DataLife Engine > Особливості економічного розвитку країн ЄС > Італія

Італія


2-04-2012, 14:23. Разместил: Nastya
Зміст
Вступ
Частина перша
• Загальна інформація про економічне становище в Італії
• Аналіз основних макроекономічних показників, дослідження їхньої динаміки та змін в залежності від умов розвитку країни
Частина друга
• Проведення регресійного аналізу кейнсіанської моделі
• Аналіз впливу основних макроекономічних показників на зміну валового внутрішнього продукту
Частина третя
• Висновки на основі проведених досліджень та аналізу


Вступ
Італія – одна із найрозвиненіших економік не лише у Європі, але й являється високорозвиненою країною у світі. Вона є однією із трьох наймогутніших економік Єврорегіону.
Економічне становище Італії змінювалось протягом століть, в принципі, як і у всіх інших країнах, однак диверсифікація в розвитку Півдня та Півночі може викликати неабиякий інтерес.
Впродовж немалого відрізку часу Південь відставав від розвиненої Півночі Італії, що дещо тягнуло позиції Італії у системі економік світу донизу. Південь завжди вирізнявся дешевою робочою силою та розвиненим сільським господарством, в той час, як Північ розвивалась у галузях промисловості та сфери послуг. З часом розрив між цими регіонами скоротився, що й вивело Італію на міжнародну арену як високорозвинену країну.
Сьогодні могутня Італія переживає період кризи, що негативно позначається і на добробуті населення. Представники уряду країни та Євросоюзу всіма силами намагаються не допустити підриву економіки і, насамперед, оголошенню дефолту.
За різними прогнозами важко сказати якісь конкретні перспективи розвитку. Хоча й передбається, що ВВП країни буде й надалі знижуватись, офіційні представники країни налаштовані позитивно, вважаючи, що до 2014 року Італія зможе вийти з кризи та покращити економічне становище.
В даному дослідженні ми проаналізуємо економічне середовище всередині країни на основі аналізу основних макроекономічних показників. Посилаючись на результати дослідження зможемо дати загальну характеристику розвитку країни, добробуту населення та приблизно оцінити перспективи на майбутнє.
Частина перша
- Загальна інформація про економічне становище в Італії
Італія індустріалізувалася пізніше інших європейських країн і до Другої світової війни була в основному аграрною країною. Однак після 1950 р. її промисловість розвивалася так швидко, що до 2010 р. на індустрію доводилося вже близько 30% ВВП, а на сільське господарство – 2%.
Економіка Італії поступово диверсифікувалася, переходячи від виробництва продуктів харчування та текстильних виробів до продукції машинобудування, чорної металургії та хімії. Хоча багато важливих галузей економіки Італії перебувають у державній власності, в останні роки намітилася тенденція до їх приватизації.
Економіка Італії різко змінилася після Другої світової війни: з аграрної вона перетворилася на індустріальну, увійшовши завдяки цьому у «вісімку» промислово розвинених країн світу.
Особливим фактором економічного розквіту Північної Італії стало те, що вона довгі роки примудрялася обходитися без мафії та корупції. Це і дозволило їй перетворитися в один з найбільш процвітаючих регіонів світу.
Італія традиційно вважається «країною малих компаній»: більше трьох мільйонів зайнято на підприємствах, де менше 50 працівників, плюс індивідуальні торговці, а національна культура і економічна філософія заохочує і стимулює створення малих підприємств.
