DataLife Engine > Фінансова безпека суб'єктів господарювання > Пограничний Р.В. Способи мінімізації ризику дезінформації в інвестиційній діяльності компаній

Пограничний Р.В. Способи мінімізації ризику дезінформації в інвестиційній діяльності компаній


9-06-2011, 14:05. Разместил: Admin
УДК 336
© Пограничний Р.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

Способи мінімізації ризику дезінформації в інвестиційній діяльності компаній

Постановка проблеми. Інвестиційна діяльність кожного підприємства визначає перспективи його розвитку та прибутковості. Для здійснення ефективної інвестиційної діяльності компаніям необхідне якісне інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень. Серйозною перешкодою для прибуткового інвестування коштів компанією є ризик дезінформації у процесі прийняття управлінських рішень. Отож актуальним є визначення видів та форм дезінформації, чинників, що впливають на дезінформацію керівництва, інвесторів та власників підприємства, а також ризиків, пов’язаних із дезінформацією та вибір способів мінімізації впливу цих ризиків в процесі інвестування, відповідальності за поширення дезінформації.
Аналіз та напрями дослідження. Фактори, що спричиняють появу дезінформації в процесі здійснення інвестиційної діяльності компанії, можна виокремити за причинами виникнення і формою прояву. За джерелами походження чинники дезінформації поділяють на внутрішні та зовнішні, тобто по відношенню до середовища діяльності компанії. За формою прояву виділяють свідомі і несвідомі фактори дезінформації: свідомі – результат шахрайства, а несвідомі – результат ненавмисних помилок.
Серед інших важливих чинників, що спричиняють появу дезінформації, варто відзначити:
1) недостатній досвід та рівень кваліфікації фінансових менеджерів;
2) недосконалість системи бухгалтерського обліку на підприємстві, високий рівень ризику;
3) недоліки в системі фінансового планування;
4) домінування особистих корисливих мотивів керівництва;
5) суперечки, конфлікти між власниками та фінансовими менеджерами підприємства;
6) слабкий внутрішній фінансовий контроль.
Серед зовнішніх факторів, що зумовлюють появу дезінформації на підприємстві, виділяють:
1) суперечності в чинному законодавстві;
2) нереалістичні макроекономічні прогнози розвитку економіки;
3) рейдерство;
4) “замовлені” конкурентами публікації у засобах масової інформації;
5) ризик невиявлення дезінформації на підприємстві та зловживання зі сторони аудиторів;
6) упереджені прогнози та оцінки рейтингових агентств.
У результаті допущених відхилень у звітності компаній не тільки деформуються показники роботи підприємства, але й може завда¬ватися шкода засновникам та інвесторам. Певним чином сконструйовані облікові записи можуть бути засо¬бом реалізації протизаконних дій, наприклад, присвоєння мате¬ріальних цінностей або грошових коштів певними особами. Тому всі правопорушення в облікових записах можна поді¬лити на дві групи: помилки та шахрайство [3, с.106].
Шахрайство — це навмисно неправильне відображення гос¬подарських операцій та подання на цій основі заздалегідь недостовірної звітної інформації її користувачам. Лаконічним є визначення поняття шахрайства Дж. Робертсоном, під яким автор розуміє “навмисне внесення фік¬тивної інформації у фінансові звіти з метою введення будь-кого в оману, яке тягне за собою збиток для інвесторів і кредиторів”. Помилка — ненавмисне перекручення фінансової інформа¬ції в результаті арифметичних чи логічних помилок в обліко¬вих записах і групуваннях, недогляду в повноті обліку чи непра¬вильного подання фактів господарської діяльності, майна, розрахунків тощо. Таким чином, принципові відмінності між шахрайством і помилкою з точки зору права є наявність або відсутність наміру. І особливо тяжкими серед них є такі зловживання, які мають в своїй основі мотиви незаконного особистого збагачення персоналу або окремих представників адміністрації [3, с.106].
Одним з яскравих прикладів дезінформації інвесторів можна навести історію великої американської енергетичної компанії “Енрон”. Фінансові менеджери корпорації створили тисячі дочірніх компаній в офшорних зонах. Прибутки “Енрону” відображались у звітності материнської компанії, а збитки і борги – у звітах дочірніх компаній. На жаль, аудиторська компанія “Артур Андерсен” сприяла махінаціям енергетичного концерну [4]. Тому в очах інвесторів “Енрон” виглядав неймовірно прибутковою і перспективною корпорацією. Коли ж у 2001р. стало відомо про махінації компанії, вона збанкрутувала, при цьому інвестори зазнали величезних збитків.
Компанія “UWT” (інтернет-провайдер у США) залучила понад 30 млн. дол. США від 70 інвесторів у 2003-2007 рр. шляхом додаткової емісії акцій. Менеджери “UWT” дезінформували інвесторів, повідомивши, що вона є кредитором відомої корпорації. Залучені кошти компанія обіцяла інвестувати для розширення діяльності, однак використала їх не за призначенням [5].
Заслуговує на увагу шахрайство інвестиційного консультанта компанії “CGC Advisors LLC” Карло Чайза, який, обіцяючи клієнтам інвестувати їхні гроші у мало ризикові цінні папери, витрачав залучені кошти в особистих цілях, при цьому надсилаючи інвесторам підроблені виписки з їхніх рахунків [5].
Дезінформація інвесторів суттєво підвищує ризик інвестиційного шахрайства. Компанія “Ipsos Reid” у 2009 р. у Канаді провела опитування респондентів стосовно кількості випадків, коли вони ставали жертвами інвестиційного шахрайства. На рис. 1 зображено результати цього опитування [7]:

