УДК 336
© Харахонько С.І., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-48с
Проблеми розвитку посередництва на фінансовому ринку України та шляхи їх подолання
Сформована в Україні ринкова економіка передбачає наявність фінансового ринку, який дозволяє забезпечити потреби суспільства та сприяти розвитку економіки, а також і держави вцілому. Забезпечення економічних відносин між учасниками ринку відбувається через фінансових посередників, завдяки яким вирішуються проблеми функціонування фінансового ринку. На ньому відбувається прцеси розподілу і перерозподілу вільних фінансових ресурсів. Фінансовий ринок складається з різних фінансових інститутів, які надають професійні послуги, направляючи потоки фінансових ресурсів від одних суб’єктів до інших. Проблемі посередництва на фінансовому ринку в Україні не приділено достатньо уваги.
Посередниками на фінансовому ринку є:
- фінансові інститути (банки та небанківські інститути);
- інфраструктурні уасники ( біржі, позабіржові системи, депозитарії.
Функції цих посередників полягають в акумулюванні коштів фізичних і юридичних осіб і в подальшому їх наданні у розпорядження позичальників на комерційних основах [2].
Фінансові посередники враховують природу макроекономічних процесів, які відбуваються в країні, та їх взаємодію, і в зв’язку з цим мінімізується ризик втрат від неефективної та нескоординованої діяльності. Взагалі, посередник – це невід’ємна частина фінансового ринку, бо саме вони забезпечують:
1. Подолання невизначеності та незнання інвесторів щодо напрямів вкладу своїх ресурсів.
2. Формування ринкової ціни на фінансові інструменти на основі попиту та пропозиції.
3. Зниження фінансових ризиків інвесторів.
4. Здійснення ефективного управління фінансовими інструментами.
5. Прискорення обороту капіталів, а отже і активізування економічних
відносин [1].
Особливість діяльності фінансових посередників в Україні полягає в тому що їх діяльність проходить в умовах становлення та постійної мобільності ринкового розвитку економіки та фінансового ринку. Роль фінансового посередництва на фінансовому ринку важко переоцінити, бо функціонують згідно з особливостями фінансового ринку України, співвідношенні попиту та пропозиції, що склались в певний момент часу [3].
Основними причинами відсталого розвитку посередництва на фінансовому ринку України є:
1. Історичні передумови. Разом із становленням незалежності України
почався процес капіталізації , а не розвитку фінансового ринку в цілому. Крім того, фахівці не були готові та не знали дію ринкових факторів.
2. Відсутня системна законодавча база щодо посередництва, яка мала
б передбачати перспективний розвиток та сучасні тенденції. Крім цього,
негативно впливає на розвиток фінансового ринку його нестійкість.
3. Відсутність державної підтримки та цілісної політики щодо розвитку даного сектору.
4. Політична, економічна та фінансова кризи в Україні упродовж минулих років.
5. Недостатність досвіду у посередників, та перевага власних інтересів
над державними. Звідси випливає низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних посередників порівняно з зарубіжними.
6. Недосконалість регіональної інфраструктури, що пов’язано з
нерівномірним розміщенням ресурсного потенціалу та продуктивних сил.
7. Непоінформованість та недовіра населення до посередницьких структур [4].
Першочерговим завданням держави має бути підтримка розвитку такого фінансового посередництва в Україні, яке сприятиме швидкому, якісному та надійному розвитку фінансового ринку. Заходи розвитку посередницької діяльності на конкретному ринку (банківському, фондовому, страховому тощо) повинні мати системний і цілісний характер. Держава в особі уряду має створити тактичну та стратегічну політику розвитку окремих сегментів фінансового ринку. Розвиваючи фінансовий ринок, необхідно ґрунтуватись на тому, що першочергове значення мають якість і доступність фінансових послуг, а не те хто саме з фінансових посередників їх надає.
Таким чином, для розвитку функціонування ринку фінансових послуг
необхідний комплексний підхід, який повинен включати:
1. Розробку нормативно-правових актів, спрямованих на якісний розвиток посередництва на фінансовому ринку.
2. Формування сприятливого середовища для розвитку ринку посередницької діяльності, тобто уряд має прийняти дійсно ефективні
заходи для усунення наслідків дії фінансової кризи.
3. Посилення ринкових процесів у регіонах та роль місцевих органів самоврядування у інфраструктурному розвитку фінансового ринку. При цьому слід враховувати соціально-економічний розвиток регіону та якість життя населення у ньому.
4. Здійснення міжнародного співробітництва для обміну досвідом, та виконання відповідних дій на фінансовому ринку України.
5. Створення такого механізму дії посередницьких структур, що забезпечить збільшення довіри населення до їх діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Білостецька В.О. Посередницька діяльність в Україні // Фінанси України. –2009. – №3. – С. 35–45.
2. Бобров Є.А. Роль та місце ринку фінансових послуг у структурі фінансового ринку // Фінанси України. – 2007. – №4. – С. 88–94.
3. Орлова Н.С. Структурні елементи фінансового ринку та механізми їх взаємодії //Менеджер. – 2010. – №1 (39). – С. 137–142.
4. Ткаченко Н. Шляхи розвитку посередництва на страховому ринку України //Вісник KHTEУ. – 2011. – №6. – С. 77–84.
