УДК 336
© Підгурська О.А., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с
Оцінка системних перетворень економіки України під впливом європейської кризи
На сучасному етапі розвитку все більшої актуальності набуває питання впливу зовнішньо-економічних факторів на економіку країни та її інтеграції у світове господарство. Входження України у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин принесло не лише взаємні вигоди у співробітництві, а й тягар проблем світової економіки.
Провідні економісти науковці та практики заговорили про передумови для другої хвилі глобальної рецесії. Підстaвою для цього стали світові тенденції найважливіших світових ринків, що є практично ідентичними до ситуації у світовій економіці 2008 року. Глобальна фінансова система опинилася на порозі нової кризи, яка може бути за масштабами наслідків гіршою за кризу 2008 – 2009р.р.. Але якщо минулого разу причиною кризових явищ були надмірні приватні запозичення у США, цього разу проблемою є державний борг європейських країн.
Кризові явища які спочатку поширювалися у країнах Єврозони, зокрема, Греції, Ірландії, Італії, Іспанії та Португалії, тепер простежуються і в тих країнах ЄС, що знаходяться поза зоною обігу євро. У тих країнах ЄС, котрі проводили масштабні фінансові вливання у банківську систему задля її порятунку, боргове навантаження на державні бюджети зростало стрімкими темпами і призвело до значного зростання розриву у дохідності по облігаціях та вартості страхування ризику банкрутства через дефолтні контракти swap, а це в свою чергу спричинило погіршення платоспроможності держав, тобто обмежило можливості фінансів вчасно виплачувати відсотки та тіло кредиту без подальших запозичень.
За показниками співвідношення державного боргу до ВВП – серед країн ЄС на початку 2011 р. найвищими показниками відначаються економіки Греції (145 %) та Італії (118,4 %). Найбільший дефіцит державного бюджету по відношенню до ВВП мають Ірландія (–31,3 %) і Греція (–10,6 %). При цьому 14 із 27 країн-членів ЄС і 12 із 17 країн зони євро перевищують критерії конвергенції за Маастрихтською угодою щодо співвідношення державного боргу до ВВП, 19 із 27 і 14 із 17 відповідно – за критерієм співвідношення дефіциту державного бюджету до ВВП.
Фінансування дефіциту бюджету за рахунок позикових коштів збільшує боргове навантаження на країни ЄС, і, як наслідок, змушує переоцінювати інвесторів свій ризик щодо вкладення у державні цінні папери. Так, наприклад, станом на 3 листопада 2011 р. дохідність 10-річних облігацій Греції зросла майже удвічі за останні чотири місяці і досягла 31 %, Португалії – 12,1 %, Ірландії – 8,33 %, Італії – 6,24 %, Іспанії – 5,53 %. На сьогодні на міжнародному ринку облігацій економічно розвинених країн ці облігації є найбільш дохідними, а країни, що їх емітують, протягом останнього часу мають найбільші проблеми з обслуговування своїх боргових зобов’язань.
Разом із дохідністю урядових облігацій зростають також і спреди за суверенними кредитними дефолтними свопами (CDS) – фінансовими інструментами захисту від кредитного ризику. Як наслідок – збільшується показник ймовірності дефолту за борговими зобов’язаннями (CPD). У разі п’ятирічного CDS вартість покриття ризику дефолту на 1 млн. дол. США при спреді за CDS в 10 пунктів складає 1 тис. дол. США.
Найважливішим індикатором економічного світового здоров’я є ситуація на фондових ринках. Обвал індексів фондових бірж багато аналітиків називають першою ознакою того, що попереду є друга хвиля криз, підтвердженням цьому є переддефолтний стан економік Італії та Іспанії, Греції, Португалії, Ірландії, Ісландії. США переживає серйозні проблеми у зв’язку із зниженням світових рейтингів її цінних паперів. У майбутньому труднощі можуть виникнути і у Китаю, тому що потужний спад купівельної спроможності у США і ЄС означатиме кризу збуту для Китаю та усієї світової економіки [1].
Український ринок акцій традиційно повторює динаміку американських та європейських торговельних майданчиків. Але оскільки він набагато менш розвинений, падіння індексів за кордоном практично мінімізує обсяги торгівлі акціями в нашій країні. Як наслідок – багато компаній, що працюють у цій сфері, повинні будуть згорнути свою діяльність, скоротити персонал.