Через труднощі в розумінні і виконанні бюрократичних італійських законів виникли особливі установи («galoppini»), які спеціалізуються в добуванні (вибиванні) необхідних фізичним особам і кооперація документів і заяв для організації бізнесу. Ці galoppini діють як буфер між майбутніми дрібними підприємцями і чиновництвом, а також допомагають зареєструвати бізнес, що відкривається в податкових органах. Нотаріус також може робити це, але його допомога обійдеться набагато дорожче. Крім того, є бізнес-консультанти, які переміщуються по різних регіонах, що забезпечує неоціненну допомогу місцевим дрібним бізнесменам. Але й це не все - міжнародні бухгалтерські корпорації (такі, як «Pricewaterhouse Coopers») мають відділення по всій Італії і є безцінним джерелом інформації по таким темам, як формування компанії, корпоративне право, оподаткування та соціальне забезпечення. Малі підприємства в Італії важливі тим, що вони забезпечують більшості людей можливість самозайнятості та економічної свободи, а не тільки джерело незалежних доходів. Крім того, існує безліч різних субсидій і пільг для нових підприємців - субсидії ЄС, центральні урядові субсидії, гранти регіонального розвитку, гранти провінційних властей та місцевих громад. При цьому субсидії можуть виділятися на покупку будівлі та обладнання (або оренду недорогих приміщень), на наукові дослідження і технологічну допомогу, на створення робочих місць, для отримання низькопроцентних позик і податкових пільг.[2,4,7]
Ще влітку Італія була під значною загрозою через негативний вплив кризи, що поширювалась по всій Єврозоні. Побоювання на рахунок Італії не були марними, адже вона є третьою найбільш розвиненою країною в економічному регіоні. Багато хто уникав думок про те, що Італія може бути наступною після Греції, яка зазнає кризи, навіть хоча літом продавались італійські активи. Ринковий тиск частково викликаний високим суверенним боргом Італії і слабкою економікою, але також занепокоєннями про те, що прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі, ймовірно, намагається підірвати позиції міністра фінансів Джуліо Тремонті, що домагається серйозного скорочення витрат з метою узяти під контроль дефіцит бюджету.[3,6]
Більше того, економіка Італії скоротилася на 0,7% в жовтні-грудні 2011 року в квартальному обчисленні. Про це свідчать офіційні дані уряду, що підтвердили падіння країни в рецесію, яка може продовжитися більшу частину року. Державне бюро статистики ISTAT повідомило, що валовий внутрішній продукт в річному обчисленні знизився на 0,4%. Внутрішній попит сповільнився, знизилися інвестиції та обсяг запасів підприємств, тоді як італійський експорт підтримав статистику ВВП. Динаміка за третій квартал 2011 року підтверджена на рівні мінус 0,2% в квартальному обчисленні, але підвищена до 0,4% з 0,3% - в річному. Два квартали скорочення ВВП поспіль відповідають технічному визначенню рецесії. Статистика вказала на всю складність завдань, що стоять перед урядом технократа Маріо Монті, якому належить справитися з падінням економіки на тлі боргової кризи і політики затягування поясів.[8,9]
Тим часом в середньому економіка єврозони скоротилася лише на 0,3% в квартальному обчисленні і виросла на 0,7% - в річному. Банк Італії очікує, що італійська економіка за весь 2012 рік скоротиться на 1,5%, тоді як офіційний прогноз уряду - мінус 0,4%. За весь 2011 рік ВВП Італії виріс на 0,5% проти збільшення на 1,8% роком раніше.
Негативно криза в Італії відобразилась також на тому, що уряд відмовився від проведення літньої Олімпіади в 2020 році.
Постраждали також дрібні фірми, бо з посиленням кризи «мафія» стала так званим головним «банком» Італії. Грабіжницьке кредитування з боку злочинних груп досягло масштабу "національної загрози». Річний оборот організованої злочинності в Італії в даний час становить близько 140 мільярдів євро, а прибутки перевищують 100 мільярдів євро.
