УДК 336
© Вавілов П.М., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-48с
Гарольд Хант: історія нафтового магната
Гарольдсон Лафайєт Хант став найбагатшою людиною планети в 1950 році, зробивши собі стан на нафтовому бізнесі.
Гарольд Хант народився в 1889 в штаті Іллінойсі, в сім'ї фермера-скотаря, у якого було восьмеро дітей. З дитячого віку Гарольд мріяв про удачу або щасливий випадок, який зробить його багатим. У 16 років, відмовившись від місця клерка в батьківському банку, він кинувся подорожувати по Америці. У 1911 році він купує бавовняну плантацію в Арканзасі. У 1923 році Хант стає господарем 44 нафтових свердловин.
У 1930 році Гарольдсон Лафайєт Хант зробив ставку на, як вважалося, невигідні нафтоносні землі в Східному Техасі. Нафтовик С.М. Джойнер, на прізвисько «Батько», безуспішно шукав там нафту і був весь у боргах. Ніхто не погоджувався позичити йому грошей на подальші роботи, і лише Хант запропонував йому 1,34 мільйона доларів. Бурові роботи продовжилися, і результатом стало відкриття нафтового родовища - одного з найбагатших у Східному Техасі. Хант виграв ставку, і це поклало початок його надзвичайному збагаченню. Все життя йому постійно щастило: свою першу нафтову свердловину в Арканзасі він виграв у карти і надалі незмінно вигравав «нафтові парі», де ставки дуже високі.
Як бачимо Хант завжди намагався заручитися сприянням «пані Удачі». Він вірив, що успіх приносять слова з шести букв, що починаються на літери «П», і тому його компанії називалися “Панола пай плайн”, “Пенрод Дриллинг компані”, ”Плесід ойл компані”,”Парейд газолін компані”.
Хант залишався «в тіні» до 1948 року, коли журнали «Лайф» і «Форчун» оголосили його найбагатшою людиною в Америці. Він настільки цурався популярності, що стаття про нього в «Форчун» вийшла без фотографії, а стаття в «Лайф» - з нечіткою фотографією, зробленою на вулиці - в Далласі [1].
Починаючи з 1950-х років Г. Хант активно брав участь у політичному житті США. Сам він дотримувався ультраправих поглядів [2].
Спираючись на величезний статок і популярність, Хант став ідеологом крайніх правих. Він створив постійно діючу телерадіопрограму «Форум фактів», яка мала три сотні радіостанцій і 20 телестанцій по всій країні. Хант був затятим прихильником сенатора Маккарті, проповідував антикомунізм і навіть расизм і антисемітизм. Його програма, надаючи начебто рівні можливості для вираження крайніх правих і крайніх лівих концепцій, насправді проповідувала саме крайні праві погляди, які Хант називав «конструктивними». Витративши на цю програму близько 3,5 мільйонів, Хант в 1956 році перестав її фінансувати.
Стан Ханта, після його смерті оцінювався всього в 55 мільйонів, але до цього часу він вже передав більшу його частину дітям. Для кожного з них він, починаючи з 1935 року, заснував фонди. Через шість років після смерті Ханта, коли його сім'ї довелося закласти майно, щоб розплатитися з боргами, воно коштувало, судячи з представлених сім'єю документів, 3,2 мільярда доларів. Двоє дітей Ханта від першого шлюбу, Банкер і Герберт, в 1980 році спробували взяти під контроль ринок срібла, але втратили на цьому значну частину статків. До 1993 року їх робочий капітал скоротився до 10 мільйонів, і, за чутками, 50 мільйонів вони заборгували фінансової інспекції. Зате Рей Лі Хант, син Ханта від Рут Рей, який успадкував відносно невелику частину компанії, за рахунок сміливих інвестицій в нафтову промисловість зробив статки приблизно у 2 мільярди доларів [1].
За відгуком відомого політичного оглядача В. Зоріна: «найбільше враження справила зустріч з Гарольдом Хантом, людиною дуже страшною. Природні дані і життя його привели до того, що в ньому були відсутні нормальні людські якості і почуття. Розмова з нми, погляд його крижаних очей – це було дуже важке враження…» [3].
До моменту його смерті в 1974 році його статки оцінювалисяв 2-3 млрд. доларів. Труп Г. Ханта був заморожений і зберігається в кріотерії корпорації «Алкор» розташованому в штаті Неваді [4].
З біографії цього світового магната можна зробити висновок, що гроші деформують душу людини, приводять її до руйнації і віддаляють від справжніх людських ідеалів.
Список використаних джерел:
1. Фінансові генії Америки. Громадська організація «Заможність». |Електронний ресурс| – Доступний з: http://zamoznist.com.ua
2. Гарольд Хант. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. |Електронний ресурс| – Доступний з: http://uk.wikipedia.org
3. В. Зорін: Акули бізнесу і смерть в Новому Орлеані. Інформаційний портал «Голос Росії». |Електронний ресурс| – Доступний з: http://rus.ruvr.ru
4. Британська онлайн енциклопедія. |Електронний ресурс| – Доступний з: http://www.spartacus.schoolnet.co.uk
© Вавілов П.М., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-48с
Гарольд Хант: історія нафтового магната
Гарольдсон Лафайєт Хант став найбагатшою людиною планети в 1950 році, зробивши собі стан на нафтовому бізнесі.