У понеділок 8 серпня 2011 року на Уолл-стріт було зареєстровано найсерйозніше падіння котирувань з кінця 2008 року. Панічні настрої інвесторів буквально спровокували обвал фондових індексів в Азії. Російська біржа також пережила рекордне з 2008 року падіння. На світові процеси миттєво і дуже гостро відреагував і український ринок цінних паперів. Падіння індексу “Української біржі” перевищило 10%, тим самим перевищило річний рекорд [2].
Для України серед головних напрямів негативних впливів європейської боргової кризи на фінансово-економічний стан є звуження можливостей щодо зростання обсягів зовнішньої торгівлі, погіршення зовнішньоторговельного балансу країни. Так, у зв’язку зі зменшенням споживання у країнах, для яких характерні боргові проблеми, а також можливої девальвації євро, відбувається зменшення експорту товарів та послуг в країнах єврозони.
Європейська боргова криза, і, зокрема, ймовірний дефолт Греції (ймовірність дефолту складає близько 90 %) обертається подальшим знеціненням євро. У зв’язку з цим знижується конкурентоспроможність країн, експорт яких орієнтований на європейський ринок, зменшується купівельна спроможність європейських товарів і цінність грошових переказів, які надходять в Україну з країн ЄС.
Щодо обсягу інвестицій з країн Європейського союзу, то основну питому вагу в інвестиціях в Україну займають саме інвестиції з ЄС. Обсяг прямих інвестицій в економіку України з країн ЄС на 01.01.2011 становив 35,2 млрд.дол. США, що складає 78,8% загального обсягу інвестицій в Україну (на 01.01.2010 – 31,6 млрд.дол., 78,9%). Головними країнами-інвесторами, на які припадає понад 82% загального обсягу інвестицій з ЄС є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Франція (рис. 1).
Рис.1. Прямі інвестиції в Україну
Джерело: [3]
Інвестувати в Україну було ризиковано і до початку кризових явищ в країнах Європейського союзу. Тепер, коли і сам ЄС переживає нелегкі часи, навряд чи іноземні інвестори будуть ризикувати своїми коштами і вкладати їх в економіку нашої держави. Скорочення іноземних інвестицій призведе до сповільнення росту економіки, це у свою чергу спричинить зниження рівня життя в країні.
Спостерігається значне зниження активності європейських банків в Україні, котре зумовлене борговою кризою у Європі. Однак це не єдина причина зменшення їх присутності в Україні. Значні збитки, «зароблені» в Україні, туманні перспективи економіки, неоднозначне регуляторне середовище, корупція в судовій системі пришвидшують «міграцію» потужних фінансово-вредитних установ з України.
Вплив наслідків боргової кризи на економічне співробітництво України та ЄС дозволяє зробити декілька узагальнень. По-перше, різке зниження економічної активності в країнах-партнерах зумовить різке скорочення обсягів торгівлі товарами. По-друге, через нестійкий курс долара і євро буде коливатися курс гривні, по-третє, зменшення кількості банків з іноземник капіталом спричинить відтік інвестицій з України. Криза безумовно вплине на економічну співпрацю України та ЄС та все ж таки співробітництво триватиме і надалі.
Таким чином можна стверджувати, що криза безумовно вплине на економічний стан України та на співробітництво з країнами ЄС. Україна поступово інтегрується в світову економіку, тому стабільність у світі є запорукою для нормального розвитку країни. Можливе падіння обсягів зовнішньої торгівлі та інвестицій в нашу країну призведе до створення негативних тенденцій та призупинення розвитку економіки в цілому, а це в першу чергу відіб’ється на рівні життя громадян.
Список використаних джерел:
1. Traynor, Ian (19 June 2011). «Greek debt crisis: eurozone ministers meet amid deepening gloom». [Електронний ресурс]. – режим доступу:
http://www.guardian.co.uk/business/2011/jun/19/greek-debt-crisis-eurozone-ministers?intcmp=239
2. « Друга хвиля кризи. Як світовий економічний спад вплине на Україну?»// Money-news. – 12 серпня 2011. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://money-news.te.ua/2011/08/12/druha-hvylya-kryzy-yak-svitovyj-ekonomichnyj-spad-vplyne-na-ukrajinu/
3. Офіційний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.bank.gov.ua
© Підгурська О.А., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с
Оцінка системних перетворень економіки України під впливом європейської кризи
На сучасному етапі розвитку все більшої актуальності набуває питання впливу зовнішньо-економічних факторів на економіку країни та її інтеграції у світове господарство. Входження України у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин принесло не лише взаємні вигоди у співробітництві, а й тягар проблем світової економіки.
