Стратегічні орієнтири » Фінансовий моніторинг 2012 » Колдра О.А. Базові способи (типології, схеми) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
8-05-2012, 11:08

Колдра О.А. Базові способи (типології, схеми) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Категорія: Фінансовий моніторинг 2012

УДК 336
Колдра О.А., 2012
Львівський інститут банківської справи, 501-Фм

Базові способи (типології, схеми) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом


На сьогодні існують три основні методи, які використовуються злочинними організаціями з метою приховування джерела походження злочинних доходів та інтеграції їх у реальний сектор економіки:
• переміщення коштів через фінансову систему, використовуючи такі методи як чеки та грошові перекази;
• фізичне переміщення коштів з використанням кеш-кур’єрів та контрабанди готівки;
• передача активів, використовуючи такі інструменти як підроблені документи на товари, послуги та роботи.
В умовах чіткого контролю фінансової системи та зовнішньоекономічної діяльності зі сторони органів державної влади увага злочинців зосереджується на використанні готівки в злочинних схемах, а саме переведенні безготівкових коштів у готівку та її переміщення між учасниками таких схем. Вказане не потребує зусиль з боку злочинців в частині оформлення великої кількості документів або реального постачання товару, робіт та послуг через митні кордони, і має на меті – ускладнення пошуку та виявлення злочинних доходів, розміщення активів у зручних місцях чи у зручній формі з подальшим оперативним доступом до них у випадку необхідності.
Використання в схемах відмивання злочинних доходів готівки зумовлено необхідністю досягнення злочинцями певних цілей:
- приховування слідів походження доходів, отриманих з незаконних джерел;
- приховування осіб, що отримали (отримують) незаконні доходи й тих, що ініціюють сам процес відмивання;
- забезпечення зручного й оперативного доступу до коштів, отриманих з незаконних джерел;
- створення умов для безпечного й комфортного використання коштів, отриманих з незаконних джерел.
Оскільки злочинці прагнуть зберігати свої активи в ліквідних формах, готівка фактично є початковою стадією в процесі відмивання, що передує стадії «розміщення», на якій злочинці намагаються мінімізувати ризики, пов’язані з можливою конфіскацією безготівкових коштів. Відомо також, що обіг безготівкових коштів простіше контролюється ніж обіг готівкових. Кошти, переведені з рахунку на рахунок, можуть контролюватися з боку банківських установ, контролюючих та правоохоронних органів. Так, для реалізації схем відмивання злочинних доходів зазвичай застосовуються так звані операції «розриву ланцюга». Такі операції використовуються з метою маскування слідів незаконного походження доходів шляхом зміни власників коштів, їх фізичного переміщення та власне шляхом їх зняття готівкою.
Схеми відмивання злочинних доходів з використанням готівки зазвичай є достатньо складними та заплутаними. Безготівкові кошти суб’єктів господарювання, які в кінцевому результаті переводяться в готівку, попередньо проходять декілька етапів. Ключовою ланкою в цьому процесі є суб’єкти господарювання з ознаками фіктивності, які реєструються на підставних осіб. Одним з основних завдань, які переслідують організатори таких суб’єктів підприємницької діяльності під час їх реєстрації та використання, є уникнення кримінальної відповідальності. Для цього в якості керівників фіктивних підприємств оформлюють підставних осіб. На сьогодні незаконне переведення безготівкових коштів у готівку залишається досить прибутковим і розповсюдженим видом нелегального бізнесу для обслуговування організованої злочинності. Нерідко такі операції, а також створення «конвертаційних центрів» відбувається за сприяння, допомоги та навіть участі безпосередньо працівників фінансових установ, в т.ч. банків, юристів, адвокатів, нотаріусів, аудиторів тощо.
Нижче наведено приклади схем, пов’язаних з відмиванням злочинних доходів з використанням операцій з готівковими коштами як способу «розриву» ланцюга фінансових операцій та маскування джерела походження коштів.
«Розрив ланцюга» у схемах відмивання злочинних доходів
На рахунок ПП «Б» його посадовими особами вносилась виручка від продажу транспортних засобів та внески до статутного фонду. Частина коштів у подальшому була спрямована на користь ТОВ «U» (Литва) у вигляді оплати за автомобілі та комплектуючі. Між ПП «Б» та ТОВ «U» був укладений контракт на купівлю транспортних засобів, запасних частин та комплектуючих до них на загальну суму 35,5 млн. євро. За даними підрозділу фінансової розвідки Литви, на користь ТОВ «U» надійшли кошти від українського ПП «Б» на загальну суму 0,6 млн. євро. На території Литви зазначені кошти відразу зняті готівкою.
