DataLife Engine > Сучасні тенденції фінансового ринку 2011 > Хлєбко Н.Б. Публічне розміщення акцій (IPO) як інструмент залучення додаткових ресурсів для підприємств

Хлєбко Н.Б. Публічне розміщення акцій (IPO) як інструмент залучення додаткових ресурсів для підприємств


14-11-2011, 22:26. Разместил: Хлєбко Н.Б.
УДК 336
© Хлєбко Н.Б., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с

Публічне розміщення акцій (IPO) як інструмент залучення додаткових ресурсів для підприємств

Найбільш поширеними способами залучення додаткових коштів серед українських підприємств є кредитування та випуск облігацій. Але все частіше підприємства використовують новий для України спосіб -залучення капіталу через розміщення акцій підприємства на фондовому ринку.
Залучення іноземного капіталу через розміщення акцій на іноземних фондових ринках називають ІРО (Initial Public Offering) – публічна пропозиція інвесторам стати акціонерами компанії, зроблена нею вперше на міжнародній біржі. Компанія хоче продати невеликий пакет своїх акцій інвесторам ,щоб одержати фінансові ресурси, необхідні для розвитку фірми, зарекомендувати себе на міжнародному ринку та за котируваннями акцій на біржі визначити свою капіталізацію чи реальну ринкову вартість. Таким чином компанія підвищує свій інвестиційний рейтинг та одержує доступ до інших джерел фінансування. Крім того, первинне розміщення акцій підтверджує, що корпоративне управління в компанії відповідає прийнятому стандарту, досягнуто інформаційної прозорості, а сама компанія має довгострокову стратегію розвитку свого бізнесу.
Вагомі наукові дослідження і публікації з обґрунтування інвестиційних рішень, застосування первинного публічного розміщення акцій на шляху до залучення інвестицій, переваг і вимог ІРО склали праці зарубіжних і вітчизняних учених-економістів – М.Благонравіна, П.Г. Гулькіна, , С. Гвардіна, Д. Зігеля, М.Г. Ларіна, Д. Рэдхэда, С. Хьюса. В. Кукса, В. Селик та ін.
Серед підприємств України, які одними з перших здійснили ІРО, є Ukrproduct Group (харчова промисловість), Cardinal Resources (нафта і газ), XXI Century (нерухомість), TMM (нерухомість), Dragon-Ukrainian Properties and Development (нерухомість), Ferrexpo (гірничовидобувна галузь). Поширення практики виходу вітчизняних акціонерних товариств на іноземні фондові ринки потребує ретельного дослідження та розкриття особливостей цієї процедури з метою забезпечення вітчизняних менеджерів інструментом
ефективного організування залучення іноземних коштів через механізм ІРО.
За останні роки на ринку первинного розміщення акцій чітко простежуються такі тенденції: на фондових ринках зареєстровано відмінні показники ліквідності; зростає конкуренція між світовими фондовими біржами; на місцевих біржах активно проходить публічне розміщення акцій великих компаній; значно зросла кількість альтернативних джерел фінансування, зокрема, з'явилися фонди прямих інвестицій. З огляду на це для дослідження українського ринку ІРО найбільш актуальними уявляються прямі інвестиції, злиття і поглинання, причому формується нова світова тенденція - процес зворотного акціонування, чи так звані операції переходу компанії "від публічної до приватної".
У 2005 р. в Україні було створено національний комітет ІРО, діяльність якого спрямована на сприяння первинним публічним розміщенням акцій українських компаній на внутрішньому та зовнішньому ринках. Його стратегічна мета - виведення потужних українських компаній на провідні біржові майданчики світу, насамперед Нью-Йоркську і Лондонську фондові біржі.
Алгоритм проведення IPO виглядає так :
1. Прийняття рішення про ІРО.
2. Вибір андерайтер
3. Розробка проспекту емісії, що включає
- опис стратегії
- забезпечення легальності юридичної структури бізнесу
- вдосконалення фінансової звітності
4. Проведення незалежного аудиту зарубіжною компанією .
5. Методи оцінки цінних паперів .
6. Вибір торгового майданчика розміщення цінних паперів .
7. Початок торгів цінними паперами на біржі .
Відповідно до матеріалу літературних джерел [1-3], вимоги до компанії, чиї акції торгуються на біржі, можна поділити на три групи.
Перша – вимоги до фінансової звітності. Компанія має відповідати міжнародним чи американським стандартам, упродовж як мінімум останніх трьох років. Крім цього, вона має пройти аудит, при чому обов'язково в однієї з компаній "великої четвірки".
