УДК 336
© Коваль Р.О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Іпотечні облігації, їх характеристика та роль в іпотечному кредитуванні
Іпотечна облігація – це іменний цінний папір, що засвідчує внесення коштів власником облігації і затверджує зобов’язання емітента сплатити її номінальну вартість і грошовий дохід, а якщо емітент не виконує своє зобов’язання за облігацією, тоді її власник має право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.
Згідно з Закону України “Про іпотечні облігації” можуть випускати два види іпотечних облігацій:
1) звичайні іпотечні облігації – облігації, емітентом яких виступає іпотечний кредитор і який несе відповідальність за дотриманням зобов'язань за такими облігаціями іпотечним покриттям та іншим своїм майном, на яке, відповідно до законодавства, може бути звернено стягнення;
2) структуровані іпотечні облігації – облігації, емітентом яких може виступати тільки спеціалізована іпотечна установа[1].
Державну реєстрацію випусків та проспектів емісії іпотечних облігацій здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Всі дані про реєстрацію випусків та проспектів емісії іпотечних облігацій заносяться до Державного реєстру випусків цінних паперів в порядку, який встановлює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Строки та порядок виконання зобов’язань за іпотечними облігаціями регламентуються в їх проспекті емісії або у договорі про управління іпотечним покриттям - для структурованих іпотечних облігацій. Проспект емісії може передбачати надання власникам іпотечних облігацій гарантії про виконання грошових зобов'язань емітента або створення для цієї мети спеціального резервного фонду. Проценти за цими облігаціями можуть бути плаваючим або. Якщо застосовується плаваючий процент, то у проспекті емісії має бути зазначено формулу або критерії для його розрахунку. Емітент може за власним бажанням здійснити дострокове погашення іпотечних облігацій, але тільки якщо це передбачено у проспекті.
Іпотечні облігації випускаються тільки у без документарній формі.
Придбання іпотечних облігацій є вигідним для тих, хто хоче вигідно вкласти свої кошти, оскільки вони є єдиним так званим забезпеченим цінним папером.
Нажаль, в нині Україні немає традиційних фінансових інструментів, які утворюють систему житлового фінансування. Особливо, мається на увазі, відсутність в обігу іпотечних облігацій. Але саме через випуск іпотечних облігацій банки роблять собі доступ до дешевих кредитних ресурсів, призначених для іпотечного кредитування.
Через відсутність довгострокових кредитних ресурсів, банки встановлюють високі відсоткові ставки, які обмежують доступ населенню до іпотечних кредитів. Саме тому, для банків досить гострим є питання залучати довгострокові кредитні ресурси шляхом випуску іпотечних облігацій.
Список використаних джерел:
1. Закон України “Про іпотечні облігації” №3273-IV від 22.12.2005.
2. Клюско Л.А. Іпотечний банківський кредит: проблеми залучення фінансових ресурсів / Л.А. Клюско // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2006. – № 1–2 (33–34). –230с.
3. Іпотека – практика застосування. – Харків: Страйк, 2004. – 165 с.
© Коваль Р.О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Іпотечні облігації, їх характеристика та роль в іпотечному кредитуванні
Іпотечна облігація – це іменний цінний папір, що засвідчує внесення коштів власником облігації і затверджує зобов’язання емітента сплатити її номінальну вартість і грошовий дохід, а якщо емітент не виконує своє зобов’язання за облігацією, тоді її власник має право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.
Згідно з Закону України “Про іпотечні облігації” можуть випускати два види іпотечних облігацій:
1) звичайні іпотечні облігації – облігації, емітентом яких виступає іпотечний кредитор і який несе відповідальність за дотриманням зобов'язань за такими облігаціями іпотечним покриттям та іншим своїм майном, на яке, відповідно до законодавства, може бути звернено стягнення;
2) структуровані іпотечні облігації – облігації, емітентом яких може виступати тільки спеціалізована іпотечна установа[1].
Державну реєстрацію випусків та проспектів емісії іпотечних облігацій здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Всі дані про реєстрацію випусків та проспектів емісії іпотечних облігацій заносяться до Державного реєстру випусків цінних паперів в порядку, який встановлює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Строки та порядок виконання зобов’язань за іпотечними облігаціями регламентуються в їх проспекті емісії або у договорі про управління іпотечним покриттям - для структурованих іпотечних облігацій. Проспект емісії може передбачати надання власникам іпотечних облігацій гарантії про виконання грошових зобов'язань емітента або створення для цієї мети спеціального резервного фонду. Проценти за цими облігаціями можуть бути плаваючим або. Якщо застосовується плаваючий процент, то у проспекті емісії має бути зазначено формулу або критерії для його розрахунку. Емітент може за власним бажанням здійснити дострокове погашення іпотечних облігацій, але тільки якщо це передбачено у проспекті.
Іпотечні облігації випускаються тільки у без документарній формі.
Придбання іпотечних облігацій є вигідним для тих, хто хоче вигідно вкласти свої кошти, оскільки вони є єдиним так званим забезпеченим цінним папером.
Нажаль, в нині Україні немає традиційних фінансових інструментів, які утворюють систему житлового фінансування. Особливо, мається на увазі, відсутність в обігу іпотечних облігацій. Але саме через випуск іпотечних облігацій банки роблять собі доступ до дешевих кредитних ресурсів, призначених для іпотечного кредитування.
Через відсутність довгострокових кредитних ресурсів, банки встановлюють високі відсоткові ставки, які обмежують доступ населенню до іпотечних кредитів. Саме тому, для банків досить гострим є питання залучати довгострокові кредитні ресурси шляхом випуску іпотечних облігацій.
Список використаних джерел:
1. Закон України “Про іпотечні облігації” №3273-IV від 22.12.2005.
2. Клюско Л.А. Іпотечний банківський кредит: проблеми залучення фінансових ресурсів / Л.А. Клюско // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2006. – № 1–2 (33–34). –230с.
3. Іпотека – практика застосування. – Харків: Страйк, 2004. – 165 с.
