Стратегічні орієнтири » Вплив фінансової довіри на ефективність та ризик » Пакош Й.З. Фінансова недовіра та «стадна» поведінка - передвісники банківських криз
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1566
  • Автор: Пакош Й.З.
  • Дата: 9-12-2011, 22:53
 (голосов: 0)
9-12-2011, 22:53

Пакош Й.З. Фінансова недовіра та «стадна» поведінка - передвісники банківських криз

Категорія: Вплив фінансової довіри на ефективність та ризик

УДК 336
© Пакош Й.З., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с

Фінансова недовіра та «стадна» поведінка - передвісники банківських криз

Проблеми недовіри суспільства та закордонних інвесторів до банківської системи України тісно пов’язані з поняттям «морального ризику», життєздатність якого, як наслідок, зумовлює руйнівний вплив на фінансову систему та посилює кризові процеси в економіці. Незаперечним є факт, що моральні ризики є передумовою появи «стадної» поведінки вкладників та інвесторів, під якою розуміють кризу довіри стосовно надійності збереження та ймовірності повернення депозитів.
Проблемам виникнення та поширення моральних ризиків у банківській сфері присвячені праці видатних зарубіжних вчених, зокрема А. Алхіана, Г. Дементца, Т. Лейна, Г. Хубермана, І. Уелча та інших. Серед провідних українських економістів та аналітиків, які досліджують питання довіри до банківської системи, можна виділити Д. Гонгальського, О. Мельника, О. Пластуна, М. Пуховкіна та Д. Трегуба.
Однією з основних передумов появи моральних ризиків є асиметричність інформації[2, с.126], яка породжує ризик ліквідності та ризик неплатоспроможності, що викликає банківську паніку. Банківська паніка характеризується масовим вилученням депозитів та значним відпливом капіталу з банківської системи, що, в кінцевому підсумку, може перерости у системну кризу(див. рис.1).

Пакош Й.З. Фінансова недовіра та «стадна» поведінка - передвісники банківських криз

















Рис.1. Механізм розгортання банківської кризи

Під час світової кризи восени 2008 року рівень фінансової довіри до українських банків кардинально змінився. Люди масово почали розривати договори з банками і достроково повертати свої вклади. З 1 жовтня 2008 року до 1 березня 2009 року фізичні особи «вивели» з банківської системи 26,7 млрд грн. та 3,46 млрд дол. Тобто громадяни виводили кошти з банківської системи України зі «швидкістю» 5,4 млрд грн. та 700 млн дол. на місяць[4, с.380]. Фінансові кризи містять елемент психологічних аномалій прийняття інвестиційних рішень на фінансових та інших ринках. Початковий ажіотаж спекулятивного розміщення ресурсів після краху ринків замінюється панікою, втечею залишків капіталу з організованих ринків, закриттям рахунків і загальним падінням довіри[3, с.14].
Співробітники Міжамериканського банку розвитку М. Джевін і Р. Хаусман дуже образно виокремлюють кілька основних причин банківських криз:
1) «мотузка для власної шиї»;
2) «і єдине гниле яблуко може зіпсувати весь кошик»;
3) «хороші часи є поганим часом для навчання»[1, с.16-17].
Перша група причин обґрунтовує той факт, що поява та розвиток нових видів фінансового посередництва підштовхує недосвідчені банки займатися сферами бізнесу, відмінними від традиційних, і це, у свою чергу, зумовлює ірраціональність у прийнятті інвестиційних рішень та погіршання якості кредитного портфеля. Під другою групою чинників слід розуміти деструктивну конкуренцію на ринку депозитів, яку можна описати «стадною» поведінкою банків. Наполегливе змагання за депозити клієнтів, як правило, призводить до того, що виграє не «хороший», а «поганий» банк. «Поганий» банк не контролює належним чином своїх вкладень і, відповідно, є високоризиковим, а «хороший» - навпаки. «Поганий» банк, підвищуючи проценти по депозитах, породжує проблему морального ризику й ставить «хороший» банк перед несприятливим вибором: банк або змириться з різким зменшенням своїх пасивів або всупереч здоровому глузду підвищить процентні ставки по депозитах і продовжить змагання. Третя група чинників пов’язана із загальновідомою ситуацією, коли під час стрімкого економічного зростання обсяг кредитування населення значно розширюється, а у банкірів виникають інформаційні проблеми:
- по-перше, їм не вистачає часу об’єктивно оцінити кредитоспроможність позичальника;
- по-друге, під час економічного зростання позичальники демонструють високі прибутки, а сам факт оформлення позики у іншого кредитора є «підтвердженням» ліквідності та платоспроможності.
Враховуючи помилки та прорахунки кредитно-депозитної політики банків та інші системно важливі фактори, можна виокремити наступні причини моральних ризиків у банківській сфері:
- високоризикова стратегія банківської діяльності, спрямована на швидке зростання доходів та утримання конкурентних позицій на ринку банківських послуг;
- відсутність стимулів вкладників перевіряти платоспроможність та ліквідність банків;
- несправедливі «правила гри», що передбачають державну допомогу банкам в разі їх банкрутства з метою недопущення ланцюгової реакції, а фінансово здоровим банкам така допомога не надається. У 2009 році було погашено зовнішню банківську заборгованість у розмірі 8,7 млрд дол., тоді як державний зовнішній борг збільшився приблизно на 7,3 млрд дол.
- не завжди добросовісні та часто меркантилістичні наміри позичальників.
Остання криза, втім, як і попередні, показала нестійкість довіри й недостатність відповідальності[3, с.18]. Очевидно, що рівень довіри не може бути вищим за рівень відповідальності, а загалом і перший, і другий визначаються рівнем життя - злидні мало спонукають до довіри, поки не задоволені перші потреби[3, с.20]. З метою відновлення довіри до банківської системи України необхідною є розробка запобіжних заходів, які б дозволили уникнути морального ризику. Ці заходи мають бути спрямовані на посилення регулятивного контролю за банківською системою та забезпечення банківського корпоративного менеджменту на належному рівні.

Список використаних джерел:
1. Барановський О.І. Сутність і різновиди фінансових криз // Фiнанси Украiни. - 2009. - №5. - с.3-20.
2. Пластун О.Л., Болгар Т.М. Принципові підходи до оцінки моральних ризиків банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. - Суми: ДВНЗ УАБС НБУ, 2010. - №28. - с.124-129. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_BOA/plastun_001.pdf.
3. Корнєєв В.В. Капіталотворення і кредит у координатах "довіра – відповідальність". – Фінанси України. – 2010. – № 9. – с.13–22.
4. Мрочко М., Тихан Ю. Причини втрати та шляхи відновлення довіри до банківської системи України // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. - №19. - с.379-386. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/freu/2009_19/53.pdf.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^