DataLife Engine > Поступ сучасних ідей в управлінні > Заставна Г.І. Антикризова програма

Заставна Г.І. Антикризова програма


18-12-2011, 19:35. Разместил: Galya
УДК 336
© Заставна Г.І., 2011
ЛНУ імені Івана Франка

Антикризова програма

Основою цієї програми є усвідомлення того, що:
• самореалізація та саморозвиток кожного громадянина на основі дотримання його права свобод та в гармонії з навколишнім світом є головним завданням будь-якої громадянської суспільно-політичної системи,
• формування та розвиток конкурентоздатної української нації потребує ефективної української держави, а відповідно нової ефективної системи органів влади та місцевого самоврядування, а також впровадження нової соціально-економічної моделі, що забезпечує ефективний розвиток постіндустріальної економіки на засадах нових стандартів якості життя людини та відновлюваності ресурсів.
Функції такої держави - забезпечення безпеки та рівних можливостей для розвитку і самореалізації громадян на основі усвідомлення ними спільних цінностей та інтересів.
Також держава має виконувати функції соціального регулятора, який забезпечує соціальний захист недієздатних верств населення та рівні початкові умови громадянам щодо можливостей власної самореалізації.
Обмеження особистої свободи та свободи підприємництва може бути лише для захисту безпеки (в тому числі здоров’я) та свободи інших громадян. Державні органи мають встановлювати норми, процедури і регламенти, а не керувати.
Напрямки антикризових заходів.
Лише відновивши стабільність владної системи, зупинивши правове свавілля та поступово відновлюючи довіру до влади можна намагатись подолати соціально-економічну та фінансову кризу.
Першочергові кроки, які мають робитись паралельно з відновленням системи влади і проведенням політико-правової реформи, повинні забезпечити:
- недопущення голоду та зростання захворюваності громадян;
- забезпечення мінімального соціального захисту громадян, що втратили роботу, розорилися, залишилися без житла чи мають значну частку боргового навантаження на сукупний доход родини;
- умови та стимули для інвестування в економіку країни та створення нових робочих місць;
- умови для розвитку малого бізнесу та самозайнятості населення.
Тому головними пріоритетами мають стати: охорона здоров’я та навколишнього середовища, освіта, агропромисловий сектор, підтримка малого бізнесу. Водночас мають бути проведені комплексні системні реформи в енергетичному секторі, ЖКГ та інших секторах, які мають забезпечити стале функціонування інфраструктури забезпечення життєдіяльності громадян.
Приймаючи першочергові заходи щодо подолання кризових явиш, не слід забувати також про закладення основи на середньо та довгострокову перспективу. Обов'язковою умовою виживання в постіндустріальному світі є стимулювання розвитку високотехнологічного та інноваційного сектору економіки, зокрема виробництва наукоємної продукції, продукції із високим рівнем добавленої вартості(глибини переробки) та розвитку ІТ-технологій.
Обов’язковими умовами є:
- повна інвентаризація всіх наявних державних ресурсів, відкрита та публічна оцінка їх стану, аналіз та переоцінка ефективності їх використання на етапі подолання кризи та у перспективі відносно стратегії розвитку, в першу чергу землі, об'єктів соціальної, транспортної, комунікаційної інфраструктури та промисловості;
- повна інвентаризація, аналіз та оцінка стану та доцільності виконання затверджених державних цільових програм, що потребують бюджетного фінансування чи податкових преференцій, а також виділення інших державних і комунальних ресурсів із наступним перезатвердженням їх за погодженням з Національною стратегічною Радою;
- термінова і повна монетизація пільг із запровадженням відкритого електронного реєстру пільговиків;
- стимулювання внутрішнього попиту на товари вітчизняного виробництва, зокрема через пряме чи опосередковане(компенсація відсотків по кредитах чи зменшення бази оподаткування ПДФО) субсидування цього попиту на прозорих умовах;
- повна та публічна інвентаризація, аналіз та оцінка об'єктів соціальної інфраструктури та життєзабезпечення громадян, включаючи об'єкти ЖКГ, енергетики, транспорту, тощо; проведення заходів, спрямованих на попередження та уникнення можливої техногенної та екологічної небезпеки в умовах скорочення чи перепрофілювання виробництва, а також можливого скорочення витрат на підтримання таких об'єктів у безпечному стані; визначення критичного переліку цих об’єктів, що складають наявну небезпеку, проведення їх ремонту та модернізації. У випадку знаходження таких об’єктів в приватній власності, зобов’язання власника привести їх до належного безпекового рівня, а у разі відмови - примусове відчуження;
Напрямки антикризових заходів.
Лише відновивши стабільність владної системи, зупинивши правове свавілля та поступово відновлюючи довіру до влади можна намагатись подолати соціально-економічну та фінансову кризу.
Першочергові кроки, які мають робитись паралельно з відновленням системи влади і проведенням політико-правової реформи, повинні забезпечити:
- недопущення голоду та зростання захворюваності громадян;
- забезпечення мінімального соціального захисту громадян, що втратили роботу, розорилися, залишилися без житла чи мають значну частку боргового навантаження на сукупний доход родини;
- умови та стимули для інвестування в економіку країни та створення нових робочих місць;
- умови для розвитку малого бізнесу та самозайнятості населення.
Тому головними пріоритетами мають стати: охорона здоров’я та навколишнього середовища, освіта, агропромисловий сектор, підтримка малого бізнесу. Водночас мають бути проведені комплексні системні реформи в енергетичному секторі, ЖКГ та інших секторах, які мають забезпечити стале функціонування інфраструктури забезпечення життєдіяльності громадян.
Ключовим фактором створення та розвитку сучасної конкурентоздатної економіки є налагодження тісних зв’язків між учбовим та науково-дослідницькими напрямками в діяльності вищих навчальних закладів. В зв’язку з цим необхідно виробити механізм розміщення держзамовлення на проведення досліджень у провідних вищих навчальних закладах України, що здійснить інтеграцію науки та освіти. Маємо розробити і впровадити власну концепцію інноваційного розвитку на основі інновацій і знань.В рамках загальних домовленостей щодо взаємного непоборювання під час кризи між різними політичними силами необхідно зняти з порядку денного питання, що розколюють суспільство. Водночас стимулювати видавництво літератури та виробництво теле-відеопродукції для неукраїномовних українців про історію України з метою усвідомлення власного історичного коріння, як стимулу інтеграції нації.Налагодження громадських і культурних зв'язків і обмінів між різними регіонами, розвиток внутрішньої транспортної інфраструктури, розвиток міжрегіонального туризму також мають складовою політики інтеграції.Необхідне створення фінансових умов для підтримки українського видавництва та кіно-телевиробництва шляхом запровадження зборів за продаж та прокат в Україні продукції іноземного походження та перерозподіл цих коштів на конкурентних прозорих засадах між видавництвами та виробниками кіно-телепродукції, яка ефективно, тобто користуючись попитом, пропагуватиме український патріотизм та гуманістичні цінності.

Вернуться назад