Стратегічні орієнтири » Вплив фінансової довіри на ефективність та ризик » Деревацька М.Р. Довіра як чинник соціальної взаємодії у контексті фінансової кризи
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
3-12-2011, 10:21

Деревацька М.Р. Довіра як чинник соціальної взаємодії у контексті фінансової кризи

Категорія: Вплив фінансової довіри на ефективність та ризик

УДК 336
© Деревацька М.Р., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-48с

Довіра як чинник соціальної взаємодії у контексті фінансової кризи

Термін "довіра" застосовувався здебільшого у соціології, політології та інших науках, проте це слово українці почали частіше згадувати саме в період кризи. Довіра базується на знанні об'єкта і здатності передбачати, прогнозувати чи впливати на його діяльність, що підтверджується досвідом взаємодії з ним. Довіру як категорію економіки розглянуто з позицій як внутрішнього, так і зовнішнього середовища підприємства. Економічна довіра характеризує впевненість, або надію людей на наслідки економічних процесів, зокрема у грошово-кредитній, інвестиційній, управлінській та інших сферах господарської діяльності. Криза в економіці нагально поставила питання про довіру населення до фінансово-кредитної та грошової систем України. Наслідком є те, що рівень довіри до чужих валют вищий, ніж до власної, хоча має бути навпаки. У докризовий період деякі комерційні банки, розширюючи свою діяльність, визнали формування широкого розуміння фінансових послуг і довіри до банків частиною власної стратегії [2, с. 72-73], а Національному банкові України рекомендовано через реалізацію комунікаційної політики підвищити рівень довіри до монетарної політики [5, с. 53].
Проте, у період кризи, Л. Щукін заявив: "Зменшення довіри – це саме той час, коли позитивна репутація надійної і стабільної фінансової установи є основним капіталом будь-якого банку" . На його погляд, саме прорахунки українських банків у частині зв'язків з громадськістю спричинили зменшення довіри населення до банківської системи загалом. Рівень довіри до національних грошей зменшує високий рівень інфляції, поглиблює недовіру до гривні також падіння її курсу . Гривня виконує не всі функції грошей. Деякі з них перебрали на себе іноземні валюти . Як наслідок , низький рівень довіри до національної валюти, що спричинило вилучення населенням депозитів з банків, як наслідок зменшення або взагалі призупинення кредитування комерційними банками [4, с. 4, 6].
Зокрема, Йозеф Хабер вважає "однією з головних причин кризи - це віра в ідею Мільтона Фрідмана про вільний ринок, який повинен сам усе врегулювати" . На його думку, припущення Фрідмана не збулися.
Таким чином , довіра базується на впевненості у надійності об'єкта. Крім того, ступінь надійності обирається наперед. У теперішній час рівень довіри до грошово-кредитної системи знизився, як наслідок, зменшення надійності гривні і банківської системи [6, с. 9].
В.Д. Лагутін, Т.О. Кричевська вважають, що найбільш концентрованим виглядом довіри є гроші , адже саме у монетарній сфері проблема довіри є найважливішою для наукового дослідження. Вони вважають, що "довіру можна розглядати як певні очікування, які виникають на основі віри"[3, с. 37].
Якщо брати до уваги твердження: "Довіра займає проміжну позицію між знанням і незнанням, вона є передумовою відносин обміну в сучасному суспільстві. Довіра виникає у рамках певного суспільства як очікування того, що його члени будуть поводити себе нормально й чесно, виявляючи готовність до взаємодопомоги відповідно до визнаних у суспільстві норм", можна сказати, що за низького міжособистісного рівня довіри в межах певної держави, фізичні і юридичні особи більше довірятимуть результатам діяльності інших національних груп. Це виливається в більшій довірі українців до долара США і євро (як до засобу заощадження), ніж до гривні, більшій довірі до деяких товарів іноземного походження, ніж до українського тощо. У докризовий період розвивалося споживче кредитування, товари іноземного походження (імпорт) банки кредитували як у гривнях, так і в доларах США, що свідчить про довіру до національної валюти з боку банків і фізичних осіб. У 2008 р. (кризовий період) гривня стрімко девальвувала і цим самим підірвала довіру до себе як до засобу нагромадження, цю функцію перебрали долар США і євро. Причиною стали невиправдані надії щодо гривні. Для відновлення довіри до гривні потрібна довіра до банківської системи – довіра до її верхнього рівня (Національного банку України) і нижнього – комерційних банків, з якими планують співпрацювати фізичні і юридичні особи. Для НБУ це досягається шляхом "реалізації стандартів відповідальності" , розроблення і впровадження комунікаційної політики , "чіткого законодавчого визначення основної цілі НБУ" . Комерційні банки – шляхом розроблення і впровадження власної інформаційно-комунікаційної політики , і шляхом реалізації їхньої соціальної ролі . Отже, довіру можна розглядати з таких позицій: довіри до грошової одиниці, довіри до інструментів фінансового ринку, довіри до продукції вітчизняних підприємств, довіри до колективу, довіри до стабільності національного законодавства, довіри до контрагентів з позицій виконання ними своїх зобов'язань, тощо[3, с. 11].
Висновки:
Отже, економічний зміст терміну ”довіра” – це впевненість у надійності економічного об'єкта, що ґрунтується на уявленні або знанні про нього і пов'язана зі здатністю передбачати, прогнозувати чи впливати на дії цього об'єкта і проявляється у: 1) впевненості, або надії, що інвестовані в активи заощадження, як
мінімум, не втратять своєї вартості і повністю здійснять функцію заощадження; 2) впевненості, або надії, що у процесі експлуатації активи принесуть очікуваний рівень доходу; 3) впевненості, або надії, що соціально-економічні інститути, у які вкладено заощадження, вчасно і в повному обсязі виконають взяті на себе зобов'язання; 4) надії, що складеться потрібна ситуація. Якщо ставлення до об’єкта змінилося у кращому напрямку, то можна говорити про збільшення рівня довіри до нього, оскільки вияв довіри простежується у ставленні до об’єкта.
Список використаних джерел:
1. Відновлення фінансової стійкості банківської системи України: антикризові заходи // Вісник НБУ. – 2009. – № 5. – С. 3-11.
2. Єгоричева С.Б. Соціальна роль і соціальна відповідальність комерційних банків //Вісник Української академії банківської справи. – 2008. – № 1. – С. 70-75.
3. Лагутін В.Д. Монетарна _політика в трансформаційній економіці: довіра, стратегія, механізми реалізації : монографія / В.Д. Лагутін, Т.О. Кричевська. – К. : Вид-во Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 269 с.
4. Петрик О. Фінансова криза в Україні та заходи щодо її подолання // Вісник НБУ. – 2009. – № 8. – С. 4-10.
5. Романчукевич В. Проблеми та перспективи висвітлення грошово-кредитної політики НБУ (комунікаційний аспект) // Вісник НБУ. – 2008. – № 4. – С. 52-55.
6. Стабільність системи – надійна протидія фінансовій кризі // Вісник НБУ. – 2009. – № 1. – С. 8-9.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^