DataLife Engine > Поступ сучасних ідей в управлінні > Гасюк І. Діапазон контролю і чинники, що впливають на його величину

Гасюк І. Діапазон контролю і чинники, що впливають на його величину


18-12-2011, 11:46. Разместил: Іра Гасюк
УДК 336
© Гасюк І., 2011
ЛІБС УБС НБУ, 302-ФК

Діапазон контролю і чинники, що впливають на його величину

1. Поняття «діапазон контролю»
2. Аналіз досліджень діапазону контролю у світовій практиці
3. Чинники, що впливають на величину діапазону контролю
Список використаних джерел

1. Поняття «діапазон контролю»
Діапазон контролю — кількість працюючих, якими повинен керувати той чи інший старший керівник відповідної кваліфікації при заздалегідь визначених організаційно-технічних умовах роботи.
Підпорядкованість одному керівникові багатьох працівників є причиною неузгодженості в роботі, низького рівня керівництва, а підпорядкованість двох-трьох призводить до ускладнення роботи апарату, його структури.
Оптимальною нормою керованості є така, за якої керівник забезпечує повноцінне керівництво підрозділом протягом робочого дня та кожним працівником цього підрозділу. Це приблизно 6—10 підпорядкованих.
Внаслідок делегування повноважень в організації виникає кілька організаційних рівнів управління. Кількість організаційних рівнів визначається кількістю співробітників організації безпосередньо підлеглих одному керівникові.
Збільшення кількості рівнів управління суттєво впливає на ефективність діяльності організації:
• в менеджмент вкладається все більше коштів у зв’язку із зростанням кількості менеджерів;
• ускладнюються зв’язки між окремими підрозділами, ускладнюється спілкування, викривлюється інформація;
• ускладнюються процеси планування і контролю.
Вартість управлінських рівнів є настільки значною, що кожному менеджерові бажано підпорядковувати максимальну кількість підлеглих, роботою яких можна було б ефективно керувати.
Ось чому одним з найважливіших елементів організаційного проектування є встановлення діапазону контролю. Проблема постає в визначенні оптимального числа підлеглих.
Розрізняють два види норми керованості (діапазону контролю): норму на нижчих рівнях управління; норму на вищих рівнях управління. На нижчих рівнях N може досягати 30, на вищих N обмежується 3 - 7. Так чи інакше норма керованості - це параметр, який визначає побудову організації - високу чи плоску (див.табл.1.).
Висока побудова – це ієрархічна структура, якій властива бюрократія, формалізація функцій, правил і процедур, централізація прийняття рішень, жорстко закріплені повноваження і відповідальність.
Плоска побудова – це органічна структура, що характеризується розмитістю ієрархії, гнучкістю структури влади, існуванням неформальних правил і процедур, невеликою кількістю рівнів управління, децентралізацією прийняття рішень.

Гасюк І. Діапазон контролю і чинники, що впливають на його величину


2. Аналіз досліджень діапазону контролю у світовій практиці
Найбільшу увагу діапазону контролю приділила класична школа адміністрування Анрі Файоля. Організаційну модель Файоля можна уявити у вигляді піраміди (див.рис.1), фундаментом якої був результат горизонтального (функціонального) зростання, тобто збільшення кількості персоналу, котрий виконує виробничі завдання. Вертикальна частина піраміди – посадове зростання – відображала потребу в збільшенні кількості керівників для управління і координації нижчих рівнів. За основу було взяте співвідношення: 15 робітників на 1 керівника і 4 керівники (менеджери) на 1 менеджера вищого порядку.

