Стратегічні орієнтири » Стратегічне управління фінансами » Артимич Я.І. Стратегії управління проблемною заборгованістю вітчизняними банками
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
2-03-2012, 11:40

Артимич Я.І. Стратегії управління проблемною заборгованістю вітчизняними банками

Категорія: Стратегічне управління фінансами

УДК 336 Я.І.Артимич
ЛНУ ім. І.Франка, ЕкфМ-51

СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ВІТЧИЗНЯНИМИ БАНКАМИ

У сучасних умовах господарювання та фінансово-економічної кризи актуальним постає питання підвищення ефективності функціонування банківської системи України. У цьому аспекті для українських банків особливої уваги потребує питання щодо вдосконалення стратегії та тактики своєї кредитної діяльності з метою уникнення несприятливих для банку ситуацій щодо повернення боргу за виданими позиками. Забезпечення оптимізації аналізу та удосконалення методів управління проблемними кредитами робить можливим для банку отримати максимальний ефект щодо мінімізації кредитного ризику.
Питанню управління проблемною заборгованістю в банківських установах приділяється багато уваги як у міжнародній, так і у вітчизняній банківській теорії та практиці. Зокрема, важливе місце в дослідженні цього питання посідають праці учених-економістів: В. Міщенка, С. Наумкова, І. Нідзельської, Ж. Довгань, Л. Примостки, Г. Кравченко та багатьох інших.
Проблемний кредит – це грошові кошти, надані позичальникові у вигляді кредиту, щодо яких, на думку кредитного органу банку, є істотний ризик невиконання або сумніви щодо виконання боржником прийнятого на себе зобов’язання, внаслідок чого робота щодо його повернення потребує здійснення комплексу заходів організаційного і правового характеру [1].
У випадку перевищення допустимого рівня прострочених кредитів банку виникає низка певних проблем щодо довіри вкладників та акціонерів, платоспроможності, ліквідності та репутації банку. Водночас виникають додаткові витрати щодо вимог повернення кредиту, які, зазвичай, набагато перевищують збитки від непогашеної позики. Тому для кожного банку важливим постає питання встановлення допустимого рівня проблемних кредитів відносно загальної вартості виданих позик.
Завдання ефективної роботи з проблемними кредитами є актуальною та першочерговою задачею для банків. Використання менеджментом банку виключно тактичних методів планування та управління без врахування стратегічних орієнтирів призводить до зростання кредитного ризику.
З метою мінімізації ризику появи проблемних кредитів банк має реалізувати наступні управлінські дії:
 проводити загальний аналіз ризику всього кредитного портфелю, розглядаючи множину кредитних запитів в їх сукупності;
 проаналізувати рівень ризику кредитного запиту, так як завжди існує ймовірність майбутньої неплатоспроможності позичальника, що призведе до появи проблемних кредитів в портфелі банку;
 розглядаючи кредитний запит відповідальний працівник має розраховувати чистий дохід банку за умов дотримання позичальником всіх умов договору, тобто плановий обсяг надходжень від даного кредитного запиту;
 визначати оптимальну структуру кредитного портфелю за умов ризику неплатоспроможності позичальників, за допомогою використання показників очікуваного загального приведеного чистого доходу та стандартного відхилення загального приведеного чистого доходу банку;
 шляхом порівняння з іншими по структурі кредитними портфелями, відповідальному працівнику банку, можливо визначити структуру портфелю, що відповідатиме заданим умовам [2, с. 144].
Одним із факторів погіршення якості кредитного портфелю є відсутність стратегічного підходу до управління проблемними кредитами. На стратегічному рівні управління проблемними кредитними здійснюється загальними зборами акціонерів, спостережною радою та правлінням банку.
Аналіз ефективної роботи з повернення проблемних кредитів показує, що кожна проблема вимагає чітко індивідуального вирішення. Саме цим визначається необхідність використання методів формування стратегій.
Стратегічне управління – це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах мінливого зовнішнього середовища.
