Стратегічні орієнтири » Чинники формування інститутів фінансового ринку » Пирч І.В. Депозитарні розписки та їх використання як інструмента залучення інвестицій
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2596
  • Автор: Пирч І.В.
  • Дата: 28-12-2011, 20:20
 (голосов: 0)
28-12-2011, 20:20

Пирч І.В. Депозитарні розписки та їх використання як інструмента залучення інвестицій

Категорія: Чинники формування інститутів фінансового ринку

УДК 336
© Пирч І.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-45с

Депозитарні розписки та їх використання як інструмента залучення інвестицій

Для залучення інвестицій використовують досить широкий інструментарій. Проте, найпривабливішим в довгостроковій перспективі, на мою думку, є залучення капіталу через емісію акцій на зарубіжних фондових ринках.
В українському законодавстві відсутнє визначення депозитарних розписок як цінних паперів. Загалом у нормативних документах зазначається, що депозитарна розписка не що інше як акції корпорації, що випущенні поза межами країни її реєстрації. Наприклад, якщо будь-яка європейська компанія прийме рішення про емісію акцій на фондовій біржі Нью-Йорку, то найбільш ефективним інструментом такого випуску є депозитарні розписки. Тобто, депозитарна розписка – це цінний папір, забезпечений акціями зарубіжної компанії, який випускається іноземною депозитарною установою згідно із законодавством відповідної держави. Депозитарна розписка номінанована, як правило, в доларах або в євро, хоч бувають випадки випуску акцій в інших країнах, таких як Гонконг і Японія.
Основні види депозитарних розписок :
1). американські депозитарні розписки (American Depositary Receipt – ADR, номіновані у доларах США), які перебувають в обігу на ринку США і на європейських ринках цінних паперів;
2). глобальні депозитарні розписки (Global Depositary Receipt – GDR, номіновані у доларах США), які перебувають в обігу на європейських ринках;
3). європейські депозитарні розписки (European Depository Receipts, EDR) – різновид GDR, що номіновані в євро.
Обіг АDR відбувається на американських біржах NYSE, NASDAQ, AMEX, а також на позабіржових ринках. GDR можуть бути в обігу на всіх ринках, проте операції з ними переважно проводяться на Лондонській або Люксембурзькій фондових біржах, а також на біржах Берліна і Сінгапура. У країнах ЄС координаторами операцій з депозитарними розписками є депозитарії Euroclear і Cedel.
Вперше депозитарні розписки випустив американський банк J.P. Morgan у 1927 р. для торгівлі цінними паперами англійської компанії Selfridges Retail Ltd. Пізніше практика використання депозитарних розписок була
закріплена у нормативних документах після прийняття в США законів про цінні папери 1933 і 1934 р., оскільки у цей час збільшився потік цінних паперів з-за кордону на американський ринок цінних паперів.
Депозитарні розписки також бувають таких чотирьох видів :
1.Приватне володіння (Правило 144). В даному випадку акції зарубіжних компаній не поступають на відкритий ринок, а отримуються безпосередньо інвесторами країни розповсюдження розписок. Такими інвесторами, як правило, є великі приватні інвестиційні фонди. Згідно з Правилом 144, випуск даних розписок не вимагає реєстрації в Комісії з цінних паперів США, і тим самим компанії, акції яких випускаються у вигляді депозитарних розписок, мають право не декларувати свою фінансову інформацію за американськими стандартами.У зв'язку з тим, що розписки не поступають у вільний продаж, вони отримуються із значним дисконтом із-за своєї низької ліквідності. Більш того, вони несуть в собі значний інформаційний ризик зважаючи на відсутність підтвердженої фінансової документації за стандартами країни распростаненія.
2.Рівень I .Це найпростіший спосіб виведення акцій на зарубіжні фінансові ринки. Депозитарні розписки першого рівня, як і у випадку з приватним розповсюдженням, не проходять реєстрації в Комісії з цінних паперів США, і компанії не зобов'язані публікувати свою фінансову інформацію за американськими стандартами. Після конвертації акцій розписки потрапляють у вільний обіг на американський ринок. Вони продаються виключно «за прилавком» і не потрапляють на основні біржі. Загалом перший рівень депозитарних розписок дозволяє компаніям користуватися всіма перевагами публічної компанії без будб-яких серйозних витрат на реєстрацію випуску цінних паперів і без зміни своїх стандартів бухгалтерського обліку.