У бухгалтерського підрозділу має бути напрацьований досвід швидкого впорядкування звітності за міжнародними стандартами. Якщо компанія затримує звітність, публікує її в останній звітній день або пізніше за встановлені терміни, це спричинює в інвесторів підозри. Якщо ж компанія подає звітність швидко, це свідчить, що бізнес-процеси в ній налагоджені, а міжнародні стандарти впроваджені в життя, а не є надбудовою над звичною подвійною бухгалтерією.
Друга група вимог стосується прозорості управлінської схеми компанії та схеми її власності. Йдеться і про чіткий розподіл повноважень менеджменту всіх ланок. Бажано, щоб система управління компанії також відповідала західним стандартам, не містила нічого зайвого й нічого нового для інвесторів. Зарплати менеджерів і вся система їхньої мотивації повинні відповідати ринковим стандартам.
Не менш прозорою має бути схема власності та корпоративних прав.
Третя група вимог стосується захисту прав інвесторів. Адже той, хто купить акції компанії на біржі, по суті, стане її міноритарним акціонером. Основні власники мають вибудувати схему управління бізнесом так, щоб у міноритаріїв не виникало жодних підозр у непрозорості ведення бізнесу емітентом .
Українські підприємства найбільшою мірою приваблює альтернативний інвестиційний ринок (АІМ) Лондонської фондової біржі, а також можливість Варшавської, Віденської та Московської бірж, оскільки вони пропонують порівняно невисоку вартість розміщення та досить широку базу потенційних інвесторів Ці біржі пропонують спрощену систему допуску, демократичну систему контролю.
Українські компанії при розміщенні ІРО у більшості випадків обирають саме Лондонську фондову біржу, яка складається з основного та альтернативного майданчиків (АІМ). Потрапляння на Лондонський майданчик зміцнює довіру інвесторів, підвищує рейтинг випущених облігацій, отже, покращує умови майбутнього кредитування. Для виходу на АІМ достатньо, щоб фінансова звітність відповідала міжнародним стандартам і була підтверджена аудитором, а цінні папери могли необмежено обертатися на ринку. Крім того компанії мають змогу підвищити свою капіталізацію до 70%.
2010 рік аналітики називають роком IPO - обсяги первинних публічних розміщень зростали, а на біржові майданчики виходили галузеві гіганти.
Обсяг первинного розміщення акцій на всіх майданчиках склав $ 245,2 млрд. за 11 місяців 2010 року, за даними Thomson Reuters [4] . Обсяги IPO в 2010 році перевищили минулорічні показники більш ніж в 2,5 рази. Тоді ,як обсяги первинного публічного розміщення акцій на глобальних майданчиках склали $ 93,7 млрд.
Українські емітенти не вписалися в загальну ейфорію первинного розміщення. Ще на початку року експерти прогнозували близько десяти IPO вітчизняних копаній. Експерти прогнозували розміщення на зарубіжних майданчиках компаній "Авангард", "Агроліга", "Дакор Агро Холдинг", OstChem, "Галнафтогаз", Hotel Development Holding (UDC Holding), та інших.
До фінішу в результаті дійшли четверо - "Авангард", "Агротон" і "Мілкіленд" і "Садова Груп". Сумарно вони залучили близько $ 340 млн.
Це невелика цифра, але в нинішніх умовах це успіх. У тому, яка з трьох угод найбільш вдала, аналітики розходяться в думці. Так, "Авангард" на Лондонській фондовій біржі (LSE) залучив $ 187,5 млн. без урахування опціону на придбання акцій, розмістивши 20% акцій. Саме це розміщення вважається найбільш вдалим з точки зору оцінки компанії та обсягів залучення [5] .
Викладений матеріал дає змогу зробити висновок, що публічна пропозиція інвесторам (ІРО) є одним із найпривабливіших способів залучення коштів, оскільки має низку переваг порівняно з кредитуванням та випуском облігацій. Але, здійснення ІРО також є і найскладнішою процедурою порівняно з іншими способами залучення капіталу. Таким чином, рішення підприємства про здійснення ІРО має базуватися на ретельному економічному обґрунтуванні його доцільності та можливості проведення.

Список використаних джерел:
1. Любунь О.С. Інтеграція українських високотехнологічних компаній у фінансовий ринок
/ Фінанси України. - №11. – 2008. - с.86-94.
2. Карпенко Г.В. Проблеми та перспективи залучення інвестиційного капіталу
українськими підприємствами на світових фондових ринках шляхом ІРО / Фінанси України. - №12. – 2008.
3. Кукса В. Це солодке слово ІРО. Українські підприємства відкривають для себе прогресивний спосіб інтеграції у світову економіку // Дзеркало тижня. – 2010. – № 35 (664).
4. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://thomsonreuters.com/
5. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://finance.tochka.net

Вернуться назад