Провідні економісти науковці та практики заговорили про передумови для другої хвилі глобальної рецесії. Підстaвою для цього стали світові тенденції найважливіших світових ринків, що є практично ідентичними до ситуації у світовій економіці 2008 року. Глобальна фінансова система опинилася на порозі нової кризи, яка може бути за масштабами наслідків гіршою за кризу 2008 – 2009р.р.. Але якщо минулого разу причиною кризових явищ були надмірні приватні запозичення у США, цього разу проблемою є державний борг європейських країн.
Кризові явища які спочатку поширювалися у країнах Єврозони, зокрема, Греції, Ірландії, Італії, Іспанії та Португалії, тепер простежуються і в тих країнах ЄС, що знаходяться поза зоною обігу євро. У тих країнах ЄС, котрі проводили масштабні фінансові вливання у банківську систему задля її порятунку, боргове навантаження на державні бюджети зростало стрімкими темпами і призвело до значного зростання розриву у дохідності по облігаціях та вартості страхування ризику банкрутства через дефолтні контракти swap, а це в свою чергу спричинило погіршення платоспроможності держав, тобто обмежило можливості фінансів вчасно виплачувати відсотки та тіло кредиту без подальших запозичень.
За показниками співвідношення державного боргу до ВВП – серед країн ЄС на початку 2011 р. найвищими показниками відначаються економіки Греції (145 %) та Італії (118,4 %). Найбільший дефіцит державного бюджету по відношенню до ВВП мають Ірландія (–31,3 %) і Греція (–10,6 %). При цьому 14 із 27 країн-членів ЄС і 12 із 17 країн зони євро перевищують критерії конвергенції за Маастрихтською угодою щодо співвідношення державного боргу до ВВП, 19 із 27 і 14 із 17 відповідно – за критерієм співвідношення дефіциту державного бюджету до ВВП.
Фінансування дефіциту бюджету за рахунок позикових коштів збільшує боргове навантаження на країни ЄС, і, як наслідок, змушує переоцінювати інвесторів свій ризик щодо вкладення у державні цінні папери. Так, наприклад, станом на 3 листопада 2011 р. дохідність 10-річних облігацій Греції зросла майже удвічі за останні чотири місяці і досягла 31 %, Португалії – 12,1 %, Ірландії – 8,33 %, Італії – 6,24 %, Іспанії – 5,53 %. На сьогодні на міжнародному ринку облігацій економічно розвинених країн ці облігації є найбільш дохідними, а країни, що їх емітують, протягом останнього часу мають найбільші проблеми з обслуговування своїх боргових зобов’язань.
Разом із дохідністю урядових облігацій зростають також і спреди за суверенними кредитними дефолтними свопами (CDS) – фінансовими інструментами захисту від кредитного ризику. Як наслідок – збільшується показник ймовірності дефолту за борговими зобов’язаннями (CPD). У разі п’ятирічного CDS вартість покриття ризику дефолту на 1 млн. дол. США при спреді за CDS в 10 пунктів складає 1 тис. дол. США.
Найважливішим індикатором економічного світового здоров’я є ситуація на фондових ринках. Обвал індексів фондових бірж багато аналітиків називають першою ознакою того, що попереду є друга хвиля криз, підтвердженням цьому є переддефолтний стан економік Італії та Іспанії, Греції, Португалії, Ірландії, Ісландії. США переживає серйозні проблеми у зв’язку із зниженням світових рейтингів її цінних паперів. У майбутньому труднощі можуть виникнути і у Китаю, тому що потужний спад купівельної спроможності у США і ЄС означатиме кризу збуту для Китаю та усієї світової економіки [1].
Український ринок акцій традиційно повторює динаміку американських та європейських торговельних майданчиків. Але оскільки він набагато менш розвинений, падіння індексів за кордоном практично мінімізує обсяги торгівлі акціями в нашій країні. Як наслідок – багато компаній, що працюють у цій сфері, повинні будуть згорнути свою діяльність, скоротити персонал.
