DataLife Engine > Стратегічні сигнали > У світовому рейтингу конкурентноздатності World Competitiveness Yearbook 2011 Україна посіла 57-е місце з 59

У світовому рейтингу конкурентноздатності World Competitiveness Yearbook 2011 Україна посіла 57-е місце з 59


19-05-2011, 20:55. Разместил: Admin
У світовому рейтингу конкурентноздатності World Competitiveness Yearbook 2011 Україна посіла 57-е місце з 59. Гірші позиції лише у Хорватії та Венесуели. Перше місце у нинішньому рейтингу розділили США та Гонконг, а лідер минулого року, Сінгапур, виявився третім. Далі йдуть Швеція та Швейцарія. Китай на 19-му місці, Японія на 26-му, Росія – на 49-му. Найвищу сходинку серед колишніх радянських республік посіла Естонія – 33-ю. Підрахунок балів відбувався за чотирма головними критеріями: стан економіки, ефективність уряду, ефективність бізнесу та стан інфраструктури.


ТОЧКИ ЗОРУ:

Майкл Портер (англ. Michael E. Porter) – професор кафедри ділового адміністрування Гарвардської школи бізнесу (Harvard Business School), визнаний фахівець у галузі вивчення економічної конкуренції, зокрема конкуренції на міжнародних ринках, конкуренції між країнами і регіонами. Розробив теорію конкурентних переваг країн, яку багато хто вважає новою парадигмою в економічній науці.
На думку М. Портера, чим більш розвинена конкуренція на внутрішньому ринку країни, тим вища ймовірність успіху компаній з цієї країни на міжнародних ринках (і навпаки, ослаблення конкуренції на національному ринку призводить, як правило, до втрати конкурентних переваг). М.Портер аналізував чотири види конкурентних стратегій – на основі «чинників» (природних ресурсів, дешевої робочої сили тощо), інвестицій, інновацій та багатства (накопичених ресурсів), показавши, що економічного домінування домагаються країни, які конкурують на основі інновацій.
Майкл Портер дійшов до висновку, що подолання природних труднощів (наприклад, викликаних несприятливими природними умовами) при правильній стратегії веде до зростання конкурентних переваг. Тобто, в процесі подолання труднощів виробляється технологія, за допомогою якої подібні проблеми можна долати також в інших країнах, де вони менш виражені.

Термін „прокляття ресурсів” був уперше вжитий Річардом Ауті в 1993 році для опису ситуації, коли багаті на природні ресурси країни не могли використовувати це багатство для розвитку своєї економіки та, всупереч здоровому глузду, досягали нижчого економічного зростання, ніж країни з меншими природними ресурсами. Думка ж про те, що природні ресурси можуть бути швидше прокляттям країни, ніж перевагою, почала зароджуватись ще у 80-ті роки ХХ століття. У різних дослідженнях, включаючи відому роботу Дж. Сакса та А. Уорнера, прослідковувався взаємозв’язок між достатком природних ресурсів та слабким економічним розвитком країни.


Першим використав термін „інформаційна війна” американський експерт Томас Рона у звіті, підготованому ним у 1976 році для компанії Boeing. Т. Рона вказав, що інформаційна інфраструктура стає ключовим моментом американської економіки.
Інформаційні війни пов’язані з нав’язуванням певної моделі світу, яка покликана забезпечити бажані типи поведінки. Рейтинги можуть виступати інструментами маніпулювання свідомістю.


Народна мудрість:
Не все те золото, що блищить.
Мудра голова не дбає на лихі слова.
Тихше їдеш – далі будеш.
Козак з бідою, як риба з водою.
Козак хороший, та нема грошей.
Терпи, козаче, горе – будеш пити мед.

А яка Ваша авторитетна думка?

Вернуться назад