Пограничний Р.В. Способи мінімізації ризику дезінформації в інвестиційній діяльності компаній


Рис. 1. Кількість випадків інвестиційного шахрайства у Канаді у 2006-2009 рр.
При цьому можливість повернення коштів, інвестованих у діяльність шахраїв, за результатами опитування продемонстровано на рис. 2 [7]:

Пограничний Р.В. Способи мінімізації ризику дезінформації в інвестиційній діяльності компаній

Рис. 2. Ймовірність повернення коштів інвесторам зі сторони шахраїв.
Суттєву роль у дезінформуванні інвесторів напередодні світової фінансової кризи відіграла діяльність відомих рейтингових агентств. Спеціальна комісія з розслідування сенату США присвятила півтора року вивченню діяльності рейтингових агентств і прийшла до висновків, що Moody's Investors Service і Standard & Poor's не мали адекватних моделей оцінки різних деривативів, а також були залежні від своїх клієнтів – інвестиційних банків, які в переважній більшості випадків оплачували виставлення рейтингів того чи іншого фінансового інструменту. Незважаючи на безліч факторів, що свідчать про швидкий колапс на іпотечному ринку, агентства часто утримували рейтинги відповідних цінних паперів на стабільно високому рівні. Голова комісії сенатор Карл Левін зазначив, що рейтингові агентства дозволяли представникам Уолл-Стріт впливати на незалежну оцінку та аналіз фінансових інструментів. Це робилося завдяки великим платежах, які отримували агентства [6].
Дезінформація спричиняє для інвестора такі ризики:
– ризик втрати прибутку;
– ризик втрати доходу;
– ризик втрати активів;
– ризик втрати альтернативних можливостей.
Зниженню ризику дезінформації в інвестиційній діяльності компаній сприяє законодавче визначення відповідальності за формування та подання неправдивої інформації, ефективна діяльність правоохоронних органів та судової влади. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як [2]:
– необґрунтована відмова від надання відповідної інформації;
– надання інформації, що не відповідає дійсності;
– несвоєчасне надання інформації;
– навмисне приховування інформації;
– примушення до поширення або перешкоджання поширенню певної інформації;
– порушення порядку зберігання інформації;
– навмисне знищення інформації.
Кримінальну відповідальність в Україні передбачено за розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску, підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів; порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів; виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів; приховування стійкої фінансової неспроможності підприємства; незаконне використання інсайдерської інформації; приховування інформації про діяльність емітента [1].
Визначимо основні способи мінімізації:
1) підвищення рівня кваліфікації фінансових менеджерів;
2) вдосконалення системи бухгалтерського обліку на підприємстві;
3) усунення недоліків в системі фінансового планування;
4) посилення внутрішнього фінансового контролю.
5) постійний аналіз чинного законодавства;
6) вироблення стратегії боротьби з рейдерством;
7) налагодження зв’язків з громадськістю ;
8) співробітництво з надійними аудиторами.
Висновки. У сучасних умовах компанії, які прагнуть інвестувати кошти у цінні папери інших підприємств, значно ризикують. Одним з найсуттєвіших для інвесторів вважаться ризик дезінформації. Досить часто інвестори отримують від власних фінансових менеджерів, представників інших компаній, рейтингових агентств недостовірну інформацію про високу прибутковість та фінансову стійкість емітентів. Це приводить до прийняття хибних управлінських рішень і отримання в майбутньому інвесторами неочікуваних збитків. Тому для кожної компанії пріоритетним завданням стає визначення способів мінімізації ризику дезінформації. Особливу увагу інвесторам варто звернути на заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації фінансових менеджерів, матеріальне стимулювання керівництва, участь менеджерів у капіталі підприємства, розвиток системи якісного внутрішнього контролю, використання методу експертних оцінок у процесі формування управлінських рішень, захист інформації від несанкціонованого доступу.
Література:
1. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 року N 2341-III.
2. Закон України “Про інформацію” від 2.10.1992 року N 2658-XII.
3. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч. посібн. 4-е вид. – К.: Каравела, 2008. – 312 с.
4. В. Ритасов. Самій громкий скандал XXI века Дело “Энрон” // Деньги: информационно-аналитическая газета. – 2004. – № 20 (45).
5. http://stopfraud.gov.
6. http://finance.ua.
7. http://ipsos.com.

Вернуться назад