Стратегічні орієнтири » Чинники формування інститутів фінансового ринку » Підгурська О.А. Оцінка системних перетворень економіки України під впливом європейської кризи
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1969
  • Автор: Ylunka
  • Дата: 30-12-2011, 01:56
 (голосов: 0)
30-12-2011, 01:56

Підгурська О.А. Оцінка системних перетворень економіки України під впливом європейської кризи

Категорія: Чинники формування інститутів фінансового ринку

УДК 336
© Підгурська О.А., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с

Оцінка системних перетворень економіки України під впливом європейської кризи

На сучасному етапі розвитку все більшої актуальності набуває питання впливу зовнішньо-економічних факторів на економіку країни та її інтеграції у світове господарство. Входження України у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин принесло не лише взаємні вигоди у співробітництві, а й тягар проблем світової економіки.
Провідні економісти науковці та практики заговорили про передумови для другої хвилі глобальної рецесії. Підстaвою для цього стали світові тенденції найважливіших світових ринків, що є практично ідентичними до ситуації у світовій економіці 2008 року. Глобальна фінансова система опинилася на порозі нової кризи, яка може бути за масштабами наслідків гіршою за кризу 2008 – 2009р.р.. Але якщо минулого разу причиною кризових явищ були надмірні приватні запозичення у США, цього разу проблемою є державний борг європейських країн.
Кризові явища які спочатку поширювалися у країнах Єврозони, зокрема, Греції, Ірландії, Італії, Іспанії та Португалії, тепер простежуються і в тих країнах ЄС, що знаходяться поза зоною обігу євро. У тих країнах ЄС, котрі проводили масштабні фінансові вливання у банківську систему задля її порятунку, боргове навантаження на державні бюджети зростало стрімкими темпами і призвело до значного зростання розриву у дохідності по облігаціях та вартості страхування ризику банкрутства через дефолтні контракти swap, а це в свою чергу спричинило погіршення платоспроможності держав, тобто обмежило можливості фінансів вчасно виплачувати відсотки та тіло кредиту без подальших запозичень.
За показниками співвідношення державного боргу до ВВП – серед країн ЄС на початку 2011 р. найвищими показниками відначаються економіки Греції (145 %) та Італії (118,4 %). Найбільший дефіцит державного бюджету по відношенню до ВВП мають Ірландія (–31,3 %) і Греція (–10,6 %). При цьому 14 із 27 країн-членів ЄС і 12 із 17 країн зони євро перевищують критерії конвергенції за Маастрихтською угодою щодо співвідношення державного боргу до ВВП, 19 із 27 і 14 із 17 відповідно – за критерієм співвідношення дефіциту державного бюджету до ВВП.
Фінансування дефіциту бюджету за рахунок позикових коштів збільшує боргове навантаження на країни ЄС, і, як наслідок, змушує переоцінювати інвесторів свій ризик щодо вкладення у державні цінні папери. Так, наприклад, станом на 3 листопада 2011 р. дохідність 10-річних облігацій Греції зросла майже удвічі за останні чотири місяці і досягла 31 %, Португалії – 12,1 %, Ірландії – 8,33 %, Італії – 6,24 %, Іспанії – 5,53 %. На сьогодні на міжнародному ринку облігацій економічно розвинених країн ці облігації є найбільш дохідними, а країни, що їх емітують, протягом останнього часу мають найбільші проблеми з обслуговування своїх боргових зобов’язань.
Разом із дохідністю урядових облігацій зростають також і спреди за суверенними кредитними дефолтними свопами (CDS) – фінансовими інструментами захисту від кредитного ризику. Як наслідок – збільшується показник ймовірності дефолту за борговими зобов’язаннями (CPD). У разі п’ятирічного CDS вартість покриття ризику дефолту на 1 млн. дол. США при спреді за CDS в 10 пунктів складає 1 тис. дол. США.
Найважливішим індикатором економічного світового здоров’я є ситуація на фондових ринках. Обвал індексів фондових бірж багато аналітиків називають першою ознакою того, що попереду є друга хвиля криз, підтвердженням цьому є переддефолтний стан економік Італії та Іспанії, Греції, Португалії, Ірландії, Ісландії. США переживає серйозні проблеми у зв’язку із зниженням світових рейтингів її цінних паперів. У майбутньому труднощі можуть виникнути і у Китаю, тому що потужний спад купівельної спроможності у США і ЄС означатиме кризу збуту для Китаю та усієї світової економіки [1].
Український ринок акцій традиційно повторює динаміку американських та європейських торговельних майданчиків. Але оскільки він набагато менш розвинений, падіння індексів за кордоном практично мінімізує обсяги торгівлі акціями в нашій країні. Як наслідок – багато компаній, що працюють у цій сфері, повинні будуть згорнути свою діяльність, скоротити персонал.
У понеділок 8 серпня 2011 року на Уолл-стріт було зареєстровано найсерйозніше падіння котирувань з кінця 2008 року. Панічні настрої інвесторів буквально спровокували обвал фондових індексів в Азії. Російська біржа також пережила рекордне з 2008 року падіння. На світові процеси миттєво і дуже гостро відреагував і український ринок цінних паперів. Падіння індексу “Української біржі” перевищило 10%, тим самим перевищило річний рекорд [2].
Для України серед головних напрямів негативних впливів європейської боргової кризи на фінансово-економічний стан є звуження можливостей щодо зростання обсягів зовнішньої торгівлі, погіршення зовнішньоторговельного балансу країни. Так, у зв’язку зі зменшенням споживання у країнах, для яких характерні боргові проблеми, а також можливої девальвації євро, відбувається зменшення експорту товарів та послуг в країнах єврозони.
Європейська боргова криза, і, зокрема, ймовірний дефолт Греції (ймовірність дефолту складає близько 90 %) обертається подальшим знеціненням євро. У зв’язку з цим знижується конкурентоспроможність країн, експорт яких орієнтований на європейський ринок, зменшується купівельна спроможність європейських товарів і цінність грошових переказів, які надходять в Україну з країн ЄС.
Щодо обсягу інвестицій з країн Європейського союзу, то основну питому вагу в інвестиціях в Україну займають саме інвестиції з ЄС. Обсяг прямих інвестицій в економіку України з країн ЄС на 01.01.2011 становив 35,2 млрд.дол. США, що складає 78,8% загального обсягу інвестицій в Україну (на 01.01.2010 – 31,6 млрд.дол., 78,9%). Головними країнами-інвесторами, на які припадає понад 82% загального обсягу інвестицій з ЄС є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Франція (рис. 1).