Встановлено, що ПП «Б» здійснювався імпорт автомобілів (понад 1 000 автомобілів загальною фактурною вартістю близько 40,0 млн. грн.) за документами, що містили неправдиві дані щодо походження, вартості та характеристик автомобілів, пред’явлених та оформлених від ТОВ «U». Одноосібним власником ПП «Б» є громадянин «Р», вік якого складає 89 років.
Незаконне втручання в роботу банківської автоматизованої системи з подальшим переведенням безготівкових коштів у готівку
При проведенні аналізу повідомлень про фінансові операції та додаткової інформації, отриманої від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, виявлено факт втручання в електронну систему для здійснення платежів Банку «В».
З використанням різних ІР адрес, невстановленою особою були здійснені спроби незаконного втручання до електронної системи для здійснення платежів, встановленій на комп’ютері ТОВ «А». За допомогою перехоплювача клавіатури, здійснено підбір паролю доступу до електронної системи для здійснення платежів, після чого, з рахунку ТОВ «А» вкрадено більше 1 млн. грн. шляхом перерахування на рахунок новоствореного суб’єкта господарювання ТОВ «Б», відкритий у Банку «Г». В подальшому кошти зняті готівкою Громадянином України «Д», який є керівником ТОВ «Б».
Відмивання злочинних доходів з використанням страхової компанії та переведенням безготівкових коштів у готівку
Встановлено використання виплат страхового відшкодування за договорами страхування майна з «фіктивними» страховим актом та відповідною експертною оцінкою про настання страхового випадку.
Підприємством «N» було перераховано страховій компанії «О» 210,7 млн. грн. в якості страхової премії, із загальної суми якої страховою компанією «О» перераховано підприємству «Р» 93,0 млн. грн. в якості оплати за цінні папери. При цьому встановлено, що цінні папери мають ознаки фіктивності. Підприємством «Р» було перераховано 40,0 млн. грн. підприємству «Т» як фінансову допомогу, які в подальшому зняті готівкою. Одночасно з вказаним ланцюгом операцій підприємством «N» перераховано 126,1 млн. грн. страховій компанії «Х». З загальної суми грошових коштів, перехованої страховій компанії, 2,0 млн. грн. виплачено в якості страхового відшкодування підприємству «У», за договором страхування, який був укладений за 5 днів до виникнення страхового випадку та грошову суму в розмірі 5,9 млн. грн. виплачено в якості страхового відшкодування підприємству «Z» за договором страхування, який був укладений за 7 днів до виникнення страхового випадку. Підприємства «U» та «Z» входять до складу «конвертаційного центру». Страхові премії по укладеним договорам страхування підприємствами «U» та «Z» не сплачувались.






«КОНВЕРТАЦІЙНІ ЦЕНТРИ» ТА СПОСОБИ ПЕРЕВЕДЕННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ КОШТІВ У ГОТІВКУ
На сьогодні винайдено чимало способів перетворити безготівкові кошти нелегального походження в готівку, при цьому надати таким операціям вигляду легальних, пов’язаних з регулярною господарською діяльністю. В той же час, на основі детального аналізу фінансових операцій, пов’язаних з переведенням коштів у готівку, варто зазначити, що суть та зміст таких операцій не відрізняється – це проведення безготівкових коштів через низку банківських рахунків суб’єктів господарювання, з останнього з яких здійснюється видача коштів готівкою.
Безготівкові кошти можуть переводитися у готівку під виглядом закупівлі товарів, послуг, робіт, цінних паперів, зняття власних заощаджень, доходу від підприємницької діяльності, надання позик/фінансової допомоги працівникам або іншим особам, тощо.
Основний принцип «конвертаційного центру» – переказ коштів на «транзитний» рахунок, з якого в подальшому кошти будуть зняті готівкою. Проте, для такого переказу коштів необхідно обґрунтування, у зв’язку з чим часто укладаються удавані торгові контракти або реальні договори в яких, зокрема, завищується ціна на товари, роботи або послуги. При цьому, факт виконання зобов’язань за такими договорами досить важко перевірити.