Група SOS Impresa оцінює число підприємств малого бізнесу, які є боржниками мафії, в 200.000, тоді як кількість людей, які втратили в результаті цього роботу, оцінюється в десятки тисяч. Класичні гангстери, що видавали готівку в барах і більярдних, поступилися місцем респектабельним банкірам і юристам. Багато дрібних підприємств, що зіткнулися з проблемами при отриманні кредитів у розпал уповільнення економіки, могли бути змушені звернутися до мафії. Типовими жертвами грабіжницького кредитування є крамарі й дрібні підприємці середніх років, яким було б складно знайти нову роботу, готові піти на все, аби уникнути банкрутства. Згідно з доповіддю асоціації малого бізнесу CNA, 56 відсотків компаній відзначили посилення умов кредитування банками за останні 3 місяці.
Економічне зростання сповільнюється з кожним місяцем. Якщо ситуація не зміниться, Італії доведеться позичати гроші в МВФ - як Греції та Ірландії. Fitch вважає, що європейські і міжнародні структури втрутяться і спробують врятувати будь-яку системно значущу суверенну одиницю у валютному блоці, включаючи Італію. В той же час, зсув акценту на участь приватного сектору в програмі екстреної допомоги і другорядна позиція вимог приватних кредиторів (ЄС і МВФ володітимуть першорядними правами) обумовлюють значні ризики, які несуть утримувачі бондів, хоча зовнішня підтримка з боку ЄС і МВФ знижує кредитний ризик в короткостроковій перспективі. Fitch відзначає, що суверенні рейтинги Італії залежать від здатності країни залучати фінансування на ринку. У випадку, якщо країна втратить цю можливість, її рейтинги будуть знижені.[11]
Італія — найбільший боржник Євросоюзу з колосальним боргом у розмірі 1,8 трлн. євро, що складає майже 120% ВВП країни. Це трохи менше, ніж у випадку з Грецією (її держборг становить 125%), але також удвічі перевищує межу в 60%, допустимий правилами ЄС. До того ж, як і в Греції, економіка Італії кульгає на дві ноги, що робить перспективи виплати за боргами ще туманнішими. У першому кварталі її зростання виявилося менше прогнозів первинних (0,1% проти прогнозованих 0,3%). В результаті Рим був змушений переглянути прогнози щодо економічного зростання в бік спаду (на 1,1%) в 2011 році і слабкого зростання (1,3%) у 2012-му. Попередні прогнози становили 1,3 і 2% відповідно.[10]
На думку аналітиків британського Центру економіки та бізнес-досліджень, незважаючи на те, що владі Італії вдалося уникнути введення обмежень бюджету, у країни, на відміну від Іспанії, практично не залишилося шансів не допустити дефолту. Експерти переконані, що економіка Італії потребує значного зростання, незважаючи на обіцянку усунути дефіцит бюджету до 2014 року.
Аналітиками встановлено, що якщо прибутковість облігацій Італії залишиться на рівні, вище нинішнього, - 6%, а зростання економіки буде незмінним, державний борг країни по відношенню до ВВП за наступні 6 років зросте на 22% і складе в 2017 році 150%.
Хоча Італії частково вдалося уникнути проблем з боргами, незважаючи на найбільший в єврозоні борг у порівнянні до ВВП - 120%. Тим не менше, економіка Італії вдвічі більша, ніж Греції, Португалії та Ірландії разом узятих, тому оглядачі кажуть, що сума пакету фінансової допомоги Італії буде така велика, що ЄС просто не зможе собі це дозволити.[1,5,11]
Щоб детальніше подивитись на ситуацію в Італії, розглянемо окремі макроекономічні показники та їх динаміку за останні десятиліття. Це також дасть змогу визначити рівень економічного розвитку країни та проаналізувати загальне економічне становище.
- Аналіз основних макроекономічних показників, дослідження їхньої динаміки та змін в залежності від умов розвитку країни