Підгурська О.А. Оцінка системних перетворень економіки України під впливом європейської кризи




Рис.1. Прямі інвестиції в Україну

Джерело: [3]
Інвестувати в Україну було ризиковано і до початку кризових явищ в країнах Європейського союзу. Тепер, коли і сам ЄС переживає нелегкі часи, навряд чи іноземні інвестори будуть ризикувати своїми коштами і вкладати їх в економіку нашої держави. Скорочення іноземних інвестицій призведе до сповільнення росту економіки, це у свою чергу спричинить зниження рівня життя в країні.
Спостерігається значне зниження активності європейських банків в Україні, котре зумовлене борговою кризою у Європі. Однак це не єдина причина зменшення їх присутності в Україні. Значні збитки, «зароблені» в Україні, туманні перспективи економіки, неоднозначне регуляторне середовище, корупція в судовій системі пришвидшують «міграцію» потужних фінансово-вредитних установ з України.
Вплив наслідків боргової кризи на економічне співробітництво України та ЄС дозволяє зробити декілька узагальнень. По-перше, різке зниження економічної активності в країнах-партнерах зумовить різке скорочення обсягів торгівлі товарами. По-друге, через нестійкий курс долара і євро буде коливатися курс гривні, по-третє, зменшення кількості банків з іноземник капіталом спричинить відтік інвестицій з України. Криза безумовно вплине на економічну співпрацю України та ЄС та все ж таки співробітництво триватиме і надалі.
Таким чином можна стверджувати, що криза безумовно вплине на економічний стан України та на співробітництво з країнами ЄС. Україна поступово інтегрується в світову економіку, тому стабільність у світі є запорукою для нормального розвитку країни. Можливе падіння обсягів зовнішньої торгівлі та інвестицій в нашу країну призведе до створення негативних тенденцій та призупинення розвитку економіки в цілому, а це в першу чергу відіб’ється на рівні життя громадян.
Список використаних джерел:
1. Traynor, Ian (19 June 2011). «Greek debt crisis: eurozone ministers meet amid deepening gloom». [Електронний ресурс]. – режим доступу:
http://www.guardian.co.uk/business/2011/jun/19/greek-debt-crisis-eurozone-ministers?intcmp=239
2. « Друга хвиля кризи. Як світовий економічний спад вплине на Україну?»// Money-news. – 12 серпня 2011. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://money-news.te.ua/2011/08/12/druha-hvylya-kryzy-yak-svitovyj-ekonomichnyj-spad-vplyne-na-ukrajinu/
3. Офіційний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.bank.gov.ua

Посилання: європейська боргова криза, дефолтний своп, ринок акцій, прямі інвестиції

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
^