DataLife Engine > Податкова система 2012 > Чемерис І.Е. Вплив податкового навантаження на економіку України

Чемерис І.Е. Вплив податкового навантаження на економіку України


31-10-2012, 01:27. Разместил: Чемерис І.Е.
УДК 336
© Чемерис І.Е., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с

Вплив податкового навантаження на економіку України

Постановка проблеми. В умовах ринкових відносин саме податкова система справляє значний вплив на стабільність фінансового стану господарюючих суб’єктів. Сукупність усіх податкових платежів на рівні підприємства, галузі, регіону та країни у цілому встановлює рівень податкового навантаження, який визначає “податковий клімат” і формує умови фінансово-економічного розвитку.
Визначення та досягнення ефективного показника податкового навантаження є необхідним для кожної країни, тому що завищене податкове навантаження може спричинити пригнічення виробництва, його тінізацію, зменшення податкових надходжень до бюджету країни тощо. Тому податкове навантаження має бути оптимальним для вирішення комплексу завдань, пов’язаних із управлінням економікою, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.
Питання щодо встановлення оптимального рівня податкового навантаження як чітко визначеної норми співвідношення між бюджетами та валовим внутрішнім продуктом розглядаються вже не одне століття. Необхідно зазначити, що на різних історичних етапах розвитку науковці дотримувалися відмінних думок щодо його оптимальності [4].
Аналіз та напрямки дослідження. Важливий внесок у дослідження природи та сутності такого явища як «податкове навантаження» внесли українські вчені Амоша О. [1], Базилюк А. [2], Геєць В. [11], Годованець О. [4] Єфименко Т. [5], Жаліло Я. [8], Лондар С. [8], Луніна І. [9] та інші.
В економічній науковій літературі немає єдиного тлумачення поняття “податкове навантаження”. Досить часто воно ототожнюється з терміном “податковий тягар”, який відповідно до Нового економічного і юридичного словника означає: “ступінь, рівень економічних обмежень, що накладаються на платників податків, які обумовлені відрахуванням коштів на сплату податків, відволіканням їх від інших можливих напрямів використання ” [7].
Податкове навантаження (тиск) реалізується на таких чотирьох рівнях:
1) перший – податковий тиск безпосередньо податкових важелів;
2) другий – податковий тиск всієї сукупності податків, зборів і платежів;
3) третій – використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій. При цьому податковий тиск переміщується з одних платників податків на інших.
4) четвертий – використання податкової техніки, при якій посилюється податковий тиск на платника податку. Наприклад, авансові платежі, які передбачають сплату податку платником до моменту отримання результатів його господарської діяльності [7].
Оптимальність рівня податкового навантаження має визначатися економічними умовами розвитку та складовими системи державного управління, а також тим, наскільки ефективно використовуються податкові надходження при перерозподілі державного бюджету для задоволення соціально-економічних потреб суспільства.
Оптимальним можна вважати рівень податкового навантаження, що передбачає вилучення частини доходів економічних суб’єктів, що не перешкоджає їхньому ефективному індивідуальному розвитку, і водночас, що є достатнім для втручання держави в економічні процеси, необхідні для підвищення ефективності національної економіки в цілому.
Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату в Україні, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків приводить до таких негативних наслідків як зниження ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності, “тінізація” економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.
Питання методики обчислення рівня податкового навантаження є досить дискусійним. Воно неодноразово розглядалося у працях вітчизняних економістів і є підґрунтям для існування великої різноманітності поглядів щодо розрахунку податкового навантаження [7]
У міжнародній статистиці для виміру загального рівня податкового тиску на економіку використовується податковий коефіцієнт (tax ratio), що розраховується як відношення суми сплачених податків, включаючи обов’язкові відрахування в державні соціальні фонди, до ВВП у ринкових цінах. При цьому обов’язкові відрахування у соціальні фонди враховуються при розрахунку податкового коефіцієнта на тій підставі, що в міжнародній статистиці вони розглядаються як податки, а не як звичайні страхові внески [3].
В Україні, як стверджує чимало науковців, спостерігається нерівномірне податкове навантаження, що не забезпечує створення однакових умов для ведення бізнесу і порушує основні принципи функціонування податкової системи. Нерівномірність податкового навантаження в Україні спричинена, перш за все, такими явищами як переміщення податкового тягаря і недосконалість механізму надання податкових пільг.
Для України характерне переважання непрямих податків, на відміну від країн із розвинутою ринковою економікою, де головна частина припадає на прямі податки. Зміна співвідношення між прямими і непрямими податками на користь перших є наслідком зростання орієнтованості західних держав на соціальні інтереси, що зумовило підпорядкування податкових систем принципу соціальної справедливості. В Україні головними прямими податками є податок на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян. Питома вага другого податку набагато нижча, ніж першого, тоді як у країнах з розвинутою ринковою економікою навпаки, частка прибуткового податку з громадян є значно вищою [10].
Висновки. Отже, можна сказати, що податкове навантаження здійснює значний вплив на економіку України. Тому для поліпшення свого становища Україні необхідно поступово знижувати податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов’язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені.
Також варто зазначити, що податкове навантаження є одним із фінансових показників, який визначає частку валового внутрішнього продукту на макрорівні та валового доходу суб’єкта господарювання (прибутку) на мікрорівні, що перерозподіляється та акумулюється в бюджеті країни у вигляді податків і зборів.
Література.
1.Амоша О. До питання про оцінку рівня податків в Україні / О. Амоша, В. Вишневський // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 11–19.
2. Базилюк А. В. Податкова система у пошуку оптимізації / А. В. Базилюк // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 1–2. – С. 37–45.
3. Бюджетна політика у контексті соціально-економічного розвитку України: у 6 т. Т. 3: Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів: Монографія / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. – К.: НДФІ, 2004. – 308 с.
4. Годованець О., Маршалок Т. Податкове навантаження: важливий чинник соціально-економічної стратегії держави / О. Годованець, Т. Маршалок // Економічний аналіз. − 2008. − № 3 (19). − С. 85–89.
5. Єфименко Т. І. Податкове регулювання економічного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук / Т. І. Єфименко – К., 2003. – 33 с.
6. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави : [монографія] / Жаліло Я. А. – К. : НІСД, 2009. – 336 с.
7. Іванов Ю.Б., Єськов О.Л. Сучасне оподаткування: мотиваційний аспект. Монографія. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2007. – 328 с. 3, с. 158.
8. Лондар С. Динаміка податково-бюджетного навантаження на економіку України / С. Лондар, І. Чугунов // Економіст. – 2000. – № 7–8. – С. 15–17.
9. Луніна І. Податкова політика України у контексті створення умов для економічного зростання / І. Луніна // Економіка України. – 2000. − № 9. – С. 37−47.
10. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН вищої школи України І.Р.Михасюка. – ЛНУ ім. І. Франка. Підручник. Друге вид., виправлене і доповнене. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592с.
11. Новий курс : реформи в Україні. 2010–2015. : національна доповідь / [за заг. ред. В. М. Гейця та ін.]. – К. : НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.

Вернуться назад