Гасюк І. Діапазон контролю і чинники, що впливають на його величину


Рис.1 Вертикальний і горизонтальний поділ управлінської праці
Файолівский принцип діапазону контролю відіграє важливу роль в «синтетичній» теорії. Гьюлік вважав, що, коли робота різнобічна по змісту і результату, розділена територіально, то один начальник може ефективно керувати невеликим числом людей. Кількісну сторону діапазону контролю визначили інші представники школи, а саме, А.Файоль, Я.Гамільтон, В.Грайкунас и Л.Урвік.
Вони визначили, що керівник великого підприємства має мати не більше 3-6 підлеглих. Оскільки людина не здатна контролювати одночасно багато людей, її діапазон уваги обмежений психологічними та фізичними особливостями організму. При арифметичному збільшенні чисельності підлеглих кількість можливих зв’язків між ними, вважав Урвік, збільшується в геометричній прогресії.
Сьогодні вчені знайшли точніші цифри. Так, Р.Девіс вважає: для фізичної роботи число підлеглих становить 30 людей, для інтелектуальної — не більше 8 людей.
Щоб зменшити навантаження на керівника, Урвік запропонував делегувати частину його повноважень помічникам. Для вищих менеджерів Урвік рекомендує застосовувати тейлорівський «принцип виключення»: приділяти увагу лише значним виключенням і порушенням встановлених правил.
Управління буде ще більш ефективним, вважали Гьюлік і Урвік, якщо вищі менеджери будуть притримуватися «принципу відповідності». Цей принцип твердить, що на всіх рівнях управління влада і відповідальність повинні співпадати і бути рівними. Якщо влада велика, а відповідальності жодної, то це шлях до хаосу, а якщо на менеджера покладено занадто велику відповідальність, але не дають йому жодної влад, його дії будуть безрезультатними. В рамках своїх повноважень керівник є відповідальним і за своїх підлеглих.
Формула “7+-2”, яку вивів американський інженер-психолог Д.Міллер, підтверджує також історичні факти. Армія Стародавнього Риму будувалася за принципом шість (6 маніпул - центурія, 6 центурій – когорта, 6 когорт -легіон). Н.Бонапарт, командуючи більш складною за своєю структурою армією, заклав в її основу принцип трійки, тобто зменшив норму керованості (3 взводи – рота, 3 роти – батальйон, 3 батальйони – полк). Збройні сили України сформовані на тому ж принципі. Отже, оптимальне число за Д.Міллером, - від 5 до 9 осіб.
Для усвідомлення проблеми визначення діапазону контролю часто використовується теорія зв’язків “підлеглий-керівник”, запропонована французьким консультантом з управління В.А. Грейкунасом (1933р.).
За теорією Грейкунаса існує 3 види посадових зв’язків “підлеглий-керівник”: - прямий одиничний зв’язок (керівник-підлеглий);
- прямий груповий зв’язок (керівник-можливі групи підлеглих);
- перехресний зв’язок (зв’язки між підлеглими).
Для визначення загальної кількості усіх можливих видів зв’язків В.А.Грейкунас запропонував такі формули(див.табл.2):

Гасюк І. Діапазон контролю і чинники, що впливають на його величину


Таким чином, складність управління за Грейкунасом зростає у геометричній прогресії в залежності від кількості підлеглих.
Недоліком цієї теорії є те, що вагомість та практична користь цієї формули зменшується внаслідок того, що вона не враховує частоту та жорсткість посадових зв’язків стосовно витрат часу та їх здійснення. Для керівника (до речі, це визнавав і Грейкунас) загальна кількість потенційних посадових зв’язків не так важлива, як їх частота та час, який вони відбирають.
Будь-яка управлінська дія, яка скорочує кількість та частоту посадових зв’язків, може збільшити діапазон контролю і, внаслідок цього, скоротити витрати від надмірної кількості підрозділів.
"Ідеальної" норми керованості не існує; на цей показник впливає безліч змінних усередині організації й у зовнішньому середовищі. Більше того, ні норма керованості, ні висота організаційної структури не залежать від розміру організації. Наприклад, мети й напрямок діяльності римської католицької церкви й роздрібної торговельної мережі Sears дуже сильно відрізняються, але вони обидві знамениті величезною нормою керованості й невеликою кількістю рівнів керування. Церква - організація, що нараховує мільйони членів в усьому світі, - має всього чотири рівні, а стандартна армійська структура, що поєднує сто людей, включає десяток військових звань.


3. Чинники, що впливають на величину діапазону контролю
Чинниками, які суттєво впливають на частоту та кількість посадових зв’язків, є:
- рівень професійної підготовки підлеглих. Чим вище професійна підготовка підлеглих, тим ширше може бути діапазон контролю;
- ступінь складності завдань, що виконуються підлеглими. Чим складніші завдання – тим вужчим має бути діапазон контролю;
- ступінь одноманітності завдань підлеглих. Чим більш схожими є такі завдання, тим ширше може бути діапазон контролю;
- ступінь, у якому діяльність підлеглих піддається плануванню. Чим більше можливостей чітко формулювати завдання для підлеглих, тим ширшим може бути діапазон контролю;
- ступінь мінливості завдань підлеглих. Чим частіше змінюються завдання підлеглих, тим вужчим має бути діапазон контролю;
- потреби у вказівках (директивах) для підлеглих. Чим більше потреби у регулярному спрямуванні діяльності підлеглих, тим вужчим має бути діапазон контролю;
- контакт, що вимагається. Чим їх більше, тим діапазон стає ширшим;
- здатність спілкуватися. Ефективний механізм вирішення проблем – збільшення діапазону контролю;
- тип підприємства. Для конвеєрного виробництва діапазон більший ніж для наукового інституту.
- знання і досвід керівника. Чим освіченіший менеджер, тим більша норма керованості.