За даним графіком бачимо, що в період від 1980 до 2007 рр. ВВП Італії постійно зростало, що свідчило про розвиток держави. Однак світова економічна криза негативно відобразилась на даному показнику. З графіка видно, що з 2008 року ВВП різко знизилось, а в 2010 році хоча і є незначне його зростання, тим не менш, не можемо сказати, що в короткотерміновому періоді це покращило загальне економічне становище країни.

Аналогічна ситуація з валовим національним продуктом. Але, на відміну від ВВП, не спостерігається зростання після економічної кризи (2008 р.).

Щодо інфляції, то на даний час немає значних загроз, однак видно, що в період 2007-2009 рр. дефлятор ВВП був вищим, аніж в попередні роки.

Італія завжди мала достатнє забезпечення працездатним населенням. За динамікою робочої сили видно, що кількість активного населення постійно зростає. Лише в період 1993-1995 рр. спостерігається зменшення робочої сили. Це було наслідком утворення Євросоюзу та відкриття кордонів до інших країн, а також із проблемами, що були пов’язані з перевищенням старшого населення над молодим. Щодо чисельності населення країни, то з динаміки видно постійне його зростання.

Розглянемо, як змінювались прямі іноземні інвестиції, щоб подивитись, чи було економічне середовище всередині країни привабливим для інших країн.

Як бачимо, в період світової економічної кризи Італія не «користувалась попитом» з боку іноземних інвесторів. І взагалі, економічне та політичне середовище країни не здатне залучати прямі іноземні інвестиції, що можна віднести до негативних рис економічного розвитку Італії. Варто покращувати законодавство, підвищувати рівень освіченості населення, щоб було більше кваліфікованих працівників, бо в теперішні часи дешева робоча сила не завжди є конкурентною перевагою.
Щоб проаналізувати добробут країни, звернемо уваги на рівень безробіття в країні.

Проблем із забезпеченням населення робочими місцями найбільше було в період становлення Італії як розвиненої країни Європи (1990-2000 рр.). Перед економічною кризою активне населення не мало проблем із працевлаштуванням, що свідчить про достатньо високий рівень добробуту населення. Тим не менш, світова економічна криза, знову ж таки, негативно відобразилась і на цьому макроекономічному показнику. Як вже говорилось вище, значні проблеми зараз мають дрібні підприємці та приватні юридичні особи загалом. Однак, турбота про рівень зайнятості в к раїні не є найгіршим аспектом погіршення економічного становища, бо Італії насамперед потрібно турбуватись про скорочення державного дефіциту та прикладати всіх зусиль, щоб уникнути дефолту. Ця проблема стоїть не лише на рівні самої країни, але й на рівні Європейського Союзу загалом.
З огляду на стан економіки в країні, подивимось на динаміку державних видатків.

Звідси видно, що максимальних значень цей макроекономічний показник набував у 2000-2003 рр., а відтоді поступово спадає. Це можна розсуджувати, як розумне рішення зі сторони уряду, адже високі державні видатки – це найменше, що зараз потрібно країні. Щоб не збільшувати дефіциту бюджету, варто зменшувати будь-які видатки країни.
Щодо споживчих витрат маємо наступне:

На відміну від державних, споживчі видатки зростають, за виключенням 2009-2010 рр. Як бачимо, Італія, як й Іспанія, не зменшили споживчих видатків в період кризи та після неї. Варто було прийняти відповідних заходів, що обмежити та скоротити споживчі видатки.
Загальновідомо, що скорочення видатків у більшості випадків призводить до зменшення дефіциту бюджету, але може негативно позначитись на загальному економічному становищі, адже погіршуватиметься загальний добробут населення.
Щоб оцінити становище в країні та позицію країни на світовому ринку, її зовнішньоторговельну спроможність, розглянемо динаміку зовнішньоторговельного балансу товарів і послуг.

За графіком чітко видно, що активно країна експортувала товари та послуги у 1993-2005 рр., а загалом імпорт перевищував експорт. Після світової економічної кризи та на час погіршення економічного становища Італії бачимо, що зовнішньоторговельне сальдо є від’ємним. Італійські видатки на іноземні товари та послуги перевищують іноземні видатки відповідно на італійські товари та послуги. Італія досить багато країна з огляду на експортний потенціал. Проблемою занепаду внутрішньої промисловості та незацікавленості виробників є несприятливі кредитні умови, а також прогалини в законодавстві. Після того, як «мафія» стає спроможною втручатися у платіжні, розрахункові чи навіть кредитні операції, багато підприємців, товаровиробників втрачають інтерес до розвитку свого бізнесу з огляду на можливі ризики в майбутньому.
Проаналізувавши головні макроекономічні показники, подивимось на загальну динаміку зростання ВВП:

Даним графіком можна підсумувати все вищесказане. Негативний вплив світової економічної кризи відобразився на внутрішньому становищі Італії, яка виявилась неспроможною ще досі вивести країну з кризи. Уряд та ЄС повинні головним чином скерувати зусилля на скорочення дефіциту бюджету, не допустивши країну до проголошення дефолту. Хоча й економічний добробут населення не можна назвати критичним, однак не можна говорити і про стабільність економіки, що ставить населення країни перед багатьма проблемами. Невпевненість у завтрашньому дні, загроза оголошення дефолту та безробіття – ці та інші фактори негативно позначились на лише на становищі Італії у системі країн світу, але й на добробуті населення.























Частина друга
- Проведення регресійного аналізу кейнсіанської моделі
Для повнішого аналізу стану економіки в Італії та впливу основних макроекономічних показників на валовий внутрішній продукт, проводимо регресійний аналіз, використовуючи кейнсіанську модель.
Для даного економетричного аналізу використовуємо показники ВВП, зовнішнього торгівельного балансу (різниця експорту та імпорту), кінцеві видатки по країні та валове капіталоутворення.
Маємо наступне рівняння регресії:
Gross domestic product=final consumption expenditures+gross capital formation+external balance
Задавши дане рівняння в EViews-і з похибкою 0,05, отримуємо:
GDP = 5,13E+10 + 0,877210*final consumption expenditures + 6,09E+09*external balance + 1,235468*gross capital formation

З цього бачимо, що задані макроекономічні показники мають позитивний вплив на ВВП, тобто при зростанні кінцевих видатків, зовнішньоторговельного сальдо та валове капіталоутворення на одиницю ВВП буде зростати на 0,877210, 6,09E+09, 1,235468 відповідно.

Probability кожного показника рівне нулю, тому можемо відкинути гіпотезу про те, що якийсь із даних показників рівний нулеві. Probability(F-Statistics) також рівна нулю, отже наша модель є значущою. Більше того, R-squared рівне 99%, що вказує на те, що майже 100% нашої залежної змінної пояснюється вищеперерахованими показниками.

З даного регресійного аналізу можна зробити висновок про те, що ВВП Італії повністю залежить від основних макроекономічних показників, тому країні потрібно звертати увагу на розподіл видатків, їх розміри та масштаби, на зовнішню торгівлю, намагаючись підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо і на розподіл капіталу в країні.

- Аналіз впливу основних макроекономічних показників на зміну валового внутрішнього продукту
Таким же регресійним аналізом розглянемо вплив й інших макроекономічних показників на ВВП країни.

Економетричний аналіз впливу безробіття на ВВП показав, що рівень безробіття має негативний вплив на ВВП, що є логічно, адже рівень безробіття негативно позначається на добробуті населення і, відповідно, на загальному економічному стані країни.

Згідно з оцінками впливу державних видатків на валовий внутрішній продукт, робимо висновки про те, що збільшення державних видатків призводить до скорочення ВВП. Хоча, відповідно до методу обчислення ВВП за видатками це нелогічно, але такий стан речей можна пояснити дефіцитом бюджету, що унеможливлює збільшення держвидатків.

Як показав регресійний аналіз, негативний вплив на зміну ВВП має також інфляція.

За результатами в EViews-і випливає, що споживчі видатки позитивно впливають на зміну валового внутрішнього продукту. Тепер стає зрозумілим, чому навіть в період кризи уряд не обмежував споживчі видатки.

Регресійним аналізом також можемо пояснити, чому в Італії низькі показники прямих іноземних інвестицій, адже за результатами економетричного аналізу видно, що прямі іноземні інвестиції негативно впливають на зміну ВВП країни.

З наступних кроків проведення аналізу випливає, що позитивне сальдо зовнішньої торгівлі позитивно впливає на значення ВВП.

