицій та забезпечує реконструкцію та розвиток виробництва через використання інвестиційних ресурсів. В свою чергу і держава через лізинг отримує мобілізацію фінансових коштів під інвестиційні проекти, пожвавлення інвестиційної активності тощо [2].
Загалом в Україні ринок лізингу показує тенденції до зростання, так кількість укладених договорів фінансового лізингу в 2 кварталі 2011 року збільшилась на 1720 (181%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склала 2668 договорів ( у 2009 році кількість укладених договорів становила 948). Підсумки діяльності лізингодавців у 2 кварталі 2011 року показують позитивну тенденцію (таблиця 1).
Таблиця 1
Підсумки діяльності лізінгодавців за 2010-2011 рр. [5]
[/center]
[center]
[center]
У порівнянні з кінцем аналогічного періоду минулого року зростання ринку складає 12% або 3,5 млрд. грн. [5].
Угоди у галузі транспорту продовжують переважати в серед договорі фінансового лізингу 57,2%, ( 2010 р. – 61,06%). Наступними за транспортом ідуть галузі сільського господарства 14,7% ( в аналогічному періоді 2010 р. – 12,11%), будівництва 7,4% ( 2010 р. – 9,44%) та сфері послуг 5,3% ( у аналогічному періоді – 4,5%) (Рис 1).
Рис.1 Вартісний розподіл договорів фінансового лізингу за галузям 2010-2011 рр. [5][center][/center]
Основними джерелами фінансування лізингових операцій в поточному періоді були позичкові кошти, в тому числі банківських кредитів 85,2% що на 52% більше у порівнянні з минулим роком 37,77%; відповідно, питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком зменшилась більш ніж на 52% і становить 14,61% ( 2010 р. -67,23%) [5].
На сьогоднішній день, така форма підприємницької діяльності як лізинг є важливою для виробників, що розширюють збут власної продукції, в більшості випадків тієї, яка дорого коштує. Лізинг для самих лізингодавців, це досить вигідна форма здачі майна, через високий рівень лізингових платежів. Лізингоотримувач має можливість оперативно оновлювати виробничі фонди за допомогою дорогого, нового обладнання, без його повної сплати. Лізинг створює сприятливі умови для розвитку та покращення ведення малого та середнього бізнесу [3].
На сьогоднішній день в Україні лізинг, використовується в невеликих масштабах, адже українські банки, не беруть участі у лізинговому кредитуванні, а вузькоспеціалізовані лізингові компанії, які проводять лізингові операції з одним видом товару або з товарами однієї групи стандартних видів, як правило, самі здійснюють технічне обслуговування обладнання та підтримують його в нормальному експлуатаційному стані [4].
Висновки. У світі лізинг вже давно є засобом стимулювання інвестицій для залучення нових та оновлення існуючих виробничих фондів. Україні також потрібно вирішити інвестиційні проблеми за допомогою лізингу. Всі учасники лізингових операцій отримують вигоди. Крім того, активний розвиток лізингу дасть змогу швидко оновити основні фонди підприємств та забезпечить зростання галузей економіки України.
Список використаних джерел.
1. ЗУ «Про фінансовий лізинг»: [режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=723%2F97-%E2%F0 ].
2. Брус С.І. Лізинг як фінансовий інструмент // Фінанси України - №11. – 2008. – С.75-79.
3. Данилова Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. — 1998. — №11. – С.27.
4. Міхаліна І.Г. Актуальні проблеми розвитку лізингу в Україні // Статистика України - №3. – 2005. – С. 31-33.
5. Українське об’єднання лізингодавців: [ режим доступу:
http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin/].