© Харахонько С.І., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-48с
Проблеми розвитку посередництва на фінансовому ринку України та шляхи їх подолання
Сформована в Україні ринкова економіка передбачає наявність фінансового ринку, який дозволяє забезпечити потреби суспільства та сприяти розвитку економіки, а також і держави вцілому. Забезпечення економічних відносин між учасниками ринку відбувається через фінансових посередників, завдяки яким вирішуються проблеми функціонування фінансового ринку. На ньому відбувається прцеси розподілу і перерозподілу вільних фінансових ресурсів. Фінансовий ринок складається з різних фінансових інститутів, які надають професійні послуги, направляючи потоки фінансових ресурсів від одних суб’єктів до інших. Проблемі посередництва на фінансовому ринку в Україні не приділено достатньо уваги.
Посередниками на фінансовому ринку є:
- фінансові інститути (банки та небанківські інститути);
- інфраструктурні уасники ( біржі, позабіржові системи, депозитарії.
Функції цих посередників полягають в акумулюванні коштів фізичних і юридичних осіб і в подальшому їх наданні у розпорядження позичальників на комерційних основах [2].
Фінансові посередники враховують природу макроекономічних процесів, які відбуваються в країні, та їх взаємодію, і в зв’язку з цим мінімізується ризик втрат від неефективної та нескоординованої діяльності. Взагалі, посередник – це невід’ємна частина фінансового ринку, бо саме вони забезпечують:
1. Подолання невизначеності та незнання інвесторів щодо напрямів вкладу своїх ресурсів.
2. Формування ринкової ціни на фінансові інструменти на основі попиту та пропозиції.
3. Зниження фінансових ризиків інвесторів.
4. Здійснення ефективного управління фінансовими інструментами.
5. Прискорення обороту капіталів, а отже і активізування економічних
відносин [1].
Особливість діяльності фінансових посередників в Україні полягає в тому що їх діяльність проходить в умовах становлення та постійної мобільності ринкового розвитку економіки та фінансового ринку. Роль фінансового посередництва на фінансовому ринку важко переоцінити, бо функціонують згідно з особливостями фінансового ринку України, співвідношенні попиту та пропозиції, що склались в певний момент часу [3].
Основними причинами відсталого розвитку посередництва на фінансовому ринку України є:
1. Історичні передумови. Разом із становленням незалежності України
почався процес капіталізації , а не розвитку фінансового ринку в цілому. Крім того, фахівці не були готові та не знали дію ринкових факторів.
2. Відсутня системна законодавча база щодо посередництва, яка мала
б передбачати перспективний розвиток та сучасні тенденції. Крім цього,
негативно впливає на розвиток фінансового ринку його нестійкість.
3. Відсутність державної підтримки та цілісної політики щодо розвитку даного сектору.
4. Політична, економічна та фінансова кризи в Україні упродовж минулих років.
5. Недостатність досвіду у посередників, та перевага власних інтересів
над державними. Звідси випливає низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних посередників порівняно з зарубіжними.
6. Недосконалість регіональної інфраструктури, що пов’язано з
нерівномірним розміщенням ресурсного потенціалу та продуктивних сил.
7. Непоінформованість та недовіра населення до посередницьких структур [4].
Першочерговим завданням держави має бути підтримка розвитку такого фінансового посередництва в Україні, яке сприятиме швидкому, якісному та надійному розвитку фінансового ринку. Заходи розвитку посередницької діяльності на конкретному ринку (банківському, фондовому, страховому тощо) повинні мати системний і цілісний характер. Держава в особі уряду має створити тактичну та стратегічну політику розвитку окремих сегментів фінансового ринку. Розвиваючи фінансовий ринок, необхідно ґрунтуватись на тому, що першочергове значення мають якість і доступність фінансових послуг, а не те хто саме з фінансових посередників їх надає.
Таким чином, для розвитку функціонування ринку фінансових послуг
необхідний комплексний підхід, який повинен включати:
1. Розробку нормативно-правових актів, спрямованих на якісний розвиток посередництва на фінансовому ринку.
2. Формування сприятливого середовища для розвитку ринку посередницької діяльності, тобто уряд має прийняти дійсно ефективні
заходи для усунення наслідків дії фінансової кризи.
3. Посилення ринкових процесів у регіонах та роль місцевих органів самоврядування у інфраструктурному розвитку фінансового ринку. При цьому слід враховувати соціально-економічний розвиток регіону та якість життя населення у ньому.
4. Здійснення міжнародного співробітництва для обміну досвідом, та виконання відповідних дій на фінансовому ринку України.
5. Створення такого механізму дії посередницьких структур, що забезпечить збільшення довіри населення до їх діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Білостецька В.О. Посередницька діяльність в Україні // Фінанси України. –2009. – №3. – С. 35–45.
2. Бобров Є.А. Роль та місце ринку фінансових послуг у структурі фінансового ринку // Фінанси України. – 2007. – №4. – С. 88–94.
3. Орлова Н.С. Структурні елементи фінансового ринку та механізми їх взаємодії //Менеджер. – 2010. – №1 (39). – С. 137–142.
4. Ткаченко Н. Шляхи розвитку посередництва на страховому ринку України //Вісник KHTEУ. – 2011. – №6. – С. 77–84.