Зробивши аналіз впливу динаміки основних макроекономічних показників на зміну валового внутрішнього продукту можна зробити висновок про те, що основним чином уряд Італії повинен звертати увагу на рівень безробіття, інфляцію та зовнішньоторговельне сальдо, щоб забезпечувати мінімальні значення безробіття та інфляції і позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Слід також регулювати видатки і державні, і споживчі, а приватному сектору варто залучити іноземних інвесторів, щоб позбутися тиску з боку «мафії» та різних махінацій у сфері надання кредитів.


























Частина третя
- Висновки на основі проведених досліджень та аналізу
На основі проведеного дослідження та регресійного аналізу, можемо зробити висновок про те, що зміна валового внутрішнього продукту в Італії прямо залежить від зміни видатків, сальдо зовнішньої торгівлі та валового капіталоутворення. Негативно впливають на зміну ВВП такі макроекономічні показники, як рівень безробіття, інфляція та державні видатки.
З огляду на останні дані щодо економічного стану в Італії, можемо сказати, що країна дійсно перебуває у кризовому становищі. Тим не менш, не варто робити поспішних висновків, адже ні уряд країни, ні правління ЄС не допустять у цій країні крайнощів, адже будь-яке погіршення в стані економіки Італії відображатиметься не лише на самій країні, але й на Євроспільноті загалом, оскільки Італія являється однією із найрозвиненіших країн ЄС.
Щодо добробуту населення, то на даний час найбільше постраждали дрібні підприємці та приватні юридичні особи. Однак, кризовим становищем це не назвеш, за виключенням кредитного середовища, де зараз панують різні махінації зі сторони незаконних угрупувань.
Загалом населення перебуває у стабільному стані, хоча й досконалим його не назвеш. Оскільки зайнятість майже не змінювалась за останні роки, можемо говорити про працевлаштованість населення, як гарант доходів населення.
У найближчому часі Італії необхідно надати кредит МВФ та додаткові внески від Євросоюзу, щоб скоротити дефіцит бюджету. Говорять, що країна вже перебуває у стані рецесії, що дещо унеможливлює ЄС виділити достатньо коштів на країну, адже порівняно з Грецією Італія є значно розвиненішою та з могутнішим економічним потенціалом.
На основі прогнозів міжнародних аналітиків та рейтингових агенцій, можемо сказати, що хоча й загроза дефолту існує, однак Італія до 2014 року має покращити свої позиції.
Отже, могутня економіка Італії перебуває у стані кризи, що викликає неабияке занепокоєння зі сторони населення. Однак, стан економічного середовища налагодиться в майбутньому, адже країна має значний промисловий потенціал та експортну спроможність, що повинно забезпечити вихід Італії з кризи.




Джерела
1. http://tsn.ua/groshi/italiya-mozhe-povtoriti-dolyu-greciyi.html
2. http://www.newsmarket.com.ua/2011/11/ekonomika-italiyi-pokazala-nuloviy-rist/
3. http://www.i-g-t.org/2012/03/12/экономика-италии-скатилась-в-рецесси/
4. http://www.gazetaukrainska.com/2011-05-12-09-49-32/66-2011-07-12-13-51-50/2329------2020--.html
5. http://www.epravda.com.ua/news/2012/01/11/312470/
6. http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/fitch-ekonomika-italii-veroyatno-uzhe-vstupila-v-fazu-retsessii-17112011211100
7. http://news.tochka.net/96637-berluskoni-zaveril-v-prochnosti-ekonomiki-italii/
8. http://vkurse.ua/ua/economics/deneg-es-mozhet-ne-khvatit.html
9. http://ua.korrespondent.net/business/economics/1288048-eksperti-oesr-nastupnogo-roku-ekonomika-italiyi-zanuritsya-u-recesiyu
10. http://provse.te.ua/2011/12/ukrajinski-zarobitchany-v-kryzovij-italiji/
11. http://nt.ck.ua/component/content/article/34-novini-svtu/3026-berluskon-taljska-ekonomka-nadjna.html
12. www.istat.it
13. http://www.worldbank.org/
14. http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/

Вернуться назад