Псевдоекспортні операції з подальшим переведенням коштів у готівку
Компанією-нерезидентом на території України через українське підприємство здійснено конвертацію валютних коштів, які в подальшому були зняті готівкою.
Між ТОВ «Г» (Україна) та компанією «А» (Нова Зеландія) було укладено договір безоплатної фінансової допомоги на суму 100,0 млн. євро. Протягом певного періоду на рахунок ТОВ «Г» від компанії «А» зараховувались кошти на загальну суму 74,9 млн. євро та 27,5 млн. дол. США (1,0 млрд. грн.), частину з яких було відразу конвертовано в національну валюту та через касу банківської установи, знято директором ТОВ «Г» готівкою на закупівлю сільськогосподарської продукції у сумі 77,4 млн. грн. Встановлено, що відносно громадянина «Б» правоохоронним органам порушено та направлено до суду кримінальну справу щодо незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, та який був оголошений у державний розшук за підозрою у грабежі, поєднаному з проникненням у житло. В рамках розслідування отримано інформацію підрозділу фінансової розвідки Нової Зеландії та встановлено, що джерелом походження коштів на рахунку компанії «А» були кошти компаній – нерезидентів, рахунки яких відкриті громадянами України послідовно протягом десяти днів.
Реєстраційний агент компанії «А» - компанія «С», підозрюється у діяльності щодо реєстрації компаній – оболонок.
Використання акцій
Групою компаній, з метою незаконної конвертації безготівкових коштів у готівкові, протягом 4 місяців перераховано на рахунок Торговця цінними паперами кошти у сумі 37,3 млн. гривень в якості погашення векселів.
В подальшому, Торговець цінними паперами, в дні отримання або наступного дня, перерахував кошти у сумі 37,3 млн. гривень Громадянці «А» за акції, емітовані Компанією «А». В свою чергу Громадянка «А», в дні отримання або наступного дня, знімала кошти готівкою у сумі 37,3 млн. грн. в касі Банку. При проведенні аналізу документів встановлено, що: - засновником Торговця цінними паперами є Громадянин «В», який у минулому був причетний до організації «конвертаційного» центру; - Громадянка «А» є безробітною, не є засновником підприємств, не є суб’єктом підприємницької діяльності;
- Компанія «А» є будівельною компанією. При цьому, у відкритих джерелах інформації відсутня інформація щодо діяльності Компанії «А» (наявність будівельних майданчиків, техніки та інших активів тощо); - предметом договору купівлі - продажу цінних паперів, на виконання умов якого Торговцем цінними паперами повинні були перераховані кошти на користь Громадянки «А», є векселі, а не акції; - акції, емітовані Компанією «А» мають ознаки фіктивності. Так, ціна 1 акції складає 4,3 грн. і перевищує номінальну вартість в понад 4 рази; - зважаючи на стагнацію будівельного ринку України в 2010 році та відсутність інформації щодо діяльності Компанії «А», вартість акцій є явно завищеною.
Використання фінансової допомоги
Групою підприємств з ознаками «фіктивності» на рахунки, відкриті у банківській установі К перераховувались значні суми коштів, які в подальшому знімались готівкою двома фізичними особами, як фінансова допомога. Місцезнаходження банківської установи, де знімалась готівка не відповідає області проживання цих двох громадян, що її знімають.
Фізичні особи не декларували доходів від будь-яких видів діяльності та не входили до керівного та засновницького складу юридичних осіб, а також не були посадовими особами суб`єктів господарської діяльності.
Різновиди способів переведення безготівкових коштів у готівку
Важливим елементом схем переведення безготівкових коштів у готівку є предмет фінансової операції, який власне може різнитися як під час переказів між банківськими рахунками учасників схем, так і безпосередньо в операції з переведення безготівкових коштів у готівку. Зокрема:
 для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців характерне:
- зняття коштів для закупівлі товарів, послуг, робіт, зокрема сільськогосподарської продукції;
- зняття коштів на господарські або адміністративні потреби;
- зняття підприємницького доходу;
- зняття коштів для придбання цінних паперів у фізичних осіб;
- видача готівкою позики/фінансової допомоги працівникам;
 для фізичних осіб характерне:
- внесення та зняття власних заощаджень;
- видача готівкою позики/фінансової допомоги.
Класичною схемою переведення безготівкових коштів у готівку є здійснення видачі готівки під виглядом торгівельних операцій, що дозволяє оперативно та не привертаючи додаткової уваги перетворити безготівкові кошти підприємства у готівку під виглядом звичайних господарських операцій.