3.Рівень II. Даний рівень, при виконанні всіх вимог реєстрації і перекладу бухгалтерського обліку на американські стандарти, дозволяє компаніям потрапляти в лістинг великих бірж, таких, як NASDAQ або Нью-йоркської фондової біржі.
4.Рівень III. Депозитарні розписки III рівня дають компаніям право публічного розміщення розписок з можливістю залучення капіталу.
Поява та широке розповсюдження даних цінних паперів забезпечило виникнення специфічної системи опосередкованого володіння цінними паперами,коли фактичні їх власники можуть здійснювати права за ними лише через представництво іншої особи, не вступаючи у «прямий» контакт з емітентом. Причиною виникнення депозитарних розписок є наявність обмежень а часом і заборон щодо виходу іноземних емітентів на вітчизняні фондові ринки. За таких умов, впровадження обігу депозитарних розписок стало фактором поширення процесів глобалізації у фінансовій сфері попри державні регуляторні бар’єри. Виникнення депозитарних розписок сприяє задоволенню потреб інвесторів щодо доступу до іноземного капіталу.
В США американські депозитарні розписки випускаються банком-депозитарієм, який виступає їх емітентом та забезпечує розповсюдження серед вітчизняних інвесторів. Шляхом придбання цих цінних паперів, інвестори отримують право власності на представлені цінні папери, випущені іноземним емітентом, володіння якими і є остаточною метою даної операції. Водночас власники депозитарних розписок не фігурують у реєстрі власників представлених цінних паперів, а тому вони мають можливість реалізації прав, що надаються держателям цінних паперів іноземного емітента, виключно через посередництво банку-депозитарію, який, зазвичай, виступає номінальним держателем представлених акцій та представником власників депозитарних розписок у відносинах з іноземним емітентом. Саме через нього інвестори можуть реалізовувати своє право научасть в управлінні емітентом представлених акцій та отримувати дивіденди, що нараховуються їх власникам.
Ініціаторами випуску та розміщення депозитарних розписок можуть виступати як самі іноземні емітенти, що бажають вийти за межі свого національного фондового ринку та розширити потенційні джерела корпоративного фінансування, так і професійні учасники фондового ринку та/або банк-депозитарій у країні розміщення депозитарних розписок.
Використання депозитарних розписок надає такі переваги:
1.Нові можливості інвестування за межами своєї країни: У випадку, якщо існують потенційні можливості для збільшення капіталу поза межами своєї країни, інвестори можуть приймати рішення про таке вкладення засобів. Проте пряме інвестування закордон супроводжується певними ризиками, здатними зменшити зацікавлення щодо купівлі акцій зарубіжних компаній. Інвестори зобов'язані переказувати свої кошти у валюту країни інвестування, бути знайомими з місцевими стандартами бухгалтерського обліку і звітності, по можливості знати місцеву мову і т.д. Не завжди зарубіжні інвестори мають всі ці можливості. У зв'язку з цим депозитарні розписки є зручним засобом інвестування, оскільки капітал фактично не покидає країну, інвестори не залучені в жодні валютообмінні операції і мають доступ до корпоративної звітності за знайомими їм стандартам. Все це полегшує завдання і підвищує зацікавленість інвесторів до зарубіжних компаній.
2. Диверсифікація портфеля інвестицій і зниження його ризику: Основна мета диверсифікації інвестицій, у тому числі і диверсифікації на зарубіжні ринки, полягає в низькій кореляції прибутковості між різними країнами. Якщо інвестор вкладає засоби виключно в США, то він схильний до ризику погіршення загальноекономічної ситуації в країніНавіть якщо інвестор інвестує в стійку компанію, ризик того, що вона може знизитись в ціні, - істотний. Для того, щоб уникнути такої ситуації, слід диверсифікувати свій інвестиційний портфель і вкладати засоби в зарубіжні ринки. Якщо інвестор інвестує частину свого капіталу закордон, це дасть йому змогу частково уникнути проблем внутрішнього ринку. Тому депозитарні розписки є найбільш практичним способом інвестування в зарубіжні компанії.
Список використаних джерел:
1. О.І.Виговський. Колізійні проблеми обігу депозитарних розписок//Фінанси підприємств.- 2010. - №3. - с.30-34
2. Ю.Г.Козак.Міжнародна економіка [підручник]. - К:ЦУЛ, 2009.
3. А.А. Пересада, О.Г. Шевченко, Ю.М. Коваленко, С. В. Урванцева. Портфельне інвестування [навч. посібник] — К.: КНЕУ, 2004. — 408 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
^