Стратегічні орієнтири » Чинники формування інститутів фінансового ринку » Ладичко У.Б. Місце і роль Національного банку України в системі державного регулювання ринку фінансових послуг
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
21-12-2011, 23:27

Ладичко У.Б. Місце і роль Національного банку України в системі державного регулювання ринку фінансових послуг

Категорія: Чинники формування інститутів фінансового ринку

УДК 336
© Ладичко У.Б., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-47с

Місце і роль Національного банку України в системі державного регулювання ринку фінансових послуг

Ключові слова: фінансовий ринок, Національний банк України, державні цінні папери.
Національний банк України – найважливіша ланка всієї банківської системи держави. Він є емісійним центром держави, проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, валютного регулювання, створенні та зміцненні національної грошової системи. Національний банк координує діяльність банківської системи в цілому і здійснює нагляд за діяльністю банків та кредитних установ, проводить їх державну реєстрацію, ліцензування банківських операцій. Діяльність НБУ взаємопов`язана з економічним розвитком України. Найважливішою метою НБУ є створення грошово-кредитних механізмів, спроможних забезпечити стабільність гривні – національної грошової одиниці. НБУ робить чималий внесок у формування фінансового ринку та ринку цінних паперів. Він створює умови для об`єктивного курсоутворення, захисту національної валюти та стабілізації гривні. Перехід України від централізованої планової економіки до принципово нової ринкової, що регулюється державою, потребує створення в країні фінансового ринку з усіма обслуговуючими його інститутами. Тому дедалі актуальним стає питання місця і ролі Національного банку України в системі державного регулювання ринку фінансових послуг [4].
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про великий інтерес вітчизняних науковців до Національного банку, як органу державного регулювання фінансового ринку. Вивченням питання місця і ролі Національного банку України в системі державного регулювання ринку фінансових послуг займались такі вчені як: Опарін В.М., Тарасовець О.М., Ходаківська В.П., Шелудько В.М. [1-5].
Виклад основного матеріалу: Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України та іншими законами України.
Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю, є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та перебуває у його повному господарському віданні.
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Для виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.
Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів.
Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їх власні розрахункові системи.
Банківське регулювання - одна з функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.
Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій НБУ, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими фінансово-кредитними установами у процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів із метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників [2].
Основним органом регулювання грошового обігу виступає банківська система. Методи державного регулювання визначають принцип побудови самої банківської системи.
Дворівневий принцип організації банківської системи передбачає відокремлення емісійних операцій регулювання грошового обігу, які закріплюються за банком першого рівня – центральним банком країни, від розрахункового, касового і кредитного обслуговування юридичних і фізичних осіб, яке виконують інші банки другого рівня. Тоді як інші банки належать до різних форм власності, центральний банк - державний. Його діяльність і є основним інструментом державного регулювання грошового обігу.
Проводячи розумну кредитно-грошову і фіскальну політику, встановлюючи величину ставки рефінансування, регулюючи умови випуску внутрішніх і зовнішніх облігаційних позик і здійснюючи грошову емісію, держава в особі Національного банку повинна бути спроможною формувати збалансовані потоки фінансових ресурсів [3].
Видача позик іншим банкам (під їх боргові зобов'язання та шляхи переобліку їх портфеля векселів - рефінансування) Національним банком безпосередньо впливає на обсяг їх пасивів, а тим самим – і їх активних (кредитних) операцій. Важливий метод у цій групі – процентна політика центрального банку: встановлений рівень процентів за його кредитами виступає фактором регулювання попиту на кредит. Особлива дієвість рефінансування та процентної політики Національного банку України зумовлена особливостями організації ринку кредитних ресурсів держави: перепродажем кредитних ресурсів Ощадного банку іншим банкам через Національний банк.
Проведення операцій НБУ на відкритому ринку - традиційний метод емісійно-кредитного регулювання.
Ринок державних цінних паперів, виконуючи функції при обслуговуванні державного боргу, крім цього, відіграє роль регулюючого фінансового інструмента. При нарощуванні в країні інфляційних тенденцій держава випускає державні цінні папери, і, таким чином, частина грошей зв'язується і вилучається з обігу, що знижує інфляційний тягар на фінансову систему. У випадку зменшення темпів економічного зростання держава викуповує державні цінні папери, вивільнюючи грошові кошти і забезпечуючи збільшення інвестиційних ресурсів.
Купівля державних цінних паперів центральним банком збільшує грошову масу в обігу, що сприяє зростанню пасивів інших банків і обсягу кредитування. Продаж цінних паперів спричиняє скорочення грошової маси. Обмежена можливість використання Національним банком України даного методу зумовлена відсутністю належного оформлення державного боргу та розвиненого ринку цінних паперів [5].
Висновок: Національний банк України проводить виважену монетарну політику, що спрямована на підтримку купівельної спроможності гривні, стабілізацію фінансових ринків та підтримку банківської системи країни. Національним банком України визначені механізми та інструменти, за допомогою яких він забезпечує виконання покладених на нього функцій, а саме: порядок формування комерційними банками обов’язкових резервів, здійснення виваженої процентної політики, використання відповідних механізмів щодо випуску та вилучення емісійних кредитних коштів з обігу. Також він здійснює керівництво всією кредитною системою країни і покликаний регулювати кредит, грошовий обіг, контролювати й стабілізувати рух обмінного курсу національної валюти, згладжувати своїм впливом перепади в рівні ділової активності, цін і зайнятості, стимулювати зростання національної економіки на здоровому фінансовому ґрунті.
Список використаних джерел:
1. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2008. – 240 с.
2. Тарасовець О.М. Перспективи розвитку банківських послуг // Фінанси України № 1,2010. – с.91-95.
3. Ходаківська В.П. Економічна сутність фінансового ринку і його територіальна організація: Навч. посібник. – К.: НДФЕІ,2009. – 307 с.
4. Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2008. – 216 с.
5. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч.посіб. – К.: Знання – Прес, 2008. – 535 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2022 (19)
Октябрь 2022 (83)
Июнь 2022 (30)
Май 2022 (25)
Апрель 2022 (1)
Март 2022 (1)
^