Зняття готівки фізичною особою-підприємцем для закупівлі промислових товарів
На рахунок фізичної особи – підприємця «Ф» надходили кошти від п’яти суб’єктів господарювання, інформація по яких вже передавалася до правоохоронних органів України в узагальнених матеріалах.
Кошти, що надійшли, знімалися готівкою для розрахунків з фізичними особами – підприємцями за договорами поставки промислових товарів. Фізичні особи – підприємці, з якими здійснювались розрахунки готівкою, не декларували доходи та не сплачували податки. Загальна сума знятої готівки склала 32 млн. гривень. При цьому, фізична особа – підприємець «Ф», протягом року мав незначні доходи, а суб’єкти господарювання, від яких надходили кошти на рахунок фізичної особи – підприємця «Ф», мали ознаки фіктивності.
Зняття готівки через банківські термінали фізичними особами
Виявлено, що за участю фізичних осіб – нерезидентів працювала налагоджена циклічна схема по переведенню безготівкових коштів у готівку через банківські термінали.
Фірма «Б» акумулювала на своєму рахунку кошти у вигляді погашення векселів у сумі 647,1 млн. грн., після чого кошти було перераховано на рахунки трьох фізичних осіб - нерезидентів та зняті готівкою через банківські термінали. В подальшому, нове підприємство ТОВ «С» почало проводити аналогічні операції. Загальна сума знятої готівки 859,6 млн. грн. Кошти отримувались сумами кратними 0,9 млн. грн. з карткових рахунків.
Підприємства, задіяні в даній схемі, мали незначні статутні фонди, зареєстровані одноособово, при мільйонних оборотах декларували мізерні доходи та сплачували мізерні податки. Засновник та керівник ТОВ «Б» є громадянином іншої країни. Директор ТОВ «С» є громадянином України та зареєстрований за однією адресою із фізичними особами – нерезидентами, якими здійснювалось зняття готівки. Фізичні особи – нерезиденти, які знімали готівкові кошти, на території країни реєстрації активної діяльності не здійснювалиь, нерухомості та автомобілів на даних осіб не зареєстровано. Згідно з наданою підрозділом фінансової розвідки іншої країни інформацією, громадянин Д, який є братом фізичних осіб – нерезидентів, які знімали готівкові кошти, є «кримінальним авторитетом» та був засуджений у іноземній країні. На даний момент він утримується під вартою.
Зняття готівки фізичною особою під виглядом придбання цінних паперів (акцій та облігацій)
Встановлено схему руху грошових коштів, що дозволяє переводити безготівкові кошти в готівку з використанням акцій фіктивних акціонерних товариств.
За три місяці, з рахунку громадянки «Р», відкритого в відділенні банку м. Київ, було знято через касу готівкових коштів на загальну суму 474,2 млн. грн.
Кошти, отримані ТОВ «А» від першої групи підприємств (Київська, Одеська, Харківська, Вінницька та Сумська області) в якості оплати за акції та векселі, в подальшому перераховувались на користь ТОВ «Д», яке, у свою чергу, разом із коштами, отриманими від другої групи підприємств (Київська, Луганська та Івано-Франківська області), перераховувало їх на рахунок громадянки «Р» в якості оплати за акції, які містять ознаки «фіктивності», та облігації. В подальшому, зазначені безготівкові кошти з рахунку громадянки «Р», відкритого в банківській установі м. Києва, знімалися нею особисто готівкою через касу банку з метою придбання зазначених вище акцій, що містять ознаки «фіктивності» та облігацій. ТОВ «А» має одноосібний засновницько-посадовий склад. Доходи та податки не декларувались та не сплачувались. ТОВ «Д» має одноосібний засновницько-посадовий склад, незначний статутний фонд, сплачує мізерні податки. Доходи не декларувались та не сплачувались. Громадянка «Р» не є суб’єктом підприємницької діяльності. Доходи за основним місцем роботи не декларувались.