Гарольд Хант народився в 1889 в штаті Іллінойсі, в сім'ї фермера-скотаря, у якого було восьмеро дітей. З дитячого віку Гарольд мріяв про удачу або щасливий випадок, який зробить його багатим. У 16 років, відмовившись від місця клерка в батьківському банку, він кинувся подорожувати по Америці. У 1911 році він купує бавовняну плантацію в Арканзасі. У 1923 році Хант стає господарем 44 нафтових свердловин.
У 1930 році Гарольдсон Лафайєт Хант зробив ставку на, як вважалося, невигідні нафтоносні землі в Східному Техасі. Нафтовик С.М. Джойнер, на прізвисько «Батько», безуспішно шукав там нафту і був весь у боргах. Ніхто не погоджувався позичити йому грошей на подальші роботи, і лише Хант запропонував йому 1,34 мільйона доларів. Бурові роботи продовжилися, і результатом стало відкриття нафтового родовища - одного з найбагатших у Східному Техасі. Хант виграв ставку, і це поклало початок його надзвичайному збагаченню. Все життя йому постійно щастило: свою першу нафтову свердловину в Арканзасі він виграв у карти і надалі незмінно вигравав «нафтові парі», де ставки дуже високі.
Як бачимо Хант завжди намагався заручитися сприянням «пані Удачі». Він вірив, що успіх приносять слова з шести букв, що починаються на літери «П», і тому його компанії називалися “Панола пай плайн”, “Пенрод Дриллинг компані”, ”Плесід ойл компані”,”Парейд газолін компані”.
Хант залишався «в тіні» до 1948 року, коли журнали «Лайф» і «Форчун» оголосили його найбагатшою людиною в Америці. Він настільки цурався популярності, що стаття про нього в «Форчун» вийшла без фотографії, а стаття в «Лайф» - з нечіткою фотографією, зробленою на вулиці - в Далласі [1].
Починаючи з 1950-х років Г. Хант активно брав участь у політичному житті США. Сам він дотримувався ультраправих поглядів [2].
Спираючись на величезний статок і популярність, Хант став ідеологом крайніх правих. Він створив постійно діючу телерадіопрограму «Форум фактів», яка мала три сотні радіостанцій і 20 телестанцій по всій країні. Хант був затятим прихильником сенатора Маккарті, проповідував антикомунізм і навіть расизм і антисемітизм. Його програма, надаючи начебто рівні можливості для вираження крайніх правих і крайніх лівих концепцій, насправді проповідувала саме крайні праві погляди, які Хант називав «конструктивними». Витративши на цю програму близько 3,5 мільйонів, Хант в 1956 році перестав її фінансувати.
Стан Ханта, після його смерті оцінювався всього в 55 мільйонів, але до цього часу він вже передав більшу його частину дітям. Для кожного з них він, починаючи з 1935 року, заснував фонди. Через шість років після смерті Ханта, коли його сім'ї довелося закласти майно, щоб розплатитися з боргами, воно коштувало, судячи з представлених сім'єю документів, 3,2 мільярда доларів. Двоє дітей Ханта від першого шлюбу, Банкер і Герберт, в 1980 році спробували взяти під контроль ринок срібла, але втратили на цьому значну частину статків. До 1993 року їх робочий капітал скоротився до 10 мільйонів, і, за чутками, 50 мільйонів вони заборгували фінансової інспекції. Зате Рей Лі Хант, син Ханта від Рут Рей, який успадкував відносно невелику частину компанії, за рахунок сміливих інвестицій в нафтову промисловість зробив статки приблизно у 2 мільярди доларів [1].
За відгуком відомого політичного оглядача В. Зоріна: «найбільше враження справила зустріч з Гарольдом Хантом, людиною дуже страшною. Природні дані і життя його привели до того, що в ньому були відсутні нормальні людські якості і почуття. Розмова з нми, погляд його крижаних очей – це було дуже важке враження…» [3].
До моменту його смерті в 1974 році його статки оцінювалисяв 2-3 млрд. доларів. Труп Г. Ханта був заморожений і зберігається в кріотерії корпорації «Алкор» розташованому в штаті Неваді [4].
З біографії цього світового магната можна зробити висновок, що гроші деформують душу людини, приводять її до руйнації і віддаляють від справжніх людських ідеалів.
Список використаних джерел:
1. Фінансові генії Америки. Громадська організація «Заможність». |Електронний ресурс| – Доступний з: http://zamoznist.com.ua
2. Гарольд Хант. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. |Електронний ресурс| – Доступний з: http://uk.wikipedia.org
3. В. Зорін: Акули бізнесу і смерть в Новому Орлеані. Інформаційний портал «Голос Росії». |Електронний ресурс| – Доступний з: http://rus.ruvr.ru
4. Британська онлайн енциклопедія. |Електронний ресурс| – Доступний з: http://www.spartacus.schoolnet.co.uk