Список використаних джерел
1. Білик Р.Р. Менеджмент: вступ до спеціальності:навч.-метод. посібник./ Р.Р.Білик. – Чернівці:Чернівецький національний університет, 2011. – 116с.;
2. Внутрішнє середовище організації. Норма керованості/ Менеджмент організації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.organisationenvironment.com/norma-upravlyaemosti.html;
3. Дідковська Л.Г. Історія вчень менеджменту: Навч.посібник. / Л.Г. Дідковська, П.Л. Гордієнко. – К.: Алерта, 2008. – 477с.;
4. Єрмошенко М.М. Менеджмент: Навч. Посібник / М.М. Єрмошенко, С.А. Єрохін, О.А.Стороженко. – К: Національна академія управління, 2006. – 656с.;
5. Жук А.В. Основи менеджменту: Конспект лекцій/ А.В.Жук. – Ніжин: Вид-во НДУ ім. М.Гоголя, 2010. – 213с.;
6. Зінь Е.А. Основи менеджменту: Навч.посібник для студ.напряму «Транспортні технології»./ Е.А.Зінь, В.С.Сорока, З.О.Толчанова. – Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2010. – 311с.;
7. Крушельницька О.В. Менеджмент персоналу: навч.посібник./ О.В.Крушельницька, А.А. Котвицький. – К.: Знання Україна, 2008. – 299с.;
8. Лебідь В.М. Менеджмент організацій: підр.для студ.ден.та заоч.форм навчання напряму підготовки «Менеджмент» спец. «Менеджмент організацій»/В.М. Лебідь, О.М. Гайдамака; Держ.закл. «Луган.нац.ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ нац..ун-т імені Тараса Шевченка», 2010. – 242с.;
9. Надмірно велика норма керованості [Електронний ресурс]: Електронна бібліотека «acosminmag». - Режим доступу: http://dsam.donetsk.ua/?p=124;
10. Назарова Г.В. Організаційні структури управління корпораціями: Монографія./ Г.В.Назарова – 2-ге вид., допов. і переробл. – Х: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 420с.;
11. Окорський В.П. Основи менеджменту: Навч. Посібник / В.П. Окорський. – Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2009. – 400с.;
12. Організація як функція управління [Електронний ресурс]: Електронна бібліотека економіста. - Режим доступу: http://library.if.ua/book/58/4101.html;
13. Осовська Г.В. Менеджмент організацій. Для самостійного вивчення: Навч.посібник./ Г.В. Осовська, О.А. Осовський. – К.:Кондор, 2009. – 378с.;
14. Петрова Ю.А. Анри Файоль / Ю.А. Петрова, О.С.Красова [Електронний ресурс]: Електронна бібліотека. - Режим доступу: http://www.litmir.net/br/?b=135775;
15. Сидорчук О.Г. Основи менеджменту. / О.Г. Сидорчук, І.І.Артим. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2011. – 216с.;
16. «Синтетический подход» Урвика и Гьюлика/ [Електронний ресурс]: Русский гуманитарный интернет-университет. - Режим доступу: http://www.i-u.ru/biblio/archive/kravchenko_istorija/05.aspx;
17. Ситник Й.С. Менеджмент організацій: Навч.посібник./ Й.С. Ситник. – Львів: Тріада плюс, 2008. – 456с.;
18. Сопко В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу [Електронний ресурс]: Електронна бібліотека «Studentbooks.com.ua» / В.Сопко. - Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/280/35/1/2/;
19. Таран О.М. Менеджмент: посібник/ О.М. Таран, С.В.Никоненко. – Харків: Харківський національний аграрний університет, 2010. – 378с.;
20. Файоль Анри. Общее и промышленное управление [Електронний ресурс]/ Анри Файоль , 1916. - Режим доступу: http://impisr.edunsk.ru/images/6/6c/Fajol.doc;
21. Graicunas Theory of Span of Control - Example and Formula [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://kalyan- city.blogspot.com/2011/08/graicunas-theory-of-span-of-control.html;
22. Impact of the Manager’s Span of Control on Leadership and Performance: Faculty of Nursing, University of Toronto[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nursingleadership.org.uk/publications/doran2_final.pdf;
23. Nickols Fred . The Span of Control and the Formulas of V.A. Graicunas [Електронний ресурс]/ Fred Nickols , 2011. – Режим доступу:
http://www.nickols.us/graicunas.pdf;
24. Span of control. / Answers.com [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.answers.com/topic/span-of-control;
25. Urwick Lyndall F. The Manager’s Span of Control(pp.39-47)/ Harvard Business Review, May-June 1956 [Електронний ресурс]/ Lyndall F. Urwick. - Режим доступу: http://www.nickols.us/Span.pdf.







Вернуться назад