Стратегія кредитної політики повинна включати в себе пріоритети, принципи і цілі конкретного банку на кредитному ринку. Вона визначається, перш за все, вибором клієнтів, по-друге, нормами і правилами, які регламентують практичну діяльність банківського персоналу і, по-третє, компетентністю керівництва банку і рівнем кваліфікації персоналу, який займається питанням кредитування.
Розроблення стратегії – своєрідний пошук балансу між внутрішніми можливостями банку та зовнішніми чинниками впливу на його діяльність.Чітко визначена й оптимально обрана стратегія є основоположним фактором успіху банку. Вона має бути відображена у вигляді окремого документа, який чітко окреслював би основи банківського менеджменту щодо забезпечення належного рівня кредитного портфеля.
Варто зауважити, що рада директорів банку має схвалити цю стратегію та інші важливі положення, що стосуються процесу управління проблемною заборгованістю. Завдання менеджменту банку – забезпечити функціонування відлагодженої структури щодо ефективного управління ліквідністю відповідно до затвердженої стратегії. Зокрема, відповідальність за належне управління заборгованістю покладають зазвичай на Комітет з управління активами і пасивами банку, а також на казначейство банку. Усі підрозділи банку мають працювати згідно з розробленою стратегією, зокрема дотримуватися встановлених процедур і лімітів.
Заходи, які банк використовує для усунення проблемної кредитної заборгованості, можна умовно поділити на дві основні групи: заходи з реструктуризації та ліквідації проблемних кредитів
Процес управління проблемними активами передбачає такі етапи:
1) моніторинг працюючих кредитів;
2) раннє реагування менеджменту на виникнення проблемних ситуацій щодо повернення кредитів;
3) аналіз варіантів та вибір стратегії роботи з проблемними активами;
4) відновлення функціонування проблемних кредитів;
5) стягнення заборгованості за проблемними кредитами [3, с.243].
Як свідчить міжнародна практика, найефективнішим методом роботи з проблемними активами банку є здійснення реструктуризації кредитної заборгованості. Аналіз особливостей застосування цієї практики в Україні дає змогу визначити характеристику способів її використання у вітчизняній банківській системі.
Методи роботи з проблемною заборгованістю банків можна поділити на внутрішні та зовнішні щодо банків за способом дії.
Внутрішньобанківські методи роботи з проблемними кредитами направлені на відновлення спроможності позичальниками генерувати грошовий потік для обслуговування боргу. Найефективнішим внутрішньобанківським методом є реструктуризація кредитної заборгованості шляхом: надання кредитних канікул, зміни схеми погашення кредиту з класичної на ануїтетну, пролонгації кредиту, конверсії (переведення валютних кредитів у гривневі), зниження відсоткової ставки (після закінчення пільгового періоду відсоткова ставка збільшується до попереднього рівня або перевищує його). Дані методи можна застосовувати лише до відповідальних, добросовісних боржників.
У разі неможливості застосування внутрішньобанківських методів управління проблемною заборгованістю актуалізується практика застосування зовнішніх методів, до яких слід віднести:
- передачу проблемних активів в управління третій особі (колектору). В цьому випадку проблемні активи залишаються на балансі банку;
- продаж проблемних активів непов’язаній фінансовій компанії на умовах факторингу. При використанні такого методу відбувається поліпшення структури кредитного портфеля, вивільняються внутрішні ресурси банку;
- продаж проблемних активів пов’язаній фінансовій компанії, внаслідок чого поліпшується структура балансу банку.
- сек’юритизація активів, що передбачає оптимізацію структури балансу банку шляхом перетворення наданих банком позичок на ліквідні цінні папери і відповідного трансферту кредитних ризиків банку в ризики інших учасників ринку. Однак на практиці цей метод застосовується зовсім рідко, оскільки необхідні значні витрати на трансформацію активів у цінні папери та їх розміщення [3, с. 244].
Переваги та недоліки методів реструктуризації проблемної заборгованості відображені в таб.1.
Таб.1 Порівняльна таблиця переваг способів реструктуризації проблемних кредитів