У понеділок 8 серпня 2011 року на Уолл-стріт було зареєстровано найсерйозніше падіння котирувань з кінця 2008 року. Панічні настрої інвесторів буквально спровокували обвал фондових індексів в Азії. Російська біржа також пережила рекордне з 2008 року падіння. На світові процеси миттєво і дуже гостро відреагував і український ринок цінних паперів. Падіння індексу “Української біржі” перевищило 10%, тим самим перевищило річний рекорд [2].
Для України серед головних напрямів негативних впливів європейської боргової кризи на фінансово-економічний стан є звуження можливостей щодо зростання обсягів зовнішньої торгівлі, погіршення зовнішньоторговельного балансу країни. Так, у зв’язку зі зменшенням споживання у країнах, для яких характерні боргові проблеми, а також можливої девальвації євро, відбувається зменшення експорту товарів та послуг в країнах єврозони.
Європейська боргова криза, і, зокрема, ймовірний дефолт Греції (ймовірність дефолту складає близько 90 %) обертається подальшим знеціненням євро. У зв’язку з цим знижується конкурентоспроможність країн, експорт яких орієнтований на європейський ринок, зменшується купівельна спроможність європейських товарів і цінність грошових переказів, які надходять в Україну з країн ЄС.
Щодо обсягу інвестицій з країн Європейського союзу, то основну питому вагу в інвестиціях в Україну займають саме інвестиції з ЄС. Обсяг прямих інвестицій в економіку України з країн ЄС на 01.01.2011 становив 35,2 млрд.дол. США, що складає 78,8% загального обсягу інвестицій в Україну (на 01.01.2010 – 31,6 млрд.дол., 78,9%). Головними країнами-інвесторами, на які припадає понад 82% загального обсягу інвестицій з ЄС є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Франція (рис. 1).
Рис.1. Прямі інвестиції в Україну
Джерело: [3]
Інвестувати в Україну було ризиковано і до початку кризових явищ в країнах Європейського союзу. Тепер, коли і сам ЄС переживає нелегкі часи, навряд чи іноземні інвестори будуть ризикувати своїми коштами і вкладати їх в економіку нашої держави. Скорочення іноземних інвестицій призведе до сповільнення росту економіки, це у свою чергу спричинить зниження рівня життя в країні.
Спостерігається значне зниження активності європейських банків в Україні, котре зумовлене борговою кризою у Європі. Однак це не єдина причина зменшення їх присутності в Україні. Значні збитки, «зароблені» в Україні, туманні перспективи економіки, неоднозначне регуляторне середовище, корупція в судовій системі пришвидшують «міграцію» потужних фінансово-вредитних установ з України.
Вплив наслідків боргової кризи на економічне співробітництво України та ЄС дозволяє зробити декілька узагальнень. По-перше, різке зниження економічної активності в країнах-партнерах зумовить різке скорочення обсягів торгівлі товарами. По-друге, через нестійкий курс долара і євро буде коливатися курс гривні, по-третє, зменшення кількості банків з іноземник капіталом спричинить відтік інвестицій з України. Криза безумовно вплине на економічну співпрацю України та ЄС та все ж таки співробітництво триватиме і надалі.
Таким чином можна стверджувати, що криза безумовно вплине на економічний стан України та на співробітництво з країнами ЄС. Україна поступово інтегрується в світову економіку, тому стабільність у світі є запорукою для нормального розвитку країни. Можливе падіння обсягів зовнішньої торгівлі та інвестицій в нашу країну призведе до створення негативних тенденцій та призупинення розвитку економіки в цілому, а це в першу чергу відіб’ється на рівні життя громадян.
Список використаних джерел:
1. Traynor, Ian (19 June 2011). «Greek debt crisis: eurozone ministers meet amid deepening gloom». [Електронний ресурс]. – режим доступу:
http://www.guardian.co.uk/business/2011/jun/19/greek-debt-crisis-eurozone-ministers?intcmp=239
2. « Друга хвиля кризи. Як світовий економічний спад вплине на Україну?»// Money-news. – 12 серпня 2011. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://money-news.te.ua/2011/08/12/druha-hvylya-kryzy-yak-svitovyj-ekonomichnyj-spad-vplyne-na-ukrajinu/
3. Офіційний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.bank.gov.ua