Кошти отримані злочинним шляхом можуть бути інтегровані у фінансову систему під виглядом легальних операцій, зокрема шляхом:
 внесення коштів готівкою до статутних капіталів суб’єктів господарювання;
 внесення засновниками або посадовими особами фінансової допомоги готівкою на рахунки суб’єктів господарювання;
 внесення коштів готівкою на депозитні рахунки суб’єктів господарювання або фізичних осіб з подальшим зняттям їх того самого або наступного дня;
 внесення коштів готівкою на депозитні рахунки суб’єктів господарювання або фізичних осіб та переуступлення права на їх одержання за банківськими кредитними угодами;
 внесення коштів готівкою на ощадні рахунки суб’єктів господарювання або фізичних осіб з випуском ощадних сертифікатів на пред’явника;
 внесення коштів готівкою на рахунки обліку заборгованості за банківськими кредитами суб’єктам господарювання.
Нижче наведено приклади розслідувань, пов’язаних з відмиванням злочинних доходів шляхом використання готівки.
Внески до статутних капіталів
При здійсненні аналізу фінансових операцій встановлено, що громадянином «С» проводились операції із внесення коштів до статутних фондів підконтрольних підприємств готівкою на значні суми. Крім того, Громадянином «С» надавались позики громадянам «Л» та «Р», які останні в подальшому вносили на користь ТОВ «А» як поповнення статутного фонду. ТОВ «К» та ТОВ «А» отримані кошти спрямовувались на придбання нерухомості, яка розташована в інших містах.
Встановлено, що ТОВ «К» та ТОВ «А» зареєстровані за однією адресою. При цьому Громадянин «С» зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та задекларував незначні доходи, розмір яких не відповідає обсягу здійснених ним внесків до статутного капіталу.
Пайові внески на користь суб’єкта господарювання
При здійсненні аналізу фінансових операцій, встановлено, що низкою новостворених підприємств, які зареєстровані в одному місті, протягом одного дня в одній банківській установі проводились операції з внесення коштів через каси банківських установ у вигляді пайових внесків готівкою на значні суми. Зазначені кошти одразу перераховано на користь ТОВ «Д» та ТОВ «К» у вигляді оплати за нерухомість. В свою чергу, ТОВ «Д» та ТОВ «К» кошти того ж дня перераховано на користь Інвестиційної компанії «Н» за векселі, які мали ознаки фіктивності.
Встановлено, що ТОВ «М» та ТОВ «Ш» зареєстровані за однією адресою. ТОВ «Д» має одноосібний засновницько-посадовий склад.
Отримання кредитів під заставу депозитних вкладів
При здійсненні аналізу фінансових операцій виявлено сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з відмивання злочинних доходів з використанням готівки. Громадянами «А» та «В» внесено на депозитні рахунки в одній банківській установі по 20 млн. грн. В той же день громадянами «С» і «Д» було отримано готівкою кредитні кошти в тій же банківській установі в сумах по 20 млн. грн. Зазначені кошти того ж дня були внесені громадянами «С» і «Д» готівкою у якості дострокового повернення кредиту. Громадянами «А» та «В» також у той же день було отримано готівкою по 20 млн. грн. кожним у якості дострокового повернення суми депозиту.
Громадянин «А» за інформацією Міністерства внутрішніх справ України значився як особа, яка знаходиться у місцях позбавлення волі. Громадянин «В» раніше скоїв правопорушення, пов’язане з обігом наркотичних засобів. Громадяни «С» і «Д» були пов’язаними особами (співзасновники 2 підприємств).
Переміщення готівкової валюти за межі України
За інформацією правоохоронного органу України, організованою злочинною групою, до складу якої входили декілька фізичних осіб – резидентів та нерезидентів України, налагоджено канали незаконного вивезення іноземної валюти готівкою за кордон. Відповідно до одержаної інформації, протягом певного періоду за межі України систематично здійснювалось перевезення іноземної валюти авіатранспортом в значних розмірах (кілька мільйонів доларів США за одне перевезення). Джерелом походження коштів були перекази від компанії-нерезидента на користь учасників групи в Україні, які в подальшому в повному обсязі знімались готівкою. За інформацією підрозділу фінансової розвідки країни, де зареєстровано компанію-нерезидента, остання була компанією-оболонкою, яка використовувалася у злочинній діяльності.
Крім того, учасниками групи проводилось внесення готівкової валюти на рахунки іншої української банківської установи з її подальшим зняттям. Зазначені операції проводились з метою отримання довідок про залишки коштів на рахунках (для підтвердження джерел походження коштів при перетині митного кордону України) та подальшого вивезення авіатранспортом готівкових коштів за межі України.

Список використаної літератури
1. Звіт Департаменту фінансової розвідки Державної служби фінансового моніторингу України «Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з використанням готівки», 2011.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^