№ з/п Спосіб реструктуризації Переваги банку Переваги для позичальника
1 Пролонгація кредиту Збільшення загальної суми відсотків Зменшення суми щомісячного платежу
2 Зниження відсоткової ставки Залежить від інших умов зниження відсоткової ставки
3 «Кредитні канікули»
Збільшення суми відсотків після закінчення «кредитних канікул» Часткове зменшення суми щомісячного платежу

4
Перехід з класичної схеми платежу на ануїтетну Часткове збільшення суми нарахованих відсотків Істотне зменшення щомісячного платежу (бажано на самому початку терміну кредитування
5 Зміна валюти платежу Залежно від курсів валюти та гривневої ставок та умов конверсії

У вітчизняній банківській практиці управління проблемними кредитами набули поширення такі форми, як передача проблемних активів колектору та продаж непов’язаній фінансовій компанії на умовах факторингу. Так, за даними колекторської компанії Credit Collection Group, 2009 року банківський сектор України позбувся боргів на суму понад 2 мільярди гривень за середньоринковою ціною – не більше 10 % від суми заборгованості за тілом кредиту. Найбільш активними продавцями на борговому ринку, за словами поінформованого джерела, у 2009-2010 роках були Правекс-Банк, ІНГ Банк Україна, Кредит Європа Банк, Індекс-банк, СЕБ Банк, ОТП Банк, БТА Банк, Кредобанк.
Проте якщо жоден з заходів не дає можливості погасити проблемну заборгованість, або є не ефективними в даній ситуації, то банк проводить вже безпосередньо її ліквідацію. Порушується справа про банкрутство, призначається ліквідаційна комісія за рішенням суду, потім розглядаються претензії кредитора або всіх кредиторів у встановленому законодавством порядку, щоб визначити порядок задоволення їх позовів. Це все відбувається за рахунок продажу активів підприємства позичальника. Але негативним моментом в процедурі ліквідації є те, що вона триває досить довго та як правило банківські установи повертають суму заборгованості лише через 2-3 роки.
Якщо внаслідок продажу активів позичальника сума коштів не є достатньою для погашення всієї заборгованості, то банк має право відшкодувати її за рахунок резерву під нестандартну заборгованість. При цьому банки зобов’язані продовжувати вести претензійно-позовну роботу з клієнтами, щоб повернути ними ту частину заборгованості, що була списана за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, протягом строку позовної давності.
Точні дані про реальний обсяг проблемних кредитів, сформованих в українській банківській системі, відсутні. Так, згідно методики НБУ, тільки за 2009-2010 роки обсяг негативно класифікованої заборгованості (сумнівної та безнадійної) збільшився на 71,7 млрд. грн. або в 5 разів – з 18,0 до 89,7 млрд. грн. Питома вага проблемної заборгованості в загальному обсязі наданих кредитів станом на 01.01.09 р. становила 2,3 %, а вже станом на 01.01.11 р. цей показник збільшився до 11,2 %. Тобто спостерігається значне зниження якості кредитного портфеля. Простежити динаміку зміни обсягу проблемної заборгованості можна на рис. 1 [4, с. 51].
Рис. 1. Динаміка обсягу наданих кредитів, проблемної заборгованості та резервів за кредитними операціями за 2007-2010 роки

