Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2013 » Тупісь Н. Ринок лізингових послуг в Україні: проблеми та перспективи розвитку
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
30-10-2013, 15:19

Тупісь Н. Ринок лізингових послуг в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2013

Ринок лізингових послуг в Україні: проблеми та перспективи розвитку

У світовій економіці лізинг займає друге місце за обсягами інвестицій після банківського кредитування. Це один із прогресивних методів матеріально-технічного забезпечення виробництва. Лізинг уможливлює використання новітньої техніки й передових технологій, оновлення, модернізацію обладнання для підвищення власної ефективності та конкурентоспроможності. Він є дієвим способом реалізації продукції підприємств-виробників активів, які можуть передаватися в лізинг. Його чисельні переваги, на відміну від традиційного банківського фінансування, спрямовані на вирішення проблем нестачі капіталу та проблем ліквідності, з якими часто стикаються й українські підприємства.
В Україні розвиток лізингових відносин значно відстає від світової практики, що пов’язано з недостатньою розробкою теоретичних питань і недооцінкою його значення у розвитку реального інвестування[4].
Серед лізингових компаній, що сьогодні працюють на українському ринку лізингу, можна виділити ТОП-10 компаній, які активно поводять себе на ринку і залишаються в десятці лідерів вже декілька років підряд, займаючи те чи інше місце. Рейтинг першої десятки лізингодавців за 2013 рік, який проводить Асоціація «Українське об'єднання лізингодавців», очолила компанія ВТБ Лізинг Україна з портфелем у 3,5 млрд. гривень, друге місце посів Райффайзен Лізинг Аваль з портфелем 2 млрд. гривень, на третьому - УніКредит Лізинг з портфелем в 1,57 млрд. грн., далі ІНГ Лізинг Україна, ОТП Лізинг, Порше Лізинг Україна, Хюпо Альпе-Адриа-Лізинг , АLD Аотое/Перша лізингова компанія, Євро Лізинг,Сканія кредіт Україна[2].
Слід зазначити, що жодна з трійки лідерів лізингових компаній не є суто українськими. Наприклад, «ВТБ Лізинг Україна», яка впевнено займає першу позицію рейтингу протягом 2008-2013 рр., є дочірньою компанією російської «ВТБ Лізинг». Також компаніями з іноземним капіталом є лідируючі «Райффайзен Лізинг Аваль», яка є дочірньою компанією Райффайзен Банк Аваль та Райффайзен Лізинг Інтернаціональ; та «УніКредит Лізинг», яка входить до складу фінансової групи UniCredit Group, і 100% акцій якої належать УніКредит Лізинг (Італія)[2].
Україна має досить високий потенціал для розвитку ринку лізингу, але існують деякі проблеми, що стримують цей розвиток, а саме:
1. Доступ до фінансування. Вартість лізингу залишається відносно високою для лізингоотримувача, тому малі і середні підприємства все ще мало використовують переваги лізингу. Переважна більшість лізингових угод передбачає авансовий платіж, середня величина якого 20% від вартості предмету лізингу[1].
2. Податкове законодавство та адміністративна реформа. Існуюче податкове законодавство містить деякі перепони щодо лізингу. Необхідно внести певні зміни до адміністративної та судової системи, щоб спростити процедуру повернення об'єкту лізингу, що зменшить вартість транзакції для лізингодавця.
3. Недостатність знань. Відчувається гостра необхідність в тому, щоб малий і середній бізнес був більш обізнаним щодо лізингу. Не зважаючи на те, що Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК) та інші донори проводять публічну освітню компанію стосовно лізингу як альтернативного фінансового інструменту, лише великі компанії отримують переваги від використання цього інструменту.
4. Відсутність вторинного ринку для довгострокових активів. Не зважаючи на величезний попит на оновлення основних фондів в багатьох галузях економіки, включаючи сільське господарство та медицину, лізингові компанії не мають бажання давати в лізинг неліквідні активи.
5. Нерозвинуті кредитні бюро. Лізингові компанії відчувають труднощі аналізуючи потенціальних лізингоотримувачів внаслідок відсутності достатньої інформації про кредитну історію клієнта.
Для активного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс наступнихзаходів, які сприятимуть вдосконаленню лізингових відносин:
- впровадити зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не
перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій;
- зробити зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів
лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди;
- впровадити надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;
- організувати створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств;
- зробити організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування;
- розробити державну програму підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг;
- реформувати податкове законодавство в частині стимулювання лізингових операцій — запровадження пришвидшеної норми амортизації для об'єктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна[3].
Таким чином, роблячи висновок,слід зазначити, що незважаючи на деякі недоліки, лізинг є одним із ефективних методів інвестування, який дає змогу без різкої фінансової напруги підприємства забезпечити формування матеріально-технічної бази, та найпрогресивніших методів матеріально-технічного забезпечення. Щодо лізингу в Україні, то здійснивши моделювання переваг лізингової угоди щодо позики на основі дисконтованих витрат та розглянувши переваги та недоліки лізингових послуг і, можна стверджувати, що за державної підтримки, хоча б на період становлення, лізинг в Україні може стати дієвим інноваційним інструментом модернізації економіки і стати альтернативою банківському кредиту.
Список використаних джерел:
1. Горбатенко О.А. Проблеми та перспективи розвитку лізингових відносин в Україні / О.А. Горбатенко // Фінанси України. – 2012. -№13. – С.123-126.
2. Рейтинг компаній [Електронний ресурс] // Асоціація “Українське об’єднання лізингодавців”:[сайт]. - Режим доступу: http://www.leasing.org.ua/ ua/rating/– Назва з екрана.
3. Троненко Н.І. Перспективи та проблеми розвитку лізингу в Україні[Електронний ресурс] / Н.І. Троненко. – Режим доступу:http://www.rusnauka.com/34_NIEK_2010/Economics/75020.doc.htm.
4. Ярошевич Н.Б. Переваги та недоліки лізингу як виду кредитування засобів виробництва в Україні / Ярошевич Н.Б.// Збірник науково-технічних праць Наукового віснику НЛТУ України. - 2009. - Вип.19.5. - С.241-246.

Посилання: ЛНУ імені Івана Франка ЕкфС-51с

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^