Стратегічні орієнтири » Валютний ринок 2012 » Біланин В.А. Валютні інтервенції як інструмент валютно-курсової політики
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2086
  • Автор: sweetdream
  • Дата: 22-11-2012, 13:58
 (голосов: 0)
22-11-2012, 13:58

Біланин В.А. Валютні інтервенції як інструмент валютно-курсової політики

Категорія: Валютний ринок 2012

Валютні інтервенції як інструмент валютно-курсової політики

Ефективне функціонування національної економіки будь-якої країни неможливе без збалансованої грошової політики її центрального регулятора. Одним з найвагоміших показників такої політики є сальдо торгівельного балансу країни, тобто різниця між обсягом імпортних і експортних операцій. Основний вплив на такі операції здійснює поточний рівень вартості національної валюти – міцна валюта стимулює імпорт і навпаки, експортери зацікавлені у зниженні курсу національної валюти. У такому випадку одним із завдань центрального банку країни є підтримання динамічного балансу вартості національної грошової одиниці з переважаючим зміщенням у сторону експортних операцій. Для цього центральні банки мають декілька важелів впливу, одним з яких є валютні інтервенції на внутрішньому і зовнішньому валютних ринках, на яких балансують попит і пропозиція на валюту, а також визначаються валютні курси.
У сучасних умовах глобальної незбалансованості фінансових ринків стабільний рівень національної валюти країни неможливий без цільового втручання центральних банків (девізної політики), яка здійснюється шляхом проведення періодичних валютних інтервенцій. Хоча за останні роки роль і ефективність валютних інтервенцій у всьому світі помітно знизилася, проте вони ще займають вагоме місце в інструментарії центральних регуляторів.
Валютна інтервенція – це операція центрального банку по скуповуванню і продажу національної валюти з метою підтримання її курсу на деякому фіксованому рівні [3]. Це, по суті, втручання держави в операції на валютному ринку за допомогою купівлі-продажу іноземної валюти або золота з метою пониження (підвищення) курсу національної або іноземної валюти для захисту своєї економіки. Інтервенційні курси – це підтримувані за допомогою валютних інтервенцій межі коливань курсів валют країн валютної системи по відношенню одна до одної або до кошика валют. Інтервенційні коридори – це межі вільного коливання валютних курсів, після виходу за які виникає необхідність валютних інтервенцій.
Валютні інтервенції бувають погодженими і односторонніми. Погоджені інтервенції – це одночасні валютні операції декількох центральних банків з метою впливу на кон'юнктуру валютного ринку. Односторонні інтервенції здійснюються центральними банками однієї країни. Важливим показником є рівень підтримки – фіксований курс національної валюти, нижче якого центральний банк змушений проводити інтервенції. Якщо валютна інтервенція не спричинила помітного впливу на курс валюти, то таку інтервенцію прийнято називати стерилізованою. Існують також форвардні інтервенції - операції, здійснювані центральним банком на форвардному ринку з метою зміни курсу національної валюти країни при угодах за готівковий розрахунок або здійснення впливу на ставки відсотка по термінових угодах у національній валюті [3].
Стосовно тенденцій у сфері інтервенційної політики Національного банку України, то ще у серпні 2005 року Правління НБУ прийняло низку постанов відносно подальшої лібералізації валютного ринку, що надало можливість оптимізувати процес торгів на міжбанківському валютному ринку, обмеживши втручання Національного банку. Згідно з цими нормативними документами НБУ повинен здійснювати інтервенції на міжбанківському валютному ринку тільки для того, щоб нівелювати значні коливання обмінного курсу гривні до іноземних валют. Національний банк установив, що, починаючи з III кварталу 2010 року, він здійснюватиме операції на міжбанківському валютному ринку у формі: інтервенцій за єдиним курсом валютних аукціонів для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні - відповідно до ситуації на валютному ринку України; а також інтервенцій за окремими рішеннями Правління НБУ у разі виникнення нагальних потреб загальнодержавного значення.Починаючи з 2008 року, середньомісячна питома вага офіційних інтервенцій НБУ знаходиться у межах 5 - 7 % обсягів валютних операцій. На даний час, не зважаючи на попередньо вжиті заходи по зниженні втручання Національного банку України у функціонування внутрішнього валютного ринку, регулятор продовжує використовувати офіційні інтервенції як основний інструмент регулювання попиту і пропозиції валюти і, як наслідок, валютного курсу національної валюти [6].
Наприкінці минулого тижня середньозважені ставки за «нічними» ресурсами підскочили до 45—50% річних. Для середніх і дрібних банків котирування в окремих випадках сягали 100% річних. До кінця тижня ситуація трохи розрядилася. За підсумками торгів 1 листопада цього року вартість гривні на міжбанківському ринку опустилася до рівня 15—25% для найбільших і великих установ і 30—50% — для середніх і дрібних.
Причиною стало небажання банків продавати величезні запаси валюти, які сформовані на рахунках фінансових установ. Також ігри з ресурсами, що їх ведуть деякі банки, котрі мають і сьогодні солідну ресурсну підтримку материнських структур або більш вільний доступ до рефінансування НБУ, причому як до прямого, так і до операцій репо за держоблігаціями. Дефіцит інших можливостей заробітку на українському фінансовому ринку, де за умов відсутності попиту на кредити доларові та ресурсні спекуляції стають практично єдиним способом наповнення банківських запасів і одержання прибутку для компенсації таких високих ставок за депозитами населення [4].
Отже,на сьогоднішній день Україна має чимало проблемних питань у сфері валютних інтервенцій, що пов'язані із глобалізацією та світовою фінансовою кризою. Тому зараз як ніколи необхідно звернути увагу на швидке та ефективне вирішення проблем валютної системи та її стабілізацію.Ефективна реалізація валютної політики в умовах глобалізації економічних процесів полягає у здійсненні валютного регулювання від¬повідно до стану економічного розвитку країни, що забезпечить мінімі¬зацію негативного впливу внутрішніх та зовнішніх шоків і сприятиме її сталому економічному розвитку.



Примітки

1. Постанова НБУ від 16.07.2010 р. №345 «Про участь Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України в III кварталі 2010 року»
2. Постанова правління Нціонального Банку Ураїни від 29.12.2008 N 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів»
3. Економічнийглосарій (http://www.glossary.ru/)
4. Економічний аналіз фондових і валютного ринків (http://www.umis.ru/analytics/calendar)
5. Український фінансовий портал (http://news.finance.ua/)
6. Щербакова О. Валютна політика Національного банку України // Вісник НБУ. – 2012. – №6. – С.6M9.
7. Данные по интервенциям Банка России на внутреннемвалютномрынкеhttp://cbr.ru/hd_base/valint.asp)
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^