Також про рівень проблемності кредитних портфелів банків можна судити і за обсягом резервів, сформованих за кредитними операціями і відображених у балансах банків. За даними НБУ, на 1 січня 2011 року сукупні резерви під знецінення боргів 175 банків склали 113 млрд. грн. або 15 % по відношенню до суми наданих кредитів [5].
Діяльність успішних як закордонних, так і вітчизняних банків пов’язана з ефективною організацією роботи з проблемними кредитами та створенням спеціалізованих підрозділів. Робота з проблемною заборгованістю потребує високої кваліфікації та спеціальної підготовки працівника у банку. Завдяки відокремленню роботи, яка пов’язана з проблемними кредитами від звичайного кредитуванням, з’являється можливість уникнути можливих конфліктів інтересів у працівника.
Новим напрямом у роботі з проблемними кредитами є створення у банках ситуаційних центрів управління проблемною заборгованістю за кредитними операціями. Завданням такого ситуаційного центру є чітке регламентування процесу підготовки, розгляду варіантів рішень, їх наукове обґрунтування на етапі підготовки, використання наукових підходів до оцінювання альтернативних варіантів, прогнозування результатів, ризиків, упровадження ризиків під час урегулювання проблемної заборгованості [3, с. 245].
Політика зарубіжних банків свідчить, що ефективним способом зменшення тягаря проблемної заборгованості є співпраця з кредитними пайовими інвестиційними фондами. Передаючи пул проблемних портфелів в кредитний фонд, банк залишає контроль над цими активами і продовжує обслуговувати видані кредити
Схема функціонування кредитних фондів добре підходить для вирішення питання звільнення банківських балансів від проблемної заборгованості: замість передання пулу проблемних кредитних портфелів у склад активів кредитного фонду, банк отримує на баланс паї фонду, оцінює їх по поточній справедливій вартості, звільняючись від необхідності формування резервів можливих втрат по позиковій заборгованості. Грошові кошти, вивільнені завдяки відсутності резервування, дають змогу банку підвищити рівні ліквідності для подальшої кредитної діяльності. При цьому він зберігає контроль над активами і отримує дохід в результаті роботи фонду по поверненню заборгованості [2, с. 141].
Здавалося б, така схема являє собою оптимальний варіант роботи з простроченими кредитами. З іншого боку існує можливість послаблення ринкової дисципліни банків, оскільки це може викликати створення звалища для безнадійних кредитних активів і тим самим позбавить необхідності роботи з повернення проблемних боргів. Натомість зараз безнадійні кредити списуються на треті компанії і оцінюються без урахування реальних ризиків. Але всі учасники ринку розуміють, що в більшості це результат маніпуляції із звітністю і виведенням проблемних портфелів за баланс безпеку в адресу сумнівних структур. В випадку за кредитним фондом виведення проблемних кредитів з балансу не послаблює ринкову дисципліну кредитної організації, зацікавленій в отриманні доходу за процентними виплатами.
Таким чином, існує сенс у створенні та легалізації таких фондів на території України. Безумовно при цьому необхідно проаналізувати накопичений досвід інших країн, наприклад Європи та США, в цих країнах подібні структури були організовані ще до сучасної кризи та сьогодні ця практика достатньо широко використовується [2, с. 141].
Отже, управління проблемною кредитною заборгованістю є одним із важливих напрямків роботи банку, оскільки спрямовано на реалізацію заходів щодо поліпшення впливу проблемних кредитів на дохідність банку, тобто зменшення та зведення до мінімуму частки проблемних кредитів у кредитному портфелі. Ефективне управління проблемними кредитами є вирішальним компонентом системи управління кредитним ризиком.

Список використаних джерел
1. Долгальова, М.О., Атаманчук О.Б. Проблеми в управлінні поверненням кредитів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2010_1/pdf/10dmaicr.pdf
2. Наріжна Н. В. Методи мінімізації проблемної заборгованості банку / Н. В. Наріжна // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». – 2011. – Вип. 5. – С. 139 – 146.
3. Дядечко Л. М. Управління проблемними кредитами в банках України в умовах економічної кризи/ Л. М. Дядечко // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2011. – № 3: Фінанси. Банківська справа. – С. 240–245.
4. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2010 рік [Електронний ресурс]/ Щербина І. Ф., Рудик А. Ю., Зубенко В. В. та ін.; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К., 2011. – 142 c. – Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/Budget-Monitor/KV_II_2011_Monitoring_ukr.pdf
5. Основні показники діяльності банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^